Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №126/801/26 — Чечельницький районний суд Вінницької області

Справа № 126/801/26

Провадження №2/151/423/26

РІШЕННЯ

іменем України

09 жовтня 2026 року селище Чечельник

Чечельницький районний суд Вінницької області у складі:

головуючої судді Токарчук Л. Г.

за участю секретаря судових засідань Бондаренко В. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Чечельник Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,

ВСТАНОВИВ :

Адвокат Пригуза С.Д., який представляє інтереси ОСОБА_1 звернувся до суду через систему ''Електронний суд'' із позовною заявою до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів. Позов мотивований тим, що рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 10 квітня 2024 року визнано ОСОБА_1 батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнуто з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12.02.2024 і до досягнення дитиною повноліття. Заявник сумлінно сплачує аліменти на дитину у розмірі, встановленому судовим рішення у розмірі 3528,00 грн., однак починаючи з січня 2026 року розмір аліментів збільшився до 6012,00 грн., проте наразі обставини змінилися, оскільки змінився його сімейний стан та склад сім`ї, що призвело до погіршення його майнового стану. Сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі на утримання доньки для нього є обтяжливим. Так, 20 лютого 2015 року він уклав шлюб з ОСОБА_4 від якого у них народились два сини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Окрім того, позивач безробітний, постійного заробітку не має, також на його утриманні знаходиться мати дружини ОСОБА_7 , яка є інвалідом другою групи інвалідності і потребує постійного вкладення грошових коштів на ліки. Звернув увагу, що діти мають рівні права на забезпечення їх утримання за рахунок батька. Вважає, що стягнення аліментів на утримання доньки у розмірі 1/7 частки його заробітку (доходу) щомісячно може забезпечити рівні умови для утримання всіх дітей. При цьому зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану, підставою для зміни розміру аліментів. Просить зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на підставі рішення Бершадського районного суду Вінницької області у справі №126/382/24 від 10 квітня 2024 року на користь ОСОБА_2 , на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 та визначити розмір аліментів в розмірі 1/7 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання даним рішенням законної сили і до повноліття дитини.

Ухвалою Чечельницького районного суду Вінницької області від 28 травня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 15 вересня 2026 року клопотання представника відповідача про поновлення процесуального строку задоволено та визнано поважними причини пропуску строку подання відповідачем відзиву на позовну заяву та прийнято відзив відповідача, який представник відповідача, адвокат Цимбалюк І.В. надіслала до суду 30 липня 2026 року, у якому зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивача та відповідача, які проживали у цивільному шлюбі народилася донька ОСОБА_3 . Коли відповідачка перебувала на другому місяці вагітності, позивач зібрав свої речі і залишив свою вагітну цивільну дружину. Ані під час вагітності, ані під час народження дитини він не був присутнім, не приймав ніякої участі у вихованні доньки, і власне вперше побачив дитину у віці 9 років, після того, як відповідачка подала до нього позов про встановлення батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини та стягнення аліментів. Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 10.04.2024 справа №126/382/24 позов про встановлення батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини та стягнення аліментів задоволено повністю. І лише з цього часу позивач, як батько був змушений взяти на себе обов`язок на утримання дитини у судовому порядку. Окрім аліментів більше ніяких спроб налагодити спілкування з донькою ОСОБА_8 у позивача не було. Щодо обґрунтування позовних вимог позивача зазначила : перше, що зазначає позивач, про те, що змінився його сімейний стан та склад сім`ї, що призвело до погіршення його майнового стану. Сплачувати аліменти на доньку ОСОБА_8 у визначеному судом розмірі, а саме 1/4 (однієї четвертої) частки з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку для нього стало обтяжливо. Як вбачається із документів доданих до позовної заяви у позивача є ще два сини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Тобто, на час прийняття рішення Бершадським районним судом Вінницької області від 10.04.2024 справа №126/382/24 про встановлення батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини та стягнення аліментів, який задоволено повністю у позивача було ще дві дитини від другого шлюбу, тому сімейний стан позивача на дату подання даного позову був саме таким як і під час розгляду питання щодо стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_8 і судом призначено аліменти у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частки з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, позивач посилався на те, що у нього змінився сімейний і матеріальний стан, оскільки народились ще два сини від іншого шлюбу. Зміна сімейного стану позивача, а саме народження дітей, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів. На підтвердження зазначених обставин, окрім копій свідоцтв про народження дітей, позивач не надав інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували погіршення його майнового стану, у тому числі, у зв`язку з народженням дітей від іншого шлюбу. Крім того, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою. Звертає увагу суду на те, що відповідно до рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 10 квітня 2024 року розмір аліментів відповідає вимогам сімейного законодавства, а його зменшення у зв`язку з тим, що позивач має на утриманні ще двох дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без підтвердження погіршення його матеріального становища, буде спрямовано на неналежне забезпечення дитини – ОСОБА_3 та суперечитиме її інтересам. Також позивач зазначає, що від безробітний, постійного заробітку не має, а також, що на його утриманні перебуває мати дружини ОСОБА_7 . Якщо позивач не має офіційного заробітку, то він має довести суду, що намагається знайти роботу і активно працює у цьому напрямку. За інформацією, яка є у відповідача, та відображається у особистому профілі застосунку ''Фейсбук'' позивач з 2008 року працює оператором у ТОВ ''Авантаж'' мережа заправок, скріни додаються. На рахунок тверджень позивача, про те, що на його утриманні перебуває мати його дружини, то дані обставини, не підтверджені жодними належними чи допустимими доказами. У додатках до позовної заяви міститься лише витяг №380 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 16.05.2024, який висвітлює інформацію про зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_1 (станом на 16.05.2024). Також надано довідку про стан здоров`я гр. ОСОБА_7 , і з того, що вбачається з неї (неякісна копія), дана громадянка має ІІ групу інвалідності, тому вірогідніше отримує грошове забезпечення від держави (пенсію), а також має чоловіка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який і має утримувати свою дружину, згідно сімейного законодавства, а не зять, який має трьох неповнолітніх дітей та є безробітнім. Саме твердження про те, що позивач безробітній і утримує, окрім своїх дітей ще матір своєї дружини звучить нелогічно і абсурдно. Враховуючи вищевказане, вважають, що позивач не довів жодну з обставин, на яку він посилається у позовній заяві, як на підставу зменшення розміру аліментів на утримання своєї доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Просять відмовити у задоволенні позовних вимог у справі №126/801/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів та стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 гривень.

У судове засідання позивач та його представник, адвокат Пригуза С.Д. не з`явилися, однак матеріали справи містять заяву ОСОБА_10 про розгляд справи у їх відсутності, у якій просять позовні вимоги задоволити. Окрім того, зазначив, що відзив на позовну заяву поданий стороною відповідача з пропуском процесуального строку, встановленого в ухвалі суду про відкриття провадження у справі, клопотань про поновлення пропущеного строку на подання відзиву не надходили. У звязку з цим просив відзив на позовну заяву залишити без задоволення, без розгляду.

Відповідачка та її представник, адвокат Цимбалюк І.А. у судове засідання не з`явилися, однак відповідачка ОСОБА_2 подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позов не визнає з мотивів зазначених у відзиві на позовну заяву.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що рішенням Бершадського районного суду Вінницької області у справі 2/126/411/2024 визнано ОСОБА_1 батьком ОСОБА_3 та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12.02.2024 і до досягнення дитиною повноліття.

Як вбачається із даного рішення відповідач ОСОБА_1 надав до суду письмову заяву в якій позовні вимоги визнав, просив розглянути справу у його відсутності.

Позивач 20.02.2015 уклав шлюб з ОСОБА_11 , про що складено актовий запис №3.

Згідно свідоцтв про народження дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 серія НОМЕР_1 від 29 листопада 2016 року та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 серія НОМЕР_2 від 05 квітня 2023 року батьком ОСОБА_12 та ОСОБА_13 зазначений позивач ОСОБА_1 ..

Так, за змістом ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

У відповідності до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. При цьому перелік обставин, які можуть слугувати підставами для зменшення або збільшення розміру аліментів є вичерпним.

Враховуючи зміст статтей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Наведена правова норма вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежної від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.

Виходячи з наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів, суд зобов`язаний з`ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров`я.

Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.1 та ч.2 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до ч.2 ст. 78 ЦПК обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже особа, яка є платником аліментів, може звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину, якщо змінилось матеріальне становище або сімейний стан платника або одержувача аліментів. Таким чином зміна сімейного стану не є окремою підставою для зміни розміру аліментів, що також підтверджено і у постанові Верховного Суду від 16.092020 року у справі № 565/2071/19, де зазначається, що зміна сімейного стану позивача, а саме народження іншої дитини, не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів, адже позивач повинен належними та допустимими доказами підтвердити погіршення його майнового стану, у тому числі, у зв`язку з народженням дитини від іншого шлюбу. Крім того, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою. Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 28.05.2021 року у справі № 715/2073/20.

У розумінні ст. 81 ЦПК України та наведеної вище норми СК України, саме ініціатор позову має доводити обставини змін в його особистому житті, зокрема у матеріальному становищі, сімейного стану, здоров`я або ж вказати на інші випадки, що виникли після винесення судового рішення або досягнення домовленості між батьками про способи виконання своїх обов`язків щодо дітей, що можуть бути підставою для зменшення розміру аліментів.

Так, на підтвердження своїх вимог щодо зменшення розміру аліментів, позивач посилається на те, що 20 лютого 2015 року він уклав шлюб із ОСОБА_14 , від якого у них народилися два сини ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак, як вбачається із матеріалів справи рішення Бершадського районного суду про стягнення аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 було винесено 10.04.2024 уже після укладення шлюбу позивача та народження синів. Крім того, як вбачається із даного рішення відповідач ОСОБА_1 надав до суду письмову заяву в якій позовні вимоги визнав, просив розглянути справу у його відсутності.

Крім того, позивачем у позовній заяві зазначено, що він є безробітний, постійного заробітку немає та на його утриманні знаходиться мати дружини ОСОБА_7 , яка є інвалідом 2 групи, однак до матеріалів справи позивачем не додано ніяких доказів про те, що він є безробітнім та на його утриманні знаходиться мати дружити.

Доданий до матеріалів справи витяг №380 про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб по АДРЕСА_1 свідчить лише про реєстрацію у даному будинку позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 - дружини позивача, його двох синів та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 і ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що з моменту винесення рішення про стягнення аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 12.02.2024 і до досягнення дитиною повноліття змінилося його матеріальне чи сімейне становище .

Розмір аліментів, які стягуються з позивача на утримання дочки відповідає вимогам сімейного законодавства, а його зменшення без доведення погіршення матеріального стану позивача, не буде спрямовано на належне забезпечення неповнолітньої дитини, та суперечитиме її інтересам.

У ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ч.1 - 2 ст. 27 вказаної Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 серпня 2022 року у справі № 712/6313/21.

Посилання позивача на те, що в нього є ще діти, без підтвердження належними та допустимими доказами погіршення його матеріального стану, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).

З огляду на викладене, суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів дійшов висновку, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Щодо клопотання відповідача про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.1, ч.1ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником відповідачки до матеріалів цивільної справи долучено ордер на надання правничої допомоги №1324247, свідоцтво на зайняття адвокатською діяльністю, акт приймання передачі наданих послуг та квитанцію до платіжної інструкції про переказ коштів у розмірі 5000 гривень.

За таких підстав, враховуючи те, що у задоволенні позову відмовлено, позивачем ні відповіді на відзив, ні заперечень щодо стягнення витрат на правничу допомогу чи її зменшення не подавалося, тому з позивача підлягає до стягнення понесені відповідачем судові витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено повністю, враховуючи положення ст. 141 ЦПК України судовий збір слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.1-3 Конвенції ООН ''Про права дитини'', ч.2 ст. 51 Конституції України, ст. 8 Закону України ''Про охорону дитинства'', ст. 180 - 182, 192 СК України, ст. 12, 81-82, 263-265,354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в сумі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін та їх місцезнаходження:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , картка платника податків НОМЕР_3 , місце реєстрації та проживання : АДРЕСА_1 )

Відповідачка: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 , картка платника податків НОМЕР_4 , місце реєстрації : АДРЕСА_2 ).

Суддя Людмила ТОКАРЧУК