Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №153/1516/26 — Ямпільський районний суд Вінницької області

П О С Т А Н О В А

іменем України

"08" жовтня 2026 р. Справа153/1516/26

Провадження3/153/561/26-п

Код суду: 231

Суддя Ямпільського районного суду Вінницької області Дзерин М.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від ВП №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 , громадянку України, непрацюючу, за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4 та ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №729702 від 26 липня 2026 року, 26 липня 2026 року о 16 год. 15 хв. по вул.Козацька в с.Северинівка Могилів-Подільського району Вінницької області водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки ВАЗ2107 д.н.з. НОМЕР_1 до перехрестя не надала перевагу в русі автомобілю марки «DAEWOO NUBIRA» д.н.з. НОМЕР_2 , який наближався праворуч. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження із матеріальними збитками, тілесних ушкоджень ніхто не отримав, чим порушила п.16.12 ПДР України.

Крім цього, 26 липня 2026 року о 16 год. 15 хв. по вул.Козацька в с.Северинівка Могилів-Подільського району Вінницької області водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки ВАЗ2107 д.н.з. НОМЕР_3 наближаючись до перехрестя не надала перевагу в русі автомобілю марки «DAEWOO NUBIRA» д.н.з. НОМЕР_2 , який наближався праворуч. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження із матеріальними збитками. Після чого, ОСОБА_1 залишила місце вчинення дорожньо-транспортної пригоди, чим порушила п.2.10 ПДР України.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнала. Вказала, що дійсно 26 липня 2026 року о 16 год. 15 хв. по вул.Козацька в с.Северинівка Могилів-Подільського району Вінницької області на перехрестя між її автомобілем марки ВАЗ 2107 д.н.з. НОМЕР_3 та автомобілем марки «DAEWOO NUBIRA» д.н.з. НОМЕР_2 відбулась ДТП. В ході якої ОСОБА_2 просила не викликати працівників поліції, оскільки вона лише отримала посвідчення водія та обіцяла, що вона відшкодує їй матеріальні збитки. Після чого вона поїхала по справам, а через 2 год. до неї зателефонував працівник поліції і вона приїхала на місце ДТП. Вказала, що вона ПДР не порушувала.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні вказав, що він працює інспектором СРПП. 26 липня 2026 року на спец лінію 102 надійшло повідомлення від ОСОБА_2 про ДТП у с.Северинівка Могилів-Подільського району Вінницької області між автомобілем марки ВАЗ2107 д.н.з. НОМЕР_3 та автомобілем марки «DAEWOO NUBIRA» д.н.з. НОМЕР_2 . Виїхавши на місця ДТП було встановлено, що транспортний засіб яким керувала ОСОБА_1 відсутній, він знаходився вже на території домоволодіння останньої. За словами учасників ДТП ОСОБА_1 не надала перевагу в русі ОСОБА_2 , яка рухалась із правої сторони на нерегульованому рівнозначному перехресті.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні вказала, що 26 липня 2026 року о 16 год. 15 хв. по вул.Козацька в с.Северинівка Могилів-Подільського району Вінницької області вона керувала автомобілем марки «DAEWOO NUBIRA» д.н.з. НОМЕР_2 , на Т-подібному перехресті вона повертала ліворуч і в цей момент у неї в`їхав автомобіль ВАЗ2107 д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 , яка рухалась прямо. Після чого ОСОБА_1 попросила її від`їхати від автомобіля, щоб з нього вийшли діти. Потім остання зателефонувала до знайомих, які приїхали на місце ДТП та змусили її написати розписку на 30 000 грн. про відшкодування матеріальних збитків. Перебуваючи в стресовому стані вона написала розписку, після чого ОСОБА_1 поїхала додому і вона поїхала додому. Прийшовши до тями вона зателефонувала на 102 і повідомила про ДТП і потім повернулась на місце ДТП і очікувала з працівниками поліції на ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, а саме протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №729702 від 26 липня 2026 року, схему місця ДТП, письмові пояснення, фотознімки транспортного засобу, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №729704 від 26 липня 2026 року, суддя приходить до наступного:

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з п.1.9 Правил дорожнього руху України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Отже, підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення в її діях складу адміністративного правопорушення, тобто сукупності передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, які характеризують відповідне діяння як адміністративний проступок.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють учиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів і зміцнення законності.

Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна відповідна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих і свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, та іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З урахуванням положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд повинен забезпечити дотримання принципу презумпції невинуватості та не може перебирати на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи.

Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 №729702 від 26 липня 2026 року ОСОБА_1 поставлено за провину порушення вимог п.16.12 Правил дорожнього руху України, й відповідно вчинення правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Статтею 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Згідно з пунктами 1.3, 1.4 Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожен учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Відповідно до п.16.12 Правил дорожнього руху України на перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч, крім перехресть, де організовано круговий рух.

Таким чином, для встановлення в діях водія складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, необхідно встановити не лише факт дорожньо-транспортної пригоди та пошкодження майна, а й конкретне порушення Правил дорожнього руху, допущене водієм, а також причинний зв`язок між таким порушенням і наслідками, що настали.

Аналізуючи досліджені докази в їх сукупності, суддя доходить висновку, що схема місця дорожньо-транспортної пригоди не містить достатніх відомостей для достовірного встановлення механізму ДТП. Зокрема, за її змістом неможливо однозначно визначити місце безпосереднього зіткнення транспортних засобів, їх взаємне розташування в момент зіткнення та інші обставини, необхідні для встановлення причин і механізму дорожньо-транспортної пригоди. Надані матеріали справи не містять достатніх об`єктивних даних, які б усували зазначену невизначеність та достовірно підтверджували обставини події саме в тому вигляді, у якому їх викладено в протоколі про адміністративне правопорушення.

Пояснення учасників ДТП щодо механізму зіткнення відрізняються, а інших належних і допустимих доказів, які б дали змогу встановити фактичні обставини події та перевірити зазначені пояснення, матеріали справи не містять.

За таких обставин наявні у справі докази не дають можливості достовірно встановити, що ОСОБА_1 порушила саме вимоги п.16.12 Правил дорожнього руху України та що таке порушення перебувало в причинному зв`язку з пошкодженням транспортних засобів. Сам по собі факт зіткнення транспортних засобів і наявність механічних пошкоджень не є достатньою підставою для висновку про винуватість конкретного водія у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, без належного встановлення порушення Правил дорожнього руху та причинного зв`язку між ним і наслідками.

Отже, за результатами дослідження матеріалів справи суддя вважає, що наявних доказів недостатньо для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Висновок про її винуватість за таких обставин ґрунтувався б на припущеннях, що є неприпустимим під час вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП України, а тому провадження по справі про адміністративне правопорушення необхідно закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП України, відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122-4 КУпАП:

Відповідно до ст.122-4 КУпАП адміністративна відповідальність настає за залишення водіями транспортних засобів або іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Згідно з п. 2.10 Правил дорожнього руху України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний, зокрема, негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди, увімкнути аварійну сигналізацію та встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог цих Правил, не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди, вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, повідомити про дорожньо-транспортну пригоду відповідний уповноважений підрозділ Національної поліції та очікувати прибуття поліцейських, якщо інше не передбачено Правилами дорожнього руху України.

Як установлено судом, 26 липня 2026 року приблизно о 16 год. 15 хв. на вул.Козацькій у с.Северинівці Могилів-Подільського району Вінницької області за участю автомобіля марки ВАЗ-2107, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля марки DAEWOO NUBIRA, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечувала факту дорожньо-транспортної пригоди за участю керованого нею транспортного засобу. Водночас вона пояснила, що після події, домовившись із ОСОБА_2 щодо відшкодування матеріальних збитків, залишила місце ДТП та поїхала у власних справах. Приблизно через дві години після цього їй зателефонував працівник поліції, після чого вона прибула на місце події. Показання ОСОБА_1 у цій частині узгоджуються з поясненнями свідка ОСОБА_2 , яка підтвердила факт дорожньо-транспортної пригоди, подальше залишення ОСОБА_1 місця події та від`їзд останньої додому до прибуття працівників поліції.

Крім того, свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні підтвердив, що після надходження повідомлення на спецлінію «102» та прибуття працівників поліції на місце дорожньо-транспортної пригоди автомобіль ВАЗ-2107, яким керувала ОСОБА_1 , на місці події був відсутній, а перебував на території її домоволодіння.

Таким чином, наведені докази в їх сукупності підтверджують, що ОСОБА_1 , будучи причетною до дорожньо-транспортної пригоди, залишила її місце до прибуття працівників поліції, не дочекавшись належного оформлення події у встановленому законом порядку.

Посилання ОСОБА_1 на домовленість із ОСОБА_2 щодо відшкодування матеріальних збитків не спростовує встановлених обставин. Саме по собі досягнення учасниками ДТП домовленості про добровільне відшкодування шкоди не звільняє водія від обов`язку виконати вимоги Правил дорожнього руху України щодо дій у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди, якщо відсутні передбачені законодавством підстави для оформлення такої події без участі поліції.

Оцінюючи докази відповідно до вимог ст.252 КУпАП, суддя доходить висновку, що вони є достатніми для встановлення факту залишення ОСОБА_1 місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вона була причетна, з порушенням вимог Правил дорожнього руху України.

Враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності та допустимості, які підтверджують керування ОСОБА_1 транспортним засобом та порушення нею п.2.10 Правил дорожнього руху України, вважаю винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, доведеною.

При призначені адміністративного стягнення ОСОБА_1 враховую характер скоєного правопорушення та особу винної.

Обставин, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст.ст.34-35 КУпАП, не встановлено.

З врахуванням зазначених обставин справи та особи порушника, є всі підстави для притягнення її до адміністративної відповідальності та накладення на неї адміністративного стягнення в межах, встановлених у санкції ст.122-4 КУпАП у виді штрафу.

Відповідно до ч.5 ст.283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір встановлюється у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 665 грн. 20 копійок. Тому є всі підстави для стягнення ОСОБА_1 судового збору в дохід держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.36, 122-4, 124, 247, 283, 284, 295 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 , за ст.124 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, в зв`язку з відсутністю події і складу правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з часу її винесення через Ямпільський районний суд Вінницької області.

Повний текст постанови складений 09 жовтня 2026 року.

Суддя: М.М. Дзерин