Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №275/441/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №275/441/26 Головуючий у 1-й інст. Лівочка Л. І.

Номер провадження №33/4805/1209/26

Категорія ст. 124 КУпАП Доповідач Бєлоусов А. Є.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м.Житомир

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Бєлоусов А.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 на постанову судді Брусилівського районного суду Житомирської області від 26.06.2026 у справі № 275/441/26, якою було закрито провадження у справі про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), у зв`язку із відсутністю в діянні ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) складу відповідного адміністративного правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст оскаржуваного судового рішення

Постановою судді Брусилівського районного суду Житомирської області від 26.06.2026 у справі № 275/441/26 закрито провадження у справі про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в діянні ОСОБА_2 складу відповідного адміністративного правопорушення.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 652876 від 29.04.2026, водій ОСОБА_2 29.04.2026 приблизно о 12 год 13 хв на 70-му км автодороги М06 поблизу с. Ставище Житомирського району Житомирської області керував автомобілем марки "DAF XF105.460", реєстраційний номер НОМЕР_2 , з напівпричепом марки «Koegel», реєстраційний номер НОМЕР_3 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем марки "Toyota Camry", реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався попереду. Унаслідок ДТП згадані автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Співробітники поліції вбачали, що ОСОБА_2 порушив п.12.1., п.13.1. Правил дорожнього руху, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 за № 1306 (водій транспортного засобу не врахував безпечної швидкості руху, особливості вантажу, стан транспортного засобу; водій незалежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримуватися безпечної дистанції), за що передбачена відповідальність, установлена ст. 124 КУпАП.

Ухвалене процесуальне рішення про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 суддя місцевого суду мотивувала тим, що у причинно-наслідковому зв`язку із ДТП, яка сталась 29.04.2026, перебувають дії не дії водія ОСОБА_2 , а дії водія автомобіля марки «Toyota Camry», реєстраційний номер НОМЕР_4 , ОСОБА_1 , допущені ним порушення Правил дорожнього руху.

2. Короткий зміст апеляційної скарги

Потерпілий ОСОБА_1 не погодився із постановою судді місцевого суду, подав апеляційну скаргу, просить зазначену постанову судді Брусилівського районного суду Житомирської області від 26.06.2026 у справі № 275/441/26 скасувати, ухвалити нову постанову, якою визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення.

Апелянт вважає постанову судді місцевого суду незаконною, необґрунтованою, ухваленою з істотним порушенням процесуальних прав потерпілого, з неповним з`ясуванням обставин справи та з неправильною оцінкою доказів.

ОСОБА_1 вказує, що суд першої інстанції не залучив його до участі в справі, не повідомив про дату розгляду справи, чим позбавив його можливості надати пояснення щодо ДТП, спростувати дані з наявного в матеріалах справи відеозапису події, ставити запитання свідку, заявляти клопотання про проведення експертизи, що є істотним порушенням норм КУпАП.

Потерпілий зазначає, що локалізація пошкоджень транспортних засобів, зафіксованих на схемі ДТП, об`єктивно відповідає механізму попутного зіткнення (наїзд ззаду) транспортного засобу марки "DAF XF105.460" на автомобіль марки "Toyota Camry", котрий рухався попереду в тій самій смузі, та прямо суперечить версії про різке перестроювання транспортного засобу "Toyota Camry" за 1 метр перед переднім бампером автомобіля "DAF", викладеній у постанові суду першої інстанції виключно зі слів ОСОБА_2 , що також підтверджується наявним в матеріалах справи відеозаписом з відеореєстратора автомобіля «DAF».

Апелянт звертає увагу суду на те, що в матеріалах справи відсутній повний оригінал відеозапису з відеореєстратора автомобіля «DAF», на якому зафіксовано момент зіткнення транспортних засобів, та дані тахографа автомобіля «DAF», без яких неможливо об`єктивно встановити різкість гальмування та механізм ДТП.

ОСОБА_1 наголошує, що гальмування автомобіля марки "Toyota Camry" під його керуванням було вимушеним, спрямованим на запобігання зіткненню, у зв`язку із небезпекою, що виникла попереду, не суперечить вимогам п.. 12.3., 12.9. Правил дорожнього руху, тож зниження швидкості водієм "Toyota Camry" було правомірним.

На переконання апелянта, причиною ДТП є порушення водієм ОСОБА_2 п. 13.1. Правил дорожнього руху України, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, складеним поліцейськими щодо цього водія за ст. 124 КУпАП.

Окрім того, на переконання апелянта, суддя місцевого суду в основу оскаржуваної постанови поклала лише пояснення заінтересованої особи – водія ОСОБА_2 , відеозапис з відеореєстратора тієї ж особи та суб`єктивну оцінку пояснень свідка, без жодної належної технічної перевірки, зокрема, без призначення автотехнічної експертизи. Суддя не застосувала усталену доктрину причинного зв`язку в автотранспортних правопорушеннях, згідно з якою відповідальність несе учасник, котрий допустив порушення правил дорожнього руху, що перебувають у прямому причинному зв`язку із ДТП.

3. Узагальнений виклад позиції учасників справи під час апеляційного розгляду

Потерпілий ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце здійснення апеляційного розгляду, для участі в призначених судових засіданнях не прибув, у додаткових поясненнях до апеляційної скарги від 12.08.2026 просив розглянути справу за наявними матеріалами, за відсутності потерпілого, якщо особа, щодо якої постановлено рішення, не подасть нових доказів, клопотань чи пояснень. Також потерпілий 07.10.2026 подав до суду заяву, в якій просив апеляційний розгляд справи здійснювати за його відсутності, просив долучити до матеріалів справи оригінал висновку експерта від 14.07.2026 № 47, складеного судовим експертом Давидовичем О.О. (м. Львів).

Особа, яка притягалась до адміністративної відповідальності – ОСОБА_2 був неодноразово повідомлений про дату, час та місце здійснення апеляційного розгляду, для участі в призначених судових засіданнях не прибув, про наявність поважних причин неявки суд не повідомив, будь-які заяви (клопотання) від ОСОБА_2 до суду не надходили.

За загальним правилом (ч. 6 ст. 294 КУпАП), неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду таке, суддя апеляційного суду здійснював апеляційний розгляд за відсутності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в порядку письмового провадження, на підставі наявних у справі матеріалів.

4. Межі апеляційного перегляду

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

5. Обставини, встановлені під час розгляду справи суддею місцевого суду

Як убачається зі змісту постанови судді Брусилівського районного суду Житомирської області від 26.06.2026 у справі № 275/441/26, суддя під час розгляду справи встановила, що органом, уповноваженим на складання протоколу, задля підтвердження вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, до протоколу також були додані письмові докази: схема ДТП від 29.04.2026, письмові пояснення водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . У своїх поясненнях водій ОСОБА_2 вказав, що дії водія ОСОБА_1 були умисними та він створив аварійну ситуацію, ОСОБА_2 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з іншим автомобілем. ОСОБА_2 також надав до суду відеозапис з відеореєстратора автомобіля марки «DAF XF 105.460».

Суддя, дослідивши вказаний відеозапис, встановила, що зі змісту цього електронного доказу чітко вбачається, що дії водія автомобіля марки «Toyota Camry» є умисними та такими, що створили аварійну ситуацію. Водій транспортного засобу «Toyota Camry», здійснюючи обгін транспортного засобу марки «DAF XF 105.460» з напівпричепом, не переконавшись перед перестроюванням та зміною напрямку руху у безпечності і ймовірності створення перешкод та/або небезпеки іншим учасникам руху, не завершивши маневр обгону належним чином, різко перестроївся у крайню праву смугу дороги, де рухався транспортний засіб «DAF XF 105.460» під керуванням ОСОБА_2 , без наявності об`єктивних для того причин (перешкоди по переду напрямку руху, аварійна ситуація, погіршення видимості тощо) різко двічі пригальмував у смузі, якою рухався транспортний засіб «DAF XF 105.460» з напівпричепом. Ураховуючи незначну відстань між двома автомобілями, значні габарити транспортного засобу «DAF XF 105.460» та наявність завантаженого напівпричепа, уникнути зіткнення з автомобілем «Toyota Camry» водій ОСОБА_2 не мав можливості.

Суддя місцевого суду дійшла висновку про те, саме порушення Правил дорожнього руху, допущені водієм автомобіля марки «Toyota Camry» перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із настанням ДТП, яка сталась 29.04.2026. На переконання судді, до протоколу не було додано доказів на підтвердження порушення водієм ОСОБА_2 п.12.1, п.13.1. Правил дорожнього руху та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Тому суддя ухвалила рішення про закриття провадження у справі щодо ОСОБА_2 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

6. Обставини, встановлені апеляційним судом

Учасники справи під час апеляційного розгляду не заявляли клопотань щодо повторного дослідження обставин, встановлених суддею місцевого суду.

Потерпілий ОСОБА_1 надав до апеляційного суду висновок експерта від 14.07.2026 № 47, складений судовим експертом Давидовичем О.О. (м. Львів). Цей висновок був підготовлений на замовлення самого потерпілого, поза межами процедури судового розгляду. Згідно з указаним висновком у дорожній ситуації, що склалася, водій транспортного засобу «DAF XF 105.460» ОСОБА_2 повинен був з технічної точки зору керуватись п. 1.10., 2.3.б), 2.3. д), 13.1. Правил дорожнього руху, повинен був з моменту перестроювання у його смугу руху автомобіля марки «Toyota Camry» дотримуватись безпечної дистанції до такого, своєчасно реагувати на зміни режиму руху легкового автомобіля, це дало би змогу водієві ОСОБА_2 запобігти зіткненню шляхом своєчасного гальмування, без здійснення будь-якого маневру.

На думку експерта, водій автомобіля марки «Toyota Camry» ОСОБА_1 повинен був керуватись технічними вимогами п. 10.1., 10.3., 12.9. г) Правил дорожнього руху, здійснивши перестроювання в крайню праву смугу руху повинен був рухатись із дотриманням Правил, а за умови виникнення небезпеки або перешкоди для руху необхідно було вжити заходів для зменшення швидкості руху; якщо ж небезпеки або перешкоди для руху водію не було створено, то відповідно водію ОСОБА_1 не потрібно було застосовувати екстрене чи різке гальмування, щоб не створювати небезпеки іншим учасникам дорожнього руху.

Експерт вважає, що водій транспортного засобу «DAF XF 105.460» ОСОБА_2 мав технічну можливість уникнути зіткнення, зокрема, шляхом дотримання безпечної дистанції до попутного автомобіля марки «Toyota Camry» із моменту, коли легковий автомобіль перестроївся у крайню праву смугу й рухався в такій близько 4-5 секунд до ДТП. Дії водія ОСОБА_2 не відповідають вимогам п. 1.10., 2.3.б), 2.3. д), 13.1. Правил дорожнього руху, вказані невідповідності перебувають у причинному зв`язку із настанням ДТП.

Разом з тим. експерт вказав, що дії водія автомобіля марки «Toyota Camry» ОСОБА_1 з технічної точки зору не відповідають вимогам п. 10.1., 12.9. г) Правил дорожнього руху, оскільки водій застосував різке гальмування без причин технічного характеру, чим змусив іншого учасника ДТП також застосувати гальмування для уникнення зіткнення.

Загалом, експерт дійшов висновку, що причиною зіткнення транспортного засобу «DAF XF 105.460» з автомобілем марки «Toyota Camry» з технічної точки зору є невідповідність дій водія ОСОБА_1 вимогам п. 10.1., 12.9. г) Правил дорожнього руху та невідповідність дій водія ОСОБА_2 вимогам п. 1.10., 2.3.б), 2.3. д), 13.1. Правил дорожнього руху, що у своїй сукупності призвели до зіткнення транспортних засобів.

В іншому, здійснюючи апеляційний розгляд справи № 275/441/26, суддя апеляційного суду в основу свого рішення покладає фактичні обставини, встановлені суддею місцевого суду. Основними доказами у справі, на підставі яких суддя місцевого суду ухвалила оскаржуване судове рішення, є: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 652876 від 29.04.2026; схема ДТП від 29.04.2026, письмові пояснення водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 29.04.2026, надані співробітникам поліції; відеозапис з відеореєстратора автомобіля «DAF XF 105.460», наданий ОСОБА_2 .. На вказаних доказах зафіксований факт зіткнення 29.04.2026 на автодорозі М06 поблизу с. Ставище Житомирського району Житомирської області автомобіля марки "DAF XF105.460" з напівпричепом марки «Koegel» та легкового автомобіля марки "Toyota Camry".

7. Позиція судді апеляційного суду

Дослідивши матеріали справи № 275/441/26, суддя апеляційного суду дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами у справі є будь-які фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність особи у його вчиненні. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

На переконання судді апеляційного суду, суддя місцевого суду, здійснюючи розгляд матеріалів у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 , дотрималась вказаних вище вимог закону.

Згідно з правовими позиціями, викладеними у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суди при розгляді зазначених категорій справ повинні враховувати, що диспозиції сформульованих норм, які використовуються під час розгляду таких справ, є бланкетними, у зв`язку з цим суди повинні ретельно з`ясовувати і зазначати, в чому саме полягали названі у статтях закону порушення; норми яких правил, інструкцій, інших нормативних актів не додержано; чи є причинний зв`язок між цими порушеннями та передбаченими законом суспільно небезпечними наслідкам.

Отже, питання наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення, за ознаками якого складений протокол про адміністративне правопорушення, у діях конкретної особи суддя (суд) вирішує в межах протоколу, складеного щодо цієї особи, перевіряючи відповідність обставин, викладених у протоколі, фактичним обставинам провадження.

Порядок дорожнього руху на території України встановлюють Правила дорожнього руху, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 за № 1306, зі змінами (далі – Правила).

Як визначено у п. 12.1. Правил, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Згідно з п. 13.1. Правил водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Ст. 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Умовою для настання адміністративної відповідальності за вказаною статтею є наявність причинного зв`язку між порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди.

Саме на порушення водієм ОСОБА_2 п. 12.1, п.13.1. Правил дорожнього руху (як на порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів) міститься вказівка у протоколі від 29.04.2026 серії ЕПР1 № 652876, котрий був предметом розгляду у місцевому суді.

Ухвалюючи постанову про закриття адміністративного провадження щодо ОСОБА_2 у зв`язку із відсутністю в діях водія транспортного засобу марки «DAF XF 105.460» складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, суддя місцевого суду всебічно та повно встановила обставини справи, безпосередньо дослідила докази, надані співробітниками поліції, та матеріали справи (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 652876 від 29.04.2026; схема ДТП від 29.04.2026; письмові пояснення водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 29.04.2026, надані співробітникам поліції; відеозапис з відеореєстратора автомобіля «DAF XF 105.460», наданий ОСОБА_2 ).

Указаним доказам суддя надала належну правову оцінку у їх сукупності та за встановлених обставин дійшла обґрунтованого висновку щодо відсутності в діянні ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, зважаючи на недоведеність причинно- наслідкового зв`язку між діями водія транспортного засобу марки «DAF XF 105.460» та настанням ДТП. Натомість зі змісту відеозапису з відеореєстратора автомобіля «DAF XF 105.460», наданого ОСОБА_2 , суддя встановила, що дії водія автомобіля марки «Toyota Camry» ОСОБА_1 є умисними та такими, що створили аварійну ситуацію, порушення Правил, допущені водієм ОСОБА_1 , перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з ДТП, яка сталася 29.04.2026.

Відповідно до усталеної судової практики, у разі скоєння ДТП за участю кількох учасників дорожнього руху для вирішення питання про наявність чи відсутність в їхніх діях складу певного правопорушення необхідно встановити причинний зв`язок між діяннями (порушенням правил безпеки дорожнього руху) кожного з них та наслідками, що настали, дослідити характер і черговість порушень, які вчинив кожен із водіїв, хто з них створив небезпечну дорожню обстановку (аварійну ситуацію), тобто з`ясувати ступінь участі кожного у спричиненні злочинного наслідку.

Верховний Суд неодноразово у своїх постановах зауважував, що якщо диспозиція статті, за якою настає відповідальність певної особи сформульована законодавцем як бланкетна, то для встановлення ознак об`єктивної сторони складу правопорушення, передбаченого цією статтею, потрібно проаналізувати ті нормативно-правові акти, які встановлюють правила безпеки руху й експлуатації транспорту, насамперед Правила дорожнього руху, для з`ясування, які саме порушення цих правил були допущені особою, котра керувала транспортним засобом у момент ДТП.

При цьому належить враховувати, що коли правопорушення має так званий «матеріальний склад», обов`язковою ознакою його об`єктивної сторони, що характеризує вчинене діяння (дію чи бездіяльність), є не будь-які з допущених особою порушень правил дорожнього руху, а лише ті з них, які спричиняють (викликають, породжують) певні суспільно небезпечні наслідки, тобто тільки ті порушення правил дорожнього руху, які є причиною настання цих наслідків і перебувають із ними у причинному зв`язку. Така позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 682/956/17 (провадження № 13-31кс19).

Отже, причинний зв`язок – це зв`язок між протиправним діянням та наслідками цього діяння. Цей зв`язок є обов`язковою ознакою лише в об`єктивній стороні з матеріальною конструкцією, тобто для притягнення до відповідальності особи необхідно встановити, чи були суспільно шкідливі наслідки результатом протиправного діяння.

У правовій науці до основних теорій причинного зв`язку належить теорія «conditio sine qua non» (теорія необхідної умови), яка виходить з неподільного та еквівалентного каузального значення всіх необхідних умов настання суспільно небезпечного наслідку (при бажанні встановити причину залежність конкретного явища від інших, необхідно у певній послідовності встановити усі сили, які є дійовими для виникнення цього явища) (див., наприкл., ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Теорії причинового зв`язку у науці кримінального права// Юридичний вісник - № 4 (49) - 2018 – С. 176-181).

Причиною дорожньо-транспортної пригоди є обставина, що спричинила виникнення аварійної обстановки, тобто обставина, в якій водій був позбавлений можливості запобігти події (перевищення водієм швидкості руху, несвоєчасне вжиття заходів щодо уникнення ДТП, дії пішоходів тощо).

В експертній практиці розрізняють випадки необхідності встановлення причинного зв`язку між діями учасників дорожнього руху та фактом виникнення ДТП, зокрема, такими можуть бути: перевищення водієм швидкості руху; несвоєчасне вжиття заходів щодо уникнення ДТП; застосування маневру замість гальмування; застосування екстреного (різкого) гальмування; неправильний вибір безпечної дистанції; неправильний вибір безпечного інтервалу; створення перешкоди для руху; створення небезпеки для руху; експлуатація технічно несправного транспортного засобу (див., наприкл., ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Причинний зв`язок між діями учасників дорожнього руху та виникненням дорожньо - транспортної пригоди//Підприємництво, господарство і право - № 3 – 2021 – С. 268-275).

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути визнаний достатнім доказом винуватості особи в цій справі в розумінні ст.251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою такий процесуальний документ не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, котра притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумнівів у судді.

Схема ДТП, складена 29.04.2026 інспектором УПП в Житомирській області старшим лейтенантом поліції Бризньовим І.Д. за участі водіїв ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , лише фіксує обстановку на місці після ДТП (пошкоджені автомобілі, відстань між ними, відстані від транспортних засобів до краю проїзної частини та до нанесеної лінії дорожньої розмітки), а не доводить наявну причину ДТП.

Письмові пояснення водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , надані поліцейським 29.04.2026, вказують на те, що обидва учасники ДТП висловлювали різні версії щодо обставин події та причини зіткнення транспортних засобів.

Водій ОСОБА_2 надав до місцевого суду відеозапис з відеореєстратора автомобіля «DAF XF 105.460», суддя дослідила цей доказ і дійшла висновку про те, що причиною настання ДТП були дії іншого водія ОСОБА_1 ..

Як убачається, для з`ясування питання про те, дії котрого з двох водіїв перебували у причинно- наслідковому зв`язку із настанням ДТП, потрібні спеціальні знання, такі питання можуть бути вирішені шляхом призначення інженерно-транспортної експертизи.

При цьому, хоча норми ст. 273 КУпАП і дозволяють призначити експерта для участі у провадженні про адміністративне правопорушення, службовими особами територіального органу поліції не було ініційовано експертного дослідження під час з`ясування фактичних обставин та безпосередньої причини ДТП за участю водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ..

Учасниками справи до закінчення судового розгляду в місцевому суді також не було заявлено клопотань про призначення у справі інженерно- технічної експертизи.

Європейський суд з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02), «Малофеєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», рішення від 20.09.2016, заява № 926/08) неодноразово зазначав, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Тож за відсутності клопотань учасників справи про призначення інженерно- технічної експертизи для доведення винуватості водія ОСОБА_2 суддя місцевого суду була позбавлена можливості призначити експертне дослідження з власної ініціативи.

Потерпілий ОСОБА_1 надав до апеляційного суду висновок експерта щодо інженерно- технічного дослідження від 14.07.2026 № 47, складений судовим експертом Давидовичем О.О. (м. Львів). Цей висновок був підготовлений на замовлення самого потерпілого, поза межами процедури судового розгляду.

Однак відповідно до ч. 1 ст. 273 КУпАП експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях, у тому числі для визначення розміру майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, а також суми грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, які підлягатимуть конфіскації.

З цих підстав висновок експерта, який був підготовлений на замовлення самого потерпілого, поза межами процедури судового розгляду, не може бути визнаний допустимим доказом у справі № 275/441/26, оскільки був здобутий не у спосіб, визначений законом. Адже експерт мав би бути призначений органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, натомість потерпілий не брав участі у розгляді справи суддею місцевого суду та не заявляв під час апеляційного розгляду клопотання щодо необхідності призначення експертизи апеляційним судом.

Інші докази, додані співробітниками поліції до протоколу серії ЕПР1 № 652876 від 29.04.2026, не доводять винуватості водія Гуртовенка у настанні ДТП «поза розумним сумнівом».

Стандарт доведення «поза розумним сумнівом», напрацьований у практиці Європейського суду з прав людини (див., наприкл., п. 161 рішення від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom); п.65 рішення від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» (Korobov v. Ukraine), заява № 39598/03), означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Верховний Суд, «поза розумним сумнівом» має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як ті, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і ті, що визначають його суб`єктивну сторону.

Єдиною і достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в діянні такої особи складу відповідного адміністративного правопорушення.

Вимогами ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З`ясувавши, що наявні у матеріалах справи докази (ті, що були в розпорядженні судді на момент завершення судового розгляді) як кожен окремо, так і у своїй сукупності не підтверджують наявність в діянні ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, суддя місцевого суду дійшла правильного висновку про необхідність закрити провадження у цій справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судді місцевого суду та не дають підстав вважати, що суддею під час розгляду цієї адміністративної справи були порушені вимоги закону, які б призвели до неправильного її вирішення.

Зокрема, розгляд суддею місцевого суду справи за відсутності потерпілого був компенсований активною участю потерпілого на стадії апеляційного розгляду. Крім того, варто зауважити, що ОСОБА_2 також не був безпосередньо присутнім під час судового засідання, подав до суду лише власні письмові заперечення; ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами справи № 275/441/26 в суді першої інстанції ще 22.05.2026 (до ухвалення рішення у справі), тож потерпілий міг для себе заздалегідь зробити висновок щодо недостатності доказів, наданих поліцейськими на підтвердження винуватості ОСОБА_2 у настанні ДТП, подати до суду клопотання щодо забезпечення участі потерпілого в подальшому розгляді справи, ініціювати в суді першої інстанції питання про призначення експертизи.

Той чи інший механізм утворення механічних пошкоджень автомобілів унаслідок ДТП не був підтверджений висновками експерта, котрі були би здобуті в належний спосіб, визначений законом. Твердження апелянта щодо неповноти відеозапису, наданого до суду ОСОБА_2 , спростовуються самим відеозаписом, на якому суддя чітко могла бачити момент зіткнення транспортних засобів. Той самий відеозапис спростовує твердження потерпілого щодо наявних причин для вимушеної зупинки автомобіля марки "Toyota Camry", таких причин не зафіксовано.

8. Висновок за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову судді місцевого суду – без змін.

Ураховуючи вказане, суддя апеляційного суду вважає за необхідне апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Брусилівського районного суду Житомирської області від 26.06.2026 у справі № 275/441/26, якою було закрито провадження у справі про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в діянні ОСОБА_2 складу відповідного адміністративного правопорушення, залишити без змін.

Керуючись ст. 7, 9, 124, 245, 246, 280, 284, 294 КУпАП, суддя апеляційного суду

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Брусилівського районного суду Житомирської області від 26.06.2026 у справі № 275/441/26, якою було закрито провадження у справі про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в діянні ОСОБА_2 складу відповідного адміністративного правопорушення, залишити без змін.

Ця постанова судді апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення (постановлення), є остаточною, оскарженню не підлягає.

Суддя А.Є. Бєлоусов