Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №473/5433/26 — Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/5433/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

"09" жовтня 2026 р. місто Вознесенськ

Суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Зубар Н.Б., за участю секретаря судових засідань Нікітченко М.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від Головного управління ДПС у Миколаївській області про притягнення до відповідальності за ч.1 ст.155-1 КпАП України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ФОП ОСОБА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_1 , обліковий номер картки платника податків НОМЕР_1

В С Т А Н О В И В:

В протоколі про адміністративне правопорушення №662 від 22.09.2026 року посадовою особою - начальником відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Миколаївській області Мигирич О.М. зазначено таке:

«При проведенні фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 податкова адреса АДРЕСА_1 , адреса розташування господарської одиниці АДРЕСА_2 , встановлено, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення - проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій із порушенням режиму попереднього програмування для підакцизних товарів, а саме відсутні коди УКТ ЗЕД, які є обов`язковими, чим порушено вимоги п.11 ст.3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями.

Згідно з протоколом дата, час і місце вчинення правопорушення порушення - виявлено 09.09.2026 час: 11-40 год. за адресою розташування господарської одиниці АДРЕСА_2 (акт від 09.09.2026 №15352/14-29-09-01-08/ НОМЕР_1 ).

Вказаний протокол не містить підпису ОСОБА_1 , оскільки протокол було складено у його відсутності через неявку до ГУ ДПС у Миколаївській області, відповідне запрошення долучене до матеріалів справи.

Дії ОСОБА_1 особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, кваліфіковано за ч.1 ст.155-1 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про час та місце слухання, йому було надіслано рекомендований лист на адресу, що вказана в протоколі, згідно із поштовим повідомленням судовий виклик вручено адресату. Про причини неприбуття до суду ОСОБА_1 не повідомив та клопотань про відкладення слухання справи – не надав, тому відповідно до ст.268 КУпАП справу було розглянуто у його відсутності.

Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП, суд враховує, що згідно ч.1 ст.155-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Окрім протоколу про адміністративне правопорушення №662 від 22.09.2026 року до справи долучені:

акт про результати фактичної перевірки від 09.09.2026 №15352/14-29-09-01-08/3909710734, в якому вказано про те, що було проведено перевірку в магазині за адресою АДРЕСА_2 , що належить суб`єкту господарювання ФОП ОСОБА_1 . Зазначено, що перевірку здійснено в присутності представника суб`єкта господарювання продавця Криву кіна Анатолія Володимировича. В акті вказано, що встановлено факт проведення розрахункових операцій через ПРРО з фіскальним №4001445849 з порушенням режиму програмування для підакцизних товарів, а саме код УКТЗЕД для підакцизних товарів не зазначено. Даний факт підтверджується інформацією з АІС «Податковий блок», Додаток 2. Встановлено порушення вимоги п.11 ст.3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР;

касовий чек від 30.06.2026 про сплату через ПРРО об 11:24:47 ФОП ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 за коньяк п`ять зірочок «Аджари» 0.5 тубус 281,00 грн. Зазначено, що є акцизна марка та її дані.

Згідно наказу №1426-п від 08.09.2026 року було прийнято рішення ГУ ДПС у Миколаївській області провести фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 за місцем здійснення діяльності: АДРЕСА_1 тривалістю 10 діб з 21.06.2026 року щодо обігу підакцизних товарів.

До справи долучено копії направлення на перевірку від 08.09.2026 р. №2273/14-29-09-01-07 ОСОБА_2 та від 08.09.2026 р. №2274/14-29-09-01-07 ОСОБА_3 .

Також є запрошення ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Миколаївській області на 22.09.2026 року о 10-00 год. для складання протоколу про адміністративне правопорушення.

В матеріалах справи є акт від 22.09.2026 року №2040/14-29-09-01-09/ НОМЕР_1 щодо неявки особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .

Проте поштового повідомлення чи інформації із сайту Укрпошти про те, що ОСОБА_1 отримував виклик та копію протоколу та матеріали провадження – суду надано не було.

З вказаного протоколу про адміністративне правопорушення та матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_1 не був присутнім під час його складання.

Окрім того під час складання акту перевірки 09.09.2026 №15352/14-29-09-01-08/3909710734 був присутній продавець ОСОБА_4 і поставив підпис в акті.

Відомостей про присутність ОСОБА_1 під час вказаної перевірки в акті не зазначено.

Відповідно до ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Ст.256 КУпАП визначено, що протокол підписується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права і обов`язки, передбачені ст.268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.

Зазначені вимоги ст.ст.254, 256, 268 КУпАП не було дотримано особою, якою складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . Неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на виклик до посадової особи для складення протоколу про адміністративне правопорушення не звільняє особу, яка складає протокол, від обов`язку дотримання вимог, передбачених ст.ст.254, 256, 268 КУпАП.

Пунктом 2 частини першої статті 278 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, чи правильно складено протокол про адміністративне правопорушення.

Підпунктом «а» пункту 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, передбачено, що кожний обвинувачений має щонайменше право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, - на провадження у справах про адміністративні правопорушення – п.39 Рішення ЄСПЛ у справі «Лучанінова проти України» (рішення від 9 червня 2011 року (Заява № 16347/02).

Так Європейський Суд з прав людини в пункті 37 рішення «Жупнік проти України» від 09.12.2010 року (Заява № 20792/05) зазначив, що межі гарантій, передбачених підпунктом «а» пункту 3 статті 6 Конвенції, мають оцінюватись, зокрема, у світлі більш загального права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції. У кримінальних справах надання повної та докладної інформації щодо висунутих особі обвинувачень, які в подальшому можуть бути сприйняті судом як юридична кваліфікація діяння, є неодмінною передумовою забезпечення справедливості провадження. У цьому зв`язку необхідно зазначити, що підпункт «а» пункту 3 статті 6 Конвенції не накладає жодних формальних вимог щодо способу, у який обвинувачений має бути проінформований про характер і причини висунутих щодо нього обвинувачень. Суд також зазначає, що підпункти «a» і «b» пункту 3 статті 6 Конвенції взаємопов`язані та що право бути поінформованим про характер і причини висунутих обвинувачень слід розглядати у світлі права обвинуваченого на підготовку свого захисту.

Також суд звертає увагу на те, що при складанні протоколу стосовно ОСОБА_1 працівник податкового відділу ДФС допустив очевидні порушення вимог чинного КУпАП, що фактично виключає розгляд справи, оскільки протокол складено у відсутності особи та ОСОБА_1 копія протоколу не вручена, так як відсутні належні докази такого вручення.

Тоді як протокол про адміністративне правопорушення має відповідати зокрема вимогам ч.ч.2, 3, 4 ст.256 КУпАП, а саме: «Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі».

Таким чином при складанні протоколу про адміністративне правопорушення порушено право ОСОБА_1 на захист та ознайомлення із матеріалами провадження, так як відповідно до п.65 Рішення ЄСПЛ у справі «Іглін проти України» (Заява № 39908/05) від 12 січня 2012 року передбачає, що: «65. Суд зазначає, що підпункт «b» пункту 3 статті 6 гарантує обвинуваченому «адекватний час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту», а отже, ця гарантія означає, що підготовка захисту по суті головних обвинувачень може включати проведення з його боку всіх «необхідних заходів». Обвинувачений повинен мати можливість організувати свій захист належним чином і без перешкод можливості викласти суду, який розглядає справу, всі необхідні аргументи захисту і таким чином вплинути на результат провадження (див. рішення у справі «Кан проти Австрії» (Can v. Austria), № 9300/81, доповідь Комісії від 12 липня 1984 року, серія А, № 96, п. 53, ухвалу щодо прийнятності від 26 червня 1996 року у справі «Коннолі проти Великобританії» (Connolly v. the United Kingdom) № 27245/95, і рішення від 20 січня 2005 року у справі «Майзіт проти Росії» Mayzit v. Russia), № 63378/00, п. 78). Крім того, до засобів, необхідних кожному, хто обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, належить можливість ознайомитися - для цілей підготовки свого захисту - з результатами розслідувань, які проводилися протягом усього провадження у справі» Крім того п.73 Рішення ЄСПЛ у справі «Зінченко проти України» (Заява № 63763/11) від 13/06/2014 року вказує на те, що: «73. Суд повторює, що відповідно до підпункту «b» пункту 3 статті 6 Конвенції обвинувачений повинен мати можливість організувати свій захист у належний спосіб та без обмежень можливості наводити суду першої інстанції усі відповідні аргументи на свій захист, і отже, впливати на результати провадження (див. наприклад рішення від 20 січня 2005 року у справі «Майзіт проти Росії» (Mayzit v. Russia), заява № 63378/00, п. 78). Цей обов`язок включає в себе надання обвинуваченому можливості ознайомитися з результатами розслідування, проведеного під час провадження, з метою підготовки свого захисту (див., наприклад, ухвалу щодо прийнятності від 15 січня 1997 року у справі ««С.G..Р» проти Нідерландів» (C.G.P v. the Netherlands), заява № 29835/96; рішення від 18 березня 1997 року у справі «Фуше проти Франції» (Foucher v. France), пп. 26-38, Reports 1997-II, та вищенаведене рішення у справі «Іглін проти України» (Iglin v. Ukraine), п. 65)».

В протоколі №662 від 22.09.2026 року зазначено, що при проведенні фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 встановлено, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення - проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій із порушенням режиму попереднього програмування для підакцизних товарів, а саме відсутні коди УКТ ЗЕД, які є обов`язковими, чим порушено вимоги п.11 ст.3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями.

Згідно з протоколом дата, час і місце вчинення правопорушення порушення - виявлено 09.09.2026.

Проте дату саме вчинення правопорушення протокол не містить.

У справі є акт про результати фактичної перевірки від 09.09.2026 №15352/14-29-09-01-08/3909710734, в якому вказано про те, що було проведено перевірку. В акті вказано, що встановлено факт проведення розрахункових операцій через ПРРО з фіскальним №4001445849 з порушенням режиму програмування для підакцизних товарів, а саме код УКТЗЕД для підакцизних товарів не зазначено. Даний факт підтверджується інформацією з АІС «Податковий блок», Додаток 2. Встановлено порушення вимоги п.11 ст.3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР.

Також надано касовий чек від 30.06.2026 про сплату через ПРРО об 11:24:47 ФОП ОСОБА_1 , м.Вознесенськ, вул.Михайлівська, 1 за коньяк п`ять зірочок «Аджари» 0.5 тубус 281,00 грн. Отже дата проведеної операції - 30.06.2026 року.

Ця дата в протоколі не вказана.

Доказів того, що ця операція є триваючим правопорушенням – матеріали справи не містять, як і даних про проведення торгових операцій з участю представників податкової в іншу дату.

Ч.2 ст.38 КУпАП визначено, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - восьмій цієї статті.

Так згідно із Постановою Верховного Суду від 21 листопада 2019 року справа №461/1393/16-а №К/9901/13726/18: «початок перебігу строку накладення адміністративного стягнення пов`язується з днем виявлення правопорушення лише у випадку вчинення триваючого правопорушення. Триваючі правопорушення є проступками, пов`язаними з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених правовою нормою. Такі правопорушення припиняються виконанням регламентованих обов`язків або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності. Як правило, ці правопорушення є наслідками протиправної бездіяльності. За невиконання вимог чинного законодавства установлено адміністративну відповідальність. Відомо, що триваючі правопорушення припиняються, якщо факт цих правопорушень виявлено компетентним органом при проведенні перевірок. Колегія суддів зазначає, що початок перебігу строку накладення адміністративного стягнення при триваючому правопорушенні слід пов`язувати з днем виявлення його виявлення. Днем виявлення правопорушення слід також вважати і день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення».

Оцінюючи данні, викладені у протоколі, суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення, як і будь-який інший документ, має бути викладений в такій спосіб, щоб інформація мала бути зрозумілою будь якій особі, в тому числі особі, відносно якої він складається і суду та не підлягала різному тлумаченню.

Згідно ч.1 ст.256 КУпАП висуваються вимоги про зазначення в протоколі про адміністративне правопорушення даних, необхідних для вирішення адміністративної справи, зокрема, про місце, часу вчинення та суті правопорушення.

Не зазначення конкретного часу та суті вчинення адміністративного правопорушення у протоколі, а лише цитування п.11 ст.3 Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», є порушенням норм, визначених ст.1 ст.256 КУпАП.

З урахуванням положень ст.256 КУпАП щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення, всі обставини мають бути викладені в протоколі конкретно, у спосіб, який унеможливлює їх неоднозначне тлумачення, та відповідати диспозиції закону про адміністративну відповідальність за вказане правопорушення.

Таким чином, суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення складено без додержання вимог статті 256 КУпАП, так у ньому відсутня інформація про дату вчинення правопорушення, вказано лише коли його виявлено. Не зазначення в протоколі необхідних даних для кваліфікації правопорушення, відсутність в ньому всіх ознак правопорушення, які встановлені КУпАП, - є підставою для закриття провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Щодо питання про повернення протоколу, то суд вважає, що це право, а не обов`язок суду приймати рішення про повернення протоколу. Тим більше, що згідно із Постановою від 02 вересня 2021 року справа №11-97 сап20 Велика Палата Верховного Суду зазначила таке: «74. Норми КУпАП, які встановлюють процедуру адміністративного розслідування і стадію розгляду справи уповноваженим органом (судом), не містять законодавчих положень, які б за окресленої правової ситуації передбачали можливість повертати справу про адміністративне правопорушення для дооформлення протоколу й належного виконання вимог статті 256 цього Кодексу у частині забезпечення присутності порушника в суді. Водночас немає й процесуальних норм, які б забороняли, зокрема, судді, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, вимагати від уповноваженого органу виконати належним чином вимоги процесуального закону щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення і його реалізації таким чином, щоб можна було вирішити питання про винність особи у вчиненні адміністративного проступку з дотриманням строків розгляду і без порушення прав особи порушника чи осіб, які потерпіли від дій останнього. Принаймні чітких й однозначних положень, які б дозволяли чи забороняли повертати протоколи для забезпечення присутності порушника під час розгляду справи, процесуальне адміністративно-деліктне законодавство не містить.

89. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що відсутність чітко встановленого законом порядку розгляду справ про адміністративне правопорушення або неузгодженість його складових унеможливлює настання відповідальності судді за свободу суддівського розсуду, тобто можливість судді обирати (визначати) найбільш оптимальний варіант рішення (дії) з кількох юридично допустимих його (її) варіантів».

Керуючись ст.ст.155-1 ч.1, 247, 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.155-1 КУпАП, - закрити у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

Копію постанови надіслати ОСОБА_1 , оскільки розгляд справи відбувся в його відсутність відповідно до ст.268 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту винесення постанови до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області.

Суддя Н.Б.Зубар