Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №144/153/26 — Теплицький районний суд Вінницької області

Справа № 144/153/26

Провадження № 2/144/324/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2026 р. Теплицький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді - Германа О.С.,

з участі секретаря судового засідання - Пігулі А.А.,

прокурора Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області – Пролєєва Ю.М.,

представник позивача – Мельник В.Г.,

відповідача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – адвоката Безуглої І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Теплик справу за позовом органу опіки та піклування виконавчого комітету Теплицької селищної ради Гайсинського району Вінницької області в інтересах малолітньої дитини: ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2026 року представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Теплицької селищної ради Гайсинського району Вінницької області – селищний голова Трамбовецький Р.І. в інтересах малолітньої дитини: ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Позовна заява мотивована тим, що мати дитини ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батько дитини - ОСОБА_1 проживає з донькою ОСОБА_4 , самостійно її доглядає та утримує. ОСОБА_5 не перебувала на обліку дітей, які перебувають в складних життєвих обставинах.

27.01.2026 до органу опіки та піклування Теплицької селищної ради надійшло усне повідомлення від жительки селища Теплик ОСОБА_6 , про те, що її малолітня сусідка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , бігла з дому роздягнена (без верхнього одягу) в напрямку центру селища. На запитання, куди вона біжить, і чому роздягнена, дівчинка відповіла, що тікає від батька, який її ображає. Жінка завела дівчинку в приміщення Теплицького відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Пенсійного фонду України. Працівниками служби у справах дітей, центру соціальних служб та поліції здійснено виїзд на місце події, складено акт оцінки рівня безпеки дитини, проведено бесіду з дитиною. При спілкуванні з дитиною, встановлено, що дівчинка дуже перелякана, боїться залишатися вдома з батьком, боїться, що той її уб`є. Злата розповіла, що батько напередодні підвищував голос, сильно стискав її за плечі, вимагав матеріального відшкодування за пошкодження кабелю від зарядного пристрою до лампи, який зламався, виказував незадоволення якістю приготовленої нею їжі, застосовував нецензурну лексику щодо покійної матері. Також дівчинка повідомила, що й раніше зазнавала домашнього насильства з боку батька в різних проявах фізичного, психологічного та економічного впливу, про що замовчувала, боячись покарання з його боку. Злата розповіла, що виготовляє вироби з бісеру і продає їх, а також деякі кошти їй дає бабуся, а батько забирає її гроші, часто на неї свариться за будь-яку провину, обзиває її нецензурною лексикою, якщо щось зламається, то вимагає за все заплатити, погрожує побити. Малолітню ОСОБА_2 , доставлено до лікарні, та проведено медичний огляд, під час якого виявлено наявність виражених ділянок гіперемії на латеральній поверхні в ділянці верхньої третини обох плечей, незапального характеру, ймовірно від стискання внаслідок дії зовнішніх чинників, що підтверджується словами дитини, що напередодні батько різко стискав її за плечі. Оскільки, дівчинка боялась батька, було прийнято рішення тимчасово залишити дитину в дитячому відділенні Теплицької міської лікарні до вирішення питання подальшого влаштування дитини.

На виконання вимог п. 8 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 р. № 866 фахівцями складено акт про проведення оцінки рівня безпеки дитини.

За клопотанням служби у справах дітей прийнято рішення виконавчого комітету Теплицької селищної ради №26 від 27.01.2026 «Про негайне відібрання малолітньої дитини від батька» та повідомлено прокуратуру про відібрання дитини.

У зв`язку з чим представник позивача просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо його малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_2 в розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу), але не менше ніж по 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на дитину, починаючи із дати подання позову і до досягнення нею повноліття. Передати дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , органу опіки та піклування Теплицької селищної ради для подальшого її влаштування.

19 березня 2026 року представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Безугла І.С. подала суду відзив на позовну заяву, в якому вказала, що дійсно відповідач ОСОБА_1 батько неповнолітньої ОСОБА_2 проживає разом з донькою, самостійно її доглядає та утримує, про що прямо написано в позовній заяві.

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 25.02.2026 року проведено обстеження умов проживання за адресою, де проживає позивач з дочкою: АДРЕСА_1 . Умови проживання добрі.

З характеристики ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , все свідчить про те, що батько займався навчанням, вихованням та розвитком дитини, постійно тримав зв`язок з класним керівником, всім необхідним дитина забезпечена, що прямо зазначено в характеристиці. Крім того дитина відкрита до спілкування, що теж не свідчить про складну психологічну обстановку вдома, інакше дитина обов`язково б закрилася. Щодо іноді неохайної зачіски батько все таки чоловік і не вміє робити зачісок, але він стежив за тим, щоб дитина була готова до уроків, мала все необхідне, і йшла в школу охайна.

Крім того, батько займався й здоров`ям дитини, про що свідчить декларація про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу. Відповідно до довідок виданих комунальним некомерційним підприємством Теплицької селищної ради «Теплицька міська лікарня» ОСОБА_1 на диспансерному обліку в наркологічному та психіатричному кабінеті не перебуває. ОСОБА_1 пенсіонер, та отримує пенсію по інвалідності,

Представник відповідача, адвокат – Безугла І.С. у поданому відзиві звертає увагу суду, що ОСОБА_1 29.01.2026 року добровільно погодився підписати договір про реалізацію програми для кривдників. За графіком відвідує психолога згідно з індивідуальним планом проходження програми, бере участь у консультаціях та корекційних заняттях, спрямованих на формування навичок ненасильницької поведінки, відповідального ставлення до власних дій та подолання конфліктних ситуацій у сім`ї. Станом на 09.03.2026 року ОСОБА_1 відвідав 9 занять та виконує домашні завдання передбачені програмою. Отже батько робить значні кроки для того щоб знайти спільну мову зі своєю дитиною, допомогає матеріально, працює над собою в цьому напрямку. Також представник відповідача зазначила, що бабуся дитини підтримує батька, про що прямо зазначено в позовній заяві.

У відзиві також зазначено, що інформація про постійні знущання батька не є правдивою. Відповідно докази умисного ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідача відносно дітей в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи зазначене, представник відповідача ОСОБА_1 , адвокат – Безугла І.С. просить відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_7 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Прокурор Пролєєв Ю.М. в ході судового засідання вважав позовні вимоги обґрунтованими та такими, що відповідають інтересам неповнолітньої ОСОБА_2 .

Відповідач ОСОБА_1 не визнав позовні вимоги, заявив суду, що він проти позбавлення його батьківських прав.

Неповнолітня ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що батько часто її ображав, погрожував її, виражався нецензурно, а коли, щось ломалося в домі, батько кричав щоб вона відкуплювала ті речі. Батько погрожував, що посадить дитину на цепок і вона буде там сидіти і нікого не побачить. Неповнолітня ОСОБА_4 зізналася, що в своєму щоденнику писала, що хоче померти. Батько порвав її щоденник. Дівчинка також пояснила, що тато її бив, в неї були синці. Також ОСОБА_4 розповіла, що в батька друзі п`яниці, які часто приходять до них додому і було таке, що до неї один із цих чоловіків чіплявся, хотів поцілувати. Батько розбив її телефон, батько забрав подарунки від її бабаусі і дідуся. ОСОБА_4 пояснила, що не бажає залишатися жити разом з батьком.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що працює в службі у справах неповнолітніх Гайсинській військовій адміністрації завідувач сектору розвитку сімейних форм виховання. По даній справі свідку ОСОБА_8 відомо, що дитину забрали в батька ІНФОРМАЦІЯ_4 , так, як була загроза життю і здоровю дівчинки. Дитина в лютий мороз розлягненна, прибігла в Пенсійний фонд і шукала захисту від батька. Дівчинка була в жахливому стані, дитина боялася розповісти бабусі про те, що батько її ображає. Дитина лікувалася від простуди в подружки, бо батько не купував їй ліки. В дівчинки була не вилікувана ангіна, через те, що батько її не лікував, не купував ліки, що дало ускладнення на серце і суглоби, також в Злати були окуляри, які їй вже давно не підходили. Свідок пояснила, що ОСОБА_4 зараз проживає у її родині і не хоче спілкуватися з батьком.

Свідок ОСОБА_9 пояснила, що є психологом комунальний заклад центр соціальних служб Теплицької селищної ради. Свідок пояснила, що по справі їй відомо, що працівники місцевого пенсійного фонду повідомили, що 27 січня 2026 року до них потрапила неповнолітня ОСОБА_4 з метою захисту від батька, який її ображав. Свідок приїхала разом з іншими службами на місце події, де неповнолітня дівчинка розповіла, що батько її ображав, шарпав її за руки і плечі. Конфлікт розпочався з батьком через те, що зламався зарядний пристрій, вранці батько погрожував дитині і говорив щоб та віддала кошти за пристрій, тому вона боячись агресії від батька втекла з дому. Свідок пояснила, що працювала за програмою для кривдників з батьком дитини, де той зізнавався, що мало приділяв уваги доньці. На думку свідка ОСОБА_9 , вона не впевнена в гарних намірах батька і має сумніви до того чи варто йому залишити доньку.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що працює вчителем Теплицької школи № 1, йому відомо від класного керівника, що в ОСОБА_4 складні відносини з батьком, в дівчинки в ранньому віці померла мати. ОСОБА_4 приходила до школи заплакана, сумна. Одного разу, коли дитина на уроці розплакалася, ОСОБА_10 вивів її на коридор і розпитав, що сталося, та розповіла, що сварилися з батьком, після чого вчитель відвів дитину до шкільного психолога. Після того, завуч та поліція ходили до батька на розмову.

Свідок ОСОБА_11 пояснив суду, що працює в ювінальна провенція відділення поліції № 1 Гайсинського РУНП, по даній справі йому відомо те, що в січні 2026 року йому зателефонувала начальник служби у справах неповнолітніх, яка повідомила, що до неї звернулися працівники Пенсійного фонду з тим, що до них прийшла дівчинка в сльозах, яка розповіла, її на постійній основі ображає батько. Свідок ОСОБА_11 пояснив, що відповідно показів дитини було зареєстровано кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за ознаками ч. 1 ст. 126 ККУ, надалі справу було справу передано до суду. Свідок зауважив, що в ході слідства по даній справі, ОСОБА_1 постійно змінював свої покази, говорив, що не бив дитину, що вона сама вдарилась, але пізніше зізнався, що бив доньку, пояснював, що в нього такий метод виховання. Також свідок пояснив, що ОСОБА_1 під час спільного проживання з колишньою дружиною неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за домашнє насильство. Свідок ОСОБА_11 зазначив, що до нього звертався класний керівник дівчинки, яка повідомила про насилля з боку батька, тоді ж поліція виїзжала на бесіду з ОСОБА_1 , хоча батько все не визнавав, говорив, що навчає доньку щоб та берегла речі і не ломала. Свідок ОСОБА_11 вказав, що ОСОБА_1 схильний до насильства і жити доньці з ним небезпечно.

Свідок ОСОБА_12 пояснила суду, що раніше проживала з ОСОБА_1 в цивільному шлюбі, але наразі в дружніх відносинах з ОСОБА_1 , разом не проживають зараз. Розповіла суду, що під час спільного проживання з ОСОБА_1 , його донька придумувала неправдиві історії, розкидала речі, говорила неправду батькові, рвала зошит її сину. Батько дбав про свою доньку, він переживав за неї. Свідок ОСОБА_12 пояснила, що допомагала дівчинці, ходила з нею по магазинах вибирала одяг. Батько давав гроші дитині на одяг, купував їжу. Свідок ОСОБА_12 зазначила, що були сварки з чоловіком через його доньку. Батько разом з донькою готував їжу, він не заставляв її робити важку роботу. Про те, що додому ОСОБА_1 приходили алкоголіки та до дівчинки чіплявся батьків друг, свідок не знає нічого.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що давно знає ОСОБА_1 , він гарний господар, сам живе і доглядає за донькою. В нього завджи все є, продукти, він працює по господарстві. Він завжди шкодував дитину, не заставляв нічого робити. Свідок ОСОБА_13 пояснила, що бачила які стосунки були між батьком і донькою – батько гарно відносився до дитини. Також свідок вважає, що непотрібно щоб ОСОБА_1 позбавляли батьківських прав.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що знає ОСОБА_1 і його доньку, так як вони є сусідами. Їй відомо, що коли померла дружина ОСОБА_1 , то він сам доглядав доньку, лікував, доглядав. Але коли підросла донька, вона не слухала батька, відмовлялася допомагати. Свідок вважає, що не має підстав позбавляти ОСОБА_1 батьківських прав.

Заслухавши представника позивача, прокурора, відповідача, неповнолітню ОСОБА_2 , свідків, вивчивши матеріали справи, відзив на позовну заяву, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Відповідно до свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 від 17 березня 2015 року, батьками неповнолітньої ОСОБА_2 – є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а. с. 12).

Відповідно до свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_2 від 18 серпня 2024 року, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 (а. с. 13).

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 27.01.2026 проведено обстеження умов проживання за адресою, де проживає позивач з дочкою: АДРЕСА_1 . Житло розміщене на 1 поверсі 1 поверхового будинку, складається з 2 кімнат: дві спальні, кухня, ванна кімната, коридор. Будинок газифікований з водопостачанням. Для виховання та розвитку дитини створено такі умови: відведена прохідна кімната де є ліжко, шафа, письмовий стіл. Умови проживання добрі (а. с. 15).

Згідно інформації 0З Теплицької селищної ради «Теплицька загальноосвітня школа І-ПІ ступенів №1» №23 від 28.01.2026, відомо, що ОСОБА_5 навчається в 5 класі, заняття не пропускає, навчається на високому та достатньому рівнях. Разом із тим упродовж останнього періоду відзначається зниження навчальної активності: дівчинка не завжди працює на уроці в повному обсязі своїх можливостей, рідко проявляє ініціативу, окремі домашні завдання виконує не своєчасно. Зовнішній вигляд переважно охайний. Одяг та взуття дівчинки мають зношений вигляд, що може свідчити про їх повторне використання; іноді одяг перебуває в несвіжому стані, водночас загалом відповідає віку, розміру та сезону. Зачіска часто неохайна. Учениця має порушення зору та користується окулярами. Після того, як окуляри були пошкоджені, протягом тривалого часу нові окуляри дитині не були придбані. У грудні 2025 року класним керівником було зафіксовано зміну емоційного стану учениці Мовчан Злати: дитина перебувала у пригніченому стані, на контакт ішла не охоче. За пропозицією класного керівника погодилась на консультацію зі шкільним психологом. Під час індивідуальної бесіди із шкільним психологом дитина повідомила, що відчуває страх перед батьком. Зі слів учениці, вона власноруч виготовляла дитячі браслети, які продавала, а отримані кошти використала на власний розсуд. Після цього, за словами дитини, батько розгнівався, вимагав повернення витрачених коштів та висловлював погрози. Дитина плакала, перебувала в емоційно збудженому стані, висловлювала занепокоєння з приводу розголошення цієї інформації, просила не повідомляти про розмову батькові та бабусі. З метою реагування на ситуацію працівниками закладу освіти було здійснено спроби зв`язку з бабусею дитини. В телефонній розмові бабуся висловила підтримку батькові та цікавилася змістом повідомлень, наданих дитиною працівникам школи. Викликала занепокоєння інформація, якою поділилася з класним керівником однокласниця Злати: зі слів однокласниці батько ОСОБА_4 прочитав та порвав доньки особистий щоденник, розбив її мобільний телефон. Після зазначеного випадку працівники закладу освіти відвідали сім`ю за місцем проживання дитини, де було проведено бесіду з батьком. Батько підтримує зв`язок із класним керівником переважно в телефонному форматі. Упродовж І семестру 2025/2026 навчального року участі у батьківських зборах не брав. До групових чатів батьківського комітету в месенджері не залучений (а. с. 27-28).

Згідно інформації КНП Теплицької селищної ради «Теплицький центр первинної медичної допомоги» №83 від 29.01.2026 - ОСОБА_2 перебуває на диспансерному обліку з діагнозом: Астигматизм обох очей. За даними обліково-медичної документації плановий профілактичний огляд дитини здійснено 18.08.2025. Дитина не щеплена через відмову батька. Медичних проти показів до вакцинації немає (а. с. 29).

Судом оглянуто повідомлення від 27.01.2025 року за вих. №81 від КНП «Теплицький ЦПМД» про дитину, яка постраждала від жорстокого поводження або стосовно якої існує загроза життя (а. с. 35),

Згідно рішення виконавчого комітету Теплицької селищної ради «Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно його малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки с-ща Теплик Гайсинського району Вінницької області» від 03.02.2026 року №35, затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно його малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки с-ща Теплик Гайсинського району Вінницької області (а. с. 46-49).

Згідно інформації КЗ «Центр соціальних служб Теплицької селищної ради» №01- 20/50 від 28.01.2026 відомо, що сім`я ОСОБА_1 перебувала на обліку Центру соціальних служб та отримувала соціальні послуги соціального супроводу. Під час соціального супроводу здійснювались заходи: бесіди щодо покращення розвитку батьківського потенціалу, ознайомлено із Законом України «Про попередження насильства в сім`ї», обговорено питання щодо надання ОСОБА_4 кишенькових коштів та ведення журналу доходів і витрат, обговорено питання створення безпечного середовища для дитини, щоб ОСОБА_4 мала відчуття безпеки та повноцінно розвивалася, обговорено питання заохочення та підтримки захоплень доньки. На момент супроводу сім`ї в будинку було створено належні умови для проживання дитини (а. с. 30-31).

На підставі наказу начальника служби у справах дітей від 27.01.2026 року №1-по тимчасово влаштовано дитину, яка залишилась без батьківського піклування, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в дитяче відділення КНП «Теплицька міська лікарня» терміном на 10 днів до подальшого влаштування у сімейні форми виховання. 28.01.2026 року працівниками служби у справах дітей за участі психолога центру соціальних служб та старшого інспектора з ювенальної превенції було проведено бесіду з малолітньою ОСОБА_2 , з метою збору об`єктивної інформації про складні життєві обставини, в які потрапила дитина, та з`ясування всіх обставин, які спричинили до прийняття дитиною рішення втекти з дому. Під час бесіди встановлено, що дівчинка дійсно неодноразово зазнавала від батька фізичного та психологічного насильства. У зв`язку з тим, що батько постійно погрожував дитині фізичною розправою та потраплянням її до інтернатного закладу, вона замовчувала факти насилля (а. с. 37).

Відповідач неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, що підтверджується постановою Теплицького районного суду від 19.07.2022 по справі №144/562/22, постановою Теплицького районного суду від 27.02.2024 по справі №144/230/24, постановою Теплицького районного суду від 25.09.2024 по справі №144/1418/24, постановою Теплицького районного суду від 17.12.2024 по справі №144/1739/22 (а. с. 41-44).

Відповідно до вироку Теплицького районного суду Вінницької області від 02.04.2026 відповідач ОСОБА_1 був засуджений за ч. 1 ст. 126 КК України, а саме за вчинення насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень. Потерпілою по даній справі була його неповнолітня донька ОСОБА_2 .

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, батьки можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

В рішенні по справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 (заява № 31111/04), Європейський суд з прав людини висловлює таку правову позицію, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (див. рішення у справі Оlsson V/ Sweden (N 2), від 27 листопада 1992 року, Серія А, N 250, ст. 35 - 36, п. 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (див. рішення у справі Johansen V. Norway від 7 серпня 1996 року, п. 78).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Савіни проти України» від 18. 12. 2008 (заява №39948/06) право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 (див., зокрема, рішення у справі "МакМайкл проти Сполученого Королівства" від 24 лютого 1995 року, п. 86, серія А, N 307-В). Таке втручання є порушенням зазначеного положення, якщо воно здійснюється не "згідно із законом", не відповідає законним цілям, переліченим у пункті 2 статті 8, і не може вважатися "необхідним у демократичному суспільстві" (див. згадане вище рішення у справі МакМайкла, п. 87).

Визначаючи, чи було конкретне втручання "необхідним у демократичному суспільстві", суд повинен оцінити - у контексті всієї справи загалом - чи були мотиви, наведені на виправдання втручання, доречними і достатніми для цілей пункту 2 статті 8 Конвенції і чи був відповідний процес прийняття рішень справедливим і здатним забезпечити належний захист інтересів, як цього вимагає стаття 8 (див., наприклад, справи "Кутцнер проти Німеччини", N 46544/99, п. 65, ЄСПЛ 2002-1, та "Зоммерфельд проти Німеччини", [ОС], N 31871/96, п. 66, ЄС/7/72003-УІП).

У відповідності до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, визначає, що дитина повинна зростати в умовах турботи. Згідно зі ст. 18 Конвенції про права дитини, прийнятої резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1989 року та ратифікованою Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року, яка набула чинності для України 27 вересня 1991 року, батьки несуть відповідальність за виховання дитини, її інтереси повинні бути предметом їх основного піклування.

Згідно зі ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Норми цієї статті зобов`язують батьків виховувати у дітей працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до старших.

Відповідно до положень п. 15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Пунктом 18 вказаної Постанови Пленуму Верховного суду України роз`яснено, що Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Ухвалюючи таке рішення, суд має право вирішити питання про відібрання дитини у відповідача і передачу органам опіки та піклування (якщо цього потребують її інтереси), але не повинен визначати при цьому конкретний заклад.

Отже, суд приходить до висновку, що позивачем надано достатньо обгрунтованих доказів того, що спільне проживання доньки з батьком несе реальну загрозу життю та здоров`ю дитини, а також враховуючи думку дитини, вважає що позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_1 , у даному випадку є доцільним.

Вирішуючи вимоги про присудження аліментів із відповідача на утримання доньки ОСОБА_2 , суд виходить з такого.

Статтею 180 ч.1 СК України, передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Суд також вирішує питання про стягнення з відповідача аліментів на дитину на підставі ч.ч. 2 та 3 ст. 166 СК України, за якими особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину

Наведене свідчить, що позивач має право на звернення до суду із даними вимогами.

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен врахувати обставини визначені частиною 1 статті 182 СК України.

Відповідно до частини 2 ст.182 СК України, передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За змістом положень ст. ст. 1, 2 Закону України "Про прожитковий мінімум", ст. ст. 1, 6 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", прожитковий мінімум є базовим соціальним стандартом, який визначає рівень інших соціальних стандартів і соціальних гарантій, зокрема, у сфері доходів населення.

Суд вважає, що такий розмір аліментів відповідатиме обов`язку батька щодо надання утримання дитині відповідно до її віку та дозволить створити умови життя необхідні для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 180, 191 СК України, аліменти за рішенням суду присуджуються від дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

Враховуючи викладене, при визначенні розміру аліментів на утримання малолітньої дитини, суд враховує, що відповідач являється батьком дитини добровільної допомоги на утримання дитини не надає, тому, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, і тому необхідно визначити стягнення аліментів з відповідача на утримання доньки ОСОБА_2 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно з дня подачі позовної заяви до суду і до її повноліття.

Також суд звертає увагу відповідача, що за положеннями ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Суд вважає за доцільне передати малолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 органу опіки та піклування Теплицької селищної ради Гайсинського району Вінницької області для подальшого влаштування.

На підставі наведеного, керуючись Постановою Пленуму Верховного суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст. ст. 164, 171, 180 – 184, 191 СК України, ст. ст. 4, 12, 81, 258, 263,264, 265, 268, 273, 282 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) батьківських прав, щодо його малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилася в смт. Теплик Вінницької області.

Передати дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 органу опіки та піклування Теплицької селищної ради Гайсинського району Вінницької області для подальшого її влаштування.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 ), аліменти на утримання доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу), але не менше ніж по 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на дитину, починаючи із дати подання позову і до досягнення нею повноліття.

Зобов`язати орган опіки та піклування виконавчого комітету Теплицької селищної ради Гайсинського району Вінницької області у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду відкрити у відділенні Акціонерного товариства «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» особистий рахунок дитини – ОСОБА_2 , на який будуть перераховуватись аліменти.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 ) в дохід держави (стягувач: Державна судова адміністрація України, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 2662, 40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя