Вирок від 08 жовтня 2026 р. у справі №760/21505/26 — Солом'янський районний суд міста Києва

Суд: Солом'янський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Самовільне залишення військової частини або місця служби

Дата: 08 жовтня 2026 р.

Справа: №760/21505/26

Суддя: Мозолевська О. М.

Справа №760/21505/26

Провадження №1-кп/760/3553/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді- ОСОБА_1

за участі сторін та інших учасників провадження

секретаря судового засідання - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

захисника обвинуваченого - ОСОБА_4

обвинуваченого - ОСОБА_5

здійснивши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві судовий розгляд кримінального провадження №62025080100005977 від 27.08.2025, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 2 ст. 345 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_5 у порушення вимог ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, з метою тимчасово ухилитись від проходження військової служби, без поважних причин та без дозволу командування, в умовах воєнного стану, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 08:00 години 02.08.2025, не з`явився вчасно на службу без поважних причин до військової НОМЕР_2 , яка дислокується у АДРЕСА_2 , після чого проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з проходженням військової служби до 09:50 години 23.06.2026, тобто до моменту затримання останнього працівниками Солом`янського УП ГУНП у м. Києві.

Крім того, ОСОБА_5 , маючи умисел на незаконне поводження з боєприпасами та вибуховими речовинами без передбаченого законом дозволу, у невстановлений досудовим розслідуванням дату, час та місці незаконно придбав розсипчасту речовину сірого кольору та предмети схожі на патрони до вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

У подальшому, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, без передбаченого законом дозволу, переніс вказану речовину та предмети схожі на патрони за адресою свого проживання, а саме: АДРЕСА_1 , де і почав їх незаконно зберігати за вказаною адресою.

В подальшому 23.06.2026 в період часу з 07:24 год. по 09:49 год.за адресою: АДРЕСА_1 слідчим СВ Солом`янського УП ГУНП у м. Києві, проведено обшук, в ході проведення якого виявлено та вилучено, 29 предметів, ззовні схожих на набої з маркуванням «НОМЕР_4», які належать до боєприпасів нарізної вогнепальної зброї, є військовими проміжними патронами калібру 5,45?39, що споряджені оболонковими кулями зі сталевим осердям ПС, які є справними та придатними для стрільби та частинки речовини сірого кольору масою 756,8 г., які є бездимним порохом- метальною вибуховою речовиною

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю та показав, що проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , однак без дозволу командування та поважних причин не повернувся до місця проходження військової служби, оскільки вирішив тимчасово ухилитися від її проходження. У подальшому перебував на власний розсуд, не виконуючи обов`язків військової служби, до моменту затримання працівниками поліції. Крім того, пояснив, що за місцем свого проживання зберігав набої, та бездимний порох, які були виявлені й вилучені працівниками поліції під час проведення обшуку. У вчиненому щиро розкаявся, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті.

Винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 407, ч. 1 ст. 263 КК України, підтверджується доказами, дослідженими в судовому засіданні в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, зокрема зібраними у справі доказами, які учасниками процесу визнані обґрунтованими, не оспорюються та не заперечуються.

Судом роз`яснено обвинуваченому та іншим учасникам судового розгляду, що відповідно до вимог ст. 349 КПК України у разі визнання недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються, то у такому випадку учасники судового розгляду будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 407 КК України, а саме у нез`явленні військовослужбовця вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану та за ч. 1 ст. 263 КК України у придбанні та зберіганні вибухових речовин, бойових припасів без передбаченого законом дозволу, доведена.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 407, ч. 1 ст. 263 КК України.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до встановлених обставин, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України класифікуються як тяжкі.

При визначенні покарання, суд виходить з положень закріплених в ст. 3 Конституції України. Життя людини є найважливішою цінністю. Кожна людина має невід`ємне право на життя незалежно від її соціального походження, національності, матеріального стану, ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Право на життя кожного охороняється законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви №43759/10 та 43771/12», зазначає, що, хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.

За наведених вище обставин, враховуючи тяжкість злочинів, конкретні обставини справи, особу винного, який раніше не судимий, відсутність обставин, які обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 65 КК України, відповідно до яких особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для його виправлення, попередження нових злочинів, та враховуючи вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_5 можливе лише в умовах його ізоляції від суспільства, а тому суд застосовує до ОСОБА_5 покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, у виді позбавлення волі.

На підставі зазначеного, cуд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 КК України.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому слід обчислювати з дня набуття вироком законної сили, оскільки згідно ч. 1 ст. 17 КПК України особа не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде встановлено обвинувальним вироком, тобто покарання може бути призначене лише з моменту ухвалення судом обвинувального вироку та набрання ним законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

На підставі наведених норм права, обвинуваченому слід зарахувати строк попереднього ув`язнення у загальний строк покарання, враховуючи, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі, з дня затримання 23.06.2026 до дня набрання вироком законної сили.

Також, оскільки обвинувачений засуджується до покарання, яке має відбувати реально, суд з метою виконання вироку, а також запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, вважає за необхідне обраний щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, залишити без змін.

Питання щодо речових доказів, слід вирішити, відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Кримінальним правопорушенням майнової шкоди не завдано.

Цивільний позов під час досудового розслідування не пред`являвся.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_5 в дохід держави витрати на проведення експертиз загальною сумою 24 067 (двадцять чотири тисячі шістдесят сім) гривень 52 (п`ятдесят дві) копійок, а саме:

- 3850 гривень 80 копійок витрати на проведення балістичної експертизи № СЕ-19/111-26/28633-БЛ від 27.05.2026.

- 2406 гривень 80 копійок витрати на проведення балістичної експертизи № СЕ-19/111-26/33920-БЛ від 23.06.2026.

- 2888 гривень 16 копійок витрати на проведення судової вибухо-технічної експертизи № СЕ26-221/8 від 23.06.2026.

- 2888 гривень 16 копійок витрати на проведення судової вибухо-технічної експертизи № СЕ26-220/8 від 23.06.2026.

- 1925 гривень 04 копійок витрати на проведення балістичної експертизи № СЕ-19/111-26/34463-БЛ від 06.07.2026.

- 2406 гривень 80 копійок витрати на проведення балістичної експертизи № СЕ-19/111-26/34459-БЛ від 01.07.2026.

- 4813 гривень 60 копійок витрати на проведення балістичної експертизи № СЕ-19/111-26/34451-БЛ від 09.07.2026.

- 2888 гривень 16 копійок витрати на проведення балістичної експертизи № СЕ-19/111-26/34455-БЛ від 10.07.2026.

- 2888 гривень 16 копійок витрати на проведення балістичної експертизи № СЕ-19/111-26/34684-БЛ від 30.06.2026.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368, 370 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 1 ст. 263 КК України і призначити йому покарання за:

ч. 5 ст. 407 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі;

ч. 1 ст. 263 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 , рахувати з 23.06.2026 року, тобто з моменту фактичного затримання.

Запобіжний захід застосований відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, залишити без змін.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 в дохід держави витрати на проведення експертиз загальною сумою 24 067 (двадцять чотири тисячі шістдесят сім) гривень 52 (п`ятдесят дві) копійок, а саме: