Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №127/32365/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/32365/26

Провадження № 2-а/127/337/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі головуючого судді Сичука М.М.,

при секретарі судового засідання Коровай А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду у м. Вінниці, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просив скасувати постанову № П627007 від 21.07.2026 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 21.07.2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено постанову № П627007, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн.

Позивач зазначив, що підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності визначено неприбуття за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за повісткою № 7849244 на 27.06.2026 року о 09 год. 00 хв. з метою уточнення військово-облікових даних.

Позивач вказав, що зазначену повістку він не отримував, а останню було направлено на адресу: АДРЕСА_1 .

Позивач зазначив, що 26.03.2026 року особисто уточнив свої військово-облікові дані, після чого був взятий на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем фактичного проживання у с. Осолинка Вінницького району Вінницької області.

Позивач вважає, що направлення повістки на адресу у м. Хмільнику не свідчить про його належне повідомлення про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Також позивач зазначив, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ним власноруч було зазначено, що повістку він не отримував.

Крім того, позивач послався на те, що метою виклику, зазначеною у повістці № 7849244, було «уточнення військово-облікових даних», а тому відповідач повинен був врахувати факт уточнення ним військово-облікових даних 26.03.2026 року.

Ухвалою суду від 16.09.2026 року поновлено позивачу строк звернення до суду з адміністративним позовом та відкрито провадження у справі.

На виконання ухвали суду відповідачем подано матеріали справи про адміністративне правопорушення, відзив на позовну заяву та додаткові пояснення.

У відзиві відповідач проти задоволення позову заперечував та зазначив, що позивач перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач зазначив, що позивачу було направлено повістку № 7849244 на 27.06.2026 року о 09 год. 00 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою уточнення військово-облікових даних.

Зазначену повістку 14.06.2026 року направлено засобами поштового зв`язку на адресу: АДРЕСА_1 , однак 20.06.2026 року поштове відправлення повернулося з відміткою «адресат відсутній».

Відповідач вважає, що така відмітка є належним підтвердженням повідомлення позивача про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Також відповідач зазначив, що 11.07.2026 року відносно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення, під час складання якого позивачу було роз`яснено його права та обов`язки, вручено другий примірник протоколу та повідомлено про дату, час і місце розгляду справи.

За твердженням відповідача, позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

21.07.2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 винесено постанову № П627007, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн.

23.09.2026 року відповідачем подано додаткові пояснення, в яких представник відповідача просив розглянути справу за його відсутності у зв`язку із службовою завантаженістю.

При цьому у додаткових поясненнях відповідач зазначив, що наданими до суду матеріалами підтверджується факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а тому просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Представник позивача ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити та надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та відповіді на відзив.

Додатково представник позивача зазначила, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів належного повідомлення позивача про виклик за повісткою № 7849244, а направлення повістки на адресу у м. Хмільнику не підтверджує належного повідомлення позивача після уточнення ним військово-облікових даних 26.03.2026 року.

Представник позивача також зазначила, що у протоколі про адміністративне правопорушення позивач власноруч зазначив про неотримання повістки, а тому відповідачем не доведено наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, його представником подано до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, а також враховуючи положення ч. 3 ст. 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № П627007 від 21.07.2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17 000 грн.

Підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності визначено те, що він не прибув за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені у повістці.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган або посадова особа встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган або посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Разом з тим, аналіз змісту оскаржуваної постанови та матеріалів справи про адміністративне правопорушення свідчить про те, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факт належного повідомлення позивача про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Як убачається з матеріалів справи, повістка № 7849244 була направлена позивачу 14.06.2026 року на адресу: АДРЕСА_1 .

Зазначене поштове відправлення 20.06.2026 року повернуто відправнику з відміткою «адресат відсутній».

Суд враховує, що сама по собі наявність поштової відмітки про відсутність адресата не є безумовною підставою для висновку про належне повідомлення особи про виклик, оскільки для цього необхідно встановити відповідність адреси вимогам законодавства, яке регулює порядок оповіщення військовозобов`язаних.

Пунктом 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560, передбачено, що у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку належним підтвердженням оповіщення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання, повідомленою такою особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних, або за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання, якщо така особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Таким чином, для встановлення факту належного повідомлення позивача у даному випадку необхідно було встановити, чи була адреса у м. Хмільнику адресою, яку позивач повідомив відповідачу під час уточнення військово-облікових даних, або чи повідомляв він іншу адресу свого місця проживання.

З матеріалів справи вбачається, що позивач послідовно зазначав про уточнення ним військово-облікових даних 26.03.2026 року та про перебування після цього на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підтвердження фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , позивачем надано довідку Літинської селищної ради № 402 від 14.11.2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 проживає без реєстрації за вказаною адресою.

При цьому суд враховує, що зазначена довідка видана до проведення позивачем уточнення військово-облікових даних 26.03.2026 року та сама по собі не підтверджує, яку саме адресу позивач повідомив відповідачу під час такого уточнення.

Разом з тим, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що саме адреса у м. Хмільнику була адресою місця проживання, повідомленою позивачем під час уточнення військово-облікових даних 26.03.2026 року, або що після такого уточнення позивач не повідомляв відповідачу іншої адреси свого місця проживання.

Суд також враховує, що у самій оскаржуваній постанові зазначено адресу у м. Хмільнику як зареєстроване/задеклароване місце проживання позивача, однак наявність такої адреси у постанові сама по собі не підтверджує дотримання відповідачем порядку оповіщення, встановленого пунктом 41 Порядку № 560, за умови наявності іншої адреси, повідомленої позивачем під час уточнення військово-облікових даних.

Таким чином, відповідачем не доведено, що направлення повістки № 7849244 саме на адресу у м. Хмільнику забезпечувало належне повідомлення позивача про виклик.

Крім того, оскаржувана постанова № П627007 від 21.07.2026 року не містить зазначення номера повістки, дати її направлення, способу повідомлення позивача, обставин її повернення поштовим відправником, а також інших конкретних обставин, на підставі яких посадова особа дійшла висновку про належне повідомлення позивача та наявність у його діях складу адміністративного правопорушення.

У постанові зазначено лише, що за результатами з`ясування обставин справи встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці, чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Разом з тим, відповідно до ст. 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити, зокрема, опис обставин, установлених під час розгляду справи, та зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення.

Отже, постанова повинна містити достатній опис фактичних обставин, які дозволяють встановити подію адміністративного правопорушення, спосіб його вчинення та обставини, що свідчать про вину особи.

У даному випадку оскаржувана постанова фактично містить лише загальний висновок про неприбуття позивача за викликом, без наведення конкретних обставин, на підставі яких встановлено належність його повідомлення про такий виклик.

При цьому посилання відповідача у відзиві на повістку № 7849244 та поштову відмітку «адресат відсутній» не усуває необхідності встановлення належного повідомлення особи саме у відповідності до вимог чинного законодавства.

Суд також враховує, що у протоколі про адміністративне правопорушення позивач зазначив про те, що повістку не отримував.

Вказані пояснення позивача відповідачем належним чином не спростовані.

Сам факт подальшої участі позивача в оформленні адміністративних матеріалів, отримання ним протоколу або подання заяви про розгляд справи за його відсутності не підтверджує факту належного повідомлення його саме про виклик за повісткою № 7849244 на 27.06.2026 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами одну з обов`язкових обставин, необхідних для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неприбуття за викликом, а саме факт її належного повідомлення про такий виклик.

За таких обставин відсутні достатні підстави вважати, що позивач умисно не виконав обов`язок щодо прибуття за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Крім того, судом встановлено обставину, яка відповідно до прямої вимоги закону є самостійною підставою для закриття провадження у справі.

Як убачається з витягу з наказу № 5149 від 14.08.2026 року «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період», ОСОБА_1 , 1984 року народження, призвано та направлено для проходження військової служби під час мобілізації, на особливий період, до військової частини НОМЕР_1 .

Зазначений наказ підписаний начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 .

Отже, наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що з 14.08.2026 року позивач призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате провадження підлягає закриттю, якщо особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, призвана на військову службу під час мобілізації, на особливий період, і справа стосується адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 210, 210-1 цього Кодексу.

Таким чином, законодавцем прямо передбачено обов`язкове закриття розпочатого провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП, у разі призову особи на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Суд враховує, що оскаржувана постанова винесена 21.07.2026 року, тоді як наказ про призов позивача на військову службу видано 14.08.2026 року.

Разом з тим, на момент розгляду судом даної справи позивач уже був призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період, а тому відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 210-1 КУпАП підлягає закриттю.

Наведена обставина є самостійною підставою для закриття справи про адміністративне правопорушення.

При цьому суд зазначає, що встановлення обставини призову позивача на військову службу після винесення оскаржуваної постанови не означає застосування зазначеної норми до правовідносин, які виникли до моменту призову, а є юридичною підставою для припинення вже розпочатого провадження у справі на момент її судового розгляду.

Отже, з урахуванням встановлених судом обставин, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а також наявні передбачені п. 10 ч. 1 ст. 247 КУпАП підстави для закриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

За таких обставин суд доходить висновку про необхідність задоволення адміністративного позову, скасування постанови № П627007 від 21.07.2026 року та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Щодо судових витрат суд зазначає, що позивач відповідно до закону звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду. Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Враховуючи задоволення позову, судовий збір, від сплати якого позивач звільнений, підлягає стягненню з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Державного бюджету України в розмірі 1 331,20 грн

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 245, 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, ст.ст. 2, 72-77, 241-246, 286 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення — задовольнити.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 № П627007 від 21.07.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_3 ;

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 07.10.2026.

Суддя