Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №918/660/26 — Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2026 р. м. Рівне Справа № 918/660/26

Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М., за участю секретаря судового засідання Оліфер С.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Керівника Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Сарненської міської ради Рівненської області

до відповідача - 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"

та відповідача - 2 Комунального некомерційного підприємства "Сарненська стоматологічна поліклініка" Сарненської міської ради

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів у розмірі 58 829,97 грн.

в засіданні приймали участь:

від прокуратури: Мельничук Л.О;

від позивача: не з`явився;

від відповідача - 1: Мельник О.П. (в режимі відеоконференції);

від відповідача - 2: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Сарненської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Рівненської області в інтересах держави в особі Сарненської міської ради Рівненської області з позовною заявою до відповідача - 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія", відповідача - 2 Комунального некомерційного підприємства "Сарненська стоматологічна поліклініка" Сарненської міської ради, в якій просить суд визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 07.08.2024 до Договору №14195-ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 02.01.2024, укладену між Комунальним некомерційним підприємством "Сарненська стоматологічна поліклініка" Сарненської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія".

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що при підписанні спірної додаткової угоди сторонами порушено встановлене статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі" обмеження щодо збільшення ціни до 10%, і збільшено вартість електроенергії на 35,8%, відтак вважає, що спірна додаткова угода № 4 від 07.08.2024 підлягає визнанню недійсною у судовому порядку.

Крім того, просить стягнути на користь позивача 58829,97 грн - коштів, які були надмірно сплачені відповідачу за поставлену електроенергію внаслідок неправомірного збільшення її вартості.

Ухвалою суду від 25.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі, підготовче засідання призначено на 23.06.2026.

10.06.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача - 1 надійшов відзив на позовну заяву.

16.06.2026 через підсистему "Електронний суд" від Сарненської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив.

17.06.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача - 1 надійшло клопотання про зупинення провадження до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи № 3-78/20269(178/26).

17.06.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача - 1 надійшло клопотання про зупинення провадження до закінчення перегляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних правовідносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 922/2848/24.

22.06.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача - 1 надійшло клопотання про залишення позову без розгляду.

22.06.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності.

23.06.2026 через підсистему "Електронний суд" від Сарненської окружної прокуратури надійшли заперечення на клопотання представника відповідача - 1 про зупинення провадження у справі.

23.06.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача - 1 надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Судове засідання 23.06.2026 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Горплюка А.М. у відпустці.

24.06.2026 через підсистему "Електронний суд" від Сарненської окружної прокуратури надійшли заперечення на клопотання представника відповідача - 1 про залишення позову без розгляду.

Ухвалою суду від 25.06.2026 підготовче засідання призначено 09.07.2026.

09.07.2026 через підсистему "Електронний суд" від Сарненської окружної прокуратури надійшли додаткові пояснення у справі.

Ухвалою суду від 09.07.2026 в задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" про зупинення провадження у даній справі до закінчення Конституційним судом України розгляду справи № 3-78/20269(178/26) відмовлено, в задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" про залишення позову керівника Сарненської окружної прокуратури без розгляду відмовлено, відкладено розгляд клопотання відповідача - 1 про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду судової палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного суду у справі № 922/2848/24 до наступного судового засідання. Також, вказаною ухвалою продовжено строк підготовчого провадження у справі № 918/660/26 на 30 днів до 24.08.2026, відкладено підготовче засідання на 27.08.2026.

24.07.2026 від керівника Сарненської окружної прокуратури надійшло заперечення на клопотання представника відповідача - 1 про зупинення провадження.

Ухвалою суду від 27.08.2026 в задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" про зупинення провадження у справі відмовлено. Закрито підготовче провадження у справі №918/660/26. Призначено справу до судового розгляду по суті на 06.10.2026.

В судовому засіданні 06.10.2026 прокурор та представник відповідача - 1 надали пояснення по суті позовних вимог.

Позивач та відповідач - 2 не забезпечили явку уповноважених представників у судове засідання, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Згідно частини 1 статті 2 Господарського процесуального Кодексу України (надалі - ГПК України), завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 1 статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд враховує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Враховуючи викладене та положення статей 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе проводити розгляд справи по суті за наявними матеріалами справи та за відсутності учасників справи, які не прибули у судове засідання.

В судовому засіданні 06.10.2026 судом оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача - 1, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Комунальним некомерційним підприємством "Сарненська стоматологічна поліклініка" Сарненської міської ради проведено закупівлю UA-2023-12-11-010408-а за предметом: ДК 021:2015:09310000-5 Електрична енергія, очікуваною вартістю 550000,00 грн.

Надалі, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (надалі - постачальник) та Комунальним некомерційним підприємством "Сарненська стоматологічна поліклініка" Сарненської міської ради проведено закупівлю (надалі - споживач) та укладено договір № 14195-ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 02.01.2024 (надалі - договір).

За цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 2.1. договору).

Відповідно до 5.1 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору.

Договір набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви - приєднання (додаток № 1 дод оговору) і договірних величин споживання електричної енергії (додаток № 3 до договору) та укладається на строк до 31.12.2024 включно, а в частині виконання фінансових зобов`язань (в т.ч. повної оплати заборгованості, включаючи штрафні санкції) договір діє до повного їх виконання (п. 13.1.договору).

Відповідно по пункту 13.8 договору умови договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами акціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умои договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача;

2) погодження зміни ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення;

Зміна ціни за одиницю електричної енергії допускається за умови надання стороною, яка пропонує зміни, документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку в торговій зоні "ОЕС України". Таким документальним підтвердженням можуть бути офіційні дані про ціну, обсяги купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу на перед" (далі - РДН) та внутрішньодобовому ринку (далі - ВДР), та інші показники, які склалися у відповідному періоді в торговій зоні "ОЕС України" та оприлюднені на офіційному вебсайті ДП "Оператор ринку" за адресою в мережі Інтернет https//www.oree.com.ua - згідно з частиною шостою статті 67 Закону України "Про ринок електричної енергії", або інші документи органу, установи чи організації, які мають повноваження на експертні висновки стосовно відсоткової зміни ціни товару на ринках.

Зміна ціни за одиницю товару застосовується з початку розрахункового періоду, у якому відбулись такі зміни.

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послугу разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв`язку із зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Істотні умови договору можуть змінюватися у випадку зміни регульованих цін (тарифів) та нормативів, які застосовуються у договорі, а саме: тарифу на послуги з передачі електричної енергіх та/або тарифу на послуги з розподілу електричної енергії, які враховуються в структурі остаточної ціни електричної енергії, що постачають за договором.

У цьому випадку зміну ціни здійснюються у такому порядку:

- підставою для зміни ціни є набрання чинності постановою НКРЕКП про зміну відповідного регульованого тарифу, що застосовується у договорі;

- нову (змінену) ціну застосовують з дня введення в дію відповідного регульованого тарифу згідно з рішенням НКРЕКП, якщо інше не встановлено чинним законодавством України (у тому числі відповідними рішеннями НКРЕКП).

8) зміни умов у зв`язку із продовженням дії договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.

Споживачем підписана заява - приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, що є додатком № 1 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 14195-ВЦ від 02.01.2024.

Додатком № 2 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 14195-ВЦ від 02.01.2024 "Комерційна пропозиція № "По факту - ТЕНДЕР" встановлено ціну за електричну енергію (кВт*год) (одиницю товару) - 5,4786 грн/кВт*год без ПДВ, яка визначається відповідно до формули : Ц(спож) = Цзак + Цп + Тпередача (грн/кВт*год), де Цзак - закупівельна ціна електричної енергії постачальником для споживача на ринках електричної енергії, грн/кВт*год; Цп - ціна на послуги пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу, грн/кВт*год; Тпередача - тариф на послуги з передачі електричної енергії ПрАТ "НЕК "Укренерго" (затверджується Регулятором та розміщується на сайті постачальника), грн/кВт*год.

Ціна електроенергію для споживача Ц(спож) та/або її складові включатимуть всі обов`язкові податки (крім ПДВ, що обліковується окремо), збори та платежі, що передбачені правилами ринків електроенергії, законодавством та іншими нормативними документами (зокрема акцизний податок, внески на регулювання, вартість послуг оператора ринку, що надаються на РДН/ВДР тощо). Дане значення не включає тариф на послуги з розподілу електричної енергії.

Додатком № 3 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 14195-ВЦ від 02.01.2024 "Договірні величини споживання електричної енергії" обсяг постачання електроенергії на 2024 рік становить 75000 кВт/год, ціна договору становить 493074,00 грн, у тому числі ПДВ 82179,00 грн.

Надалі, між сторонами підписано 2 додаткові угоди, якими змінено ціну за одиницю товару:

А саме:

1) додатковою угодою № 3 від 05.04.2024 зменшено ціну за 1 кВт*год до 5,00000 грн без ПДВ (на 8,7 %);

2) додатковою угодою № 4 від 07.08.2024 збільшено ціну за 1 кВт*год до 7,44343 грн без ПДВ (на 35,8 %).

Додатковою угодою № 3 від 05.04.2024, у відповідності до умов договору та, керуючись пп.5 п.19 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", а саме погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), ціну зменшено за 1 кВт*год до 5,00000 грн без ПДВ.

Згідно з п. 3 вказаної додаткової угоди, дана додаткова угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами та відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦКУ розповсюджує свою дію на відносини між сторонами з 01.03.2024.

Додатковою угодою № 4 від 07.08.2024, у відповідності до умовдоговору та, керуючись пп.5 п.19 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", а саме погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару, беручи до уваги зміст звітів про результати роботи РДН/ВДР та діяльності ДП "Оператор ринку", документальним підтвердженням якого є експертний висновок Рівненсської торгово - промислової палати про моніторинг ринкових цін електричної енергії (дати складання 30.07.2024) ціну збільшено за 1 кВт*год до 7,44343 грн без ПДВ.

Пунктом 2 вказаної додаткової угоди сторони передбачили, що орієнтовна кількість закупівлі (обсяги закупівлі) електричної енергії коригуються даною додатковою угодою та становить 62340 кВт*год.

Згідно з п. 3 додаткової угоди дана додаткова угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами та відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦКУ розповсюджує свою дію на відносини між сторонами з 01.08.2024.

Внаслідок укладення додаткової угоди № 4 від 07.08.2024 відбулось збільшення ціни за одиницю товару на 35,8%.

На виконання даного договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" поставлено 56481 кВт*год електричної енергії на загальну суму 410983,34 грн з ПДВ, а саме:

- згідно акту № 480030938/1/1 за січень 2024 року від 20.02.2024 - 12872 кВт*год на суму 84624,65 грн з ПДВ, сплачені відповідно до платіжних інструкцій № 1 від 22.02.2024, № 1826 від 20.02.2024;

- згідно акту № 480030938/2/1 за лютий 2024 року від 19.03.2024 - 10229 кВт*год на суму 67248,72 грн з ПДВ, сплачені відповідно до платіжних інструкцій № 1867 від 19.03.2024, № 15 від 22.03.2024;

- згідно акту № 480030938/3/1 за березень 2024 року від 17.04.2024 - 8365 кВт*год на суму 50190,00 грн з ПДВ, сплачені відповідно до платіжних інструкцій № 1917 від 17.04.2024, № 16 від 24.04.2024;

- згідно акту № 480030938/4/1 за квітень 2024 року від 14.05.2024 - 1991 кВт*год на суму 11946,00 грн з ПДВ, сплачені відповідно до платіжних інструкцій № 1948 від 14.05.2024, № 17 від 20.05.2024;

- згідно акту № 480030938/6/1 за травень 2024 року від 18.07.2024 - 1160 кВт*год на суму 6960,00 грн з ПДВ, сплачені відповідно до платіжної інструкції № 2042 від 18.07.2024;

- згідно акту № 480030938/6/1 за червень 2024 року від 02.08.2024 - 890 кВт*год на суму 5340,00 грн з ПДВ, сплачені відповідно до платіжної інструкції № 2072 від 02.08.2024;

- згідно акту № 480030938/7/1 за липень 2024 року від 15.08.2024 - 910 кВт*год на суму 5460,00 грн з ПДВ, сплачені відповідно до платіжної інструкції № 2086 від 15.08.2024;

- згідно акту № 480030938/8/1 за серпень 2024 року від 10.09.2024 - 960 кВт*год на суму 8574,83 грн з ПДВ, сплачені відповідно до платіжної інструкції № 2119 від 10.09.2024;

- згідно акту № 480030938/9/1 за вересень 2024 року від 25.10.2024 - 940 кВт*год на суму 8396,18 грн з ПДВ, сплачені відповідно до платіжних інструкцій № 2191 від 25.10.2024, № 2199 від 31.10.2024;

- згідно акту № 480030938/10/1 за жовтень 2024 року від 20.11.2024 - 2710 кВт*год на суму 24206,04 грн з ПДВ, сплачені відповідно до платіжної інструкції № 18 від 26.11.2024;

- згідно акту № 480030938/11/1 за листопад 2024 року від 16.12.2024 - 6844 кВт*год на суму 61131,40 грн з ПДВ, сплачені відповідно до платіжних інструкцій № 20 від 24.12.2024, № 2294 від 16.12.2024;

- згідно акту № 480030938/12/1 за грудень 2024 року від 27.12.2024 - 8610 кВт*год на суму 76905,52 грн з ПДВ, сплачені відповідно до платіжної інструкції № 2312 від 27.12.2024.

На переконання прокуратури, додаткова угода № 4 від 07.08.2024 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 14195-ВЦ від 02.01.2024 укладена всупереч Закону України "Про публічні закупівлі", а тому підлягає визнанню недійсною в судовому порядку, а надмірно сплачені кошти в сумі 58829,97 грн - стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" на користь Сарненської міської ради в дохід місцевого бюджету.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Такі випадки передбачено частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", за приписами якої прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У пунктах 3, 4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 зазначається, що в основі інтересів держави є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі, як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, тощо.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У даному випадку укладення додаткових угод до договору всупереч вимогам чинного законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання вимог законодавства у цій сфері становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 по справі № 912/989/18).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 дійшла висновків, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, у спірних правовідносинах судам необхідно дослідити: чи знав або повинен був знати компетентний орган про допущені порушення інтересів держави, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся; чи дотримано прокурором розумного строку для надання уповноваженому органу можливості відреагувати на виявлене прокурором порушення та самостійно звернутися до суду з відповідним позовом або ж надати аргументовану відповідь на звернення прокурора.

При цьому самого лише посилання прокурора про виявлення ним порушення інтересів держави та невжиття органом державної влади (позивачем у справі), на який покладено обов`язок щодо судового захисту інтересів держави, відповідних дій для такого захисту, недостатньо для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом п. 2 ч. 4 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.

Прокурор, обґрунтовуючи звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Сарненської міської ради, вказав, що спірна додаткова угода до договору укладено всупереч Закону України "Про публічні закупівлі".

Згідно плану закупівлі, джерелом фінансування закупівлі електроенергії є місцевий та власний бюджет.

Відповідно до п. 1.2 Статуту Комунального некомерційного підприємства "Сарненська стоматологічна поліклініка" Сарненської міської ради (нова редакція), що затверджений рішенням виконавчого комітету Сарненської міської ради № 468 від 19.12.2022, підприємство засноване на власності Сарненської міської територіальної громади. Засновником і власником підприємства є Сарненська міська територіальна громада в особі Сарненської міської ради. Органом управління - виконавчий комітет Сарненської міської ради.

Підприємство є закладом охорони здоров`я - комунальним некомерційним підприємством, що надає медичну стоматологічну допомогу та медичні стоматологічні послуги населенню.

Підприємство здійснює господарську некомерційну діяльність, спрямовану на досягнення соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку (п.п. 1.5, 1.6 Статуту).

Майно підприємства є комунальною власністю і закріплюється за ним на праві оперативного управління. Майно підприємства становлять необоротні та оборотні активи, основні засоби та грошові кошти, а також інші цінності, передані йому власником, вартість яких відображається у самостійному балансі підприємства.

Підприємство не має право відчужувати або іншим способом самостійно розпоряджатись закріпленим за ним майном (п.п. 4.1- 4.2 Статуту).

Пунктом 6.1. Статуту передбачено, що управління підприємством здійснюється відповідно до цього Статуту на основі поєднання прав власника, органу управління, Сарненського міського голови та керівника щодо господарського використання комунального майна і участі в управлінні трудового колективу.

Таким чином, Сарненська міська рада, як засновник здійснює контроль за ефективністю використання майна, що є власністю територіальної громади і закріплене за підприємством на праві господарського відання.

Комунальні підприємства (установи) створені органом місцевого самоврядування на основі комунального майна та здійснюють свою діяльність від імені територіальної громади, а тому всі прибутки, які отримано комунальними підприємствами від своєї діяльності є також власністю територіальної громади, тобто є бюджетними коштами (комунальним майном).

Вказаний правовий висновок, зазначений у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 815/1216/16.

Відтак, Сарненською окружною прокуратурою, у відповідності до вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", скеровано на адресу Сарненської міської ради відповідний лист № 53-1754вих-26 від 08.05.2026, яким повідомлено про наявність порушень при підписанні актів приймання - передачі та додаткової угоди до договору постачання електричної енергії.

Відповідно до відповіді Сарненської міської ради від 15.05.2026 № 1106-02/17 претензійно - позовна робота Сарненською міською радою щодо зазначеного питання не проводилась та проводитись не буде.

Опрацюванням вебпорталу "Судова влада України" та відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що Сарненська міська рада не використала надані повноваження та не звернулась до суду щодо оскарження акту приймання - передачі та додаткової угоди, а також стягнення коштів.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, оскільки засновником закладу та власником його майна є територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування, що фінансує і контролює діяльність такого комунального закладу, а також зобов`язаний контролювати виконання обласного бюджету, зокрема, законність та ефективність використання зазначеним закладом коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, то вказаний орган місцевого самоврядування є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів відповідного бюджету.

Враховуючи наведене, прокурор у цій справі підтвердив наявність підстав для представництва інтересів держави в суді та правильно визначив Сарненську міську раду позивачем за пред`явленим ним до суду позовом, адже для захисту інтересів держави нераціонально та неефективно витрачені бюджетні кошти слід повертати (стягувати) саме на користь держави в особі уповноваженого органу як головного розпорядника бюджетних коштів, тобто на користь державного бюджету (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 15.03.2024 у справі № 904/192/22).

Тобто у спорі за позовом прокурора про визнання недійсною додаткової угоди та застосування наслідків недійсності правочину головний розпорядник бюджетних коштів, визначений прокурором як позивач, на користь якого прокурор просить стягнути кошти (застосувати реституцію), є належним позивачем у справі, який уособлює державу, за захистом інтересів якої прокурор звернувся із цим позовом до суду.

Як встановлено судом, сторони уклали договір за результатами процедури закупівлі на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", який встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 628, статті 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами частинами першою - третьою статті 632 ЦК України унормовано, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Частиною першою статті 651 ЦК України врегульовано, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (частина перша статті 652 ЦК України).

У силу вимог частин третьої, четвертої статті 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частинами першою, другою статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

За частиною четвертою статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Пунктом другим частини п`ятої стататті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Із системного тлумачення наведених норм ЦК України та Закону України "Про публічні закупівлі" можна дійти висновку, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у разі зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, у порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь - якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинне перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Такий правовий висновок був викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.04.2024 у справі № 922/433/22, від 01.10.2024 у справі № 918/779/23, від 06.02.2025 у справі № 910/5182/24, від 18.02.2025 у справі № 925/889/23, де інтерпретовано та застосовано положення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII як імперативну норму, яка визначає верхню межу дозволеного відсоткового збільшення ціни за одиницю товару - не більше 10 % від ціни товару, погодженої сторонами в договорі про закупівлю.

Визначене законодавцем відсоткове значення обмеження суми є граничним (пороговим) і відповідний ліміт зміни ціни слід враховувати при кожному внесенні змін до договору про закупівлю, а не застосовувати щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Іншими словами, це означає, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору (у разі коливання ціни товару на ринку) не може перевищувати нормативно закріпленого 10 % значення для зміни ціни, визначеної в договорі про закупівлю.

Отже, норми пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" визначають правила внесення змін до договору про закупівлю без проведення нової процедури закупівлі, зокрема, надаючи можливість внесення цих змін у разі збільшення ціни товару, однак за умови, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору не повинне перевищувати нормативно визначеного граничного (порогового) відсоткового значення суми, визначеної в договорі про закупівлю, а не застосовуватися щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Такі послідовні зміни не повинні спрямовуватися на ухиляння від виконання положень цієї норми Закону.

Інший підхід до розуміння положень пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", який передбачає щоразу з кожним внесення змін можливість збільшення ціни договору до 10 %, тобто можливість необмеженого збільшення ціни (понад 10 % ціни договору закупівлі) при незмінному загальному розмірі суми закупівлі, може призвести до нівелювання мети законодавчого регулювання процедур закупівлі, адже відкриває шлях до маніпулювання учасниками загальною вартістю пропозицій, внаслідок чого відкривається можливість під час процедури усунути конкурентів, запропонувавши найнижчу ціну, та після укладення договору підвищити ціну до рівня економічно обґрунтованої.

Укладення додаткової угоди до договору про закупівлю щодо зміни ціни на товар із урахуванням подібного підходу спотворюватиме результати торгів та зводитиме нанівець економію, яку було отримано під час підписання договору, та, як наслідок, робитиме результат закупівлі невизначеним й зумовлюватиме неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі".

Окрім того, збільшення ціни може призвести до того, що кількість товарів настільки зменшиться, що виконання договору закупівлі в такому обсязі не відповідатиме господарській меті укладення замовником договору закупівлі.

При цьому судом звертається увага на те, що сторони не могли не розуміти особливості функціонування ринку електричної енергії; враховуючи діяльність відповідача, на момент підписання основного договору відповідач знав (не міг не знати) про ціни, які склалися на ринку на електричну енергію, постачання якої він мав намір здійснювати, та гарантував її поставку замовнику за цінами відповідно до договору.

До того ж застосування підходу, який передбачає можливість збільшувати ціну за одиницю товару більше ніж на 10 % пропорційно збільшенню ціни товару на ринку, у разі коливання ціни цього товару, спотворюватиме принцип добросовісної конкуренції серед учасників.

Отже, з урахуванням наведеного аналізу нормативного припису пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зміна тлумачення зазначеної норми та запровадження протилежного підходу щодо можливості неодноразового збільшення ціни товару на 10 % при кожному внесенні змін до договору про закупівлю більше нагадує власне зміну цієї норми та, як наслідок, порушуватиме принцип правової визначеності (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24).

Як встановлено судом, оспорювана додаткова угода до договору укладена з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки за їх умовами ціна за одиницю товару (кВт/годину) перевищила 10 % граничну межу, а ціна за одиницю товару фактично збільшилась на 35,8% порівняно з погодженою ціною під час закупівлі. З огляду на викладене прокурор просить оспорюваню додаткову угоду визнати недійсною та повернути на користь позивача сплачені за цією угодою кошти.

Водночас судом враховується наступне.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 наголошено на тому, що, з`ясовуючи законодавчу еволюцію пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, суд звертає увагу на нормативне закріплення подібної можливості у постанові КМУ № 1178, у підпункті 2 пункту 19 (в редакції постанови КМУ №1067) якої, з-поміж іншого, визначено, що обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10% застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін), а змінена ціна за одиницю товару не повинна перевищувати 50% ціни за одиницю товару, що передбачена в початковому договорі про закупівлю.

Тобто положеннями постанови КМУ № 1178 (в редакції постанови КМУ від 01.09.2025 № 1067), на відміну від норм пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII, чітко визначені як можливість застосування 10 - відсоткового обмеження щодо збільшення ціни щодо кожного окремого випадку збільшення (без обмеження кількості змін), а не в цілому до усіх внесених змін, так і граничне значення на рівні 50%, на яке може бути змінена передбачена в початковому договорі про закупівлю ціна за одиницю товару, що вкотре додатково підтверджує, що приписи частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII не передбачають можливість збільшення ціни за одиницю товару на 10% під час кожного внесення змін до договору про закупівлю.

Враховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що зміна умов договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10% не допускається, зокрема, у випадку закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Внесені зміни Законом №1530-ІХ до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII не стосуються встановленої первісною редакцією цього Закону заборони збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10%, в тому числі і при здійсненні закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Виняток з обмежень, викладений в останньому реченні пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, повинен тлумачитися суто буквально, а тому він стосується лише строків зміни ціни за одиницю товару у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (дотримання умови про зміну лише раз на 90 днів в цьому випадку не діє) і не визначає верхньої межі збільшення (зміни) ціни за одиницю товару.

Проте, вносячи зміни в ціну на електроенергію додатковою угодою № 4 від 07.08.2024, сторонами не враховано, що вартість електроенергії перевищує встановлену в договорі ціну 1 кВт електроенергії більше, ніж на 10% (в тому числі, з урахуванням збільшених тарифів), що суперечить положенням п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

З приводу посилань відповідача - 1 на Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, які не містять обмежень щодо відсоткового збільшення ціни за одиницю товару, суд зазначає таке.

Згідно з пп. 7 п. 19 Особливостей (в редакції на час укладення спірної додаткової угоди) істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Підпунктом 2 пункту 19 Особливостей передбачено внесення змін у разі погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.

Водночас згідно з правовим висновком, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 та від 21.11.2025 у справі № 920/19/24, зміна умов договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % не допускається, зокрема, у випадку закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Отже в будь - якому випадку сторони мали керуватися обмеженнями, встановленими, зокрема, у п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону "Про публічні закупівлі".

Разом з тим, суд зауважує, що постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 не передбачає внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі", а лише встановлює певні особливості щодо процедури здійснення публічних закупівель під час дії воєнного стану (постанови Верховного Суду від 18.06.2024 у справі № 922/2595/23, від 01.10.2024 у справі № 918/779/23).

Верховний Суд у постанові від 28.08.2024 у справі № 918/694/23 вказав на те, що постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 деталізує випадки для можливості зміни сторонами правочину ціни договору в порядку п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", та не встановлює іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення, передбаченого даною нормою.

Слід також звернути увагу, що 10% обмеження ціни пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку, що відбулося з дня укладення договору про закупівлю (у разі збільшення ціни за одиницю товару за цим підпунктом вперше) або з дня останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни (у разі збільшення ціни за одиницю товару за цим підпунктом вдруге і далі) та загальне обмеження збільшення ціни до 50% від первісної ціни договору було введено в дію лише Постановою КМУ № 1067 від 01.09.2025, яка набрала чинності 04.09.2025.

Згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 215 ЦК України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

З урахуванням наведеного наявні підстави для визнання оспорюваної додаткової угоди № 4 від 07.08.2024 до договору недійсною, оскільки нею передбачено підвищення цін на електричну енергію на 35,8 %, тобто з перевищенням максимального ліміту у 10 %, що не відповідає вимогам пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (частина перша статті 216 ЦК України).

Приписами частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Оскільки зазначена додаткова угода підлягає визнанню недійсною, то розрахунок за поставлену електроенергію з серпня по грудень 2024 року повинен здійснюватись за ціною, вказаною за умовами додаткової угоди № 3 від 05.04.2024, а саме - 5,00000 грн без ПДВ за 1 кВт/год.

З огляду на викладене, здійснюючи розрахунок за поставлену електричну енергію за тарифом, визначеним за умовами договору, Комунальне некомерційне підприємство "Сарненська стоматологічна поліклініка" Сарненської міської ради повинно було сплатити за поставлену електричну енергію в обсязі 20064 кВт*год кошти у розмірі 120384,00 грн (20064 кВт*год Х 5,00000 грн + 20% ПДВ).

Отже, внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання спірних додаткових угод з порушенням законодавства мала місце переплата коштів у розмірі 58829,97 грн (179213,97 грн (фактично сплачені кошти) - 120384,00 грн).

Таким чином, грошові кошти в сумі 58829,97 грн є такими, що були безпідставно одержані Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія", підстава їх набуття відпала, а тому відповідач - 1 зобов`язаний їх повернути, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

Оскільки матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем - 1 для позивача зазначеної суми переплати, відтак позов в цій частині є обґрунтований та доведений.

За результатом розгляду спору суд встановив, що додаткова угода до договору, яка була предметом розгляду, укладена з порушенням Закону України "Про публічні закупівлі", а тому цю угоду слід визнати недійсною.

Надмірно сплачені кошти в сумі 58829,97 грн необхідно стягнути з TOB "РОЕК" на користь Сарненської міської ради.

Згідно з ч. 9 ст. 129 ГПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Судові витрати в розмірі 5324,80 грн у справі покладаються на відповідача - 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія", так як спір виник внаслідок неправильних дій останнього.

Керуючись ст. ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити.

2. Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 07.08.2024 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 14195-ВЦ від 02.01.2024, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" та Комунальним некомерційним підприємством "Сарненська стоматологічна поліклініка" Сарненської міської ради.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 71-Б, код ЄДРПОУ 42101003) на користь Сарненської міської ради Рівненської області (34500, Рівненська обл., Сарненський р-н., м. Сарни, вул. Широка, 31, код ЄДРПОУ 04057770, рахунок UA268999980314000544000017531, отримувач: ГУК у Рівн. обл/Сарненська м.тг/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ) 38012494, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат), ККД 24060300 "Інші надходження") в дохід місцевого бюджету кошти у розмірі 58829,97 (п`ятдесят вісім тисяч вісімсот двадцять дев`ять грн 97 коп) грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (33013, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 71-Б, код ЄДРПОУ 42101003) на користь Рівненської обласної прокуратури (33028, м. Рівне, вул. 16 Липня, 52, р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, ЄДРПОУ 02910077, банк одержувач Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету 2800) понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 5324,80 (п`ять тисяч триста двадцять чотири грн 80 коп) грн

5. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Північно - західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua.

Повне рішення складено та підписано 09 жовтня 2026 року.

Суддя А.М.Горплюк