Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №758/14640/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/14640/26

3/758/4421/26

Категорія 307

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Лещенко О.В., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції у місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

08.08.2026 року о 09:00 годині за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , вчинив стосовно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме умисні дії фізичного та психологічного характеру, які виражались у штовханнях, словесних образах, погрозах, чим завдав їй фізичного болю та психологічного страждання, внаслідок чого завдана шкода психологічному здоров`ю ОСОБА_2 , чим здійсним домашнє насильство психологічного характеру, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

У судові засідання, призначені на 24.08.2026, 16.09.2026, 08.10.2026, ОСОБА_1 не з`явився, про дату, місце та час розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку. Будь-яких клопотань про його участь у судовому засіданні або відкладення судового засідання до початку судового розгляду, до суду не надходило.

У своїх рішеннях ЄСПЛ визначає правові підходи щодо розуміння порушення права особи на участь у судовому розгляді як з точки зору принципу процесуальної рівності, так й самої процесуальної поведінки сторони провадження, та наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження («Олександр Шевченко проти України», «Трух проти України», «Пономарьов проти України»).

За таких обставин, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Враховуючи вимоги ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , який не скористався своїм правом бути присутнім у судовому засідання, надавати свої пояснення та заперечення.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з положеннями ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч.1 ст.173-2 КУпАП адміністративна відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Як передбачено п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Пунктом 14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ГП №284668 від 08.08.2026 року;

-заявою ОСОБА_2 , від 08.08.2026 року, відповідно до якої, її чоловік перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, словесно ображав, вдарив у руку, внаслідок чого є синець та припухлість;

-письмовими поясненнями ОСОБА_2 , відповідно до яких ОСОБА_1 ображав її та бив;

-копією термінового заборонного припису стосовно кривдника серії ЕТ № 113400, відповідно до якого ОСОБА_1 заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою, на дві доби з 08.08.2026 по 10.08.2026;

-копією форми оцінки ризиків, за результатами якої винесений терміновий заборонний припис стосовно кривдника.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, повністю доведена.

Крім того, ОСОБА_1 не скористався своїм правом бути присутнім у судовому засідання та надати пояснення щодо заперечення своєї винуватості, при цьому докази, які наявні в матеріалах справи безсумнівно вказують на наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого адміністративного правопорушення.

При призначенні стягнення правопорушнику суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан.

Обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність за вчинене правопорушення судом не було встановлено.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд визнає ОСОБА_1 винним у вчинені правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та вважає можливим застосувати відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 340 (триста сорок) гривень.

У порядку, визначеному ст. 40-1 КУпАП суддя вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 9, 23, 33, 40-1, ст.173-2 ч.1 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 665 (шістсот п`ять гривень) грн. 60 коп. в дохід держави.

Згідно ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі не сплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути пред`явлена до виконання на протязі трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя: О. В. Лещенко