Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №475/1399/25 — Доманівський районний суд Миколаївської області

Доманівський районний суд Миколаївської області

Справа № 475/1399/25

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

08 жовтня 2026 р.с-ще Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Кащака А.Я.,

за участі секретаря судового засідання - Куш О.П.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представник відповідача - Прутян О.А. (в режимі ВКЗ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща.Доманівка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЛІОРАТОР-АГРО ЮГ» про стягнення заборгованості по орендній платі та розірвання договору оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 звернулася з уточненою позовною заявою (в остаточній редакції від 13.02.2026 року) в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Меліоратор Агро Юг» про стягнення заборгованості по орендній платі та розірвання договору оренди земельної ділянки.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_2 (далі - позивач 1) являється власником земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Доманівської селищної ради (колишньої Щасливської с/ р) Вознесенського району Миколаївської області, кадастровий номер 4822784600:08:000:0089, площею - 4,3000 га, на підставі Договору дарування земельної ділянки від 03.06.2025 року. ОСОБА_3 (далі - позивач 2), як вона як попередній власник зазначеної земельної ділянки, 04.04.2005 року передала в оренду ТОВ «Меліоратор-Агро Юг» (далі - відповідач). Перехід права власності не припинив дії Договору оренди, однак право вимоги орендної плати належить особі, яка була орендодавцем у відповідний період.

За Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Інформація про державну реєстрацію іншого речового права) зареєстровано договір оренди від 04.04.2005 року, додаткова угода б/н 17.02.2012 року, додаткова угода від 04.11.2018 року. Строк Договору оренди 21 рік, дата закінчення дії - 04.04.2026 року, відомості про орендодавця зазначено - ОСОБА_2 , а орендарем - ТОВ «Меліоратор-Агро Юг». Додатковою угодою до Договору, від 04.11.2018 року, орендна плата за земельну ділянку передбачена у натуральному вигляді, про що зазначено в Додатку, а саме: зернові (пшениця, ячмінь) - 3100 кг, соняшник - 300 кг. Зазначає, що з 2020 року по даний час орендна плата відповідачем не виплачувалася. Позивач 2 та її представник за довіреністю - ОСОБА_4 , неодноразово зверталася в телефонному режимі та особисто до бухгалтерії ТОВ «Меліоратор-Агро Юг», яка знаходиться в селі Маринівка, оскільки кошти їй потрібні на лікування, ліки та засоби гігієни проте, орендна плата їй не виплачена. Зважаючи на те, що за 2023-2024 роки та за 2025 рік до моменту дарування земельної ділянки позивачу 1, не було жодного розрахунку по орендній платі, то у відповідача виникла заборгованість за 2,5 роки, які позивач 2 розрахував як: 2023 рік: зернових - 3100 кг, соняшник - 300 кг; 2024 рік: зернових - 3100 кг, соняшник - 300 кг; 2025 рік (до 03.06.2025 р.): зернових - 1300 кг (розрахунок 3 100/12 х 6), соняшник - 126 кг (розрахунок 300/12 х 6), та всього разом: зернових - 7500 кг, соняшнику - 726 кг. За наведеного обґрунтування ОСОБА_3 просить стягнути орендну плату за період з 01.01.2023 р. по 02.06.2025 р., а саме: зернових - 7500 кг, соняшнику - 726 кг.

Оскільки за Договором дарування до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди щодо такої земельної ділянки, то у позивача 1, як у нового власника земельної ділянки виникло право на отримання орендної плати за період з 03.06.2025 р. по 31.12.2025 р. (212 днів), згідно розрахунку позивача 1 становить: зернові: 3100 х 212/365 = 1800 кг, соняшник: 300 х 212/365=174 кг.

Свої зобов`язання щодо виконання істотних умов Договору, а саме виплати орендної плати, згідно договору, відповідач не виконав, у зв`язку із чим у відповідача існує заборгованість перед позивачами з виплати орендної плати. Враховуючи, що протягом - 2023-2025p. орендна плата за користування земельною ділянкою відповідачем не виплачена, що є систематичним порушенням умов договору оренди земельної ділянки, на думку позивача 1 є підставою для розірвання договору оренди та стягнення орендної плати. За наведеного обґрунтування ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом про стягнення орендної плати за період з 03.06.2025 р. по 31.12.2025 р., а саме: зернових-1800 кг, соняшнику -174 кг, а також просить розірвати Договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 4822784600:08:000:0089, площею - 4,3000 га.

У відзиві на первісну позовну заяву, представник відповідача Прутян О.А. зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_2 є необґрунтованими, такими, що не підтверджені належними та допустимими доказами, ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права, а тому не підлягають задоволенню. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що до 03.06.2025р позивач ОСОБА_2 не був власником земельної ділянки і не мав жодних прав орендодавця. Також зазначає, що після 03.06.2025 орендна плата може нараховуватися виключно пропорційно фактичному періоду користування у 2025 році та максимально можливий обсяг орендної плати за 2025 рік за договором оренди складає за період 212 днів, а саме: зернових-1800 кг, соняшник -174 кг.

Звертає увагу, що позивачем 1, після набуття ним права власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня його набуття не було повідомлено відповідача про це рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто під розписку. Позивач не надав жодного доказу, що саме з вини відповідача попередній власник та позивач 1 не отримав орендну плату за 2022-2024 роки, а також не було повідомлено відповідача про нового власника земельної ділянки. Відповідач звертає увагу суду, що позивач або його законні представники не зверталася до відповідача із будь-якими письмовими обґрунтованими претензіями щодо перешкод з боку Товариства отримання ним орендної плати, тобто поведінка позивача 1 вказує, що порушення його договірних прав не було.

В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_1 позовні вимоги: позивача 2 ОСОБА_3 в частині стягнення заборгованості за орендну плату за період з 01.01.2023 р. по 02.06.2025 р. в кількості: зернових - 7500 кг, соняшнику - 726 кг. та вимоги позивача-2 ОСОБА_2 в частині стягнення заборгованості за орендну плату за період з 03.06.2025 р. по 31.12.2025 р., в кількості: зернових-1800 кг, соняшнику -174 кг, і розірвання Договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 4822784600:08:000:0089, площею - 4,3000 га. просила задовольнити. Позовні вимоги в інтересах ОСОБА_2 підтримала та просила розірвати договір оренди земельної ділянки у зв`язку із систематичною несплатою орендної плати відповідачем, у зв`язку із чим виникла заборгованість перед ним по орендній платі.

Представник відповідача Прутян А.О. в судовому засіданні просив суд відмовити повністю у задоволенні позовних вимог позивача з мотивів викладених ним у відзиві. Додатково пояснив, що оскільки позивачка ОСОБА_3 з 2018 року не проживає за місцем реєстрації у с.Кузнецове Вознесенського району, у зв`язку із її переїздом на проживання в Житомирську область, то відповідач не може належним чином виконати умови договору щодо виплати її орендної плати в натурі. Щодопозивача ОСОБА_2 зазначив, що він у встановленому ч.3 ст.148-1 Земельного кодексу України, не повідомляв відповідача про зміну орендодавця, у зв`язку із чим Товариство було позбавлено можливості здійснити йому нарахування та виплату орендної плати. Після звернення із позовом, ОСОБА_2 було повідомлено щоб він з`явився за місцем знаходження ТОВ «Меліоратор-Агро Юг» в село Маринівка Вознесенського району Миколаївської області для отримання орендної плати в натуральній формі, проте позивач 1 не відреагував на дане повідомлення.

Суд, заслухавши позиції сторін, дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, за Договором дарування земельної ділянки від 03 червня 2025 року громадянка ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_2 земельну ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Щасливської сільської ради Вознесенського (Доманівського) району Миколаївської області, кадастровий номер 4822784600:08:000:0089, площа земельної ділянки 4,3000 га. Договором дарування земельної ділянки, посвідченим державним нотаріусом Романівської державної нотаріальної контори Житомирської області Назарцем Д.В. від 03 червня 2025 року, згідно Витягу з Державного реєстру речових прав, індексний номер 429747035, номер відомостей про речове право 60158315.

Згідно з наявних в матеріалах справи Витягів з Державного реєстру речових прав №463606560, (суд бере до уваги витяг останній по даті формування з наявних у матеріалах справи) сформованого 10.02.2026 року, вбачається, що право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4822784600:08:000:0089, площа земельної ділянки 4,3000 га. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстроване 03 червня 2025 року. Дата закінчення дії оренди - 01.03.2028 року (а.с.94).

04.11.2018 року ОСОБА_3 уклала Додаткову угоду з ТОВ "Меліоратор Агро Юг" до Договору оренди земельної ділянки від 04 квітня 2005 року, що зареєстрований 01 березня 2007 року за №040701300007. За даною угодою, в Договір оренди від 04.04.2005р. внесено зміни та доповнення: викладено п.1.2 наступній редакції: «В оренду передається земельна ділянка загальною площею 4,30 га (Кадастровий номер земельної ділянки номер 4822784600:08:000:0089, у тому числі ріллі 4,30 га.» (а.с. 12). Пункти 3.1 та 4.1 Договорів викладено в наступній редакції: «Договір діє до 31 грудня 2027 року»; «Орендна плата встановлюється в розмірі не менше 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначеної відповідно до законодавства, і виплачується власнику земельної ділянки щорічно до 31 грудня в грошовій, натуральній або у відробітковій формі. Якщо орендні платежі передбачені цим договором у натуральному вигляді, то визначається перелік продукції, її якісні показники, місце, умови, порядок та строки поставки, її вартість. Якщо орендні платежі передбачені цим договором у натуральному відробітковому вигляді, то визначаються види послуг, обсяги, місце і строки їх надання, їх вартість. У разі поєднання різних форм виплати орендних платежів орендна плата здійснюється у порядку, що визначений вище для кожного з цих видів платежів. За несвоєчасну сплату орендної плати орендар несе відповідальність згідно з чинним законодавством України». Пункт 4.5 Договорів викладено в наступній редакції: «Земельний податок згідно чинного законодавства сплачує Орендодавець. Відповідно до чинного законодавства України Орендар виступає податковим агентом Орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки»..

В Додатку до Договору, сторони також зазначили грошову, натуральну та відробіткову форми орендної плати. При цьому вказали, що щорічний розмір орендної плати у натуральній формі становить: зернові (пшениця, ячмінь) 3100 кг, соняшник 300 кг; у відробітковій формі (ритуальні послуги); додаткові послуги - солома та оранка городу надаються понад розмір орендної плати тільки мешканцям сіл. Вартісні показники по жодній із вказаних форм орендної плати сторони не визначали.

Водночас, суд зазначає, що позивачем при поданні позову та сторонами в ході розгляду справи не подано до суду самого Договору оренди земельної ділянки від 04 квітня 2005 року, що позбавляє можливості дослідити його зміст та усі умови судом, при цьому сторони не заперечують самого факту його укладення.

Позивачі, посилаючись на невиконання зобов`язань за договором оренди, подали цей позов до суду та просили про стягнення з орендаря на свою користь орендної плати в сумах, визначених на підставі розрахунку позивачів та нарахованих сум орендної плати за відповідні періоди.

Частина 1 статті 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 ст.15 ЦК України).

За приписами статті 1 Закону України "Про оренду землі", яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною першою статті 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Положеннями статей 24, 25 Закону України "Про оренду землі" визначено права та обов`язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати. Орендар, у свою чергу, має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження та зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Згідно вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).

Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.

Як зазначено у позовній заяві, 05.12.2025 року позивач ОСОБА_2 направляв на адресу відповідача ТОВ «Меліоратор-Агро Юг» проект угоди про розірвання договору оренди земельної ділянки укладеного 04.04.2005р., проте ні факту направлення на юридичну адресу відповідача ні відмови чи отримання проекту угоди, суду не представлено.

Також в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що вона є невісткою ОСОБА_3 та представляла її інтереси у відносинах з відповідачем. Підтвердила, що ОСОБА_3 з 2018 року проживає в Житомирській області, проте орендну плату за 2018 рік їй було видано, а за 2019 рік отримала грошовими коштами, оскільки була така домовленість із відповідачем. З представниками відповідача вона спілкувалася по телефону, проте кожного разу її лише обіцяли виплатити орендну плату та не виплачували. У жовтні 2025 року вона мала забрати зерно в якості орендної плати, проте в телефонній розмові бухгалтер ОСОБА_5 повідомила її, що зернових на складах немає. Також свідок показала, що вона мала доручення на представлення інтересів ОСОБА_3 щодо орендної плати, проте до суду доказів про це сторонами не подано.

Факт проживання позивача ОСОБА_3 з 2018 року в с.Камінь Романівського району Житомирської області також підтверджується довідкою виконкому-5 Доманівської селищної ради №7 від 23.02.2026 року (а.с. 108 зворот).

Відповідно до п.4.1. Договору оренди земельної ділянки від 04.04.2005 року, (в редакції Додаткової угоди від 04.11.2018 р.): орендна плата встановлюється в розмірі не менше 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначеної відповідно до законодавства, і виплачується власнику земельної ділянки щорічно до 31 грудня в грошовій, натуральній або у відробітковій формі. При цьому в Додатку до Договору визначено що щорічний розмір орендної плати у натуральній формі становить: зернові (пшениця, ячмінь) 3100 кг, соняшник 300 кг.

З пояснень свідка ОСОБА_4 в судовому засіданні, що також не заперечується сторонами, з моменту переїзду позивачки ОСОБА_3 у 2018 році на нове місце проживання, відповідачем як мінімум двічі (за 2018 та 2019роки) виплачувалася орендна плата в натуральній формі.

Як встановлено за умовами узгодженого сторонами договору оренди орендар зобов`язаний виплачувати орендну плату щорічно до 31 грудня.

Як встановлено вище судом, орендна плата за 2022-2025 роки орендарем не була виплачена у строки, які визначені умовами договору.

З врахуванням наведеного, суд вважає спростованими доводи представника відповідача, про те, що орендна плата ОСОБА_3 не здійснювалася у зв`язку із вибуттям її з місця реєстрації у с.Маринівка та не повідомлення ТОВ «Меліоратор-Агро Юг» про це.

За наведеного, судом встановлено порушення відповідачем умов договору щодо не виплати ОСОБА_3 орендної плати за землю, а тому вимоги ОСОБА_3 в частині стягнення заборгованості за орендну плату за період з 01.01.2023 р. по 02.06.2025 р. в кількості: зернових - 7500 кг, соняшнику - 726 кг підлягають до задоволення.

З матеріалів справи вбачається, що 20.12.2025 року позивачу ОСОБА_2 від відповідача на його електронну адресу зазначену у позові - ІНФОРМАЦІЯ_1 було направлено повідомлення-претензію з вимогою отримання орендної плати у натуральній формі до 31.12.2025 року за адресою: Миколаївська область, Вознесенський район, село Маринівка, вул. Центральна (раніше Гагаріна, 1), або повідомити про причини неможливості її отримання. (а.с. 105-106).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтвердила, що дійсно на вказану електронну адресу, яка належить її, було отримано вказане електронне повідомлення, яке вона передала позивачу ОСОБА_2 , проте він не з`явився за вказаною адресою до відповідача.

Щодо вимог про розірвання договору оренди землі, то суд виходить з наступного.

За правилами ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути розірваний або змінений за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Так, однією з найпоширеніших підстав розірвання договору оренди земельної ділянки є заборгованість з орендної плати. За змістом ст.ст.1,13 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати в установленому розмірі. Разом з тим, доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватись належними доказами.

Відповідно до ст.32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст.ст.24 і 25 цього Закону України та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Підставою для припинення права користування земельною ділянкою відповідно до п.«д» ч.1 ст.141 ЗК України є систематична несплата орендної плати.

Отже, відповідно до вказаних норм матеріального права договір оренди землі може бути розірваний за умов систематичної несплати орендної плати.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 березня 2019 року у справі №183/262/17 (касаційне провадження №61-41932сво18) дійшов висновку, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична (два та більше випадки) несплата орендної плати.

Згідно із ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність.

Отже, за змістом ст.141 ЗК України та ст.32 Закону України «Про оренду землі» підставою розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати, а не разове порушення умов договору у цій частині.

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за п.6 ч.1 ст.3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Схожі висновки викладені у постанові Великої Плати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі №912/1385/17, провадження №12-201гс18, та постанові Верховного Суду від 28 червня 2022 року у справі №551/542/20, провадження №61-16493св21.

За ч.ч.1,3,4 ст. 148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі). Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 листопада 2024 року у справі №918/391/23 вказала, що «під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору. Натомість разове порушення такої умови договору не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання. Тож підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України є саме систематична, тобто неодноразова (два та більше випадків), повна несплата орендної плати. Самий лише факт систематичного порушення договорів оренди землі у виді повної несплати орендної плати є підставою для розірвання таких договорів, незважаючи на те, чи надалі була повністю сплачена зазначена заборгованість. Погашення орендарем заборгованості з орендної плати не має правового значення для вирішення позовних вимог про розірвання договору оренди як на підставі частини другої статті 651 ЦК України (у разі часткової несплати (недоплати) орендної плати та істотності такого порушення), так і на підставі пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України (у разі систематичної (два та більше випадки) повної несплати орендної плати)».

На виконання положень ст. 148-1 ЗК України, новий орендодавець повинен повідомити орендаря про перехід до нього прав та обов`язків за договором оренди.

Дотримання вищевказаних дій для власника, до якого перейшло право власності на земельну ділянку, є важливим етапом, спрямованим для налагодження виплати орендної плати за укладеним до переходу права власності договором. (постанови Верховного Суду від 10 березня 2021 року у справі № 146/350/20, від 28 квітня 2021 року у справі № 341/245/19.

Саме на позивача як нового орендодавця покладено обов`язок доведення до відповідача як орендаря інформації про перехід права власності із зазначенням: кадастрового номера, місця розташування та площі земельної ділянки; прізвища, ім`я, по батькові нового власника; місця проживання нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі). (постанова Верховного Суду від 27 липня 2022 року у справі № 274/3707/20).

Водночас, позивач ОСОБА_2 не надав підтвердження про направлення ним відповідачу протягом одного місяця з дня набуття права власності рекомендованого листа з повідомленням про вручення або підтвердження вручення йому особисто під розписку із зазначенням обов`язкових даних відповідно до ч.3 ст. 148-1 ЗК України.

На думку суду, за недобросовісного виконання новим орендодавцем вимоги про повідомлення орендаря в порядку ч.3 ст. 148-1 ЗК України, суд вважає вимогу про стягнення орендної плати в користь ОСОБА_2 передчасною та такою що до задоволення не підлягає.

За такого, судом не вбачається порушення прав нового орендодавця ОСОБА_2 зі сторони орендаря, та не встановлено фактів системності порушень умов договору, що в свою чергу не вбачається підстав для розірвання договору оренди землі.

Отже позовні вимоги позивача ОСОБА_2 не підлягають до задоволення.

Відповідно до частин 1, 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч.1,2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з позовом позивачем ОСОБА_2 був сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн. Оскільки у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено, то вказана сума судового збору не підлягає стягненню з відповідача.

При зверненні до суду з позовом позивачем ОСОБА_3 було сплачено судовий збір в розмірі 719,59 грн. Враховуючи задоволення позовних вимог ОСОБА_3 , на користь позивача з відповідача підлягає стягненню 719 грн. 59 коп. судового збору, сплаченого нею при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 76-83, 89, 248, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, Суд, -

У Х В А Л И В:

Позов в частині вимог ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Меліоратор-Агро Юг» про стягнення заборгованості по орендній платі - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Меліоратор-Агро Юг» на користь ОСОБА_3 заборгованість по орендній платі за період з 01.01.2023 р. по 02.06.2025 р. за Договором оренди земельної ділянки від 04 квітня 2005 року, у виді зернових (пшениця, ячмінь) - 7500 кг та соняшнику - 726 кг.

У задоволені позову в частині вимог ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Меліоратор-Агро Юг» про стягнення заборгованості по орендній платі та розірвання договору оренди земельної ділянки - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Меліоратор - Агро Юг» (код ЄДРПОУ 33310498, м.Миколаїв, вул.Очаківська, 1В, Миколаївська область, індекс 54036) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) - судові витрати у виді судового збору в сумі 719 сімсот девятнадцять) гривень 59 копійок.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони справи:

Позивач 1: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Позивач 2: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Меліоратор-Агро Юг», код ЄДРПОУ 33310498, адреса місцезнаходження: м.Миколаїв, вул.Очаківська, 1В, Миколаївської області, індекс 54036.

Повний текст рішення складено та підписано 08.10.2026 року.

Головуючий суддя А.Я. КАЩАК