Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №761/34670/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/34670/26

Провадження № 3/761/6320/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мєлєшак О.В., розглянувши матеріали, що надійшли зі Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (м. Дніпро) про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , громадянку України, головного бухгалтера ТОВ «Д. Трейдінг» (код ЄДРПОУ 42751799), зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 163-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

13 серпня 2026 року за результатами проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Д. Трейдінг» (код ЄДРПОУ 42751799), що за адресою: м. Київ, вул. Дорогожицька, 3, корпус 15, складено протокол про адміністративне правопорушення відповідно до якого, головний бухгалтер ТОВ «Д. Трейдінг» (код ЄДРПОУ 42751799) ОСОБА_1 звинувачується у порушенні введення податкового обліку, а саме: пп. 14.1.54, п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14, п. 162.1 ст. 162, ст. 163, пп. «е» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 164.5 ст.164, ст.65, ст. 167, п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, 176.2 ст. 176 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку не включено дохід у вигляді вартості проживання у готелі, отриманий ними як додаткове благо, в загальній сумі 3 591 117,10 грн (база для оподаткування - 4 379 410,40 грн), внаслідок чого донараховано податок на доходи різичних осіб в сумі 788 293,87 грн, - пп. 1.2-1.6 п. 16 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX Перехідних положень ПКУ, п.п. 14.1.54, п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14, п. 162.1 ст. 162, ст. 163, пп. «е» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164, п. 164.5 ст.164, ст. 165, ст. 167, п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, 176.2 ст. 176 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного оходу платників податку-робітників підприємства не включено дохід у вигляді вартості проживання у готелі, отриманий тими як додаткове благо, в сумі 3 591 117,10 грн за період з 01.01.2023 по 31.01.2023 року, внаслідок чого донараховано зійськовий збір в сумі 53 866,76 грн, - 164.5 ст.164, ст. 165, ст. 167, п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, 176.2 ст. 176 ПКУ підприємством не утримано податок на доходи фізичних осіб із доходу у вигляді додаткового блага працівника, донараховано податок на доходи фізичних осіб в сумі 947,31 грн, - пп. 1.2 п. 16 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» ділу XX Перехідних положень ПКУп.п. 14.1.54, п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14, пп. «е» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 164.5 64, ст. 165, ст. 167, пл. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, 176.2 ст. 176 ПКУ 168.1 ст. 168, пп. 1.2 п. 16 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX Перехідних положень Податкового Кодексу України, підприємством не утримано військовий збір у розмірі 1,5 відсотка від доходу у вигляді додаткового блага працівника підприємства в сумі 49,42 грн, - пп. 38.9 п. 38, пп. 26.10 п. 26, підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ Перехідних положень ПКУ, пп. 14.1.54 п.14.1. ст.14, п.18.1, п. 18.2 ст. 18, п. 110.1 ст. 110, п. 162.1 ст.162, п. 163.1 ст. 163, п.164.1. ст.164, п.171.2 ст.171, п.167.1. ст.167, пп. 168.1.1 п. 168.1, п.168.3, пп. 168.4.1 п. 168 ст. 168 ПКУ встановлено виплату доходу фізичним особам - підприємцям, адреса реєстрації яких (податкова адреса), на час надання послуг, знаходиться на тимчасово окупованій території України, внаслідок чого донараховано податок на доходи фізичних осіб в сумі 159 390,00 грн, - пп. 38.9 п. 38, пп. 26.10 п. 26, п. 1.2 п. 16 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ Перехідних положень ПКУ, пп. 14.1.54 п.14.1. ст..14, п.18.1, п. 18.2 ст. 18, п. 110.1 ст. 110, п.162.1 ст.162, п. 163.1 ст. 163, п.164.1. ст.164, п.171.2 ст.171, п.167.1. ст.167, пл. 168.1.1 п. 168.1, п.168.3, пп. 168.4.1 п. 168 ст. 168 ПКУ встановлено виплату доходу фізичним особам - підприємцям, адреса реєстрації яких (податкова адреса), на час надання послуг, знаходиться на тимчасово окупованій території України, внаслідок чого донараховано військовий збір в сумі 22 417,50 грн,

Таким чином, ОСОБА_1 звинувачується у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином та завчасно, а тому вважаю за можливим вказану справу розглянути у відсутності особи відносно якої складено протокол за наявними у ній матеріалами. Звернулась до суду з клопотанням про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи викладені в клопотанні, суддя дійшов висновку, що провадження підлягає закриттю з огляду на наступне.

Неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян, утворює склад адміністративного правопорушень, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Стаття 280 КУпАП, встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Системне тлумачення положень КУпАП вказує на те, що суд не наділений повноваженнями щодо коригування змісту фабули адміністративного проступку про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

Із матеріалів справи вбачається, що на підтвердження винуватості ОСОБА_1 контролюючим органом надано протокол про адміністративне правопорушення від 13 серпня 2026 року №358/32-00-07-17 та акт документальної планової виїзної перевірки від 03 липня 2026 року №491/32-00-07-13/42751799.

Вказані докази у розумінні ст. 252 КУпАП не узгоджуються із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", і не свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, враховуючи наступне.

Відповідно до змісту п. 86.1. ст. 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі, зокрема, акта, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб`єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов`язань, що приймаються на підставі такого акта, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акта перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту. Дана правова позиція викладена в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №П/811/2893/14.

На підставі акту перевірки контролюючим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

Статтями 55-56 ПК України передбачено, що платник податків має право оскаржити податкове повідомлення-рішення в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п. 56.2 ст. 56 ПК України, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Відповідно до п. 56.15 ст. 56 ПК України, скарга, подана із дотриманням строків, визначених абзацом першим пункту 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Як вбачається з документів, що додані до клопотання про закриття провадження у справі вбачається, що податкові повідомлення-рішення від 31 липня 2026 року №000/546/32-00-07-13/42751799, №000/547/32-00-07-13/42751799, прийняті на підставі акту документальної планової виїзної перевірки від 03 липня 2026 року №491/32-00-07-13/42751799, оскаржені ТОВ «Д.ТРЕЙДІНГ» до Київського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування вказаних податкових повідомлень-рішень. Рішення за результатами адміністративного оскарження станом на день розгляду справи відсутнє.

Таким чином, на час розгляду вказаної справи грошове зобов`язання за податковими повідомленнями-рішеннями від 31 липня 2026 року №000/546/32-00-07-13/42751799, №000/547/32-00-07-13/42751799 є неузгодженим, а висновки акту документальної планової виїзної перевірки від 03 липня 2026 року №491/32-00-07-13/42751799, покладеного в основу протоколу про адміністративне правопорушення, залишаються спірними.

За таких обставин акт перевірки від документальної планової виїзної перевірки від 03 липня 2026 року №491/32-00-07-13/42751799 не може вважатися належним та допустимим доказом наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення від 13 серпня 2026 року №358/32-00-07-17 складений на підставі зазначеного акту документальної планової виїзної перевірки від 03 липня 2026 року №491/32-00-07-13/42751799. Водночас єдиною правомірною підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, є наявність на момент складання протоколу узгодженого податкового повідомлення-рішення, а не акту перевірки.

Отже, відсутність на момент складення протоколу узгодженого податкового повідомлення-рішення, свідчить про те, що податкове зобов`язання, яке було покладене в основу протоколу про адміністративне правопорушення, не було узгодженим, а тому, не могло слугувати правовою підставою для складання зазначеного протоколу та притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.

Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення від 13 серпня 2026 року №358/32-00-07-17 також не може вважатися належним та допустимим доказом у справі.

Інших належних і допустимих доказів, які б у своїй сукупності підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, матеріали справи не містять.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин суд дійшов висновку, що провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст.163-4, ч.1 ст. 247 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-4 КУпАП, закрити за закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: