Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №127/21039/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/21039/26

Провадження 2/127/5780/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

07 жовтня 2026 рокум. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Горбатюка В.В., за участю секретаря судового засідання Соушко Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов обґрунтовано тим, що 08.10.2025 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір № 530390-КС-003 про надання кредиту, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 10 000,00 грн.

Кредитний договір відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-7124.

У подальшому 10.10.2025 сторони уклали додаткову угоду № 1, за умовами якої позивач надав відповідачу додаткові кредитні кошти в розмірі 4 000,00 грн, а 25.10.2025 - додаткову угоду № 2, за умовами якої відповідач отримав ще 5 000,00 грн.

Позивач зазначив, що виконав свої зобов`язання за договором та додатковими угодами, перерахувавши кредитні кошти на банківську картку відповідача.

Відповідач частково виконував зобов`язання за кредитним договором та сплатив загалом 23 926,14 грн, однак у повному обсязі кредит та нараховані платежі не повернув.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем договірних зобов`язань, позивач просив стягнути заборгованість у загальному розмірі 35 610,29 грн, з яких: 14 688,30 грн - заборгованість за кредитом; 12 416,12 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом; 8 505,87 грн - проценти, нараховані відповідно до ст. 625 ЦК України, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 02.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу запропоновано подати відзив на позовну заяву.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася. У позовній заяві просила розглядати справу за відсутності представника позивача та зазначила, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, заяв та клопотань не подав, відзиву на позовну заяву не надав.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Чинна редакція ЦПК України станом на дату рішення - від 05.08.2026.

З урахуванням вимог статей 223, 280 ЦПК України та враховуючи, що позивач не заперечує щодо заочного розгляду справи, суд ухвалив без винесення окремого процесуального документа провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до договору №530390-КС-003 про надання кредиту від 08.10.2025 ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 уклали договір споживчого кредиту з використанням інформаційно-комунікаційних систем дистанційно в електронній формі.

Згідно з п. 2.1 договору кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 10 000,00 грн на засадах строковості, поворотності та платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію на умовах договору.

Відповідно до п. 2.3 договору строк кредитування становить 24 тижні.

Пунктом 2.4 договору встановлена стандартна процентна ставка у розмірі 1 % на день, яка є фіксованою.

Відповідно до п. 2.5 договору комісія за видачу кредиту становить 2 000,00 грн та нараховується одноразово в дату видачі кредиту.

Пунктом 2.8 договору визначено строк його дії до 25.03.2026.

Згідно з п. 2.12 договору денна процентна ставка становить 0,87 % та розрахована відповідно до загальних витрат за споживчим кредитом, загального розміру кредиту та строку кредитування.

Відповідно до акцепту пропозиції укласти договір № 530390-КС-003 від 08.10.2025 ОСОБА_1 прийняв умови кредитування та підписав договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-7124, направленим на номер телефону, зазначений ним під час укладення договору.

Відповідно до підтвердження ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів 08.10.2025 ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» перерахувало 10 000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ КБ «ПриватБанк», із зазначенням у призначенні платежу ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , та договору № 530390-КС-003.

Додатковою угодою № 1 від 10.10.2025 сторони погодили збільшення суми кредиту шляхом надання відповідачу додаткових 4 000,00 грн, унаслідок чого загальний розмір кредиту становив 14 000,00 грн. Комісія за надання додаткової суми кредиту становила 800,00 грн, денна процентна ставка - 0,88 %.

Відповідно до акцепту пропозиції укласти додаткову угоду № 1 ОСОБА_1 підписав її електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-2305.

Згідно з підтвердженням ТОВ «ПрофітГід» 10.10.2025 позивач перерахував на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 додаткові кредитні кошти в розмірі 4 000,00 грн.

Додатковою угодою № 2 від 25.10.2025 сторони погодили надання відповідачу ще 5 000,00 грн додаткових кредитних коштів, унаслідок чого загальний розмір наданого кредиту становив 19 000,00 грн. Комісія за надання додаткової суми кредиту становила 1 000,00 грн.

Станом на дату укладення додаткової угоди № 2 сторони визначили неповернуту суму кредиту в розмірі 14 000,00 грн, нараховані та несплачені проценти в розмірі 420,00 грн і несплачену комісію в розмірі 1 960,00 грн.

Відповідно до умов додаткової угоди № 2 денна процентна ставка після зміни умов кредитування становила 0,84 %.

Додаткову угоду № 2 відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-1871.

Згідно з підтвердженням ТОВ «ПрофітГід» 25.10.2025 позивач перерахував на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 додаткові кредитні кошти в розмірі 5 000,00 грн.

Отже, надані позивачем докази підтверджують фактичне перерахування відповідачу за договором та двома додатковими угодами кредитних коштів у загальному розмірі 19 000,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 530390-КС-003 період кредитування тривав з 08.10.2025 до 25.03.2026. За цей період позивач нарахував 27 236,43 грн процентів за користування кредитом та 3 800,00 грн комісії.

Відповідач сплатив на виконання договору загалом 23926,14 грн, з яких позивач зарахував 4311,70 грн у рахунок погашення кредиту, 14820,31 грн - у рахунок погашення процентів, 3800,00 грн - у рахунок погашення комісії та 994,13 грн - у рахунок нарахувань відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до розрахунку станом на 21.05.2026 залишок неповернутого кредиту становить 14688,30 грн, несплачених процентів за користування кредитом - 12416,12 грн, заборгованість за комісією та штрафами відсутня. Крім того, позивач визначив 8505,87 грн несплачених процентів, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України.

Довідкою ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» про стан заборгованості окремо визначено заборгованість за договором у розмірі 27104,42 грн, яка складається з 14688,30 грн кредиту та 12416,12 грн процентів за користування кредитом.

Суд надає правову оцінку встановленим обставинам та застосовує такі норми права.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилався ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію, зокрема передати майно, сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно має бути виконане у цей строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції другою стороною.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти, тобто кредит, позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти однією стороною та її прийняття другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про її прийняття.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Договір № 530390-КС-003, додаткові угоди № 1 та № 2 містять усі істотні умови кредитування, а акцепти підтверджують їх підписання відповідачем електронними підписами одноразовими ідентифікаторами UA-7124, UA-2305 та UA-1871.

Факт фактичного виконання позивачем зобов`язань щодо надання кредиту підтверджують окремі документи про переказ 10 000,00 грн, 4 000,00 грн та 5 000,00 грн на один і той самий платіжний засіб, зазначений відповідачем під час укладення договору.

Крім того, відповідач здійснив платежі за договором на загальну суму 23 926,14 грн, що також узгоджується з фактичним виконанням сторонами укладеного договору.

Таким чином, матеріали справи підтверджують укладення між сторонами кредитного договору, надання відповідачу кредитних коштів у загальному розмірі 19 000,00 грн та часткове виконання відповідачем зобов`язань.

Щодо розміру процентів за користування кредитом суд враховує таке.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки має базуватися на припущенні, що договір про споживчий кредит залишається дійсним протягом погодженого строку та кредитодавець і споживач виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі.

Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка розраховується як співвідношення загальних витрат за споживчим кредитом до загального розміру кредиту, поділене на строк кредитування в днях та помножене на 100 відсотків.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування» у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості: у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; у другу чергу - сума кредиту та проценти за користування кредитом; у третю чергу - неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит.

Пунктом 4.5 договору № 530390-КС-003 передбачено, що у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитодавця у порядку черговості, визначеної ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування».

Первісним договором визначена денна процентна ставка у розмірі 0,87 %, додатковою угодою № 1 - 0,88 %, а додатковою угодою № 2 - 0,84 %, тобто погоджені сторонами загальні витрати за кредитом не перевищують установленого законом максимального розміру денної процентної ставки.

Розрахунок заборгованості містить нарахування договірних процентів протягом погодженого сторонами строку кредитування з 08.10.2025 до 25.03.2026. Після закінчення строку кредитування розмір заборгованості за договірними процентами не збільшувався.

Відповідач доказів на спростування розрахунку позивача, доказів повного повернення кредиту або сплати процентів у заявленому розмірі суду не надав.

Разом з тим наданий позивачем розрахунок заборгованості не може бути прийнятий судом у частині зарахування сплачених відповідачем коштів у рахунок процентів, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, оскільки такі нарахування здійснені всупереч імперативним приписам закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан. Його дію неодноразово продовжено, і станом на день ухвалення рішення воєнний стан не припинений та не скасований.

З розрахунку заборгованості встановлено, що позивач нарахував відповідачу 9 500,00 грн процентів відповідно до ст. 625 ЦК України, з яких 994,13 грн зарахував із фактично сплачених відповідачем коштів, а 8 505,87 грн заявив до стягнення.

Оскільки відповідач у силу прямої вказівки п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України звільнений від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, позивач не мав правових підстав ані нараховувати такі проценти, ані зараховувати 994,13 грн із платежів відповідача в рахунок їх погашення. Вказані кошти необхідно врахувати при визначенні розміру дійсних грошових зобов`язань за договором з дотриманням черговості, встановленої ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування».

З розрахунку позивача встановлено, що станом на 03.01.2026 до здійснення платежу заборгованість за кредитом становила 16 235,40 грн, а нараховані проценти за користування кредитом - 2 839,95 грн. Цього дня відповідач сплатив 4 446,14 грн, з яких позивач зарахував 1067,10 грн у рахунок кредиту, 2384,91 грн у рахунок процентів за користування кредитом та 994,13 грн у рахунок нарахувань відповідно до ст. 625 ЦК України.

Після зарахування 1 067,10 грн у рахунок кредиту та 2 384,91 грн у рахунок процентів залишок кредиту становив 15 168,30 грн, а залишок процентів - 455,04 грн. Тому з 994,13 грн, безпідставно зарахованих позивачем у рахунок нарахувань відповідно до ст. 625 ЦК України, 455,04 грн необхідно зарахувати у рахунок погашення залишку процентів за користування кредитом, а решту 539,09 грн - у рахунок погашення кредиту. Після такого зарахування станом на 03.01.2026 заборгованість за кредитом становила 14 629,21 грн, а заборгованість за процентами була відсутня.

Надалі відповідно до розрахунку позивача відповідач сплатив у рахунок кредиту 100,00 грн 15.01.2026, 300,00 грн 16.01.2026 та 80,00 грн 19.01.2026. Отже, після цих платежів неповернута сума кредиту становить 14 149,21 грн.

Оскільки проценти за умовами договору нараховуються щоденно на залишок неповернутого кредиту за фіксованою ставкою 1 % на день, їх розмір після правильного зарахування платежу від 03.01.2026 також підлягає перерахунку. За період з 04.01.2026 до 15.01.2026 проценти становлять 1 755,48 грн (146,29 грн ? 12 днів); за 16.01.2026 - 145,29 грн; за період з 17.01.2026 до 19.01.2026 - 426,87 грн (142,29 грн ? 3 дні); за період з 20.01.2026 до 25.03.2026 - 9 196,85 грн (141,49 грн ? 65 днів). Загальна сума несплачених процентів за користування кредитом становить 11 524,49 грн.

Таким чином, визначений позивачем залишок заборгованості за кредитом необхідно зменшити на 539,09 грн - до 14 149,21 грн, а заборгованість за процентами за користування кредитом - на 891,63 грн - до 11 524,49 грн. Різниця у розмірі процентів складається з 455,04 грн, які мали бути погашені платежем від 03.01.2026, та 436,59 грн процентів, надмірно нарахованих у подальшому внаслідок неправильного визначення залишку кредиту.

Отже, належний до стягнення розмір заборгованості за договором № 530390-КС-003 становить 25 673,70 грн, з яких 14 149,21 грн - заборгованість за кредитом та 11 524,49 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Вимога про стягнення 8 505,87 грн процентів, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, задоволенню не підлягає.

Тому позов необхідно задовольнити частково - у розмірі 25 673,70 грн.

Щодо судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач сплатив за подання позову судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Позов задоволено на 25673,70 грн із заявлених 35610,29 грн, що становить 72,10 % заявлених вимог. Тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 1 919,49 грн судового збору, виходячи з такого розрахунку: 2 662,40 грн ? 25 673,70 грн / 35 610,29 грн = 1 919,49 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 76, 77, 80, 81, 133, 137, 141, 223, 259, 263, 264, 265, 274-280, 282, 284, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за договором № 530390-КС-003 про надання кредиту від 08.10.2025 у загальному розмірі 25 673 (двадцять п`ять тисяч шістсот сімдесят три) гривні 70 копійок, з яких: 14 149,21 грн - заборгованість за кредитом; 11 524,49 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» судовий збір у розмірі 1 919 (одна тисяча дев`ятсот дев`ятнадцять) гривень 49 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя В. В. Горбатюк