Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №708/608/26 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1981/26Головуючий по 1 інстанції

Справа №708/608/26 Категорія: 304090000Попельнюх А. О.

Доповідач в апеляційній інстанції

Новіков О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів: Новікова О.М., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л.., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Станька Володимира Ігоровича на рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 03 липня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр кредит фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

У травні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (далі - ТОВ «Укр Кредит Фінанс») звернулося до суду із вказаним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06.08.2025 між ТОВ "Укр кредит фінанс" та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ "Укр кредит фінанс", в рамках якої реалізуються технології обробки інформації технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, був укладений електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1585-6837. ОСОБА_1 був наданий одноразовий ідентифікатор А0042 для підписання кредитного договору № 1585-6837 від 06.08.2025, який був введений та відправлений на підтвердження її ознайомлення із Правилами та іншими супутніми документами. Відповідно до умов кредитного договору ТОВ "Укр кредит фінанс" взяв на себе зобов`язання надати відповідачці кредит для задоволення особистих потреб, на таких умовах: сума кредиту 28 800,00 грн; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 14 днів; комісія за видачу кредиту – 20 % від суми кредиту; знижена ставка - 0,90 % в день; стандартна відсоткова ставка - 1,00 % в день.

ТОВ "Укр кредит фінанс" виконало взяті на себе зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі, надавши відповідачу кредит. Відповідач підтвердила виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти. Позивач видав ОСОБА_1 кредитні кошти на картковий рахунок, вказаний нею в особистому кабінеті, чим виконав свої зобов`язання за договором своєчасно та в повному обсязі.

Відповідач порушила умови кредитного договору і не виконала в повному обсязі всі свої грошові зобов`язання за кредитним договором. Станом на 02.03.2026 загальний розмір грошових вимог ТОВ "Укр кредит фінанс" до ОСОБА_1 , які виникли на підставі кредитного договору № 1585-6837 від 06.08.2025, становить 89 379,39 грн, яка складається із простроченої заборгованості за кредитом - 27 214,89 грн; заборгованості за нарахованими відсотками - 45 206,96 грн, заборгованості за відсотками, нарахованими по ст. 625 ЦК України - 13 645,91 грн, комісії за видачу кредиту - 3 311,63 грн.

Ураховуючи викладене, ТОВ "Укр кредит фінанс" просить суд стягнути з відповідачки вказану заборгованість за кредитним договором та понесені судові витрати.

Рішенням Чигиринського районного суду Черкаської області від 03 липня 2026 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Укр кредит фінанс" заборгованість за договором кредитної лінії № 1585-6837 від 06.08.2025 за тілом кредиту в сумі 27 214,89 грн, за нарахованими відсотками в сумі 45 206,96 грн, за комісією у сумі 3 311,63 грн, а всього 75 733,48 грн.

У іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Укр кредит фінанс" судовий збір у розмірі 2 255,85 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що 06.08.2025 між ТОВ «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір про відкриття кредитної лінії № 1585-6837 на суму 28 800,00 грн строком на 300 днів. Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором (А0042), що відповідає ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» та прирівнюється до письмової форми.

Позивач належним чином виконав зобов`язання за договором, перерахувавши кошти на картковий рахунок відповідача, що підтверджено довідкою про перерахування.

ОСОБА_1 отримала кредитні кошти, проте зобов`язання за договором виконувала частково, допустивши прострочення повернення кредиту та сплати відсотків.

Суд визнав обґрунтованим розрахунок заборгованості станом на 02.03.2026, який охоплює прострочену заборгованість за кредитом (27 214,89 грн), заборгованість за нарахованими відсотками (45 206,96 грн), комісію за видачу кредиту (3 311,63 грн), із врахуванням частково здійснених відповідачкою плат.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану боржник звільняється від відповідальності за ст. 625 ЦК України та від обов`язку сплати неустойки (штрафів, пені). У зв`язку з цим суд відмовив у стягненні з відповідачки на користь позивача відсотків, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, у розмірі 13 645,91 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції у частині стягнутих відсотків, комісії та судових витрат ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що рішення суду у даній частині є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати в оскаржуваній частині та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні вказаних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції безпідставно відхилив частину сплачених відповідачем коштів (96,46 грн різниці у квитанціях), звівши це до припущень про банківську комісію без витребування доказів та всупереч принципу тлумачення незрозумілостей на користь споживача (ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Крім того, суд обмежився формальною згодою з розрахунком позивача, не перевіривши його арифметичну і методологічну правильність, дотримання граничних ставок та не врахувавши фактичні платежі боржника.

Нараховані проценти (45 206,96 грн) майже вдвічі перевищують суму основного боргу (27 214,89 грн), що порушує засади справедливості, добросовісності та розумності, перетворюючись на непомірний тягар (правові висновки Верховного Суду у справах № 679/1103/23 та № 902/417/18).

Умова договору про стягнення комісії (3 311,63 грн) є нікчемною через відсутність переліку додаткових послуг, їх змісту та доказів їх фактичного надання, а також тому, що комісія фактично є дублюючою платою за користування кредитом (практика Великої Палати Верховного Суду у справі № 496/3134/19 та Верховного Суду у справі № 582/202/22).

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Укр Кредит Фінанс» вказує, що відповідач самостійно обрала базовий період під час заповнення заявки та підписала договір за допомогою одноразового ідентифікатора A0042.

Поняття базового періоду (строку сплати процентів) та строку кредитування (загального строку користування коштами) у договорі та Правилах чітко розмежовані, що виключає суперечності чи наявність кількох строків кредитування.

Розмір процентів та порядок їх нарахування відповідають принципу свободи договору (ст. 627 ЦК України) і вимогам Закону України «Про споживче кредитування».

Спеціальне законодавство (Закон України «Про споживче кредитування») допускає включення комісій, пов`язаних з наданням і обслуговуванням кредиту, до загальних витрат споживача для розрахунку реальної річної процентної ставки.

Одноразова комісія за видачу кредиту (20% від суми) передбачена умовами договору та Правилами, а її стягнення узгоджується з нормами чинного законодавства і правовими позиціями Верховного Суду.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає зазначеним вище вимогам.

При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що 06.08.2025 між ТОВ "Укр кредит фінанс" та ОСОБА_1 був укладений договір про відкриття кредитної лінії № 1585-6837, відповідно до умов якого банк надав позичальниці кредит, а позичальниця зобов`язалася в порядку і на умовах, визначених кредитним договором повернути кредит, сплатити проценти, комісію та інші передбачені договором платежі в сумі, в строки і на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту. На підставі укладеного договору відповідач отримала кредит у розмірі 28 800,00 грн строком на 300 днів. Дата повернення кредиту - 01.06.2026 (п. 4.1., п. 4.10. договору). Базовий період (тобто період, коли настає обов`язок сплати відсотків за користуванням кредитом) складає 14 днів; стандартна відсоткова ставка 1,00 % в день і застосовується протягом усього строку дії договору; пільгова процентна ставка становить 0,90 % в день (п. 4.6. договору). Комісія за видачу кредиту становить 20 % від суми виданого кредиту (п. 4.7. договору), що в грошовому еквіваленті становить 5 760,00 грн.

Договором також передбачена орієнтовна загальну вартість кредиту, реальна річна процентна ставка на дату укладення договору та денна процентна ставка.

Як передбачено п. 12.9 договору позичальник підтверджує, що до укладення договору уважно ознайомився з текстом цього договору та Правилами, а також отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством.

Відповідно до п. 12.21 договору сторони погодили, що невід`ємною частиною цього договору є: Правила відкриття кредитної лінії, таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної ставки за договором.

У даному договорі кредитної лінії зазначені анкетні дані ОСОБА_1 , а саме: паспортні дані, РНОКПП, місце проживання, електронна адреса, номер карткового рахунку, на який здійснено перерахування коштів.

Договір підписаний одноразовим ідентифікатором А0042.

Згідно з довідкою про перерахування суми кредиту через систему платежів EasyPay, на підставі договору № 1585-6837 від 06.08.2025, ТОВ "Укр кредит фінанс" видав відповідачці кредитні кошти на картковий рахунок ОСОБА_1 06.08.2025 в сумі 28 800,00 грн.

Факт перерахування на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 кредитних коштів у сумі 28 800,00 грн підтверджується і даними інформаційної довідки ТОВ "ФК "Контрактовий дім" № 193421-1652807759-17032026 від 17.03.2026 (т. 1 а.с. 168-169).

Так, відповідно до проведених позивачем розрахунків, заборгованість ОСОБА_1 станом на 02.03.2026 становить 89 379,39 грн, яка складається із простроченої заборгованості за кредитом - 27 214,89 грн; заборгованості за нарахованими відсотками - 45 206,96 грн, заборгованості за відсотками, нарахованими по ст. 625 ЦК України - 13 645,91 грн, комісії за видачу кредиту - 3 311,63 грн.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням наведеного, встановлено, що кредитний договір укладено сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Вказані обставини не заперечуються відповідачем у справі.

Щодо нарахування відсотків

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, який набрав чинності 24 грудня 2023 року доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5 %, з 22 квітня 2024 року не більше 1,5 %, а з 20 серпня 2024 року не більше 1 %.

Відповідно до умов кредитного договору (п. 4.6.) стандартна відсоткова ставка становить 1,00 % за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за зниженою процентною ставкою).

Знижена процентна ставка становить 0,90 % в день (п. 10.2. договору).

Як видно із розрахунку заборгованості нарахування відсотків здійснювалося кредитором з 06.08.2025 до 02.09.2025 (включно) за відсотковою ставкою 0,90% в день, з 03.09.2025 до 01.03.2026 (включно) за відсотковою ставкою 1,00% в день, що відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства.

У апеляційній скарзі відповідач стверджує, що встановлена в договорі процентна ставка перевищує розумну межу відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, є явно завищеною, не відповідає вимогам пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і засадам справедливості, добросовісності, розумності, що як наслідок свідчить про непропорційність великої суми компенсації у разі невиконання зобов`язань за договором.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Колегія суддів, перевіривши зазначені аргументи відповідача доходить висновку, що умови договору про сплату відсотків за користування кредитом є справедливими та не призводять до дисбалансу прав та обов`язків сторін договору, оскільки пункт договору про розмір відсоткової ставки погоджено за домовленістю сторін (договір укладено в електронній формі, про умови договору відповідач був ознайомлений попередньо, а відтак вільно та свідомо погодився виконувати взяті на себе зобов`язання, у тому числі і щодо сплати процентів за користування кредитним коштами).

Кредитний договір укладений на визначений термін, за яким відповідач повинен сплатити проценти, що є платою за користування кредитом, а не компенсацією у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Вказане узгоджується із висновком викладеним у постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2024 року у справі № 582/202/22.

Що стосується самого розрахунку заборгованості, то з нього вбачаються зарахування коштів на погашення боргу 19.08.2025 на суму 6 077,17 грн та 18.09.2025 на суму 10 000 грн, які кредитодавцем 19.08.2025 враховані у рахунок оплати суми заборгованості за відсотками (3 628,80 грн) та комісією (2 448,37 грн); 18.09.2025 в рахунок оплати тіла кредиту (1 585,11 грн), відсотків по 625 ЦК України – (754,09 грн) та відсотків за користування кредитом (7 660,80 грн).

Як передбачено п. 18. Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На вказані положення закону вказував і суд першої інстанції у своєму рішенні, однак не в повній мірі дослідив розрахунок заборгованості з якого вбачається, що 18.09.2025 року було зараховано в рахунок погашення відсотків за ст. 625 ЦК України кошти в розмірі 754,09 грн.

Отже, зазначена сума має бути врахована у розмір заборгованості за відсотками, який з урахуванням сплаченої суми становить 44 452,87 грн (45 206,96 грн – 754,09 грн).

Що стосується суми коштів, які надійшли на рахунок кредитодавця для зарахування в рахунок погашення боргових зобов`язань, а саме у розмірі 6 077,17 грн (19.08.2025) та 10 000,00 грн. (18.09.2025).

Колегія суддів звертає увагу, що хоча фактично відповідно до наданих квитанцій позичальник сплатила 6 113,63 грн та 10 060 грн (без комісії Монобанку), однак зазначена різниця між сплаченими коштами та зарахованими у рахунок погашення заборгованості є комісією банка-кореспондента або банка отримувача. Зазначені висновки колегія суддів робить на підставі наданих позичальником історій платежів 19.08.2025 на суму 6077,17 грн та 18.09.2025 на суму 10000 грн. (т. 1 а.с. 222).

Що стосується комісії

Відповідно до п. 4.7. кредитного договору комісія за видачу кредиту становить 20 % від суми виданого кредиту.

У дані справі комісія становить 5 760,00 грн (28 800,00 грн х 20%).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Укладаючи Договір від 06.08.2025 року, ОСОБА_1 погодилася на його укладення на умовах запропонованих товариством, зокрема і у частині сплати комісії за видачу кредиту.

Тому, вказані доводи апеляційної скарги колегія суддів відхиляє.

Відповідно до статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення або змінити рішення.

Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки висновки суду першої інстанції, в частині стягнення заборгованості за відсотками не в повній мірі відповідають нормам матеріального права, то згідно зі статтею 376 ЦПК України це є підставою для зміни рішення суду у даній частині.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір за подання позовної заяви пропорційно до задоволених вимог у розмірі 2 233,46 грн. (позов задоволено на 83,89%).

Апеляційна скарга задоволена судом на 1,55%, а тому на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 61,90 грн.

Здійснивши зустрічне зарахування вимог у порядку визначеному ч. 10 ст. 141 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь товариства судовий збір у розмірі 2 171,56 грн.

Керуючись ст. ст. 35, 258, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Станька Володимира Ігоровича – задовольнити частково.

Рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 21 квітня 2026 року змінити у частині стягнутих відсотків за користування кредитом, зменшивши їх розмір з 45 206,96 грн. до 44 452,87 грн.

В решті рішення суду залишити без змін.

Здійснити перерозподіл судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір у розмірі 2 171,56 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді