Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №918/962/26 — Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2026 р. м. Рівне Справа № 918/962/26

Господарський суд Рівненської області у складі судді Мовчуна А.І., розглянувши матеріали справи

за позовом Дочірнього підприємства "Ємільчинський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Веар"

про стягнення заборгованості у розмірі 197 056,95 грн

Секретар судового засідання Каюда С.В.

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Єлісеєв В.А.;

Від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору.

До Господарського суду Рівненської області 06.08.2026 надійшла позовна заява Дочірнього підприємства "Ємільчинський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Веар" про стягнення заборгованості у розмірі 197 056,95 грн.

Стислий виклад позиції позивача, заперечень відповідача.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі - продажу необоробленої деревини № 23/22 від 01.02.2022 в частині оплати товару.

Також позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

Відповідач відзиву на позов не надав, вимог не заперечив.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 10.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у змішаній (паперовій та електронній) формі. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 31.08.2026. Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Веар" належним чином засвідчені копії договору купівлі - продажу необробленої деревини № 23/22 від 01.02.2022 та протоколу № 1 від 01.02.2022 до договору № 23/22 від 01.02.2022, укладених між Дочірнім підприємством "Ємільчинський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Веар".

12.08.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про вступ у справу як представника.

Ухвалою суду від 31.08.2026 року розгляд справи відкладено на 30.09.2026.

Ухвалою суду від 30.09.2026 року розгляд справи по суті відкладено на 08.10.2026.

06.10.2026 через підсистему "Електронний суд" (документ сформований в системі "Електронний суд" 05.10.2026) від представника позивача надійшла заява про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом для подання доказів та долучення додаткових доказів до матеріалів справи.

Щодо заяви представника позивача про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом для подання доказів та долучення додаткових доказів до матеріалів справи, суд зазначає, що сам факт подання доказів на стадії розгляду справи по суті не може бути підставою для їх неприйняття, оскільки відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Частиною 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

З метою повного та всебічного з`ясування обставин справи, суд вважає за доцільне поновити пропущений процесуальний строк подання доказів та долучити до матеріалів справи довідку ДП "Ємільчинський лісгосп АПК" ЖОКАП "Житомироблагроліс" про відсутність оригіналів договору та протоколу за вихідним № 483 від 01.10.2026 року, довідку ДП "Ємільчинський лісгосп АПК" ЖОКАП "Житомироблагроліс" про підтвердження належності підпису та повноважень працівника за вихідним № 484 від 01.10.2026 року, копію наказу ДП "Ємільчинський лісгосп АПК" ЖОКАП "Житомироблагроліс" про переведення на іншу посаду Дмитренка А.В. № 45-к від 24.10.2019 року, копію витягу з наказу ДП "Ємільчинський лісгосп АПК" ЖОКАП "Житомироблагроліс" про внесення змін до трудових книжок та облікових документів № 85-к від 31.12.2021 року.

В судовому засіданні 08.10.2026 представник позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві та просив їх задоволити.

Відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання. Про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

01.02.2022 між Дочірнім підприємством "Ємільчинський лісгосп АПК" ЖОКАП "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради (надалі - продавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕАР" (далі - покупець/відповідач) укладено договір купівлі - продажу необробленої деревини № 23/22 (далі - договір), за умовами якого визначено, що продавець передає у власність лісоматеріали круглі (надалі - лісопродукція), а покупець зобов`язується прийняти лісопродукцію і сплатити за неї ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі (пункт 1.1 договору).

Відповідно до пункту 1.2 договору право власності на майно переходить до покупця з моменту повної оплати продавцю вартості лісопродукції та підписання акта її приймання-передачі.

За умовами пункту 4.2 договору номенклатура та ціна лісопродукції, яка поставляється, вказується а товарно-транспортній накладній та протоколах погодження ціни, які є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до пунктів 6.2- 6.5 договору продавець передає товар у власність покупця за умовами франко-склад продавця (франко-нижній, франковерхній, FCА-нижній) відповідно до специфікації, що є невід`ємною частиною цього договору. Продавець зобов`язаний протягом 5-ти (п`яти) робочих днів передати покупцеві товар після отримання на свій рахунок 100% передоплати за кожну окрему партію товару, згідно виставленого рахунка-фактури. Про відвантаження партії товару продавцем повідомляється біржа. Датою передачі товару продавцем та прийому його покупцем, тобто, датою поставки вважається дата товарно-транспортної накладної. Перехід права власності на товар відбувається з моменту відвантаження придбаного товару відповідно до умов цього договору.

Платіж (передоплата 100% кожної окремої партії товару) здійснюється у безготівковій формі (у національній валюті України - гривні), шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий (або поточний) рахунок продавця, на протязі 5-ти (п`яти) банківських днів з дати отримання рахунку-фактури, або, за згодою сторін, на умовах після оплати, на протязі 10-ти (десяти) банківських днів з дати поставки товару на склад покупця (пункт 7.1 договору).

За погодженням сторін, покупець здійснює оплату за товар протягом 10-ти (десяти) банківських днів моменту отримання товару на складі покупця (пункт 7.4 договору).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін (при їх наявності). Даний договір діє з: "01" лютого 2022 року по "31" грудня 2022 року (пункти 12.1, 12.2 договору).

На виконання умов договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 195268,29 грн, що підтверджується товарно - транспортними накладними: серії ЖКА № 374041 від 10.02.2022 на суму 74760,48 грн, серії ЖКА № 374142 від 21.02.2022 на суму 62541,42 грн, серії ЖКА № 374173 від 23.02.2022 на суму 47178,31 грн, серії ЖКА № 374176 від 23.02.2022 на суму 10788,08 грн.

Відповідачем здійснено часткову оплату за поставлену позивачем продукцію на загальну суму 120000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: № 595 від 10.02.2022 на суму 50000,00 грн, № 598 від 14.02.2022 на суму 25000,00 грн, № 612 від 22 лютого 2022 на суму 35000,00 грн. та № 801 від 22.06.2022 на суму 10000,00 грн.

Таким чином, за доводами позивача, відповідач не повному обсязі сплатив вартість поставленої йому необробленої деревини, у зв`язку з чим за ним обліковується заборгованість в сумі 75268,29 грн.

У зв`язку з порушенням умов договору позивачем нараховано 60536,45 грн пені, 51129,25 грн інфляційних втрат та 10122,96 грн 3% річних.

Наведені обставини стали причиною звернення позивача з позовом до суду та є предметом спору у даній справі.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Відповідно до положень статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що сторони відповідно до статті 6 цього Кодексу є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В частині 1 статті 638 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Укладений між сторонами договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

На виконання умов договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 195268,29 грн, що підтверджується товарно - транспортними накладними.

Відповідачем здійснено часткову оплату за поставлену позивачем продукцію на загальну суму 120000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями.

Доказів сплати відповідачем заборгованості в сумі 75268,29 грн матеріали справи не містять.

За таких обставин вимога позивача про стягнення 75268,29 грн боргу є правомірною, підтверджується матеріалами справи, відповідачем не спростована та підлягає задоволенню.

Щодо нарахованої пені у розмірі 60536,45 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до частини 3 статті 549 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Підпунктом 2) пункту 6 статті 17 Закону України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб" від 9 січня 2025 року № 4196-IX у Цивільному кодексі України частину третю статті 549 доповнено абзацом другим такого змісту:

"Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені".

Однак, зазначена норма не може бути застосована до спірних правовідносин, оскільки Закон України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб" набрав чинності 28 лютого 2025 року.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 ЦК України).

За статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Велика Палата Верховного Суду в пункті 6.31 постанови від 10 грудня 2019 року у справі № 904/4156/18 зазначає, що за змістом наведених вище положень законодавства розмір пені за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Оскільки розмір пені за невиконання покупцем зобов`язань в договорі не встановлений, то відсутні правові підстави для нарахування пені, так як неустойка може застосуватись виключно у випадках, передбачених договором або законом.

Також позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 51129,25 грн та 3 % річних у розмірі 10122,96 грн.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до пункту 7.1 договору платіж (передоплата 100% кожної окремої партії товару) здійснюється у безготівковій формі (у національній валюті України - гривні), шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий (або поточний) рахунок продавця, на протязі 5-ти (п`яти) банківських днів з дати отримання рахунку-фактури, або, за згодою сторін, на умовах після оплати, на протязі 10-ти (десяти) банківських днів з дати поставки товару на склад покупця.

Таким чином, передумовою для оплати відповідачем товару є надіслання позивачем на адресу відповідача та отримання останнім рахунків на оплату.

В матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем рахунків на оплату, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити початок перебігу прострочення оплати товару за кожною товарно-транспортною накладною.

Разом з тим, ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку оплатити товар, про що неодноразово виснував Верховний Суд у постановах від 28.03.2018 у справі № 910/32579/15, від 22.05.2018 у справі № 923/712/17, від 21.01.2019 у справі № 925/2028/15, від 02.07.2019 у справі № 918/537/18, від 29.08.2019 у справі № 905/2245/17, від 26.02.2020 у справі № 915/400/18.

У той же час, відповідачем здійснено часткову оплату товару у розмірі 120000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: № 595 від 10.02.2022 на суму 50000,00 грн, № 598 від 14.02.2022 на суму 25000,00 грн, № 612 від 22 лютого 2022 на суму 35000,00 грн. та № 801 від 22.06.2022 на суму 10000,00 грн.

Таким чином, здійснюючи часткову оплату наданих послуг відповідач підтвердив настання обставин, визначених договором, з якими пов`язується здійснення оплати щодо товарно - транспортних накладних: серії ЖКА № 374041 від 10.02.2022 на суму 74760,48 грн, серії ЖКА № 374142 від 21.02.2022 на суму 62541,42 грн, серії ЖКА № 374173 від 23.02.2022 на суму 47178,31 грн, серії ЖКА № 374176 від 23.02.2022 на суму 10788,08 грн.

Враховуючи зазначене, покупцю з моменту поставки товару згідно товарно - транспортної накладної було відомо про необхідність та суму оплати.

Суд, здійснивши власний розрахунок, дійшов висновку, що до стягнення підлягає 46070,26 грн інфляційних втрат та 10055,89 грн 3% річних, нарахованих за період з 01.03.2022 (з урахуванням встановлених договором 5 банківських (робочих) днів для оплати з дня поставки товару) по 30.07.2026 (в межах заявлених вимог).

Відповідно до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Висновки суду.

За результатами з`ясування обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом під час розгляду справи, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 131394,44 грн, з яких 75268,29 грн основного боргу, 46070,26 грн інфляційних втрат та 10055,89 грн 3% річних.

В решті вимог слід відмовити.

Розподіл судових витрат.

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2675 від 24.07.2026.

Розмір пропорції задоволених вимог проти заявлених складає 66,68%.

Тому, позивачу підлягає відшкодуванню судовий збір за рахунок відповідача у розмірі 1775,29 грн (2662,40 грн Х 66,68%).

Решта сплаченого судового збору 887,11 грн залишається за позивачем.

Керуючись ст. ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Веар" (34200, Рівненська обл., Сарненський р-н., с-ще Рокитне, вул. Шевченка, 2Д, код ЄДРПОУ 32354487) на користь Дочірнього підприємства "Ємільчинський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради (11201, Житомирська обл., Звягельський р-н., с-ще Ємільчине, вул. Військова, 13, код ЄДРПОУ 20420879) 75268 (сімдесят п`ять тисяч двісті шістдесят вісім) грн 29 коп боргу за придбаний товар, 46070 (сорок шість тисяч сімдесят) грн 26 коп інфляційних втрат, 10 055 (десять тисяч п`ятдесят п`ять) грн 89 коп 3% річних та 1775 (одну тисячу сімсотсот сімдесят п`ять) грн 29 коп судового збору за подання позовної заяви.

3. Відмовити в частині стягнення 60536,45 грн пені, 5 058,99 грн інфляційних втрат та 66,11 грн 3% річних.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 09 жовтня 2026 року.

Суддя А.І.Мовчун