Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №760/22644/26 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/22644/26

2/760/18499/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Сердюк Н.В., за участю секретаря судового засідання Гержової С.О., за відсутністю учасників справи, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Єпіфанов Ярослав Володимирович, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий виклад обставин справи

До Солом`янського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Єпіфанов Ярослав Володимирович, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 була народжена донька ОСОБА_3 , батьком якої є ОСОБА_2 . Між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шлюб не укладався і фактичних сімейних відносин не склалось. Відповідач періодично навідувався до дитини та епізодично цікавився життям доньки, матеріальної допомоги ніколи не надавав. Останній раз спілкування з відповідачем відбулось у 2022 році. Станом на момент подання заяви донька ОСОБА_4 проживає разом із матір`ю ОСОБА_1 . Відповідач, який є здоровим та працездатним, зможе сплачувати аліменти на рівні 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу). Позивачка просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) боржника, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання заяви та до досягнення дитиною повноліття.

ІІ. Процесуальні дії по справі, заяви сторін

Ухвалою судді Солом`янського районного суду міста Києва від 09 вересня 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судовий розгляд.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Єпіфанов Я.В. в судове засідання не з`явилися, про дату час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Представником позивачки подана заява, в якій останній просив розгляд справи здійснювати без його участі та без участі позивачки, наполягав на позовних вимог, просив позов задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав. Виклик відповідача було здійснено шляхом надсилання судової повістки за останньою відомою адресою зареєстрованого у встановленому законом порядку місця його проживання, а також шляхом публікації оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом

Позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянкою України, про свідчить паспорт № НОМЕР_1 , виданий 25.06.2026 року органом 8017.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 народила доньку - ОСОБА_3 , про що Відділом реєстрації актів цивільного стану Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві було видано свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 .

Як вбачається з вказаного вище свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , батьком дитини є відповідач ОСОБА_2 .

Між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шлюб зареєстрований не був.

Неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована та проживає разом із позивачкою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягами з реєстру територіальної громади № 2026/010841414 та № 2026/010842966 від 30.06.2026 року та № 2026/010842966.

Матеріали справи не містять доказів оспорювання відповідачем його батьківства відносно неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..

ІV. Застосовані судом норми права.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з положенням ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402-III, кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно ч. 2 ст. 51 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» у 2026 році встановлені наступні розміри прожиткового мінімуму на одну особу для дітей віком до 6 років - 2817 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривень.

Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька дитини. Виконання передбачених статтею 150 СК України обов`язків батьків щодо виховання та розвитку дитини пов`язане з належним утриманням дитини, від якого залежить забезпечення умов для розвитку дитини здоровою як фізично так і духовно. Тому, визначений на законодавчому рівні прожитковий мінімум для дитини певного віку має забезпечуватись насамперед батьками дитини.

Суд виходить також із захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, збереження того рівня життя, який вона б мала тоді, коли утримувалася обома батьками, оскільки стягнення аліментів якраз і забезпечить надійний захист інтересів дитини та отримання нею надійного стабільного матеріального утримання з боку батька.

Відповідно до частин 1 та 5 статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Розмір аліментів на одну дитину становить 1/4 (одну чверть) заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.

При цьому, частиною 2 статті 182 СК України визначено, що мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Суд відзначає, що відповідач має конституційний обов`язок утримувати свою неповнолітню доньку до досягнення нею повноліття.

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що сторони є батьками неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Шлюб між батьками дитини укладений не був, при цьому доказів щодо оспорювання відповідачем свого батьківства відносно дитини матеріали справи не містять.

Згідно із нормами статей 150, 180 Сімейного кодексу України та ст. 27 Конвенції ООН про права дитини, обов`язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття покладається на обох батьків. Зазначений обов`язок має безумовний характер і не припиняється після розірвання шлюбу чи окремого проживання батьків. При цьому аліменти є безпосереднім правом дитини на належне утримання, а не особистою вимогою того з батьків, з ким вона проживає.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Судом не встановлено обставин, які б свідчили про непрацездатність відповідача, наявність у нього інших утриманців чи важких захворювань.

За таких обставин суд вважає обґрунтованою та доцільною вимогу позивачки про стягнення з відповідача аліментів на утримання доньки у розмірі у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) боржника, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно. Зазначений розмір відповідає засадам розумності, справедливості та гарантує захист інтересів дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позовної заяви, тобто з 31 липня 2026 року.

Відповідно до частини 1 статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

VІ. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач звільнена від сплати судового збору за подання до суду позову щодо стягнення аліментів на підставі пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Згідно з частиною 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача в дохід держави судового збору в розмірі 1331,20 грн.

На підставі ст.ст. 180-183, 191 Сімейного кодексу України, ст. ст. 10, 12,76-81, 137, 141, 142, 247,263-265,354-355, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Єпіфанов Ярослав Володимирович, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини з усіх видів заробітку (доходу), платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання заяви до суду, тобто з 31 липня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Заочне рішення може бути переглянуто Солом`янським районним судом міста Києва за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 05.10.2026.

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України або в підсистемі "Електронний суд".

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Представник позивача: адвокат Єпіфанов Ярослав Володимирович, адреса: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса реєстрації не встановлена, останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Головуюча суддя Сердюк Н.В.