Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №143/1044/26 — Погребищенський районний суд Вінницької області

Справа № 143/1044/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2026 року м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Тітової Т. Л.,

за участю секретаря Шуваріної В. А.,

розглянувши в приміщенні суду в місті Погребище Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дітей, –

установив:

У серпні 2026 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів, у якому просила змінити визначений рішенням суду спосіб стягнення аліментів на утримання їхніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , – з твердої грошової суми у розмірі 2 200 грн на кожну дитину на стягнення аліментів у частці від заробітку (доходу) відповідача, а саме у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дітьми повноліття.

Позов мотивовано тим, що позивачка та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 19 квітня 2022 року у справі № 143/1372/21 з відповідача на користь позивачки стягуються аліменти на утримання дітей у твердій грошовій сумі в розмірі 2 200 грн щомісячно на кожну дитину.

Позивачка зазначає, що після ухвалення вказаного рішення змінилися обставини, які мають значення для визначення способу та розміру стягнення аліментів. Зокрема, її матеріальне становище погіршилося у зв`язку зі звільненням з роботи.

Крім того, старша дочка ОСОБА_3 із серпня 2025 року навчається у Пенітенціарній академії України за контрактною формою навчання, у зв`язку із чим, за твердженням позивачки, збільшилися витрати на її утримання та навчання.

Водночас, як зазначає позивачка, матеріальне становище відповідача покращилося, оскільки останній проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та отримує регулярне грошове забезпечення.

Посилаючись на зміну матеріального становища сторін, збільшення потреб дітей та необхідність забезпечення їх належного утримання, позивачка вважає, що визначений попереднім судовим рішенням спосіб стягнення аліментів у твердій грошовій сумі підлягає зміні.

У зв`язку з наведеним позивачка просить суд змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 19 квітня 2022 року у справі № 143/1372/21, та стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Ухвалою судді від 12.08.2026 відкрито провадження у справі та постановлено її розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

02.10.2026 каналами електронної пошти до суду від позивачки ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, у якій вона зазначила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити, а розгляд справи провести без її участі.

Відповідач, якому судова повістка надсилалася за адресою його зареєстрованого місця проживання, відзиву на позовну заяву не подав.

Разом з тим, 02.10.2026 до суду від матері відповідача – ОСОБА_5 надійшла заява, у якій вона просить зупинити провадження у справі до припинення перебування відповідача ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України та встановлення його місцезнаходження як особи, зниклої безвісти.

Заяву мотивовано тим, що її син ОСОБА_2 є військовослужбовцем та проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . 19.07.2026 під час виконання бойового завдання в районі н.п. Куп`янськ ОСОБА_2 зник безвісти, а з 06.08.2026 набув статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин.

Заявниця зазначає, що вказані обставини були відомі позивачці, однак у позовній заяві остання про них не повідомила. Крім того, на її думку, позивачкою не доведено наявності зміни обставин, які вплинули на раніше визначений розмір аліментів.

Вказує, що активна участь кожної зі сторін у розгляді справи має істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого рішення. Вважає, що відповідач ОСОБА_2 має право подати відзив на позовну заяву та докази на спростування доводів позивачки щодо розміру його доходів і матеріального становища.

У зв`язку з цим вважає, що подальший розгляд справи та вирішення її по суті за відсутності відповідача може негативно вплинути на його права та охоронювані законом інтереси, а також позбавити його можливості належним чином реалізувати право на захист.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, та оцінивши надані докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що шлюб між позивачкою та відповідачем розірвано рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 08.11.2019 у справі № 143/1223/19, яке набрало законної сили 10.12.2019 (а. с. 21, 22).

Від шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Діти зареєстровані разом із позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами з реєстру територіальної громади від 05.08.2026 №№ 2026/013207637, 2026/013207534, 2026/013207533 (а. с. 7-9).

Відповідно до виконавчого листа від 19.04.2022 № 143/1372/21, виданого 09.03.2026 Погребищенським районним судом Вінницької області, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2 200 грн на кожну дитину щомісячно, з проведенням їх щорічної індексації відповідно до закону, починаючи з 28.12.2021 і до досягнення дітьми повноліття (а. с. 23, 24).

Згідно з договором про навчання у закладі вищої освіти від 14.08.2025 № 152 ОСОБА_3 зарахована на перший курс Пенітенціарної академії України за заочною формою здобуття освіти за освітньою програмою «Правоохоронна діяльність» за спеціальністю К9 Правоохоронна діяльність для здобуття ступеня вищої освіти бакалавра (а. с. 25).

Відповідно до наказу ФОП « ОСОБА_6 » від 31.07.2026 № 2 ОСОБА_1 звільнено з роботи з 31.07.2026 з посади головного бухгалтера за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України (а. с. 20).

Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 від 19.05.2026 № 1820 ОСОБА_2 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 (а. с. 18).

Позивачкою також надано індивідуальні відомості про застраховану особу за формою ОК-5 щодо відповідача ОСОБА_2 , які містять дані про його страховий стаж, суми заробітку та сплачені страхові внески (а. с. 12-17).

Водночас відповідно до витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, від 17.08.2026 № 20260817-1488 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зник на території бойових дій та з 06.08.2026 набув статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для зупинення провадження у справі, суд виходить із такого.

Пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України передбачено обов`язок суду зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, переведених на воєнний стан або залучених до проведення антитерористичної операції.

Водночас відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії.

Статтею 51 Конституції України встановлено обов`язок батьків утримувати дітей до їх повноліття та визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Згідно з частиною другою статті 64 Конституції України права і свободи, передбачені, зокрема, статтями 51 та 55 Конституції України, не можуть бути обмежені навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану.

За змістом частини першої статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню їхніх інтересів.

У постанові від 30.06.2026 у справі № 699/1569/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, вирішуючи спір про зміну способу стягнення аліментів, дійшов висновку, що конституційне право дитини на утримання охоплює не лише первинне стягнення аліментів, а й зміну їх розміру та способу стягнення, стягнення додаткових витрат на дитину, неустойки за прострочення сплати аліментів та їх індексацію.

Верховний Суд зазначив, що зупинення провадження у справах такої категорії до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України на невизначений строк фактично унеможливлює своєчасний захист конституційного права дитини на утримання та непропорційно обмежує її право на доступ до суду. З огляду на це у вказаній справі положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України не було застосовано, натомість застосовано норми статей 8, 51 та 55 Конституції України як норми прямої дії.

Постановою Пленуму Верховного Суду від 11.09.2026 № 23 вирішено звернутися до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності Конституції України пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України у справах, зокрема, про зміну способу стягнення аліментів.

Суд також враховує, що відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» набуття правового статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, не зменшує обсягу її цивільної правоздатності.

Отже, набуття відповідачем статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, саме по собі не припиняє його цивільної правоздатності та встановленого законом обов`язку щодо утримання неповнолітніх дітей.

Крім того, законодавством передбачено збереження грошового забезпечення військовослужбовців, зниклих безвісти за особливих обставин, та визначено спеціальний порядок його виплати.

Ураховуючи, що предметом спору є зміна способу стягнення аліментів на неповнолітніх дітей, а зупинення провадження до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України, строк якого наразі визначити неможливо, призвело б до відстрочення на невизначений строк захисту права дітей на належне утримання, суд, керуючись принципом верховенства права, положеннями статей 8, 51, 55 Конституції України та наведеним правовим висновком Верховного Суду, не вбачає підстав для зупинення провадження у справі.

Щодо позовних вимог про зміну способу стягнення аліментів суд виходить із такого.

Частиною 1 ст. 25 ЦК України встановлено, що здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (ч. 4 ст. 25 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» № 2505-VIII набуття правового статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, не зменшує обсягу цивільної правоздатності такої особи.

Частиною 2 ст. 9 Закону № 2505-VIII передбачено, що особам, які зникли безвісти за особливих обставин під час проходження військової служби, надаються гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та іншими актами законодавства України.

Згідно з ч. 6 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або зниклими безвісти, зберігається виплата грошового забезпечення.

Відповідно до п. 2 Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 884, за військовослужбовцями зберігаються виплати у розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Пунктом 3 Порядку встановлено, що виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти визначеним особам за їх заявою на ім`я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).

Відповідно до п. 6 Порядку у разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону виплата грошового забезпечення здійснюється рівними частками в загальній сумі 50 відсотків грошового забезпечення після здійснення встановлених законом відрахувань таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства незалежно від віку або їх законним представникам та батькам військовослужбовців, крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовців аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови, що ці права не були поновлені.

Згідно з п. 5 Порядку виплата визначеним особам грошового забезпечення здійснюється щомісяця на підставі наказів командирів (начальників, керівників) військових частин (установ, організацій) щодо військовослужбовців, зниклих безвісти, – до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми або до дати складення актового запису про смерть включно.

Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною третьою статті 181 Сімейного кодексу України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків чи іншого законного представника дитини, разом з яким вона проживає. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, може бути змінений за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Отже, одержувач аліментів наділений правом ініціювати зміну способу їх стягнення, тоді як конкретний розмір аліментів при обраному способі визначається судом з урахуванням обставин, установлених у справі.

Згідно зі статтею 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у платника інших дітей та осіб, яких він за законом зобов`язаний утримувати, його майновий стан, а також інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а їх мінімальний гарантований розмір на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За положеннями статті 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка стягується як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо аліменти стягуються на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) платника на їх утримання, яка стягується до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Законодавством також передбачено орієнтовний розмір аліментів на двох дітей у вигляді однієї третини заробітку (доходу) платника.

Судом установлено, що рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 19.04.2022 у справі № 143/1372/21 з відповідача на користь позивачки стягуються аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2 200 грн на кожну дитину щомісячно.

Після визначення попереднього способу стягнення аліментів минув значний проміжок часу, діти стали старшими, у зв`язку з чим об`єктивно збільшилися їхні матеріальні, побутові, освітні та соціальні потреби.

Старша дочка сторін ОСОБА_3 навчається у закладі вищої освіти, що підтверджується договором про навчання від 14.08.2025 № 152.

Позивачку з 31.07.2026 звільнено з посади головного бухгалтера за угодою сторін, що свідчить про зміну її матеріального становища.

Відповідач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та отримує грошове забезпечення, що підтверджується наявними у справі доказами, зокрема індивідуальними відомостями про застраховану особу за формою ОК-5.

Набуття відповідачем з 06.08.2026 статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, не припиняє його обов`язку щодо утримання дітей та не виключає можливості стягнення аліментів з належних йому виплат у порядку, визначеному законом.

Оцінюючи наведені обставини у сукупності, зважаючи на кількість дітей, їхній вік та потреби, обов`язок обох батьків брати участь у їх утриманні, матеріальне становище сторін, а також наявність у відповідача доходу у вигляді грошового забезпечення, суд вважає обґрунтованим змінити спосіб стягнення аліментів, визначивши їх у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача на утримання двох дітей, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Такий спосіб стягнення аліментів відповідає засадам розумності, справедливості та якнайкращим інтересам дітей, оскільки пов`язує обсяг їх утримання з фактичним доходом платника і водночас гарантує встановлений законом мінімальний рівень матеріального забезпечення.

Після досягнення найстаршою дитиною повноліття, якщо ніхто з батьків не звернеться до суду з позовом про визначення розміру аліментів на іншу дитину, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття, відповідно до частини третьої статті 183 Сімейного кодексу України.

Крім того, суд роз`яснює сторонам, що відповідно до ч. 1 ст. 192 Сімейного Кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.

Отже, позивачка при зверненні до суду з позовом про зміну способу стягнення аліментів звільнена від сплати судового збору.

За змістом ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про стягнення аліментів – сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.

Отже, позов про стягнення аліментів за своєю правовою процесуальною природою є позовом майнового характеру.

Відповідно до підп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 328 грн.

Таким чином, мінімальний розмір судового збору, який підлягав би сплаті за подання такого позову, становить 1 331 грн 20 коп.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, а позивачка відповідно до закону звільнена від сплати судового збору, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 331 грн 20 коп.

Керуючись статтями 2, 5, 10, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, –

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 19 квітня 2022 року у справі № 143/1372/21, з твердої грошової суми на частку від заробітку (доходу) платника аліментів.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Сторони у справі:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складено 09 жовтня 2026 року.

Суддя