Суд: Дніпровський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань
Дата: 05 жовтня 2026 р.
Справа: №755/15213/26
Суддя: Галига І. О.
Справа № 755/15213/26
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"06" жовтня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22026101110000743 від 08.09.2026 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, ФОП, військовозобов`язаного, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 358 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ВСТАНОВИВ
17.09.2026 року, між прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , якій на підставі статей 36, 37 КПК України надано повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 22026101110000743 від 08.09.2026 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 358 КК України, з одного боку та підозрюваним у цьому провадженні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості, у рамках даного кримінального провадження, у зв`язку з чим суд, на виконання вимог ст. 474 КПК України невідкладно перейшов до її розгляду в підготовчому судовому засіданні.
Ухвалою суду, згідно ст. 314 КПК України, призначено підготовче судове засідання у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 5 ст. 469 КПК України укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
В підготовчому судовому засіданні на розгляд поставлено питання щодо безпосередньої можливості затвердження укладеної угоди.
Обвинувачений, в судовому засіданні, розуміючи наслідки затвердження угоди та права визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 358 КК України в повному обсязі сформульованого обвинувачення та зазначив, що в повній мірі розуміє наслідки не виконання угоди, визначені ст. 476 КПК України.
Так, прокурор, захисник, кожен окремо, в підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди були дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просили угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
Суд заслухавши думку сторін угоди, дослідивши матеріали провадження, перевіривши угоду на відповідність вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та закону приходить до наступних висновків.
Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Згідно з даною угодою, її сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 358 КК України визнаючи, шляхом укладення останньої, доведеним, що:
24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022, затвердженим Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України на всій території України введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, строк дії якого у подальшому неодноразово продовжувався та який діє на теперішній час.
Крім того, 24.02.2022 Указом Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено та проводиться загальна мобілізація.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» в Україні настав особливий період.
ОСОБА_3 , будучи військовозобов`язаним, достовірно знаючи про введення воєнного стану, проведення загальної мобілізації та функціонування держави в умовах особливого періоду, усвідомлюючи встановлений законом обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, діючи умисно, з метою незаконного уникнення призову на військову службу під час мобілізації, вчинив умисні дії, спрямовані на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.
Так, не пізніше 20.01.2026 ОСОБА_3 , усвідомлюючи відсутність у нього законних підстав для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, вступив за невстановлених ході досудового розслідування обставин у домовленість із Особою 1 та Особою 2 щодо виготовлення документів із недостовірними відомостями про його батьківство.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 за невстановлених в ході досудового розслідування обставин надав необхідні персональні дані для виготовлення зазначених документів та погодив їх виготовлення за грошову винагороду у сумі 10 000 доларів США.
У подальшому були виготовлені підроблені документи Республіки Польща, а саме свідоцтва про народження дитини ОСОБА_6 № НОМЕР_3 від 30.04.2024, свідоцтва про народження дитини ОСОБА_7 № НОМЕР_1 від 30.04.2024 та свідоцтва про народження дитини ОСОБА_8 № НОМЕР_2 від 11.03.2022, у яких містилися неправдиві відомості про батьківство ОСОБА_3 .
При цьому конкретний спосіб передачі ОСОБА_3 грошових коштів у сумі 10 000 доларів США та особа їх безпосереднього отримувача досудовим розслідуванням не встановлені.
Після чого, на початку 07.05.2026 ОСОБА_3 , перебуваючи у Дніпровському районі міста Києва більш точне місце та час в ході досудового розслідування не встановлені, усвідомлюючи підроблений характер зазначених документів, передбачаючи, що їх використання призведе до його безпідставного виключення з мобілізаційного ресурсу держави, унеможливить його залучення до виконання військового обов`язку та створить реальні перешкоди забезпеченню належного комплектування Збройних Сил України й інших військових формувань особовим складом, бажаючи настання таких наслідків, подав заяву до ЦНАП Дніпровської РДА у м. Києві про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, долучивши при цьому зазначені підроблені документи, для незаконного отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Надалі, 13.05.2026 на підставі поданих завідомо підроблених документів та заяви ОСОБА_3 йому надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як особі, яка утримує трьох і більше дітей віком до 18 років та не має заборгованості зі сплати аліментів.
Так, на підставі зазначених підроблених документів ОСОБА_3 було незаконно виключено з мобілізаційного ресурсу держави, що в умовах воєнного стану та особливого періоду створило реальні перешкоди діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань у частині забезпечення належного комплектування особовим складом та виконання завдань із забезпечення оборони держави.
Таким чином, ОСОБА_3 , достовірно знаючи про відсутність передбачених законом підстав для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, діючи умисно, використав завідомо підроблені офіційні документи іноземного походження шляхом їх подання через Єдиний державний вебпортал електронних послуг «Дія», унаслідок чого безпідставно отримав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та був незаконно виключений з мобілізаційного ресурсу держави, чим створив реальні перешкоди законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.
Внаслідок незаконного виключення ОСОБА_3 з мобілізаційного ресурсу держави уповноважені органи були позбавлені можливості використати його для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань під час проведення мобілізації, що створило реальні перешкоди забезпеченню їх належного комплектування особовим складом та негативно вплинуло на забезпечення обороноздатності держави в умовах воєнного стану.
ОСОБА_3 , будучи військовозобов`язаним, достовірно знаючи про введення воєнного стану, проведення загальної мобілізації та функціонування держави в умовах особливого періоду, усвідомлюючи встановлений законом обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, діючи умисно, з метою незаконного уникнення призову на військову службу під час мобілізації, вчинив умисні дії, спрямовані на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.
Так, не пізніше 20.01.2026 ОСОБА_3 , усвідомлюючи відсутність у нього законних підстав для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, вступив за невстановлених ході досудового розслідування обставин у домовленість із Особою 1 та Особою 2 щодо виготовлення документів із недостовірними відомостями про його батьківство.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 за невстановлених в ході досудового розслідування обставин надав необхідні персональні дані для виготовлення зазначених підроблених документів та погодив їх виготовлення за грошову винагороду у сумі 10 000 доларів США.
У подальшому були виготовлені підроблені документи Республіки Польща, а саме свідоцтва про народження дитини ОСОБА_6 № НОМЕР_3 від 30.04.2024, свідоцтва про народження дитини ОСОБА_7 № НОМЕР_1 від 30.04.2024 та свідоцтва про народження дитини ОСОБА_8 № НОМЕР_2 від 11.03.2022, у яких містилися неправдиві відомості про батьківство ОСОБА_3 .
Після чого, на початку 07.05.2026 ОСОБА_3 , перебуваючи у Дніпровському районі міста Києва більш точне місце та час в ході досудового розслідування не встановлені, усвідомлюючи підроблений характер зазначених документів, передбачаючи, що їх використання призведе до його безпідставного виключення з мобілізаційного ресурсу держави, унеможливить його залучення до виконання військового обов`язку та створить реальні перешкоди забезпеченню належного комплектування Збройних Сил України й інших військових формувань особовим складом, бажаючи настання таких наслідків, подав заяву до ЦНАП Дніпровської РДА у м. Києві про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, долучивши при цьому зазначені підроблені документи, для незаконного отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Надалі, 13.05.2026 на підставі поданих завідомо підроблених документів та заяви ОСОБА_3 йому надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як особі, яка утримує трьох і більше дітей віком до 18 років та не має заборгованості зі сплати аліментів.
Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Крім того, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив у використання завідомо підроблених документів, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України.
Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та здійснення добровільного внеску на потреби ЗСУ.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_3 повинен понести за вчинені кримінальні правопорушення, а саме:
-за ч.1 ст. 114-1 КК України - у виді 5 років позбавлення волі;
-за ч. 4 ст. 358 КК України - у виді 1 року обмеження волі;
У відповідності до ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробування.
Ініціювання та укладення угоди було здійснено у відповідності до положень ст. 469 КПК України та порушень норм останньої судом не встановлено.
Безпосередньо в самій угоді про визнання винуватості викладено усі імперативні реквізити останньої, визначені ст. 472 КПК України, та доведено до відома її сторін наслідки укладення та затвердження, регламентовані ст. 473 КПК України, наслідки не виконання, визначені ст. 476 КПК України.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.
При визначенні міри покарання враховано положення ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Враховуючи тяжкість та обставини вчинених ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, роль останнього у їх вчиненні, обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 : щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, здійснення добровільного внеску на потреби ЗСУ, відсутність обставин, які обтяжують покарання; даних про вік, стан здоров`я та особу ОСОБА_3 , який характеризується позитивно, раніше не судимий, сторони узгодили призначення ОСОБА_3 покарання, яке суд вважає визначеним відповідно до вимог закону.
Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст. ст. 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого обвинувачення, а саме: його класифікації за ст. 12 КК України, особливостей обставин вчинення: форми вини, мотиву і мети, способу, стадії вчинення, характеру і ступеня тяжкості наслідків, що настали, даних про особу обвинуваченого, обставин, що пом`якшують покарання.
Підстав регламентованих п.п. 1-6 ч. 7 ст. 474 КПК України для відмови у затвердженні угоди прокурором не було доведено та судом не виявлено.
Таким чином судом, у судовому засіданні, встановлено, що умови даної угоди в повній мірі відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України та закону.
Згідно ч. 5 ст. 469 та ч. 1 ст. 475 КПК України, у судовому засіданні, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між сторонами шляхом ухвалення вироку і призначення обвинуваченому узгодженої міри покарання.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Речові докази у кримінальному проваджені відсутні.
Керуючись ст. ст. 369-371, 373-374, 376, 468-469, 472, 473-475 КПК України, суд,
УХВАЛИВ
Затвердити угоду про визнання винуватості укладену між прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , якій на підставі статей 36, 37 КПК України надано повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 22026101110000743 від 08.09.2026 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 358 КК України, з одного боку та підозрюваним у цьому провадженні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 .
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання за:
- ч. 1 ст. 114-1 КК України - у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі;
- ч. 4 ст. 358 КК України - у виді 1 (одного) року обмеження волі;
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.
Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Речових докази у кримінальному проваджені відсутні.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України та з урахуванням обмежень визначених ч. 2 ст. 473 КПК України до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію судового рішення негайно після його проголошення вручити сторонам.
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua