Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №141/624/26 — Оратівський районний суд Вінницької області

Справа № 141/624/26

Провадження №2/141/494/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року с-ще Оратів

Оратівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Климчука С.В.

при секретарі судового засідання Бугайчук Ю.С.,

сторони в судове засідання не з`явились,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу № 141/624/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,

У С Т А Н О В И В:

05.08.2026 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана представником позивача адвокатом Панасюк Н.А., до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Іллінці Вінницького району Вінницької області помер батько позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 , який заповіту не залишив.

Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, що складається з земельної ділянки площею 1,68 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами села Заруддя Вінницького району Вінницької області, кадастровий номер земельної ділянки 0523181700:02:002:0664.

Спадкову справу до майна померлого ОСОБА_3 заведено Немирівською державною нотаріальною конторою.

До спадкоємців першої черги за законом, передбачених ст. 1261 ЦК України, належать позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 – діти спадкодавця.

Однак, оформити спадкове майно у позасудовому порядку позивач позбавлений можливості, в підтвердження чого суду надано обґрунтовану постанову нотаріуса № 683/02-14 від 26.08.2026 про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Отже, ОСОБА_1 просить суд визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 1,68 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0523181700:02:002:0664, яка розташована за межами села Заруддя Вінницького району Вінницької області.

Ухвалою суду від 01.09.2026 відкрито провадження у справі № 141/624/26 та призначено підготовче судове засідання на 01.10.2026, а також витребувано у Немирівській державній нотаріальній конторі Вінницької області належним чином завірену копію спадкової справи № 79/2024, заведеної після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідоменим про час, день та місце судового засідання, 01.10.2026 в підготовче судове засідання не з`явився, повноважного представника до суду не направив.

Натомість, 23.09.2026 до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 від 14.09.2026 про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про час, день та місце судового засідання, 01.10.2026 в підготовче судове засідання не з`явився, повноважного представника до суду не направив, правом на подачу відзиву не скористався.

При цьому, 01.10.2026 до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_2 від 14.09.2026 про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Як убачається із матеріалів справи, від сторін надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 211 ЦПК України, у зв`язку з чим в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

За правилами ч. 4 ст. 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

В силу ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Розглянувши матеріали справи № 141/624/26, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , у графі «Батько» записано « ОСОБА_3 », у графі «Мати» записано « ОСОБА_4 ».

ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Іллінці Вінницького району Вінницької області помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 26.03.2024 складено відповідний актовий запис № 82, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 26.03.2024 Оратівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, у складі якої наявне нерухоме майно.

Так, згідно розпоряження Оратівської районної державної адміністрації Вінницької області № 276 від 11.08.2005 «Про надання у власність земельних ділянок із земель резервного фонду Зарудянської сільської ради для ведення особистого селянського господарства», за результатами розгляду заяви жителів с. Заруддя про надання у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, Оратівською районною державною адміністрацією було вирішено надати у власність земельні ділянки із земель резервного фонду Зарудянської сільської ради для ведення особистого селянського господарства загальною площею 38,93 га в полі № 8 громадянам згідно із списком.

Як убачається із інформації, наданої архівним відділом Вінницької районної військової адміністрації, зокрема із архівного витягу з додатку до розпоряження Оратівської районної державної адміністрації Вінницької області № 276 від 11.08.2005 «Про надання у власність земельних ділянок із земель резервного фонду Зарудянської сільської ради для ведення особистого селянського господарства», а саме списку жителів с. Заруддя, яким надаються у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, у ньому за порядковим номером 2 зазначений ОСОБА_3 , площа земельної ділянки, наданої ОСОБА_3 у власність, становить 1,68 га.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав № 487782295 від 28.07.2026, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 1,68 га, кадастровий номер: 0523181700:02:002:0664.

Також відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки кадастровий номер 0523181700:02:002:0664 площею 1,68 га, з цільовим призначенням – для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Оратівської селищної ради за межами села Заруддя Вінницького району Вінницької області.

Як убачається з довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості, вартість земельної ділянки площею 16800,00 кв.м., що розташована на території Зарудянської сільської ради Вінницького (колишнього Оратівського) району Вінницької області, кадастровий номер земельної ділянки 0523181700:02:002:0664, складає 38621,04 грн.

Згідно довідки Оратівського старостинського округу Оратівської селищної ради № 48/02.00.03-12 від 10.04.2024, відповідно до запису погосподарської книги № 03, особовий рахунок № НОМЕР_3 Оратівського старостинського округу Оратівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, померлий ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований та постійно проживав по АДРЕСА_1 .

На день смерті ОСОБА_3 за вказаною адресою зі спадкодавцем були зареєстровані та проживали ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , син, а також ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , син. Малолітніх та неповнолітніх осіб, зареєстрованих та проживаючих за вказаною адресою, не значиться.

Як убачається із довідки № 641/02-14, виданої 09.05.2024 Немирівською державною нотаріальною конторою, у провадженні Немирівської державної нотаріальної контори знаходиться спадкова справа № 79/2024 до майна ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 . ОСОБА_1 09.05.2024 було подано до Немирівської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 86716867 від 16.09.2026, спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 заведена 09.05.2024 Немирівською державною нотаріальною конторою, стан чинний, номер у нотаріуса – 79/2024, номер у Спадковому реєстрі – 72413929.

Як убачається з матеріалів спадкової справи № 79/2024, 07.05.2024 ОСОБА_1 було подано Немирівській державній нотаріальній конторі відповідну заяву, у якій повідомлено, що він приймає спадщину після померлого батька ОСОБА_3 , а також зазначає, що іншими спадкоємцями першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України є його брати, а саме ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований по АДРЕСА_1 , а також ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований по АДРЕСА_2 .

Однак, постановою державного нотаріуса Немирівської державної нотаріальної контори Кнап Л.П. № 683/02-14 від 26.08.2026 ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на цілу земельну ділянку площею 1,6800 га, розташовану за адресою: Вінницька область, Вінницький район, Оратівська селищна рада за межами населенного пункту с. Заруддя, належну ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки, окрім позивача, інший спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а саме ОСОБА_2 , не подав заяву про відмову від прийняття спадщини.

Отже, оскільки позивач позбавлений можливості оформити у нотаріальному порядку свої спадкові права на спадкове майно, а саме на земельну ділянку площею 1,6800 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0523181700:02:002:0664, яка розташована за межами села Заруддя Вінницького району Вінницької області, що належала його батьку ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , останній звернувся до суду із даним позовом.

Визначаючись щодо встановлених обставин та спірних правовідносин, суд керується наступним.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 41 Конституції України закріплено також, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

У відповідності з ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 вказаної Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Стаття 1 Протоколу №1 до Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини гарантує право на вільне володіння своїм майном: «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого не майнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав, передбачених ч. 2 ст. 16 ЦК України є визнання права.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності є набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 цього Кодексу).

Згідно вимог ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем під час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч. 3 ст. 1268 ЦК України).

А згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Стаття 1270 ЦК України передбачає, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

У разі, коли спір виникає у зв`язку з неможливістю документального оформлення права на спадщину, за відсутності спору про безпосереднє право на неї, спадкоємець може оскаржити відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій у судовому порядку.

Крім того, як роз`яснено у п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину у порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. Особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.

Так, за наявності умов, передбачених ст. 49 Закону України «Про нотаріат», на нотаріуса покладається завдання, по-перше, відмовити у вчиненні нотаріальної дії, якщо вона суперечить вимогам чинного законодавства; по-друге, обґрунтувати своє рішення на підставі норм чинного законодавства.

Згідно з п. 3 глави 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та ч. 4 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» відмова у вчиненні нотаріальної дії за загальним правилом здійснюється в усній формі, а у випадку наявності вимоги особи, яка звернулась за вчиненням нотаріальної дії, - виноситься відповідна постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Враховуючи норми ст. 50 Закону України «Про нотаріат» та норми Прикінцевих та перехідних положень ЦПК, справи щодо оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні повинні розглядатися в порядку позовного провадження як спір про право.

Також в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» має місце роз`яснення щодо розгляду цивільних спорів, зокрема, у випадку неможливості спадкоємцями, які прийняли спадщину оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем. За змістом цих роз`яснень вбачається, що не міститься прямої заборони щодо визнання судом права власності за спадкоємцем на нерухоме майно в разі, коли спадкодавець на законних підставах володів та користувався цим майном, але в силу об`єктивних причин не встиг за життя здійснити реєстрацію нерухомого майна.

При розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати: місце відкриття спадщини, коло спадкоємців, які прийняли спадщину, законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини. Обставини, які входять до предмета доказування у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

Як установлено судом та підтверджується наявними у матеріалах справи № 141/624/26 доказами, (зокрема, згідно відомостей заведеної нотаріусом спадкової справи № 79/2024), позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є спадкоємцями першої черги за законом після смерті свого батька – ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на спадкове майно, яке складається із земельної ділянки площею 1,6800 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0523181700:02:002:0664, яка розташована на території Оратівської селищної ради за межами села Заруддя Вінницького району Вінницької області.

Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 прийняли спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, тобто на момент смерті свого батька ОСОБА_3 . При цьому позивачем також було подано заяву нотаріусу про прийняття спадщини у встановлений законодавством строк.

Однак, оскільки інший спадкоємцець першої черги за законом, а саме відповідач ОСОБА_2 , який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, не заявив про відмову від спадщини, позивач не може реалізувати свого законного права на нотаріальне оформлення спадщини, що підтверджується постановою державного нотаріуса Немирівської державної нотаріальної контори Кнап Л.П. № 683/02-14 від 26.08.2026 про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

При цьому, відповідач ОСОБА_2 згідно поданої заяви віл 14.09.2026 позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Отже, за вказаних фактичних обставин справи № 141/624/26, суд, враховуючи норми чинного цивільного законодавства України на час виникнення спірних правовідносин, коло спадкоємців та склад спадкового майна після померлого ОСОБА_3 , зокрема, той факт, що спадкодавець за час свого життя набув право власності на земельну ділянку площею 1,6800 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0523181700:02:002:0664, яка розташована на території Оратівської селищної ради за межами села Заруддя Вінницького району Вінницької області, а також приймаючи до уваги повне і безумовне визнання позову відповідачем та те, що задоволення позову не суперечить вимогам закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню з метою захисту спадкового майнового права позивача.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 16, 346, 1216, 1218, 1225, 1258, 1261, 1262, 1268, 1270 ЦК України, керуючись ст.ст. 1, 4, 76, 81, 200, 206, 258, 259, 265, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , право власності на земельну ділянку площею 1,6800 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0523181700:02:002:0664, яка розташована на території Оратівської селищної ради за межами села Заруддя Вінницького району Вінницької області, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

3. Судові витрати залишити без відшкодування.

4. Копію рішення направити сторонам у справі згідно ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Повний текст рішення суду оформлено та виготовлено 09.10.2026.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ).

Суддя С.В. Климчук