Суд: Вінницький окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів
Дата: 08 жовтня 2026 р.
Справа: №120/13663/25
Суддя: Крапівницька Н. Л.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Вінниця
09 жовтня 2026 р. Справа № 120/13663/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Крапівницької Н.Л.,
розглянувши в письмовому провадженні в місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом:
Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна контора «Агрономічне»
до Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької обалсті
про бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії
В С Т А Н О В И В :
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна контора «Агрономічне» (далі ТОВ «ЖЕК «Агрономічне», позивач) до Агрономічної сільської ради (далі — відповідач), у якій позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати відмову Агрономічної сільської ради, оформлену листом від 28.03.2025 №346 «Про розгляд листа»;
- зобов`язати Агрономічну сільську раду розглянути заяву ТОВ «ЖЕК «Агрономічне» від 17.02.2025 №34 «Про розгляд та встановлення тарифів (зміни шляхом коригування) з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення»;
- стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що є виконавцем комунальних послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у с. Агрономічне Вінницького району.
30.05.2024 позивач повідомив Агрономічну сільську раду про необхідність встановлення тарифів, у зв`язку зі зміною з 01.06.2024 тарифів КП «Вінницяоблводоканал».
Рішенням від 31.07.2024 №2398 встановлено тарифи ТОВ «ЖЕК «Агрономічне» на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
31.12.2024 позивач отримав повідомлення КП «Вінницяоблводоканал» про зміну з 01.01.2025 тарифів відповідно до постанови НКРЕКП від 24.12.2024 №2327, а саме: на централізоване водопостачання 17,93 грн. за 1 куб.м та на централізоване водовідведення — 8,88 грн. за 1 куб. м.
15.01.2025 позивач повідомив відповідача про зміну відповідних тарифів та підготовку документів для проведення коригування чинного тарифу.
28.01.2025 позивач отримав лист №5 від 16.01.2025, яким його повідомлено про необхідність подання для коригування тарифів пакета документів, передбаченого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.09.2018 №239 та Порядком формування тарифів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869.
17.02.2025 позивач подав заяву №34 «Про розгляд та встановлення тарифів (зміни шляхом коригування) з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення» з відповідним пакетом документів.
25.02.2025 позивач листом №44 надав додаткові пояснення щодо встановлення тарифів.
03.03.2025 листом №51 за підписом начальника відділу житлово-комунального господарства, транспорту та благоустрою Агрономічної сільської ради позивача повідомлено про причини залишення заяви без розгляду.
05.03.2025 позивач звернувся із клопотанням про перегляд викладеної у листі №51 позиції.
14.03.2025 позивач отримав лист №59 від 13.03.2025, у якому, серед іншого, зазначалося про неподання необхідного пакета документів до 20.08.2024.
26.03.2025 позивач повторно звернувся до відповідача щодо перегляду прийнятого рішення.
28.03.2025 Агрономічна сільська рада листом №346 «Про розгляд листа» повідомила позивача про відсутність підстав для задоволення його вимог.
Позивач вважає таку відмову протиправною.
На переконання позивача, рішення від 31.07.2024 №2398 не містить строку дії встановлених ним тарифів, а тому відповідні тарифи продовжували діяти та застосовуватися до споживачів у 2025 році, у зв`язку з чим могли бути скориговані.
Крім того, позивач вказує, що відділ житлово-комунального господарства, транспорту та благоустрою Агрономічної сільської ради не наділений повноваженнями одноособово вирішувати питання про відмову у встановленні чи коригуванні тарифів.
Позивач також не погоджується із твердженнями відповідача щодо необхідності подання документів одночасно в паперовій та електронній формах, посилаючись на положення Типової інструкції з документування управлінської інформації в електронній формі, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 №55.
Ухвалою суду від 13.10.2025 відкрито провадження в адміністративній справі.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.
Зазначив, що при зверненні із заявою №34 від 17.02.2025 позивачем не дотримано вимог Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869, та Порядку розгляду органами місцевого самоврядування розрахунків тарифів, поданих для їх встановлення, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.09.2018 №239.
Зокрема, відповідач посилається на неподання позивачем до 20.08.2024 документів і розрахунків на наступний планований період, а також на невідповідність пакета документів, поданого разом із заявою №34, вимогам законодавства.
Відповідач наголошує, що відділ житлово-комунального господарства, транспорту та благоустрою не приймав рішення про відмову у встановленні чи коригуванні тарифу по суті, а лише залишив заяву позивача без розгляду із зазначенням причин та нормативних підстав такого рішення, що не перешкоджало позивачу після усунення недоліків звернутися повторно.
У відповіді на відзив позивач підтримав позовні вимоги.
Зазначив, що Порядок №239 не містить вимоги про подання документів до 20 серпня, а тариф, установлений рішенням №2398 від 31.07.2024, продовжував діяти, оскільки у цьому рішенні не визначено строку його дії.
Позивач також наполягає, що відповідний відділ Агрономічної сільської ради не наділений повноваженнями одноособово відмовляти у розгляді питання про коригування тарифів.
У запереченнях на відповідь на відзив відповідач підтримав раніше викладену позицію.
Додатково зазначив, що пунктом 4 розділу І Порядку №239 прямо передбачено подання розрахунків тарифів разом із заявою та підтвердними матеріалами у паперовій та електронній формах.
Також відповідач наголосив, що заява позивача була саме залишена без розгляду відповідно до пункту 3 розділу IV Порядку №239, а не відхилена по суті.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами аргументи та докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Правові, економічні та організаційні засади функціонування системи житлово-комунальних послуг визначає Закон України «Про житлово-комунальні послуги».
Згідно з підпунктом 2 пункту «а» частини першої статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, інші комунальні послуги.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Механізм формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення визначений Порядком формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 №869 (далі Порядок №869).
Процедуру розгляду органами місцевого самоврядування розрахунків тарифів, поданих суб`єктами господарювання для їх встановлення, визначає Порядок розгляду органами місцевого самоврядування розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, а також розрахунків тарифів на комунальні послуги, поданих для їх встановлення, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12.09.2018 №239 (далі Порядок №239).
За змістом Порядку №869 планований період є періодом тривалістю 12 місяців, на який здійснюється формування тарифів.
Водночас строк дії тарифів визначається як період, на який уповноваженим органом встановлено тарифи та протягом якого такі тарифи застосовуються до споживачів.
Отже, Порядок №869 розмежовує поняття «планований період» та «строк дії тарифу», а тому закінчення відповідного планованого періоду саме по собі не є тотожним автоматичному припиненню застосування встановленого тарифу.
Суд враховує цю обставину при оцінці доводів сторін.
Порядком №869 також передбачений механізм коригування тарифів.
Його зміст полягає у можливості перерахунку тарифів у зв`язку зі зміною протягом строку їх дії окремих складових, вартість яких змінилася з причин, що не залежать від ліцензіата.
Отже, зміна тарифів КП «Вінницяоблводоканал» з 01.01.2025 у принципі могла бути обставиною, яка зумовлювала необхідність перегляду відповідних складових тарифу ТОВ «ЖЕК «Агрономічне».
Разом із тим, наявність економічної підстави для коригування тарифу сама по собі не означає автоматичного виникнення в органу місцевого самоврядування обов`язку встановити запропонований заявником тариф або перейти до його розгляду по суті незалежно від дотримання заявником передбаченої законодавством процедури.
Саме дотримання такої процедури є спірним у цій справі.
Одним із доводів відповідача є те, що позивач до 20.08.2024 не подав заяву та відповідні розрахунки на наступний планований період.
Пунктом 8 Порядку №869 передбачено щорічне подання ліцензіатом, крім ліцензіата, який уперше встановлює тарифи, до 20 серпня уповноваженому органу заяви та розрахунків тарифів на планований період із відповідними розрахунками, підтвердними матеріалами і документами.
Матеріали справи не містять доказів подання позивачем до 20.08.2024 відповідної заяви та розрахунків тарифів на наступний планований період.
Разом із тим, суд враховує, що щорічне подання розрахунків тарифів на наступний планований період та коригування вже встановленого тарифу не є повністю тотожними правовими процедурами.
Тому саме по собі неподання позивачем до 20.08.2024 розрахунків тарифів на наступний планований період суд не розцінює як самостійну та достатню підставу для висновку про неможливість коригування тарифу, якщо відповідний тариф продовжував застосовуватися.
Так само суд не погоджується з можливим тлумаченням, за якого тариф, встановлений рішенням №2398 від 31.07.2024, автоматично припинив свою дію 31.12.2024 виключно у зв`язку із закінченням календарного року.
Однак зазначене не спростовує обов`язку суб`єкта господарювання, який ініціює коригування чинного тарифу, дотриматися встановлених Порядками №869 та №239 вимог до змісту, форми та комплектності документів.
Отже, доводи відповідача щодо неподання документів до 20.08.2024 суд оцінює у сукупності з іншими обставинами справи.
Пунктом 4 розділу І Порядку №239 встановлено вимоги до матеріалів, які подаються суб`єктом господарювання для розгляду питання щодо тарифів.
Зокрема, суб`єкт господарювання подає до органу місцевого самоврядування у паперовій та електронній формах розрахунки тарифів разом із заявою та підтвердними матеріалами і документами, що використовувалися під час проведення таких розрахунків.
Отже, дотримання визначених Порядком №239 вимог щодо форми та комплектності документів є обов`язковою передумовою переходу органу місцевого самоврядування до подальшого розгляду тарифних розрахунків.
Як встановлено судом, 17.02.2025 позивач подав заяву №34 «Про розгляд та встановлення тарифів (зміни шляхом коригування) з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення».
Водночас під час опрацювання поданих матеріалів відповідачем встановлено їх невідповідність вимогам Порядків №869 та №239.
Зокрема, відповідач вказував на неналежне подання необхідних матеріалів у паперовій та електронній формах, а також на відсутність необхідних для перевірки тарифних розрахунків документів.
У запереченнях відповідач окремо наголосив на прямій вимозі пункту 4 розділу І Порядку №239 щодо подання відповідних документів у паперовій та електронній формах.
Крім того, зміст поданої позивачем заяви та зазначений у ній період вимагали від уповноваженого органу перевірки того, чи відповідають запропоновані розрахунки саме механізму коригування чинного тарифу, чи фактично спрямовані на формування тарифу на інший планований період.
При цьому сам факт зміни з 01.01.2025 вартості централізованого водопостачання та водовідведення, яка є складовою тарифу позивача, не звільняв останнього від виконання спеціальних процедурних вимог.
Позивач заперечує необхідність одночасного подання матеріалів у паперовій та електронній формах, посилаючись на положення Типової інструкції з документування управлінської інформації в електронній формі, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 №55, відповідно до яких проходження в діловодстві установи одного й того самого документа в електронній та паперовій формі не допускається.
Так, типова інструкція, на яку посилається позивач, регламентує загальні питання організації електронного документообігу та діловодства.
Натомість Порядок №239 є спеціальним нормативно-правовим актом, який безпосередньо визначає порядок подання суб`єктами господарювання органам місцевого самоврядування розрахунків тарифів та підтвердних матеріалів.
Пункт 4 розділу І Порядку №239 прямо встановлює вимогу щодо подання відповідних матеріалів у паперовій та електронній формах.
Таким чином, загальні правила організації електронного документообігу не скасовують та не змінюють спеціально встановленої процедури подання тарифних матеріалів.
Інше тлумачення фактично призводило б до незастосування прямої норми спеціального нормативно-правового акта.
Тому доводи позивача в цій частині суд визнає необґрунтованими.
Відповідно до пункту 3 розділу IV Порядку №239 у разі, якщо заява та додані до неї документи не відповідають вимогам цього Порядку, а розрахунки тарифів — установленим формам, заява залишається без розгляду, про що орган місцевого самоврядування письмово повідомляє заявника протягом десяти робочих днів із чітким обґрунтуванням причин та посиланням на відповідні нормативно-правові акти.
Отже, нормативно визначеним наслідком невідповідності заяви та доданих документів установленим вимогам є саме залишення заяви без розгляду, а не обов`язкове передання питання на розгляд уповноваженого органу для прийняття рішення щодо тарифу по суті.
Як встановлено судом, заява №34 подана позивачем 17.02.2025, а листом №51 від 03.03.2025 його повідомлено про залишення відповідної заяви без розгляду та причини такого рішення.
Таким чином, повідомлення було здійснене в межах установленого Порядком №239 десятиденного строку.
Відповідач у запереченнях також наголошував, що залишення заяви без розгляду не перешкоджало позивачу після усунення недоліків повторно звернутися із належно оформленою заявою.
Суд погоджується з таким твердженням.
Залишення заяви без розгляду у зв`язку з її невідповідністю нормативним вимогам за своєю правовою природою не є вирішенням питання про встановлення чи коригування тарифу по суті.
Відповідно, таке рішення не позбавляє суб`єкта господарювання можливості усунути встановлені недоліки та повторно ініціювати відповідну процедуру.
Таким чином, непередання заяви №34 на стадію вирішення питання про коригування тарифу по суті за встановленої невідповідності поданих матеріалів вимогам Порядку №239 саме по собі не свідчить про протиправність поведінки відповідача.
Позивач вважає, що відділ житлово-комунального господарства, транспорту та благоустрою Агрономічної сільської ради не мав повноважень одноособово відмовляти у встановленні або коригуванні тарифу.
Суд погоджується з тим, що рішення про встановлення чи зміну тарифу має прийматися належним суб`єктом у межах визначеної законом компетенції.
Водночас наведений аргумент позивача ґрунтується на ототожненні двох різних стадій процедури.
У межах спірних правовідносин відділом не приймалося рішення про встановлення конкретного тарифу, його зміну чи відмову у встановленні запропонованого розміру тарифу по суті.
Натомість здійснювалося попереднє опрацювання поданої заяви та доданих до неї матеріалів на предмет їх відповідності нормативним вимогам.
За результатами такого опрацювання листом №51 від 03.03.2025 позивача повідомлено про залишення заяви без розгляду та наведено відповідні причини.
Відповідач у запереченнях прямо вказує, що відділ не приймав рішення про відмову у встановленні тарифів, оформленого відповідним наказом чи рішенням виконавчого комітету, а здійснив передбачене пунктом 3 розділу IV Порядку №239 опрацювання документів.
Матеріали справи також містять рішення Агрономічної сільської ради від 10.12.2020 №22 про створення відповідного відділу як виконавчого органу ради та Положення про цей відділ.
Отже, відсутність у відповідного відділу повноважень остаточно встановлювати тариф не означає відсутності повноважень здійснювати попереднє опрацювання документів, необхідне для реалізації Агрономічною сільською радою її повноважень у відповідній сфері.
Тому зазначений аргумент позивача не свідчить про протиправність оскаржуваної відмови.
Суд окремо звертає увагу на предмет заявлених позовних вимог.
Позивач не просить визнати протиправним та скасувати лист відділу житлово-комунального господарства, транспорту та благоустрою №51 від 03.03.2025.
Безпосереднім предметом оскарження позивач визначив відмову Агрономічної сільської ради, оформлену листом №346 від 28.03.2025 «Про розгляд листа».
Разом із тим лист №346 є результатом розгляду чергового звернення позивача щодо тієї самої заяви №34 та фактично завершує відповідне листування сторін, а тому його правомірність підлягає оцінці у взаємозв`язку з попередніми діями відповідача та викладеними у листах №51 і №59 підставами.
Матеріалами справи встановлено, що після подання заяви №34 позивач отримав лист №51 від 03.03.2025 із зазначенням причин залишення заяви без розгляду.
Після цього позивач 05.03.2025 звернувся з клопотанням про перегляд відповідної позиції та отримав лист №59 від 13.03.2025.
26.03.2025 позивач повторно звернувся до відповідача, за результатами чого Агрономічна сільська рада надала відповідь №346 від 28.03.2025.
Отже, матеріалами справи не підтверджується, що відповідач ухилився від реагування на звернення позивача або залишив його без відповіді.
Натомість між сторонами фактично існує спір щодо правомірності причин, з яких заява №34 не перейшла до стадії розгляду запропонованого позивачем коригування тарифу по суті.
Як уже встановлено судом, такі причини ґрунтувалися на спеціальних вимогах Порядків №869 та №239 щодо тарифних розрахунків та документів, необхідних для їх розгляду.
За таких обставин, суд не встановив підстав для висновку, що оскаржувана відмова, оформлена листом №346 від 28.03.2025, є необґрунтованою або такою, що не ґрунтується на вимогах законодавства.
Позивач просить суд зобов`язати Агрономічну сільську раду розглянути заяву від 17.02.2025 №34.
Водночас судом не встановлено, що відповідач протиправно ухилився від виконання покладеного на нього обов`язку.
Навпаки, заява була опрацьована, за результатами чого встановлено недоліки поданих документів, а позивача повідомлено про залишення заяви без розгляду.
Пунктом 3 розділу IV Порядку №239 саме такий правовий наслідок передбачено у разі невідповідності заяви та доданих до неї документів вимогам цього Порядку.
Тому зобов`язання відповідача перейти до розгляду по суті тієї самої заяви та тих самих документів без усунення встановлених недоліків фактично означало б незастосування передбаченого Порядком №239 механізму залишення заяви без розгляду.
При цьому матеріали справи не свідчать про те, що позивач був позбавлений можливості усунути виявлені недоліки та повторно звернутися до компетентного органу із належно оформленими документами.
Отже, підстави для зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву №34 від 17.02.2025 відсутні.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень відповідно до частини другої статті 77 КАС України обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Оцінюючи встановлені у справі обставини, у їх сукупності, суд враховує, що зміна з 01.01.2025 тарифів КП «Вінницяоблводоканал» могла об`єктивно впливати на відповідні складові тарифу позивача та, за умови дотримання передбаченої законодавством процедури, бути підставою для ініціювання питання щодо його коригування.
Суд також не виходить із того, що тариф, встановлений рішенням №2398 від 31.07.2024, автоматично припинив свою дію 31.12.2024, та не вважає саме по собі неподання позивачем до 20.08.2024 розрахунків тарифів на наступний планований період достатньою підставою для висновку про неможливість коригування чинного тарифу.
Разом із тим зазначені обставини не звільняли позивача від дотримання спеціальних вимог до змісту, форми та комплектності документів, поданих для здійснення відповідного коригування.
Матеріалами справи підтверджується, що за результатами опрацювання заяви №34 відповідачем встановлено невідповідність поданих матеріалів вимогам спеціального нормативного регулювання.
Пунктом 3 розділу IV Порядку №239 прямо передбачено залишення заяви без розгляду у випадку невідповідності заяви та доданих до неї документів установленим вимогам.
Позивача повідомлено про відповідні причини листом №51 від 03.03.2025.
Подальші звернення позивача також були розглянуті, за результатами чого надано листи №59 від 13.03.2025 та №346 від 28.03.2025.
При цьому позивачем не доведено, що на момент прийняття оскаржуваної відмови ним були усунуті встановлені недоліки заяви №34 та подано відповідачу документи, які відповідали вимогам Порядків №869 та №239.
Отже, відповідачем доведено наявність правових підстав для залишення заяви позивача без розгляду, а тому підстави для визнання протиправною та скасування відмови Агрономічної сільської ради, оформленої листом від 28.03.2025 №346, відсутні.
Оскільки суд не встановив протиправності оскаржуваної відмови, відсутні також підстави для задоволення похідної вимоги про зобов`язання Агрономічної сільської ради розглянути заяву ТОВ «ЖЕК «Агрономічне» від 17.02.2025 №34.
Інші доводи учасників справи не спростовують встановлених судом обставин та наведених висновків.
Суд при цьому враховує, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини обов`язок суду мотивувати рішення не може розумітися як необхідність надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін, а межі такого обов`язку залежать від характеру рішення та обставин конкретної справи.
За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Враховуючи відмову в задоволенні позову, та положення статті 139 КАС України, підстави для стягнення на користь позивача понесених ним судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача відсутні.
Керуючись ст.ст. 73- 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В :
В задоволенні адміністративного позову, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна контора "Агрономічне" (вул. Центральна, 12, с. Агрономічне, Вінницький район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 39143567)
Відповідач: Агрономічна сільська рада Вінницького району Вінницької області (вул. Центральна, 12, с. Агрономічне, Вінницький район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 04525998)
Суддя Крапівницька Н. Л.
підпис
Згідно з оригіналом Суддя
Секретар:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua