Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №132/4387/25 — Калинівський районний суд Вінницької області

Суд: Калинівський районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших фактів, з них:.

Дата: 29 вересня 2026 р.

Справа: №132/4387/25

Суддя: Аліменко Ю. О.

Справа № 132/4387/25

Провадження № 2-о/132/116/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"30" вересня 2026 р. Калинівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого Аліменко Ю.О.

секретаря Безулої К.В.

адвоката Опольської Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калинівка, в режимі відеоконференції, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Головне управління Національної гвардії України, військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, за участі заінтересованих осіб - Головного управління Національної гвардії України, військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. Вказувала, що вона, починаючи з 16.02.2005 року проживала однією сім`єю, як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 , по АДРЕСА_1 , де вони вели спільне господарство, мали спільний побут, спільні витрати, спільний бюджет та взаємні права та обов`язки. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3 , запис про батька дитини у книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (зі слів матері). ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час виконання бойового завдання із стримування військової агресії російської федерації ОСОБА_2 загинув в районі населеного пункту Миролюбівка Покровського району Донецької області. Оскільки ОСОБА_1 не може реалізувати свої права пов`язані із отриманням соціальних виплат, пільг, субсидій та грошової компенсації у зв`язку із смертю ОСОБА_2 та отримати статус члена сім`ї загиблого захисника України, просила встановити факт спільного проживання її та ОСОБА_2 однією сім`єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з 16.02.2005 року по день смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В судовому засіданні позивачка та її представник заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, з підстав наведених у позові, просили суд позов задовольнити.

Представник заінтересованої особи Головного управління Національної гвардії України у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином - судовою повісткою із рекомендованим повідомленням вих.№R067282585178, в якому стоїть відмітка про отримання 23.09.2026, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи у відсутність представника до суду не надійшло.

Представник заінтересованої особи військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (в якій ОСОБА_2 проходив військову службу) у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином - судовою повісткою із рекомендованим повідомленням вих.№R067282586697, в якому стоїть відмітка про отримання 23.09.202, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи у відсутність представника до суду не надійшло.

Допитані в судовому засіданні свідки: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суду пояснили, що заявниця ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 2005 року проживали разом, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, робили ремонт, утеплили будинок, взаємно підтримували один одного та від сумісного проживання у них ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син ОСОБА_6 . Фактично ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у сімейних відносинах, хоча шлюб офіційно не зареєстрували. Вони неодноразово були у них в гостях, святкували дні народження так як дружили сім`ями та жили по сусідству. Між заявницею ОСОБА_1 та ОСОБА_2 складися відносини, які притаманні подружжю.

Суд, заслухавши пояснення позивачки, її представника, допитавши свідків, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, вважає, що подана заява про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що до 15.02.2005 року заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , офіційно перебувала у шлюбі з ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 .

Починаючи з 16.02.2005 року заявниця проживала однією сім`єю, як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народився син ОСОБА_3 . Запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 СК України, зі слів матері, так як на момент народження дитини, його батьки не були одружені.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , загинув під час виконання бойового завдання із стримування військової агресії російської федерації, в районі н.п. Миролюбівка Покровського району Донецької області (сповіщення сім`ї (близьких родичів) вих. №2044 від 15.08.2025 року). Дане сповіщення сім`ї (близьких родичів) вих. №2044 від 15.08.2025 року було адресоване заявнику ОСОБА_1 , як цивільній дружині військовослужбовця ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», зокрема, в разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають, зокрема, жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.

Відповідно до ч.1 ст.16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст.16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, між інших належать жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.

Заявниця ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 фактично проживали однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 , де вели спільне господарство, мали спільний побут, спільні витрати на харчування, спільний бюджет, взаємні права та обов`язки. На сьогодні, Заявниця з сином продовжують проживати у вище вказаному будинку, що підтверджується довідкою Бережанського старостинського округу Калинівської міської ради № 456 від 04.09.2025 року

Окрім того, у матеріалах справи наявні та досліджені у судовому засіданні копії фотографій, на яких зображено спільний відпочинок та дозвілля заявниці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджені показами свідків, які були допитані в судовому засіданні.

На підтвердження тверджень заявника про її матеріальну підтримку ОСОБА_2 , до матеріалів справи долучені докази переказу коштів (знімок екрану), де відправником є ОСОБА_8 .

Наявність спільного побуту, спільного бюджету стверджується також квитанціями про сплату комунальних послуг, в яких особові рахунки на будинок належать ОСОБА_2 , а платником вказана ОСОБА_1 .

З урахуванням наведеного, у суду не має підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість досліджених доказів та фактів, повідомлених свідками. Даних про їх заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні, їх показання об`єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним доказам у справі.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

За приписами ч. 2 ст. 3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 3 СК України, сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно зі ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Предметом доказування при розгляді справ про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, передусім є сукупність обставин, що є згідно із законом основними ознаками сім`ї: спільне проживання, пов`язаність спільним побутом, наявність взаємних прав та обов`язків, які визначені ч. 2 ст. 3 СК України.

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року N 5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т. п.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що обов`язковими умовами для визнання особи членом сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема, докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків, інших доказів які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю. Факт спільного проживання, сам по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю. Подібні висновки містяться у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 квітня 2020 року у справі № 180/2536/18 (провадження № 61-18579св19), від 09 червня 2021 року у справі № 346/5702/18 (провадження № 61-17111св20).

Відповідно до Хартії прав сім`ї, сім`я це щось більше, ніж просто правова, суспільна чи економічна одиниця, це спільнота любові і солідарності, це те місце, де зустрічаються різні покоління і допомагають один одному зростати у людській мудрості та узгоджувати індивідуальні права з іншими вимогами суспільного життя. Альтернативою шлюбу є конкубінат, тобто фактичне спільне проживання жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу. Жінка та чоловік мають на це право і відповідно право на повагу до свого вибору з боку держави та суспільства.

Законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання. Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 23 квітня 2020 року по справі № 686/8440/16-ц.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання. Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім`єю спрямоване на довготривалі відносини. Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у справі № 643/6799/17 від 30.10.2019.

Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» суд визначив, що «поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».

Обов`язковою умовою для визнання осіб членами однієї сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, наявність інших обставин, які підтверджують реальність сімейних відносин (рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99).

Суд бере до уваги зазначені вище письмові докази, фотокартки та показання свідків, як належні та допустимі докази на підтвердження факту спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю, наявності між ними усталених відносин, оскільки мали спільний бюджет, взаємні права та обов`язки, піклувалися один про одного. Ні заявниця, ні ОСОБА_2 не перебували в інших шлюбах.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, надані заявницею докази, суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета розгляду, і в своїй сукупності підтверджують факт проживання заявниці та ОСОБА_2 однією сім`єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу за вказаний у заяві період. Факт, про встановлення якого просить заявниця, має для неї юридичне значення, оскільки це є підставою для реалізації нею своїх прав на отримання виплат та матеріальної допомоги як члену сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця.

Враховуючи викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності, вирішуючи заяву у межах заявлених вимог, з урахуванням принципів розумності, справедливості та виваженості, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог за заявою.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Керуючись ст.ст. 13, 82, 141, 259, 268 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Головне управління Національної гвардії України, військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу – задовольнити.

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з 16.02.2005 року по день смерті ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Миролюбівка Покровського району Донецької області.

Суд повідомляє, що повне рішення суду буде складено 09.10.2026 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ст. 354 ЦПК України.

СУДДЯ:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua