Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №132/1366/26 — Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/1366/26

Провадження № 2/132/1138/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"16" вересня 2026 р. Калинівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого Павленко І.В.

за участю секретаря Олійник Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Калинівка Вінницької області за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовом ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», в особі представника позивача – адвоката Усенка Михайла Ігоровича, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

23.04.2026 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», в особі представника позивача – адвоката Усенка Михайла Ігоровича, звернулося до Калинівського районного суду Вінницької області через систему «Електронний суд» з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 20 167,27 грн, судового збору в сумі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 22.11.2024 між ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ», правонаступником якого є ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № LM923920663, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти в розмірі 5 900,00 грн на умовах, визначених кредитним договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у порядку та строки, визначені договором.

Позивач зазначає, що товариство виконало свої зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі, надавши відповідачу грошові кошти в обсязі та у строки, визначені умовами договору. Однак відповідач належним чином умов договору не виконав, платежів на погашення кредиту та процентів за користування ним не здійснював, унаслідок чого утворилася заборгованість.

21.07.2025 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 21/0725-01, відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги до боржників ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», у тому числі до ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № LM923920663 від 22.11.2024.

Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 20 167,27 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 5 899,70 грн; заборгованість за процентами – 11 317,72 грн; заборгованість за штрафом/пенею – 2 949,85 грн; заборгованість за комісією – 0,00 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 20 167,27 грн, судовий збір у сумі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2026 головуючим суддею визначено суддю Павленка І.В.

Ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області від 25.05.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву. Крім того, ухвалою суду було задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та витребувано в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» інформацію щодо зарахування кредитних коштів на банківський рахунок відповідача.

06 липня 2026 року на адресу суду надійшла витребувана інформація від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», відповідно до якої 22 листопада 2024 року на банківський рахунок № НОМЕР_1 було успішно зараховано грошові кошти в сумі 5 900,00 грн.

У судове засідання представник позивача – адвокат Усенко М.І. не з`явився, однак звернувся до суду із клопотанням, у якому просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, справу розглянути за відсутності представника ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Відзив на позовну заяву відповідач не подав.

Частиною восьмою статті 178 ЦПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Аналогічне положення міститься і в ч. 2 ст. 191 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області від 16 вересня 2026 року постановлено провести заочний розгляд справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, заяву представника позивача, який не заперечував проти заочного розгляду справи і вирішення справи на підставі наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

При розгляді справи судом встановлено, що 22.11.2024 між ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № LM923920663, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у формі кредитної лінії, а позичальник – повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом і комісію за надання кредиту відповідно до умов договору.

Пунктом 2.2 договору визначено, що загальний розмір кредиту становить 5 900,00 грн. Відповідно до п. 2.3 договору кредитодавець надає позичальнику перший транш у розмірі, що дорівнює загальному розміру кредиту, 22.11.2024, що є датою надання кредиту.

Згідно з п. 3.1 договору позичальнику надається дисконтний період кредитування тривалістю 45 календарних днів від дати отримання першого траншу.

Відповідно до п. 7.1 договору рекомендованою датою дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування – 06.01.2025. Згідно з п. 7.3 договору кінцева дата повернення кредиту – 22.12.2029.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у розмірі й порядку, встановлених договором. Інших витрат позичальника договором не передбачено.

Відповідно до п. 8.2 договору проценти за користування кредитом є платою за користування позичальником наданою йому сумою грошових коштів. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою.

Згідно з п. 8.3 договору базова процентна ставка становить 0,98 відсотка на день від суми залишку кредиту, що перебуває у позичальника, за кожний день користування ним.

Відповідно до п. 8.5 договору розмір комісії, що нараховується за надання першого траншу, становить 295,00 грн.

Згідно з п. 4.10.7 договору позичальник, ознайомившись з істотними умовами оферти, надає згоду (акцепт) на укладення договору шляхом направлення кредитодавцю повідомлення, підписаного одноразовим ідентифікатором. Моментом підписання договору є використання сторонами електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

На підтвердження укладення кредитного договору позивачем надано копію договору кредитної лінії № LM923920663 від 22.11.2024 року та довідку про ідентифікацію.

Згідно з п. 5.1 договору кожен окремий транш надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця на рахунок позичальника з використанням реквізитів платіжної картки не пізніше ніж протягом трьох банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу.

На підтвердження виконання зобов`язань щодо перерахування кредитних коштів позивачем надано довідку про перерахування коштів ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ», правонаступником якого є ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», щодо успішного переказу коштів у національній валюті без відкриття рахунків на рахунок позичальника.

Відповідно до договору факторингу № 21/0725-01 від 21.07.2025, укладеного між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», до позивача перейшло право грошової вимоги до боржників первісного кредитора, у тому числі до ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № LM923920663 від 22.11.2024 року.

Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Електронні правочини оформляються шляхом фіксації волі сторін та їх змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документа, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права й обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у визначеному ст. 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного підпису одноразовим ідентифікатором у визначеному законом порядку.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Отже, укладення кредитного договору в електронній формі саме по собі не свідчить про відсутність договірних правовідносин між сторонами. Зміст договору та порядок його підписання підтверджуються наданими позивачем документами.

У постанові Верховного Суду України від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 викладено правовий висновок щодо презумпції правомірності правочину, відповідно до якого правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Згідно зі ст.ст. 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти та сплатити проценти у строки й на умовах, встановлених договором.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги й заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

При цьому належність доказів – правова категорія, що свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, які підлягають встановленню як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Правила допустимості доказів визначають можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму та означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

Згідно з ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню під час ухвалення судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України обов`язок надання всіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.

За вимогами ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані у справі докази за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, суд дійшов висновку, що факт неналежного виконання відповідачем умов договору кредитної лінії знайшов своє підтвердження під час розгляду справи, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Водночас суд критично оцінює розмір заборгованості, яку позивач просить стягнути з відповідача за зазначеним договором, у частині нарахованої заборгованості за штрафом/пенею в сумі 2 949,85 грн з таких підстав.

Положеннями п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією рф проти України в Україні введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб, який надалі неодноразово продовжувався та триває по теперішній час.

Враховуючи те, що штрафні санкції за договором кредитної лінії № LM923920663 від 22.11.2024 нараховано в період дії воєнного стану в Україні, на підставі п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України вказана сума підлягає списанню кредитодавцем (позикодавцем), а тому заявлена вимога про її стягнення є неправомірною.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором кредитної лінії № LM923920663 від 22.11.2024 у розмірі 17 217,42 грн, що складається з 5 899,70 грн заборгованості за тілом кредиту та 11 317,72 грн заборгованості за процентами.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як встановлено судом, позивач поніс судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 22632 від 10.04.2026, наданою позивачем.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, стягує з відповідача на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 272,97 грн, виходячи з обрахунку: 17 217,42 грн (розмір задоволеного позову) х 2 662,40 грн (розмір сплаченого позивачем судового збору): 20 167,27 грн (ціна пред`явленого позову).

Розподіляючи витрати на професійну правничу допомогу, суд враховує правила ч. 4 ст. 137 ЦПК України, згідно з якими розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, входять до предмета доказування у справі, що свідчить про необхідність обґрунтування таких витрат належними та допустимими доказами.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати фактично понесені та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи та витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат, тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18, від 31 серпня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц, додатковій постанові Верховного Суду від 19 листопада 2020 року у справі № 734/2313/17.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року, акт наданих послуг та детальний опис наданих послуг. Згідно з наданим описом адвокатом здійснювалися усна консультація клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції, складення позовної заяви та подання заяви до суду. Загальна тривалість зазначених робіт становить 6 годин 30 хвилин.

Водночас витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн у справі щодо стягнення кредитної заборгованості є завищеними з огляду на характер спору, обсяг виконаної роботи та те, що справа не потребувала значного часу для підготовки позовної заяви. Такі витрати підлягають розподілу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з критеріїв обґрунтованості та пропорційності судових витрат, а також принципу розумності їхнього розміру, враховуючи, що позовні вимоги заявлено на суму 20 167,27 грн, з яких судом задоволено 17 217,42 грн, що становить приблизно 85,37 % від заявлених вимог, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Відтак із заявлених до відшкодування 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 6 829,85 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 526, 629, 634, 1049, 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст.ст. 4, 5, 10, 12, 76–82, 89, 133, 137, 141, 223, 247, 263–265, 268, 279, 280–282, 354 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79029, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, будинок № 1, корпус № 28, рахунок НОМЕР_3 , банк отримувача – АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК») заборгованість за договором кредитної лінії № LM923920663 від 22.11.2024 року в розмірі 17 217 (сімнадцять тисяч двісті сімнадцять) грн 42 коп., з яких: 5 899 грн 70 коп. – заборгованість за тілом кредиту; 11 317 грн 72 коп. – заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79029, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, будинок № 1, корпус № 28, рахунок НОМЕР_3 , банк отримувача – АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК») витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 272 (дві тисячі двісті сімдесят дві) грн 97 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 829 (шість тисяч вісімсот двадцять дев`ять) грн 85 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники процесу:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79029, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, будинок № 1, корпус № 28.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

СУДДЯ І.В. Павленко