Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №754/10337/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/296/26

Справа №754/10337/26

РІШЕННЯ

Іменем України

09 жовтня 2026 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т. А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач в особі своєї представниці - адвокатки Пономаренко Ю. В. звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення. Вимоги обґрунтовані тим, що перебуваючи у нотаріуса, ОСОБА_1 18.05.2026 року стало відомо, що відносно нього є запис в Реєстрі боржників, та що Деснянським ВДВС у м. Києві КМУ МЮ України було відкрито виконавче провадження. 26.05.2026 року на адресу Деснянського ВДВС у м. Києві КМУ МЮ України було направлено адвокатський запит щодо надання інформації про виконавче провадження НОМЕР_3 від 12.05.2026 року відносно ОСОБА_1 , а саме копію постанови про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_3 від 12.05.2026 року з ідентифікатором доступу та інформацію про хід виконавчого провадження, оскільки позивачем з моменту відкриття виконавчого провадження та по день звернення із запитом до Деснянського ВДВС у м. Києві КМУ МЮ України ніякі постанови про відкриття виконавчого провадження не було отримано та за адресою місця реєстрації позивача не надходили. 27.05.2026 року на електрону пошту адвоката Пономаренко Ю. В. від Деснянського ВДВС у м. Києві КМУ МЮ України надійшла відповідь на адвокатський запит від 26.05.2026 року, в якому містилась постанова про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_3 від 12.05.2026 року. Таким чином позивачу лише 27.05.2026 року після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження, стало відомо що 12 травня 2026 року державним виконавцем Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Попик Ольгою Василівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_3 щодо виконання постанови про адміністративне правопорушення від 21.02.2026 № R372570 (штрафу у розмірі 34 000, 00 грн). 21 лютого 2026 року тимчасово виконуючим обов`язки начальника Жегуліним Олегом Вікторовичем винесено постанову № R372570, якою накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. Вказаною постановою встановлено, що за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не пройшов (відмовився від проходження) ВЛК (п.2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», чим допустив порушення правил військового обліку. Таким чином громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП. Позивач ОСОБА_1 стверджує, що розгляду справи про адміністративне правопорушення не було, оскільки ОСОБА_1 взагалі не знав що у відповідача є намір притягнути його до адміністративної відповідальності та відповідач взагалі не повідомив позивача про час та місце розгляду адміністративної справи, а отже не було забезпечено можливості скористатись правом на правову допомогу адвоката, ознайомитись з матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а також підготуватись до розгляду справи, заявити свої клопотання, заперечення та надати докази під час розгляду адміністративної справи. Все це свідчить про одноосібне прийняте рішення відповідачем про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки відповідач навіть не повідомив позивача про розгляд справи, а отже дії відповідача є протиправними та незаконними. Оскільки позивач не погоджується із вище зазначеною постановою, вважає її необґрунтованою, незаконною, та такою, що не відповідає нормам КУпАП, а відтак на підставі викладеного позивач звернувся до суду з вище вказаним позовом.

Ухвалою судді від 15.06.2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків.

16.06.2026 року через систему «Електронний суд» від представниці позивача надійшла заява на усунення недоліків.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 17.06.2026 року було відкрито провадження у вказаній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, одночасно з цим судом витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчені копії документів, що стали підставою для винесення ІНФОРМАЦІЯ_2 постанови від 21 лютого 2026 року №R372570 відносно ОСОБА_1 .

Відповідач повідомлений судом про розгляд даного провадження належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення відповідно до якого відправлення вручено одержувачу 26.06.2026 року. Відзиву та будь - яких клопотань на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч. 5, 8 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Вирішуючи надану справу у порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі доказами, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 21.02.2026 року т. в. о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 було ухвалено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 оскільки він відмовився від проходження ВЛК, чим порушив законодавство про мобілізацій підготовку та мобілізацію, а саме абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у сумі 17 000 грн.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із положеннями статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, визначає, зокрема, організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби.

Пунктом 74 вказаного Порядку встановлено, що резервістам та військовозобов`язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_4 видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.

Військовозобов`язаний та резервіст, який виявив бажання проходити військову службу під час мобілізації у вибраній ним військовій частині, направляється на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду керівником районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_4 або командиром військової частини.

Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов`язаному під особистий підпис.

Під час вручення направлення резервістам та військовозобов`язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_4, та строк завершення медичного огляду.

Отже, проходження ВЛК є не правом, а обов`язком військовозобов`язаного, за порушення якого може наставати відповідальність, однак військовозобов`язаний може пройти ВЛК на збірних пунктах районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_4 та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я, але за наявності направлення на військово-лікарську комісію.

Слід зауважити, що доказів направлення позивача на проходження ВЛК, станом на день розгляду справи судом, матеріали справи не містять.

В оскаржуваній постанові № R372570 від 21.02.2026 зазначено, що позивач відмовився від проходження військово-лікарської комісії за направленням ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Разом з тим, матеріали справи не містять ані протоколу № R372570 про адміністративне правопорушення, ані направлення ІНФОРМАЦІЯ_1 на військово-лікарську комісію.

Відзив на позовну заяву та доказів на підставі яких було складено оскаржувану постанову № R372570 відповідачем не надано.

Відповідно до ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.

Згідно зі ч. 3 ст.73 КАС України, сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частинами 1, 2 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний довести правомірність своїх дій чи бездіяльності, а позивач зобов`язаний довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст. 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.

Частиною першою ст. 55 Конституції України проголошено право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У відповідності до ч.3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи той факт, що відповідачем суду не надано, а письмові матеріали не містять доказів про відмову позивача від отримання направлення, виданого відповідачем для проходження ВЛК, а відтак суд приходить висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, адміністративне стягнення було накладено на позивача незаконно та необґрунтовано.

За таких обставин, з урахуванням положень ст.77 КАС України, суд вважає, що оскаржувана постанова № R372570 від 21.02.2026 року підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Відповідно до приписів ст. 139 КАС України, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень сплачений позивачем судовий збір у розмірі 532, 48 грн.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст. ст. 9, 21, 72-78, 90, 121,123, 139, 205, 241-246, 250, 251, 286 КАС України, ч. 2 ст. 210-1, 245, 251, 268, 280 КУпАП, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови №434 від 18.02.2025 по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову № R372570 від 21.02.2026, складену відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КпАП України про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень - скасувати.

Провадження у адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210-1 КУпАП згідно постанови № R372570 від 21.02.2026 року - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 532, 48 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дані позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Дані відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , Код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 .

Повний текст рішення суду виготовлено 09.10.2026.

Суддя: Т. А. Зотько