Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №485/1348/26 — Снігурівський районний суд Миколаївської області

Справа № 485/1348/26

Провадження № 2/485/876/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року м. Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Квєтка І.А.,

секретар судового засідання Семенака А.Г.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

третьої особи ОСОБА_3 ,

представника третьої особи Вергелеса І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Снігурівка в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання батьківства, виключення з актового запису даних про батька та внесення змін до актового запису про народження дитини щодо даних про батька,

встановив:

У липні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання батьківства, виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини та внесення змін до актового запису про народження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з грудня 2024 року ОСОБА_1 перебуває у фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_3 та проживає з нею однією сім`єю без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася донька - ОСОБА_4 .

На момент народження дитини її матір, ОСОБА_3 , перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 , хоча фактичні сімейні відносини між ними були припинені ще у серпні 2024 року. У зв`язку з цим, під час державної реєстрації народження дитини ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до вимог ч. 1 ст. 122 Сімейного кодексу України, батьком дитини в актовому записі було вказано чоловіка матері - ОСОБА_2 .

Про зазначений факт позивачу стало відомо 08 травня 2026 року безпосередньо під час державної реєстрації народження дитини, коли орган ДРАЦС роз`яснив, що за наявності зареєстрованого шлюбу матері батьком дитини автоматично зазначається її чоловік.

Позивач наголошує, що ОСОБА_2 не є біологічним батьком дитини, а фактичним і біологічним батьком новонародженої ОСОБА_4 є саме він - ОСОБА_1 . Матір дитини, ОСОБА_3 , підтверджує ці обставини та не заперечує проти визнання батьківства ОСОБА_1 й внесення відповідних змін до актового запису про народження.

У зв`язку з викладеним, керуючись ст. 129 Сімейного кодексу України, позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів дитини.

31 липня 2026 року від відповідача ОСОБА_2 надійшли відзив на позовну заяву та додаткові пояснення, зі змісту яких вбачається наявність між сторонами спору щодо участі у вихованні спільної дитини та факт їхнього окремого проживання.

24 вересня 2026 року від представника третьої особи - ОСОБА_5 надійшли пояснення, у яких зазначається, що зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису. Актовий запис про народження ОСОБА_4 разом із документами, на підставі яких його складено, Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було передано до Подільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та пояснив, що з грудня 2024 року з ОСОБА_3 перебувають у фактичних шлюбних відносинах, проживають однією сім"єю. У квітні 2026 року ОСОБА_3 народила доньку, біологічним батьком якої є позивач. На той момент ОСОБА_3 перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 . Через неприязні стосунки з останнім під час державної реєстрації народження дитини ОСОБА_1 не мав можливості подати спільну заяву про визнання батьківства та зареєструвати себе батьком дитини.

Відповідач ОСОБА_2 не заперечував того факту, що з грудня 2024 року не проживав із дружиною ОСОБА_3 однією сім`єю. Крім того, відповідач зазначив, що не є батьком дитини, яку ОСОБА_3 народила ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Третя особа ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала та пояснила, що перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , проте з грудня 2024 року шлюбні відносини з ним припинила. З вказаного часу вона підтримувала стосунки з ОСОБА_1 , від якого народила дитину. З ОСОБА_2 у неї склалися вкрай неприязні стосунки, точне місце його перебування за кордоном їй невідоме, у зв`язку з чим вона була позбавлена можливості подати заяву про розірвання шлюбу чи зареєструвати дитину за згодою чоловіка на біологічного батька.

Представник третьої особи Вергелес І.В. просив урахувати письмові пояснення, а в разі задоволення позову та внесення змін до актового запису про народження дитини - направити рішення для виконання до органу ДРАЦС за місцем зберігання відповідного актового запису.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебувають у зареєстрованому шлюбі.

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 08 травня 2026 року Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис № 554). У графі «Батько» зазначено ОСОБА_2 , у графі «Мати» - ОСОБА_3 (а.с. 8).

Відповідач ОСОБА_2 заперечує своє батьківство щодо дитини ОСОБА_4 , батьком якої він вказаний у свідоцтві про народження.

Позивач ОСОБА_1 визнає своє батьківство щодо дитини ОСОБА_4 в повному обсязі та зазначає, що є її біологічним батьком.

Крім того, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підтверджують, що з грудня 2024 року по теперішній час проживають однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу (перебувають у фактичних шлюбних відносинах), і від цих відносин ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася донька ОСОБА_4 .

Частинами 1, 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Згідно ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно зі ст. 52 Конституції України, діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.

Частиною 1 ст. 2 СК України встановлено, що СК України регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір`ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання.

Згідно з ч. 1-3 ст. 5 СК України держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.

Згідно ст.122 СК України, дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

Згідно зі статтею 133 СК України, якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік батьком дитини

Відповідно до ст.129 СК України особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України (ч.2 ст.128 СК України).

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів У тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини".

У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження (ч.2 ст.136 СК України).

Відповідно до положень ч.4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 06 квітня 2021 року по справі № 676/1200/20 наголосив на тому, що для з`ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема, призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із ч.4 ст.10 ЦПК України та ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зауважив, що "на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства" (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Калачова проти Росії" від 07 травня 2009 року, заява № 3451/05).

На підтвердження генетичної спорідненості позивача та дитини було проведено аналіз ДНК. Відповідно до висновку спеціаліста №HID26-004661 від 26 серпня 2026 року ТОВ "ГенКОД Діагностик" (код ЄДРПОУ 44919737), біологічне батьківство ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , по відношенню до дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не виключається, що свідчить про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , може бути біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Ймовірність батьківства в даному випадку складає 99,99999999 /а.с.63-76/.

Зазначений висновок суд приймає як належний та допустимий доказ, оскільки він усуває сумніви щодо біологічного походження дитини та доводить, що позивач є біологічним батьком ОСОБА_4 .

Суд, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи висновок молекулярно-генетичного дослідження, з метою якнайкращого забезпечення інтересів дитини, доходить висновку, що позивач надав достатнього доводів батьківства щодо дитини, тому позовні вимоги у вказаній частині підлягають задоволенню.

Щодо внесення змін до актового запису про народження дитини.

Відповідно до роз`яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2008 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", за нормою статей 213, 215 ЦПК України, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

За положеннями ст. 134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статті 126 СК України або рішення суду, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове свідоцтво про народження.

Відповідно до п.п. 20 п. 1 Розділу III Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Згідно з п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року №96/5 (далі - Правил №96/5), підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства.

Відповідно до п. 2.16.4. Правил №96/5 на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Відповідно до ст. 145 СК України, прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Частинами 3, 5 ст. 148 СК України передбачено, що у разі зміни прізвища одного з батьків прізвище дитини може бути змінене за згодою обох батьків та за згодою дитини, яка досягла семи років.

Відповідно до ст.6 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, їх поновлюють та припиняють їхню дію; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Отже є обґрунтовані підстави для задоволенню вимоги щодо внесення змін до актового запису про народження дитини відомостей про батька дитини.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги вимоги задоволені повністю судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у сумі 2 662,40 грн.

Керуючись ст. 4, 13, 81, 141, 255, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про про визнання батьківства, виключення з актового запису даних про батька та внесення змін до актового запису про народження дитини щодо даних про батька, - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Виключити з актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відомості про ОСОБА_2 як батька дитини.

Внести зміни до актового запису № 554 про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , складеного Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 08 травня 2026 року, в якому: у графі відомості про батька вказати " ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_2 ".

Рішення у вчастині внесення змін до актового запису підлягає виконанню Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Апеляційна скарга на рішення суду подається у строк протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, який відраховується з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.А.Квєтка

Дата складення повного рішення - 09.10.2026 року.