Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №126/1948/26 — Бершадський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/1948/26

Провадження № 2-а/126/26/2026

"29" вересня 2026 р.

м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Рудя О. Г.

із секретарем Кучанською В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правоопрушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правоопрушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він має у власності триколісний електричний скутер Maxxter Trike, технічні характеристики: батарея AGM, 60В/20АЧ; потужність електродвигуна 1000 Вт, що підтверджується технічним паспортом електричного скутера. Він є інвалідом 2 групи загального захворювання, має обмежений руховий апарат і пересування на електричному скутері забезпечує йому необхідний рівень життєдіяльності. 05.08.2026 інспектором поліції відділу поліції № 1 (м. Бершадь) Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області Терлецькою О.Б. було винесено постанову серії ЕНА № 7673861 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено штраф в розмірі 3400 грн. Зазначену постанову він отримав 16.08.2026. Згідно з текстом постанови, його звинувачують у керуванні транспортним засобом без права керування ним (відсутність посвідчення водія категорії А1). Вважає вказану постанову незаконною, необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав. 05.01.2026 близько 16 год. 45 хв. він рухався на триколісному елктроскутері по вул. Покровська в м. Бершадь Вінницької області та поблизу Бершадського професійного ліцею був зупинений поліцейським екіпажем. Інспектор Терлецька О.Б. повідомила, що відповідно до технічної характеристики, транспортний засіб Maxxter Trike є триколісним електроскутером та має електродвигун потужністю 1,0 кВт, а для керування таким транспортним засобом водієві необхідно мати посвідчення водія категорії А1. У відповідності до визначень, що містяться в ПДР України слід дійти висновку, що електроскутер марки Maxxter Trike потужністю 1000 Вт (1,0 кВт) хоча і є трансопртним засобом, проте він за своїми технічними характеристиками не може бути прирівняний до мопедів або інших механічних транспортних засобів. В даному випадку працівник поліції помилково прирівняв даний електроскутер, яким він керував, до механічного транспортного засобу, право на керування яким у особи повинно бути посвідчення водія категорії А1. Беручи до уваги, що адміністративну відповідальність за порушення п. 2.1 "а" ПДР України може нести виключно водій механічного транспортного засобу, до яокго електроскутер Maxxter Trike не віднесено, він не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП. Просить постанову серії ЕНА № 7673861 від 05.08.2026 про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 3400 грн. скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правоопрушення.

Представник відповідача ГУНП у Вінницькій області Герман І.В. надала відзив на позовну заяву, відповідно до якого не визнає позовної заяви, вважає її безпідставною та необгрунтованою з наступних причин. Підставою для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 було те, що позивач рухався по дорозі місцевого значення та керував транспортним засобом, а саме Maxxter Trike без захисного шолому. Окрім того, під час складання адміністративних матеріалів на вимогу працівника поліції позивач не надав посвідчення водія відповідної категорії, що дає право керування вказаним транспортним засобом. Відповідно до ПДР України, більшість скутерів відносяться до механічних транспортних засобів категорії А1 (може належати як до мопеда, так і до мотоцикла, залежно від об`єму двигуна). Тобто водій транспортного засобу мав мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити відповідний документ зазначеної категорії на право керування. Електроскутери до 0,25 кВт і швидкість до 25 км/год, відповідно до п. 1.10 ПДР України такі пристрої прирівнюються до велосипедів з електроприводом. Керувати ними можна без посвідчення водія. Електроскутери потужністю від 0,25 до 3 кВт і швидкістю до 50 км/год, у п. 1.10 ПДР України такі засоби підпадають під визначення мопед. Для керування ними відповідно до п. 2.1 і 2.4 водій зобов`язаний мати посвідчення водія категорії А1, реєстраційні документи та номерний знак. Просить залишити постанову серії ЕНА № 7673861 від 05.08.2026 по справі про адміністративне правопорушення без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 до ГУНП у Вінницькій області про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - без задоволення.

Позивач ОСОБА_1 надав заяву, в якій позов підтримує, просить розглянути справу в його відсутність.

Судом на підставі частини четвертої статті 229 КАС України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

05.08.2026 відносно позивача ОСОБА_1 складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7673861, зі змісту якої слідує, що 05.08.2026 о 16 год. 40 хв. в м. Бершадь по вул. Покровська водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, не маючи посвідчення водія категорії А1, чим порушив п. 2.1а ПДР України, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом. За вказане правопорушення позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у розмірі 3400 грн.

Позивач заперечуючи проти законності вказаної вище постанови зазначив, що триколісний електроскутер Maxxter Trike, на якому він рухався у тому місці та часі, що вказано у постанові має технічні характеристики: батарея AGM, 60В/20АЧ; потужність електродвигуна 1000 Вт, що підтверджується технічним паспортом електричного скутера, а тому не є мопедом, ні механічним транспортним засобом в розумінні ПДР, а тому для керування цим електроскутером не вимагається мати права будь-якої категорії, а також не потрібно свідоцтва про реєстрацію.

Крім того, позивач є інвалідом 2 групи загального захворювання, має обмежений руховий апарат і пересування на електричному скутері забезпечує йому необхідний рівень життєдіяльності.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 44-1, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189-2, 192, 194, 195).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

При цьому, уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.

Крім того, Наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07 листопада 2015 року затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, п. 4 якої визначено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Також, визначено, що постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

За правилами п. 1.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. № 1306 (ПДР України) учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пунктом 1.1. ПДР України визначено, що ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до п. 1.9. ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, у пп. "а", "б" п. 2.1. ПДР України зазначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційний документ на транспортний засіб.

Згідно із п. 2.4 "а" ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Згідно з ч. 2 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 251 КУпАП України визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, згідно з ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, згідно п 2.13 ПДР України, транспортні засоби належать до таких категорій:

- А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Пунктом 1.10 ПДР України визначено, що механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Пунктом 1.10 ПДР України наведено перелік термінів, що використовуються у цих Правилах, де розмежовано значення кожного із них.

Так, на відміну від «механічного транспортного засобу», «транспортним засобом» є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Таким чином, Правилами дорожнього руху України розмежовані поняття «механічний транспортний засіб» та «транспортний засіб» та різниця між цими поняттями полягає у наявності двигуна внутрішнього згорання, а також потужності електродвигуна. Отже, транспортний засіб з електродвигуном вважається механічним за умови, що потужність двигуна більша ніж 3 кВт. У зворотному випадку транспортний засіб не буде вважатись механічним, однак все ж таки залишатиметься транспортним засобом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №278/3362/15-к від 01.03.2018.

Так, у позовній заяві позивач повністю заперечує свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, так як він не є суб`єктом вчинення вказаного правопорушення, оскільки транспортний засіб триколісний електроскутер Maxxter Trike, яким він керував, не є механічним транспортним засобом і не підлягає державній реєстрації, адже має потужність двигуна менше ніж 3 кВт.

Відповідно до оскаржуваної постанови серії ЕНА № 7673861 від 05.08.2026 порушення позивача полягало у недотриманні п. 2.1а ПДР України, відповідно до якого водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Разом з тим, зі змісту п.п. "а" п. 2.1 ПДР обов`язок мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом встановлений для водіїв саме механічних транспортних засобів.

В матеріалах справи міститься технічний паспорт електричного скутера Maxxter Trike з технічними характеристиками, в якому зазначено, що потужність електричного двигуна 1000 Вт, а відтак із урахуванням положень п. 1.10, п. 2.13 ПДР, як пристрій, у якого потужність мотора до 3кВт, не є механічним транспортним засобом у розумінні п. 1.10 ПДР.

Враховуючи те, що транспортний засіб, яким керував позивач, не є механічним транспортним засобом, для керування якого встановлено обов`язок мати посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідною категорією, зокрема, категорії А1, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За змістом цієї норми на особу не може бути покладений обов`язок доводити свою невинуватість у вчиненні адміністративного правопорушення.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим, і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Всупереч даним вимогам, вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується належними та допустимими доказами, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, на якого покладено обов`язок доказування вини, не доведено наявність в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення та правомірності винесеної ним постанови про накладення на позивача штрафу, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за обставини відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

У силу п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи наведене вище, суд приходить до переконання, що оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7673861 від 05.08.2026 слід скасувати, а провадження в справі закрити.

Щодо інших доводів позивача, зазначений у позові, суд згідно ч. 2 ст. 6 КАС України застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

На підставі ст. 62 Конституції України, ст. 210, 245, 251, 252, 258, 268, 280, 283 КУпАП, ст. 2,4, 9, 72, 73, 77, 78, 79, 90, 139, 246, 255, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правоопрушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7673861 від 05.08.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 3400 грн. та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О. Г. Рудь