Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №478/1187/26 — Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа №478/1187/26

пров. №2/478/780/2026

З а о ч н е р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

08 жовтня 2026 року Казанківський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючої судді Сябренко І.П.

за участю: секретаря Поліщук С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду с-ще Казанка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В с т а н о в и в:

02 вересня 2026 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» (далі - ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява обґрунтована тим, що 30 березня 2024 року між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 було укладено Заяву про відкриття Карткового рахунку та надання Кредиту «Кредитна Картка» №010-RO-82-264727154, відповідно до якого Кредитодавець відкрив картковий рахунок та встановив поточний ліміт, розмір якого на дату початку кредитування становив 60000 грн із максимальним лімітом, в межах якого встановлюється поточний ліміт кредиту, який відповідно до умов кредитного договору становить 500000 грн. Відповідно до умов Кредитного договору, з дати встановлення (зміни) поточного ліміту (далі - дата початку кредитування) Клієнт має право отримати, а Банк зобов`язаний за умови відсутності (недостатності) коштів на Картковому рахунку надати клієнту в межах поточного ліміту кошти (кредит), а Клієнт зобов`язаний повернути Банку кредит та сплатити проценти за його користування. Кредит надається шляхом зарахування коштів кредиту на Картковий рахунок одночасно з ініціюванням Клієнтом платіжних (видаткових) операцій за Картковим рахунком, із здійсненням Банком договірного списання коштів кредиту з Карткового рахунку у визначених договором випадках, виконанні Банком інших операцій за Картковим рахунком відповідно до умов Договору. Строк кредиту - сукупність періодів, протягом яких Банк визначає поточний ліміт відповідно до пункту 3 заяви та протягом якого Клієнт має право користуватися кредитом. Строк кредиту становить 300 місяців, що починається з дати встановлення (зміни) поточного ліміту (дати початку кредитування). Відповідно датою початку кредитування є 30 березня 2024 року, з кінцевим терміном повного погашення кредиту (з урахуванням пролонгації договору) до 30 березня 2049 року. Відповідно до умов Кредитного договору, проценти (за користування кредитом), в т.ч. за користування недозволеним овердрафтом-процентна ставка фіксована, становить 48,0% річних. Факт надання Банком Позичальнику кредитних грошових коштів відповідно умов Кредитного договору підтверджується Випискою по рахунку, що підтверджує початок користування кредитом. Таким чином, Банк виконав свої зобов`язання перед Позичальником за Кредитним договором надавши останньому кредит в сумі та на умовах, передбачених Кредитним договором. Проте, всупереч умов Кредитного договору відповідач ОСОБА_1 припинив виконувати взяті на себе договірні зобов`язання , а саме припинив здійснювати щомісячне погашення кредитної заборгованості, сплачувати відсотки за користування кредитом, що спричинило виникнення заборгованості.

20 лютого 2024 року між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» було укладено Договір про відступлення прав вимоги №114/2-67-F, відповідно до умов якого АТ «Райффайзен Банк» передає (відступає) за плату, а ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників до Договору відступлення права вимоги №114/2-67-F від 20 лютого 2024 року, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги за рядом кредитних договорів, в тому числі й за Кредитним договором №010-RO-82-264727154 від 30 березня 2024 року, укладеним між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 , сума заборгованості за яким складає 81130 грн 55 коп., із них: 60000 грн - сума заборгованості за дозволеним овердрафтом; 21130 грн 55 коп. - сума заборгованості за недозволеним овердрафтом.

Після відступлення ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 , останнім не здійснено жодного платежу на погашення заборгованості за Кредитним договором №010-RO-82-264727154 від 30 березня 2024 року ні на рахунок первісного кредитора, ні на рахунок нового кредитора.

Посилаючись на наведені обставини, позивач ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором №010-RO-82-264727154 від 30 березня 2024 року у розмірі 81130 грн 55 коп., яка складається з: 60000 грн - заборгованості за дозволеним овердрафтом; 21130 грн 55 коп. - заборгованості за недозволеним овердрафтом, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3328 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 7500 грн.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 03 вересня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» в судове засідання не з`явився, але від нього надійшла заява в якій він просить справу розглядати без його участі, заявлені вимоги підтримує, просить їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час, дату і місце його проведення був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, відзиву не подав. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Оскільки учасники справи у судове засідання не з`явились, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази та матеріали справи, суд приходить такого висновку.

Матеріалами справи встановлено, що 30 березня 2024 року між АТ «Раффайзен Банк» та ОСОБА_1 було підписано Заяву про відкриття Карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна Картка» №010-RO-82-264727154, згідно якої Банк встановив поточний ліміт, розмір якого становить 60000 гривень з максимальним лімітом, який становить 500000,00 гривень строком на 300 місяців.

Пунктом 2.1. Заяви визначено, що Банк надає Клієнту послугу споживчого кредиту у формі кредитування рахунку. Для надання послуги споживчого кредитування, Банк відкриває Клієнту Картковий рахунок.

Згідно п.2.3. Заяви з дати встановлення поточного ліміту Клієнт має право отримати, а Банк зобов`язаний за умови відсутності (недостатності) коштів на Картковому рахунку надати на Картковий рахунок Клієнту в межах поточного ліміту кошти (кредит), а Клієнт зобов`язаний повернути Банку кредит та сплатити проценти за його користування. Кредит надається шляхом зарахування коштів кредиту на Картковий рахунок одночасно з ініціюванням Клієнтом платіжних видаткових операцій за Картковим рахунком, із здійсненням Банком договірного списання з Карткового рахунку у визначених договором випадках.

Умовами Кредитного договору визначено порядок погашення заборгованості за кредитом, згідно з якими Клієнт зобов`язаний сплачувати Банку обов`язковий щомісячний платіж за користування Кредитом в розмірі 5% від власної заборгованості перед Банком, але не менше тридцяти гривень або суми власної заборгованості перед Банком, якщо вона менше за зазначену суму. Заборгованість за недозволеним овердрафтом та сума прострочених грошових зобов`язань за договором мають бути сплачені клієнтом в повному обсязі негайно (п.5.2. Заяви).

Згідно з Додатком №1 до Заяви №010-RO-82-264727154 від 30 березня 2024 року, яка є невід`ємною частиною договору: сума поточного ліміту 60000 грн; валюта гривня; строк 300 місяців; процентна ставка річних 48,0%; дата щомісячного платежу до 20-го числа; розмір щомісячного платежу (від суми) 5%; сума першого щомісячного платежу 4893 грн 70 коп.; погашення суми кредиту 3000 грн; проценти за користування кредитом 1893 грн 70 коп.; неустойка (від суми простроченого щомісячного платежу) 1% (мін. 50 грн.); реальна річна процентна ставка 59,99%; загальна вартість кредиту 390945 грн 87 коп.; денна процентна ставка 0,060%; строк кредиту у днях 9131.

30 березня 2024 року між АТ «Раффайзен Банк» та ОСОБА_1 підписано паспорт споживчого кредиту, в якому містяться, зокрема, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості в рамках кредитування «Кредитна картка» для споживача, порядок повернення кредиту в рамках кредитування «Кредитна картка» та інші важливі правові аспекти.

Як вбачається з Кредитного договору №010-RO-82-264727154 від 30 березня 2024 року, який складається із: Заяви про відкриття Карткового рахунку та надання Кредиту «Кредитна картка» №010-RO-82-264727154 від 30 березня 2024 року, Додаток №1 до Заяви №010-RO-82-264727154 від 30 березня 2024 року, Додаток №2 до Заяви №010-RO-82-264727154 від 30 березня 2024 року, Заяви на отримання кредиту за програмою кредитування «Кредитна картка» №010-RO-82-264727154, Паспорту споживчого кредиту за програмою кредитування «Кредитна картка», відповідач ОСОБА_1 підписав кредитний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором 067939 30.03.2024 11:27.

Свої зобов`язання АТ «Райффайзен Банк» перед відповідачем ОСОБА_1 за Кредитним договором №010-RO-82-264727154 від 30 березня 2024 року виконало та надало йому кредит, на підтвердження видачі кредитних коштів, надано виписку по рахунку за здійсненими операціями (платежами).

Відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за Кредитним договором №010-RO-82-264727154 від 30 березня 2024 року не виконав, заборгованість, у строк, обумовлений договором не погасив, проценти за користування кредитними коштами не сплатив.

Із наданого первісним кредитором АТ «Райффайзен Банк» та позивачем ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» розрахунку заборгованості за Кредитним договором №010-RO-82-264727154 від 30 березня 2024 року вбачається, що станом на 21 січня 2025 року сума заборгованості складає 81130 грн 55 коп., із них: 60000 грн - сума заборгованості за дозволеним овердрафтом; 21130 грн 55 коп. - сума заборгованості за недозволеним овердрафтом.

Отже, матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого первісним кредитором АТ «Райффайзен Банк» були виконані, однак відповідач ОСОБА_1 у передбачений договором строк кредит не повернув.

Аналогічні висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», викладені у постановах Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19, від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20.

20 лютого 2024 року між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» було укладено Договір про відступлення права вимоги №114/2-67F, відповідно до умов якого АТ «Райффайзен Банк» передає (відступає) за плату, а ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Згідно Реєстру боржників від 23 січня 2025 року до Договору відступлення права вимоги №114/2-67F від 20 лютого 2022 року, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги за низкою кредитних договорів, в тому числі й за Кредитним договором №010-RO-82-264727154 від 30 березня 2024 року, укладеним між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 , сума заборгованості за яким складає 81130 грн 55 коп., із них: 60000 грн - сума заборгованості за дозволеним овердрафтом; 21130 грн 55 коп. - сума заборгованості за недозволеним овердрафтом.

29 травня 2026 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» направляло на адресу відповідача ОСОБА_1 досудову вимогу за вих. №1-141313, якою повідомило про відступлення АТ «Райффайзен Банк» права вимоги за вище вказаним кредитним договором та пропонувало сплатити заборгованість за Кредитним договором №010-RO-82-264727154 від 30 березня 2024 року у строк до 28 червня 2026 року, у розмірі 81130 грн 55 коп.

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.627 ЦК України визначено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч.1 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України).

Статтю 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі Закон) визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно ч.ч.3, 4, 6 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч.12 ст.11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

За змістом ч.ч.1, 2 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Стаття 1077 ЦК України передбачає, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ст.1078 ЦК України).

На підтвердження існування у відповідача ОСОБА_1 кредитного зобов`язання за Кредитним договором №010-RO-82-264727154 від 30 березня 2024 року позивач ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» надав належні та допустимі докази, а саме виписку по рахунку за здійсненими операціями (платежами) та Договір факторингу, на підставі якого позивач набув права вимоги до відповідача за указаним Договором.

З Кредитного договору №010-RO-82-264727154 від 30 березня 2024 року вбачається, що у відповідності до вимог ч.1 ст.638 ЦК України між його сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, які оформлені в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства, у тому числі Закону України «Про електронну комерцію».

Після підписання Договору у його сторін виникли взаємні права та обов`язки щодо надання кредитних коштів і їх повернення зі сплатою відповідних відсотків за користування.

Досліджені у справі докази дають достатні підстави для висновку, що свої договірні зобов`язання первісний кредитор АТ «Райффайзен Банк» виконало в повному обсязі та надав відповідачу ОСОБА_1 кредит в обумовленій договором сумі.

Натомість, відповідач ОСОБА_1 свої договірні зобов`язання у визначений договором строк не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість, що підтверджується доданим до позову розрахунком заборгованості первісного кредитора.

Загальна сума заборгованості за цим розрахунком становить 81130 грн 55 коп., з яких: 60000 грн - сума заборгованості за дозволеним овердрафтом; 21130 грн 55 коп. - сума заборгованості за недозволеним овердрафтом.

Аналогічна сума заборгованості відображена у Реєстрі боржників до Договору факторингу №114/2-67F від 20 лютого 2024 року та у такій же сумі заявлена до стягнення позивачем ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС».

У ч.1 ст.612 ЦК України вказано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідач в порушення умов кредитного договору не виконав зобов`язання по сплаті кредиту та відсотків, в результаті чого виникла заборгованість у розмірі 81130 грн 55 коп., так відповідач порушив вимоги ст.ст.526, 530 ЦК України відповідно до яких зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений договором строк.

За таких обставин, суд приходе висновку про те, що з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС», заборгованість за Кредитним договором №010-RO-82-264727154 від 30 березня 2024 року у розмірі 81130 грн 55 коп., яка складається з: 60000 грн - заборгованості за дозволеним овердрафтом; 21130 грн 55 коп. - заборгованості за недозволеним овердрафтом.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по справі, суд зазначає наступне.

В силу вимог п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно ч.ч.1, 2, 3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Положеннями ч.1 ст.137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч.4 ст.137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» надано копію Договору №26/11/2025 про надання правничої допомоги від 26 листопада 2025 року, укладеного між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» та Адвокатським бюро «ТИТАРЕНКО ЛІГАЛ ГРУП»; Замовлення №2259 до Договору №26/11/2025 про надання правничої допомоги від 26 листопада 2025 року, від 07 серпня 2026 року; Акт виконання робіт (наданих послуг) до Замовлення №2259 до Договору №26/11/2025 про надання правничої допомоги від 26 листопада 2025 року, від 07 серпня 2026 року, відповідно до якого Адвокатським бюро «ТИТАРЕНКО ЛІГАЛ ГРУП» надано послуги з надання правничої допомоги на суму 7500 грн; платіжну інструкцію №2015 від 10 серпня 2026 року; копію Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЗР №21/2971 від 22 лютого 2022 року.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У п.268. рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (Заява №19336/04) суд зазначив, що згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п.30, ECHR 1999-V).

Враховуючи складність справи, що є малозначною, виконані адвокатом роботи, які не є складними та потребують значних затрат часу, зміст позовної заяви, що є типовим для такого виду правовідносин, обсяг доданих документів, який не є значним, суд вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу у розмірі 7500 грн не відповідають засадам розумності та співмірності характеру наданої правової допомоги, реальності таких витрат, суд вважає за можливе стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» 3000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При звернені до суду ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» було сплачено 3328 грн судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією №1988 від 10 серпня 2026 року.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які складаються із витрат на правничу допомогу, у розмірі 3000 грн та витрат пов`язаних зі сплатою судового збору, у розмірі 3328 грн.

Керуючись ст.ст.13, 259, 263-265, 279, 280-282, 284, 289 ЦПК України, суд

У х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. №37-41, Код ЄДРПОУ 39508708) в рахунок відшкодування заборгованості за Кредитним договором №010-RO-82-264727154 від 30 березня 2024 року 81130 (вісімдесят одну тисячу сто тридцять) грн 55 коп., яка складається із: 60000 грн - заборгованості за дозволеним овердрафтом; 21130 грн 55 коп. - заборгованості за недозволеним овердрафтом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» судові витрати, які складаються із витрат на правничу допомогу, у розмірі 3000 грн та витрат пов`язаних зі сплатою судового збору, у розмірі 3328 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.

Копію судового рішення надіслати відповідачу ОСОБА_1 протягом двох днів з дня його складення рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Повний текст заочного рішення складено 08.10.2026 року.

Суддя І.П. Сябренко