Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №475/898/26 — Доманівський районний суд Миколаївської області

Доманівський районний суд Миколаївської області

Справа № 475/898/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

08 жовтня 2026 р.с-ще Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області в складі :

головуючої судді Єгорової Н.І..,

при секретарі Маковецькій Л.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду селиша Доманівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якому просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №32262 від 19.04.2025 в розмірі 37633.91 грн., з яких: 23633.91 ,00 гривень заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 29.05..2025 року по 04.05.2026 року, що нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 1,00 % за кожен день користування кредитом (365,00% річних) та Графіку платежів; 14000,00 грн. штраф за порушення умов Кредитного договору (за наявності), та суму сплаченого судового збору і витрат понесених на професійну правничу допомогу.

Позивач обґрунтовує свій позов тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» (торгова марка «PROCENT») та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №32262 від 19.04.2025, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 7000,00 гривень, строком на 730 днів (до 19.04.2027 року), шляхом переказу на її платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТКБ "ПРИВАТБАНК" зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,00% від суми кредиту за кожен день користування (365,00% річних).

Кредитний договір був укладений в електронній формі шляхом реєстрації Відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua та підписано електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою Відповідача з умовами Кредитного договору, Правилами надання коштів та банківських металів у кредит, з яким він ознайомився перед підписанням Кредитного договору та отриманням кредиту. Зразок кредитного договору, Правила надання коштів та банківських металів у кредит (далі Правила кредитування), викладені для загального доступну в мережі Інтернет на сайті https://procent.com.ua/uk/about_us. Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором 843286 направлявся відповідачу 19.04.2025 року о 07:44:37 год. шляхом надсилання повідомлення на мобільний номер НОМЕР_2 , який зазначений Кредитному договорі та ІТС.

Кредитний договір був підписаний 19.04.2025 року о 07:44:44год. шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 843286 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua.

На виконання умов договору відповідачеві були перераховані кошти на банківський рахунок.

Так, кредитні кошти в розмірі 7000,00 грн. були відправлені на платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ КБ"ПРИВАТБАНК", що підтверджується довідкою надавача платіжних послуг.

Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору, позивач нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі 1,00 % від суми кредиту за кожен день користування (365,00% річних).Строк надання кредиту відповідно до п. 1.3. Кредитного договору становить 730 днів. Відповідно до п.1.3. періодичність платежів зі сплати процентів ставлять кожні 20 днів, що відображено в Додатку №1 до Кредитного договору. Відповідно до п.п. 2.4.1. Кредитного договору, позичальник зобов`язується у встановлений строк (п. 1.3. Кредитного договору) повернути кредит та сплатити проценти за його користування. Відповідно до п. 4.2 Кредитного договору, нарахування процентів за Кредитним договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються щоденно, з дня його надання позичальнику (дня перерахування грошових коштів на електронний платіжний засіб позичальника), до дня повернення суми кредиту, визначеної у пункту 1.1. Кредитного договору (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства, зазначений у пункті 8 цього Договору) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконує, в зв`язку з чим у неї утворилась заборгованість за вказаним кредитним договором, яка становить 23633.91 грн.- заборгованість за процентамим за користування кредитом та 14000грн.- штраф за порушення умов кредитного договору..

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за вказаним кредитним договором, та судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2662,40 грн., та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10000,00 грн.

Представник позивача в судове засмідання не з"явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В позовній заяві просив провести розгляд справи без їх участі, проти заочного розгляду справи не заперечував. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідачка в судове засідання не з"яивлася, надала на адресу суду відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнала, зазначивши, що визнає лише факт отримання нею тіла кредиту в розмірі 7000грн. При вирішення питання щодо задоволення вимог позивача в частині стягнення та нарахування процентів та штрафу просить зстосувати законодаства ,яке передбачає спеціальні гарантії для військовослужбовців та членів їх сімей, вказує, що її чоловік на момент виникнення спірних відносин був військовослужбовцем,а з 09.09.2025 проходить військову службу і вона .

Від представника позивача надійшли письмові додаткові пояснення, зі змісту яких вбачається, що за відсутності належних доказів , пільги передбачені ст.14 ЗУ Про соціальний та правовий захист вйськовослужбовців та членів їх сімей" не розповсюджуються на відповідача, тому просять позовні вимоги задовольнити...

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи , суд приходить до наступного висновку.

Із матеріалів справи вбачається, що 19.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» (торгова марка «PROCENT») та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №32262, за умовами якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 7000,00 гривень, строком на 730 днів (до 19.04.2027 року), шляхом переказу на платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ КБ"ПРИВАТБАНК" зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,00% від суми кредиту за кожен день користування (365,00% річних).

Кредитний договір був укладений в електронній формі шляхом реєстрації Відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua та підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».Підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою Відповідача з умовами Кредитного договору, Правилами надання коштів та банківських металів у кредит, з яким він ознайомився перед підписанням Кредитного договору та отриманням кредиту. Зразок кредитного договору, Правила надання коштів та банківських металів у кредит (далі Правила кредитування), викладені для загального доступну в мережі Інтернет на сайті https://procent.com.ua/uk/about_us.

Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором 843286 направлявся відповідачу 19.04.2025 року о 07:44:37 год. шляхом надсилання повідомлення на мобільний номер НОМЕР_2 , який зазначений Кредитному договорі та ІТС.

Кредитний договір був підписаний 19.04.2025 року о 07:44:44год. шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 843286 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua.

На виконання умов договору, кредитні кошти в розмірі 7000,00 грн. були відправлені відповідачу на платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ КБ"ПРИВАТБАНК", що підтверджується довідкою надавача платіжних послуг.

Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору, Позивач нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі 1,00 % від суми кредиту за кожен день користування (365,00% річних).

Строк надання кредиту відповідно до п. 1.3. Кредитного договору становить 730 днів.

Відповідно до п.1.3. періодичність платежів зі сплати процентів ставлять кожні 20 днів, що відображено в Додатку №1 до Кредитного договору.

Відповідно до п.п. 2.4.1. Кредитного договору, позичальник зобов`язується у встановлений строк (п. 1.3. Кредитного договору) повернути кредит та сплатити проценти за його користування.

Відповідно до п. 4.2 Кредитного договору, нарахування процентів за Кредитним договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються щоденно, з дня його надання позичальнику (дня перерахування грошових коштів на електронний платіжний засіб позичальника), до дня повернення суми кредиту, визначеної у пункту 1.1. Кредитного договору (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства, зазначений у пункті 8 цього Договору) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

У зв"язку з неналежним виконанням умов договору щодо повернення кредиту та сплати процентів за його користування, у відповідачки виникла заборгованість за процентами за користування кредитом в розмірі 23633.91 грн. та штраф за порушення умов договору в сумі 14000 грн.

Відповідач не визнає позовні вимоги в частині нарахування процентів за користування кредитом та штрафу за порушення умов договору.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ч. 12 ст. 11 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Пунктом 6 ч. 1 статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідачка просить застосувати пільги які мають військовослужбовці , передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», так як з 09.09.2025 має статус військовослужбовця, окрім цього, вона є дружиною військовослужбовця...

Частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», встановлено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Дана пільга поширюється та діє для військовослужбовців з початку (18.03.2014 року) і до закінчення особливого періоду, для резервістів та військовозобов`язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду. Банки під час дії особливого періоду не мають право нараховувати відсотки, а у випадку нарахування зобов`язані їх списати.

Для реалізації вказаного права на пільгу, необхідно письмово повідомити банк про проходження військової служби та надати підтверджуючі документи (копію військового квитка з відповідною службовою відміткою, копію довідки про призов військовозобов`язаного на військову службу, копію витягу з наказу або довідки про зарахування до списків військової частини).

У письмовому відзиві відповідач ОСОБА_1 неодноразово наголошує,що на момент виникнення спірних правовідносин її чоловік проходив військову службу та мав статус учасника бойових дій. У зв`язку з тим , що вона є дружиною військовослужбовця , зверталася до позивача із заявами про застосування передбачених законодавством гарантій щодо ненарахування процентів за користування кредитом. На підтвердження відповідного статусу та наявності підстав для застосування гарантій нею неодноразово надавалися позивачу відповідні документи.

Однак, відповідно до відзиву на позов, письмових пояснень позивача на відзив на позов та долучення до справи довідки про те, що солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі з 09.09.2025, інших письмових доказів, які б підтверджували статус дружини військовослужбовця( копії свідоцтва про укладення шлюбу, довідки про перебування чоловіка на військовій службі) відповідачкою ні суду , ні кредитодавцю . надано не було.

Особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій (абз. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оборону України»).

Відповідно до Указу в.о.Президента України Турчинова О.В. «Про часткову мобілізацію» №303/2014 від 17.03.2014 року, затвердженого Законом України № 1126-VII від 17.03.2014 року, в Україні розпочав діяти особливий період. Дія особливого періоду не скасовувалася, не зупинялася, не переривалася, тому він уважається таким, що діє і до цього часу.

Верховний Суд у листі від 13.07.2018 року за № 60-1543/0/2-18 повідомив, що особливий період діє в Україні з 17.03.2014 року, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 року за № 303/2014 «Про часткову мобілізацію». Президент України рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав.

На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 року, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 року, розпочав діяти воєнний стан. Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та діє наразі.

Водночас, відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» №69/2022 від 24.02.2022 року, затвердженого Законом України № 2105-IX від 03.03.2022 року, оголошено про проведення в Україні загальної мобілізації.

Отже дія особливого періоду розпочала перебіг з 17.03.2014 року і наразі не закінчилася.

Ознайомившись з довідкою , виданою ТВО командира військової частини НОМЕР_3 , про перебування ОСОБА_1 на військовій службі, суд приходить до висновку , що на відповідача, як на військовослужбовця, який проходить військову службу в особливий період, поширюються пільги, передбачені ч. 15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме - відповідач звільнена від нарахування і сплати процентів за споживчим кредитом з 09.09.2025 , а кредитні установи під час дії особливого періоду не мають права нараховувати відсотки, а у випадку нарахування - зобов`язані їх списати.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного суду, викладеною у постанові від 14.05.2021 у справі №502/1438/18.

За наявності позову про стягнення боргу за кредитним договором «суди повинні самостійно здійснювати перерахунок кредитної заборгованості з огляду на поширення на позичальника пільг, передбачених пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (зменшити визначений банком обсяг заборгованості за тілом кредиту на суми зарахованих платежів на погашення штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом).» Даний висновок щодо застосування відповідних норм права висловлено, у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року по справі N 642/548/21.

Оскільки приписи п. 15 ч. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) поширюють свою дію як відносно мобілізованих військовослужбовців, так і військовослужбовців, які брали або беруть безпосередню участь в бойових діях, відтак нараховані проценти за кредитом з 09.09.2025 по 04.05.2026 у розмірі 9030грн.(129 календарних днів *1%*7000грн) з відповідача не підлягають стягненню.

З урахування наведеного, заборгованість ОСОБА_1 за нарахованими відсотками за користування кредитом буде становити 14604рн.за період з 29.05.2025 по 09.09.2025 (23633.91грн - 9030грн. .).

Щодо стягнення штрафу в розмірі 14000 грн.суд зазначає наступне.

Законом України №2120-ІХ від 15.03.2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ Прикінцеві та перехідні положення ЦК України було доповнено пунктом 18, відповідного до якого визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» встановлено, що у разі прострочення споживачем у період з 01.03.2020 до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором.

З матеріалів справи вбачається, що заявлений до стягнення штраф за неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором нарахований після 24.02.2022., а тому задоволенню не підлягає.

Враховуючи,що позовні вимоги підлягають частковому задоволенні, судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог і становитиме 1033.15 грн. .

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000грн. суд приходить до наступного висновку.

Вирішуючи вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Як убачається з акту приймання-передачі наданих послуг №144 про надання юридичної допомоги, адвокатом були надані послуги щодо підготовки запиту та клопотання, а також вивчення документів та складання позовної заяви, водночас як встановлено судом, фактично правова допомога, яка надавалась позивачу, полягала у складанні позовної заяви, а зазначення в описі інших послуг є похідним від складення позовної заяви, та штучним збільшенням витрат на правову допомогу.

Враховуючи вищенаведене, виходячи із складності справи, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, ціною позову, а також враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково, з урахуванням принципу розумності, співмірності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для з стягнення витрат в зменшеному розмірі, а саме в сумі 4000,00 00 грн., що буде співмірним з розміром задоволених вимог..

На підставі ст.4, 12, 13, 81, 89, 141, 258-259,265,281-283, 289 ЦПК України,суд

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрована в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Процент» (код ЄДРПОУ 41466388) заборгованість за кредитним договором №32262 від 19.04.2025 в розмірі 14604рн., що складається із -процентів за користування кредитом за період з 29.05.2025 по 09.09.2025 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрована в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Процент» (код ЄДРПОУ 41466388) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1033.15 грн., та . витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн..

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя :Н. І. Єгорова