Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №908/1655/26 — Господарський суд Запорізької області

Суд: Господарський суд Запорізької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Господарське

Категорія: підряду, з них

Дата: 28 вересня 2026 р.

Справа: №908/1655/26

Суддя: Мірошниченко М.В.

номер провадження справи 33/71/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2026 Справа № 908/1655/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В. при секретарі судового засідання Мироненко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні матеріали справи № 908/1655/26

за позовом Департаменту з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради (69126, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 46-А ідентифікаційний код 38461952)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “САНСЕТ” (69018, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 52, ідентифікаційний код 30295729)

про визнання пунктів договору недійсними та стягнення суми

за участю представників:

від позивача – Благовський К.В. (в залі суду, посвідчення № 2204 від 19.01.2026);

від відповідача – Зарвій І.Л. (в режимі відеоконференції, ордер серія АЕ № 1533930 від 07.08.2026);

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернувся Департамент з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради з позовом до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “САНСЕТ”, в якому просить:

1) визнати недійсним п. 2.2 договору підряду від 16.08.2024 № ХШ14/ДПЛ по об`єкту: “Капітальний ремонт ліфтів (заміна одиниць та вузлів технологічного устаткування та їх інженерних мереж, систем управління та автоматизації, які застаріли та технічний ресурс вичерпано, в існуючих приміщеннях) житлового будинку, розташованого по вул. Хортицьке шосе, 14 (8,9), м. Запоріжжя”, укладеного сторонами у редакції додаткової угоди від 17.09.2024 № 1 в частині включення до договірної ціни податку на додану вартість у сумі 73718,63 грн.;

2) визнати недійсним п. 3.1 договору підряду від 16.08.2024 № ХШ14/ДПЛ по об`єкту: “Капітальний ремонт ліфтів (заміна одиниць та вузлів технологічного устаткування та їх інженерних мереж, систем управління та автоматизації, які застаріли та технічний ресурс вичерпано, в існуючих приміщеннях) житлового будинку, розташованого по вул. Хортицьке шосе, 14 (8,9), м. Запоріжжя”, укладеного сторонами у редакції додаткової угоди від 17.09.2024 № 1 в частині включення до обсягу фінансування робіт податку на додану вартість у сумі 73718,63 грн.;

3) стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 73718,63 грн. із перерахуванням на рахунок UA828999980314070535000008479, отримувач – ГУК у Зап. обл./ТГ м. Запоріжжя/21080500, код отримувача (ЄДРПОУ) 37941997, банк отримувача – Казначейство України (ел. адм. подат.).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що після виконання договору підряду від 16.08.2024 № ХШ14/ДПЛ та здійснення розрахунків за ним позивачем встановлено, що до договірної ціни та вартості виконаних робіт включено податок на додану вартість у сумі 73718,63 грн. за операцією, яка відповідно до пункту 197.15 статті 197 Податкового кодексу України підпадала під режим звільнення від оподаткування податком на додану вартість.

Крім того, Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту за період з 01.01.2022 по 31.08.2025, за результатами якої складено акт від 25.12.2025 №040806-20/51. У межах зазначеної ревізії та проведеної зустрічної звірки з ТОВ “Будівельна компанія “САНСЕТ” встановлено, що до договірної ціни та вартості робіт за договором підряду від 16.08.2024 № ХШ14/ДПЛ включено податок на додану вартість у сумі 73718,63 грн., тоді як операції з виконання відповідних робіт підпадали під режим звільнення від оподаткування, передбачений пунктом 197.15 статті 197 Податкового кодексу України. На переконання позивача, наведені обставини свідчать про невідповідність окремих умов договору вимогам чинного законодавства та про здійснення видатків бюджету Запорізької міської територіальної громади у сумі 73718,63 грн. без належної правової підстави. Зазначене, на думку позивача, призвело до порушення його майнових інтересів як головного розпорядника бюджетних коштів та зумовило необхідність звернення до суду за їх захистом шляхом приведення умов договору у відповідність до вимог законодавства та стягнення коштів, сплачених без достатньої правової підстави.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 11, 203, 215, 217, 626-628, 631, 632, 638, 1212 Цивільного кодексу України, п. 197.15 ст. 197 Податкового кодексу України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2026 позовну заяву передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 33/71/26, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.08.2026 о/об 10 год. 00 хв.

Копію ухвали доставлено до електронних кабінетів позивача, представника позивача, відповідача, 15.07.2026, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Ухвалою суду від 03.08.2026 у зв`язку з неявкою відповідача підготовче засідання відкладено на 01.09.2026 о 10-00 год.

Копію ухвали доставлено до електронних кабінетів позивача, представника позивача та відповідача 03.08.2026, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

10.08.2026 від відповідача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді та надання доступу до справи.

17.08.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі та покласти судові витрати на позивача, посилаючись на те, що роботи виконані на підставі чинного договору, а договірна ціна погоджена сторонами з урахуванням ПДВ, підстави для повернення сплаченої суми ПДВ як безпідставно набутого майна відсутні.

24.08.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він просить суд задовольнити позовні вимоги повністю, посилаючись на те, що спірні роботи є капітальним ремонтом, а сума ПДВ 73718,63 грн. була отримана відповідачем без достатньої правової підстави та підлягає поверненню.

25.08.2026 від відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 26.08.2026 задоволена заява відповідача про участь у судовому засіданні у справі № 908/1655/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

26.08.2026 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, я яких відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі та покласти судові витрати на позивача, посилаючись на те, що виконанні роботи не підпадають під звільнення від оподаткування, ПДВ у сумі 73 718, 63 грн. було нараховано правомірно, а кошти отримані на підставі чинного та виконаного договору, тому підстав для їх повернення немає.

У судовому засіданні 01.09.2026 був присутній представник відповідача, здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку vkz.court.gov.ua.

Суд зазначив, що позивач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Суд долучив до матеріалів справи відзив на позовну заяву, відповідь на відзив та заперечення на відповідь на відзив.

Відповідач заявив про відсутність інших доказів, окрім тих, що надані до матеріалів справи, про відсутність заяв і клопотань, а також не заперечував проти закриття підготовчого провадження.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті.

Ухвалою від 01.09.2026 закрито підготовче провадження у справі № 908/1655/26 та призначено справу № 908/1655/26 до розгляду по суті на 29.09.2026 о 12 год. 00 хв.

У судовому засіданні 29.09.2026 були присутні представники позивача та відповідача, здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку vkz.court.gov.ua.

Представник позивача просив суд задовольнити позовну заяву.

Представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позовної заяви.

Суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі Звіту про результати проведення процедури закупівлі з використанням системи електронних державних закупівель Prozorro між Департаментом з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване підприємство «САНСЕТ ЛІФТСЕРВІС» (відповідач) було укладено договір підряду від 16.08.2024 № ХШ14/ДПЛ (далі – договір) по об`єкту: «Капітальний ремонт ліфтів (заміна одиниць та вузлів технологічного устаткування та їх інженерних мереж, систем управління та автоматизації, які застаріли та технічний ресурс вичерпано, в існуючих приміщеннях) житлового будинку розташованого по вул. Хортицьке шосе, 14 (8,9), м. Запоріжжя».

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване підприємство «САНСЕТ ЛІФТСЕРВІС» змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «САНСЕТ».

Відповідно до пункту 1.1 договору на відповідача покладено обов`язок з виконання ремонтних робіт за кодом ДК 021:2015:45453000-7 «Капітальний ремонт і реставрація» по об`єкту «Капітальний ремонт ліфтів (заміна одиниць та вузлів технологічного устаткування та їх інженерних мереж, систем управління та автоматизації, які застаріли та технічний ресурс вичерпано, в існуючих приміщеннях) житлового будинку розташованого по вул. Хортицьке шосе, 14 (8,9), м. Запоріжжя».

Відповідно до пункту 2.1 договору ціна договору є динамічною та визначена на підставі договірної ціни, яка є невід`ємною частиною договору.

Згідно з пунктом 2.2 договору договірна ціна становить 444 011,80 грн. (чотириста сорок чотири тисячі одинадцять гривень 80 копійок), у тому числі ПДВ – 74 001,97 грн. (сімдесят чотири тисячі одна гривня 97 копійок). Ціна робіт визначається відповідно до національних стандартів, будівельних норм та правил. Ціна договору враховує всі витрати відповідача, пов`язані з виконанням предмета договору.

Пунктом 3.1 договору визначено, що позивач здійснює фінансування відповідача для виконання робіт за договором за рахунок коштів бюджету міста Запоріжжя, як головний розпорядник коштів, у розмірі 444 011,80 грн. (чотириста сорок чотири тисячі одинадцять гривень 80 копійок), у тому числі ПДВ – 74 001,97 грн. (сімдесят чотири тисячі одна гривня 97 копійок), наданих на фінансування предмета договору, в межах яких буде проводиться оплата виконаних робіт підрядника.

Також визначено, що обсяг фінансування робіт у 2024 році становить 444 011,80 грн. (чотириста сорок чотири тисячі одинадцять гривень 80 копійок), у тому числі ПДВ. Згідно з

Пунктом 3.2 договору встановлено, що розрахунки за цим договором проводяться відповідно до законодавства України у сфері бюджетного фінансування, в межах та за рахунок коштів, наданих для фінансування предмета договору, шляхом поетапної оплати замовником виконаних робіт після підписання сторонами довідки про вартість виконаних будівельних робт та витрати за формою КБ-3, акту приймання виконаних робіт за формою КБ-2в, складених підрядниклм відповідно до вимог КНУ «Настанова з визначення вартості будівництва», в межах ціни цього договору, у строк до 180 календарних днів після надходження коштів для фінансування предмету договору.

Додатковою угодою № 1 від 17.09.2024 до договору пункти 2.2 та 3.1 викладено в новій редакції, а саме:

п. 2.2. Договірна ціна складає 442 311,80 грн. (чотириста сорок дві тисячі триста одинадцять гривень 80 копійок), у т.ч. ПДВ 73 718,63 грн. (сімдесят три тисячі сімсот вісімнадцять гривень 63 копійки). Ціна робіт визначається згідно з національними стандартами, будівельними нормами та правилами. Ціна договору враховує усі витрати підрядника на виконання предмету договору.

п. 3.1. Замовник здійснює фінансування підрядника на потреби виконання робіт за договором за рахунок коштів бюджету міста Запоріжжя, як Головний розпорядник коштів у розмірі 442 311,80 грн. (чотириста сорок дві тисячі триста одинадцять гривень 80 копійок), у т.ч. ПДВ 73 718,63 грн. (сімдесят три тисячі сімсот вісімнадцять гривень 63 копійки), наданих для фінансування предмету договору, в межах яких буде проводитись оплата виконаних робіт підрядника.

Відповідно до п. 4.2 договору строк робіт встановлюється згідно з Графіком (додаток №2). Початок робіт – протягом 10-ти календарних днів з моменту, зазнченого у п. 4.1 цього договору , закінчення робіт – до 31.12.2024.

Пунктом 13.1 оговору встановлено, що він набирає чинності з моменту його укладення і діє до 31.12.2024.

На виконання умов договору сторонами підписано акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2024 року (форма № КБ-2в) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2024 року (форма № КБ-3), відповідно до яких вартість виконаних відповідачем робіт склала 442 311,80 грн., у тому числі ПДВ у сумі 73 718,63 грн.

Позивачем за рахунок коштів спеціального фонду бюджету Запорізької міської територіальної громади за КПКВК МБ 1216015 «Забезпечення надійної та безперебійної експлуатації ліфтів» та КЕКВ 3131 здійснено оплату виконаних відповідачем робіт у сумі 442 311,80 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції від 20.09.2024 № 214, з яких 73 718,63 грн. становив податок на додану вартість.

Позивачем встановлено, що до договірної ціни та вартості виконаних робіт включено податок на додану вартість у сумі 73 718,63 грн. за операцією, яка відповідно до пункту 197.15 статті 197 Податкового кодексу України підпадала під режим звільнення від оподаткування податком на додану вартість.

На переконання позивача, наведені обставини свідчать про невідповідність окремих умов договору вимогам чинного законодавства та про здійснення видатків бюджету Запорізької міської територіальної громади у сумі 73 718,63 грн. без належної правової підстави, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом у даній справі, в якому позивач просить:

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою – третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Для вирішення даного спору підлягає встановленню, чи відповідали положення пунктів 2.2 та 3.1 договору в частині включення до договірної ціни податку на додану вартість вимогам законодавства, чинного на момент укладення та виконання договору.

Предметом договору є виконання робіт по об`єкту: «Капітальний ремонт ліфтів (заміна одиниць та вузлів технологічного устаткування та їх інженерних мереж, систем управління та автоматизації, які застаріли та технічний ресурс вичерпано, в існуючих приміщеннях) житлового будинку, розташованого по вул. Хортицьке шосе, 14 (8,9), м. Запоріжжя».

Відповідно до пункту 197.15 статті 197 Податкового кодексу України звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з оплати вартості будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла та житла, що будується за державні кошти.

Податковий кодекс України не містить власних визначень понять «будівництво», «будівельні роботи», «будівельно-монтажні роботи» та «капітальний ремонт», що використовуються при застосуванні пункту 197.15 статті 197 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 Податкового кодексу України, якщо Кодекс не визначає відповідних термінів, вони застосовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Так, згідно з пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» будівництвом є нове будівництво, реконструкція, реставрація та капітальний ремонт об`єкта будівництва.

Пунктом 2 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, передбачено, що до будівельних робіт належать роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 875 Цивільного кодексу України договір будівельного підряду укладається, зокрема, на проведення капітального ремонту будівель, споруд та інших об`єктів будівництва.

Отже, із системного аналізу наведених положень законодавства вбачається, що капітальний ремонт є самостійним видом будівництва, а роботи з його виконання належать до будівельних (будівельно-монтажних) робіт.

Відповідно до підпункту 14.1.129 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України до об`єктів житлової нерухомості належать будівлі, зареєстровані відповідно до законодавства як об`єкти житлової нерухомості.

Згідно з підпунктом «а» підпункту 14.1.129.1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України житловим будинком є будівля капітального типу, призначена для постійного проживання.

Роботи за договором виконувалися саме щодо житлового будинку як об`єкта житлової нерухомості та за своїм змістом є роботами з капітального ремонту такого об`єкта.

Враховуючи наведене правове регулювання, вони належать до будівельно-монтажних робіт з будівництва житла у розумінні пункту 197.15 статті 197 Податкового кодексу України.

Водночас законодавець пов`язує застосування податкової пільги, передбаченої пунктом 197.15 статті 197 Податкового кодексу України, не з видом окремого конструктивного елемента чи інженерної системи, щодо яких виконуються роботи, а з характером об`єкта будівництва, стосовно якого такі роботи здійснюються.

У спірних правовідносинах таким об`єктом є саме житловий будинок, тоді як роботи з капітального ремонту ліфтів становлять складову комплексу будівельних робіт щодо цього об`єкта нерухомості. Оскільки зазначені роботи фінансувалися за рахунок коштів бюджету Запорізької міської територіальної громади, операції з їх виконання відповідають усім умовам, визначеним пунктом 197.15 статті 197 Податкового кодексу України, а відтак звільняються від оподаткування податком на додану вартість. Аналогічного підходу щодо тлумачення зазначених норм дотримується і

Міністерством фінансів України в Узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом від 09.08.2024 № 397, роз`яснено, що для цілей застосування пункту 197.15 статті 197 Податкового кодексу України до будівельномонтажних робіт належать роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту та технічного переоснащення, а поняття «будівництво житла» охоплює також капітальний ремонт житлових будинків. Наведене тлумачення узгоджується і з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 27.01.2026 у справі № 909/753/24, у якій зазначено, що пункт 197.15 статті 197 Податкового кодексу України є чіткою, зрозумілою та передбачуваною нормою, яка встановлює лише одну умову застосування передбаченої нею податкової пільги – фінансування будівництва житла за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів.

Верховний Суд також наголосив, що зазначена норма не може доповнюватися будь-якими іншими умовами, від виконання яких ставилося б у залежність застосування податкової пільги.

Зі змісту наведених положень вбачається, що законодавцем установлено спеціальний режим оподаткування операцій з виконання будівельно-монтажних робіт щодо житла, які здійснюються за рахунок державних коштів. Таке звільнення від оподаткування має імперативний характер та не ставиться у залежність від волевиявлення сторін договору або їх домовленостей щодо порядку формування договірної ціни. Відтак сторони договору не наділені дискрецією щодо вирішення питання про застосування чи незастосування зазначеної податкової пільги, оскільки її дія безпосередньо випливає із закону та не потребує будь-якого додаткового погодження між учасниками відповідних правовідносин.

При цьому положення Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 (далі – Настанова), не змінюють встановленого Податковим кодексом України режиму оподаткування відповідних операцій.

Так, відповідно до пункту 5.34 Настанови до складу договірної ціни включаються встановлені чинним законодавством податки, збори та обов`язкові платежі, не враховані складовими вартості будівництва, а розмір таких витрат визначається виходячи з норм і бази для їх нарахування, встановлених законодавством.

Згідно з пунктом 6.1 Настанови у вартості виконаних робіт враховуються, зокрема, податки, збори та обов`язкові платежі, встановлені законодавством.

Отже, наведені положення Настанови підлягають застосуванню з урахуванням вимог податкового законодавства та не можуть розглядатися як самостійна правова підстава для нарахування податку на додану вартість.

Оскільки пунктом 197.15 статті 197 Податкового кодексу України спірні операції звільнено від оподаткування ПДВ, положення Настанови № 281 не могли бути підставою для включення відповідної суми податку до договірної ціни та вартості виконаних робіт. Інше тлумачення фактично означало б надання підзаконному нормативно-правовому акту юридичної сили, достатньої для зміни обсягу податкових пільг, установлених законом, що суперечить принципу верховенства права та загальновизнаній ієрархії нормативноправових актів.

Роботи за договором виконувалися за рахунок коштів бюджету Запорізької міської територіальної громади за КПКВК МБ 1216015 «Забезпечення надійної та безперебійної експлуатації ліфтів», а тому операції з їх виконання підпадали під дію режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість, передбаченого пунктом 197.15 статті 197 Податкового кодексу України.

Верховний Суд у постанові від 21.01.2026 у справі № 909/753/24 зазначив, що податок на додану вартість є елементом податкових правовідносин, а не предметом договірного регулювання сторін. Незважаючи на те, що сума ПДВ може відображатися у структурі договірної ціни, її включення або невключення до вартості товарів, робіт чи послуг визначається виключно вимогами податкового законодавства та не залежить від волевиявлення сторін договору. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 910/12764/20, у якій зазначено, що хоча податок на додану вартість включається до ціни товару, він не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися, погоджуватися або змінюватися сторонами за домовленістю.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що у разі включення податку на додану вартість до вартості товару, робіт чи послуг усупереч вимогам законодавства відповідна умова договору може бути визнана недійсною. Такий правовий підхід надалі був підтриманий Верховним Судом у постановах від 01.06.2021 у справі № 916/2478/20 та від 10.02.2022 у справі № 916/707/21.

Отже, погодження сторонами договірної ціни не свідчить про правомірність усіх її складових. Включення до ціни договору сум податку на додану вартість у випадку, коли відповідні операції звільнені від оподаткування згідно із законом, не є проявом свободи договору, а свідчить про включення до правочину умови, що суперечить імперативним приписам податкового законодавства.

Наведені правові висновки Верховного Суду повною мірою кореспондують обставинам даної справи та підлягають застосуванню при її вирішенні, оскільки предметом спору є включення до договірної ціни суми податку на додану вартість за операціями, які на момент укладення та виконання договору були прямо звільнені від оподаткування законом.

Пунктами 2.2 та 3.1 договору до договірної ціни було неправмірно включено податок на додану вартість у сумі 73 718,63 грн., який у подальшому також був включений до акта № 1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2024 року (форма № КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2024 року (форма № КБ-3) та сплачений позивачем у складі вартості виконаних робіт.

Відповідно до статті 217 Цивільного кодексу України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

У даному випадку спір стосується виключно положень договору щодо включення до договірної ціни суми податку на додану вартість. При цьому оспорювані положення не стосуються предмета договору, обсягу та характеру робіт, строків їх виконання чи інших умов, без погодження яких договір не міг би бути укладений.

Отже, наявні підстави для визнання недійсними пунктів 2.2 та 3.1 договору в оспорюваній частині без визнання недійсним договору в цілому.

Факт виконання сторонами договору не виключає можливості судового оскарження окремих його положень та не свідчить про відсутність у позивача права на обрання відповідного способу захисту.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц звернула увагу на те, що у разі виконання оспорюваного правочину задоволення виключно вимоги про визнання його недійсним саме по собі не призводить до ефективного захисту порушеного права, оскільки не є достатньою підставою для повернення коштів або іншого майна, переданого на виконання такого правочину. У зв`язку з цим позовна вимога про визнання недійсним виконаного правочину може бути ефективним способом захисту лише тоді, коли вона поєднується з вимогою про застосування наслідків його недійсності, зокрема про стягнення коштів, набуття або утримання яких стало можливим внаслідок існування відповідного правочину або його окремих положень. Аналогічний підхід викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21.09.2022 у справі № 908/976/19, у якій зазначено, що вимога про визнання правочину недійсним повинна бути спрямована на реальне відновлення порушеного права, а не на створення підстав для майбутніх спорів чи формування преюдиційних обставин для інших судових проваджень.

Оспорювані положення пунктів 2.2 та 3.1 договору не лише визначали структуру договірної ціни, а й безпосередньо зумовили перерахування відповідачу грошових коштів у сумі 73 718,63 грн. як податку на додану вартість. За таких обставин вимоги про визнання недійсними зазначених положень договору та про стягнення відповідної суми коштів є взаємопов`язаними та спрямованими на досягнення єдиного правового результату – усунення наслідків застосування умов договору, що суперечать вимогам закону, та поновлення майнових прав позивача.

Зазначена обставина обумовлює невідповідність спірних умов вимогам частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України та є підставою для визнання їх недійсними відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У постанові від 19.10.2023 у справі № 761/13656/20 Верховний Суд зазначив, що для виникнення зобов`язання з безпідставного набуття або збереження майна необхідною є наявність таких умов: набуття або збереження майна однією особою за рахунок іншої особи та відсутність правової підстави для такого набуття чи збереження або відпадіння такої підстави в подальшому. Водночас Верховний Суд звернув увагу на те, що набуття чи збереження майна є безпідставним не лише у випадку відсутності правової підстави з моменту його отримання, а й тоді, коли така підстава існувала первісно, однак у подальшому відпала. Отже, застосування положень статті 1212 Цивільного кодексу України можливе також у випадках, коли правова підстава для набуття майна існувала на момент його отримання, проте в подальшому втратила юридичну силу внаслідок встановлених законом обставин або судового рішення.

У спірних правовідносинах сума податку на додану вартість у розмірі 73 718,63 грн. була включена до договірної ціни та сплачена позивачем на підставі положень пунктів 2.2 та 3.1 договору.

Оскільки предметом даного позову є визнання недійсними зазначених положень договору в частині включення до вартості робіт податку на додану вартість, у разі задоволення відповідної вимоги відпадає правова підстава, на якій відповідачем було отримано та утримується спірна сума коштів.

За таких обставин грошові кошти у розмірі 73 718,63 грн., сплачені позивачем у складі вартості виконаних робіт як сума податку на додану вартість, підлягають поверненню на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України як такі, що зберігаються відповідачем без достатньої правової підстави.

Заперечення відповідача проти позову грунтуються на тому, що податкова пільга поширюється на капітальний ремонт житла, що будується, а не обладнання всередині нього (в даному випадку - ліфтів) в існуючих приміщеннях.

Відповідно донаведених у закнодавстві визначеннь:

Будівництво - це нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об`єкта будівництва (пункт 1 частини першої статті 1 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності", із змінами і доповненнями (далі - Закон №3038-VI)).

Будівельні роботи - це роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту (пункт 2 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (далі - Порядок № 466)).

Згідно з визначенням, наведеним у Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 927/11207, із змінами і доповненнями) капітальний ремонт будинку - комплекс ремонтно-будівельних робіт, пов`язаних з відновленням або поліпшенням експлуатаційних показників будинку, із заміною або відновленням несучих або огороджувальних конструкцій, інженерного обладнання та обладнання протипожежного захисту без зміни будівельних габаритів об`єкта та його техніко-економічних показників.

З викладеного вбачається, що як поняття «будівництво» так і поняття «будівельні роботи» застосовуються в законодавстві у широкому значенні і передбачають не лише нове будівицтво, а й роботи з реконструкції, реставрації та капітального ремонту, що й було предметом укладеного сторонами договору підряду від 16.08.2024 № ХШ14/ДПЛ по об`єкту: “Капітальний ремонт ліфтів (заміна одиниць та вузлів технологічного устаткування та їх інженерних мереж, систем управління та автоматизації, які застаріли та технічний ресурс вичерпано, в існуючих приміщеннях) житлового будинку, розташованого по вул. Хортицьке шосе, 14 (8,9), м. Запоріжжя”.

При цьому поняття «Капітальний ремонт будинку» включає в себе не тільки роботи з ремонту безпосердньо будинку, як вважає відповідач, а й ремонт інженерного обладнання будинку, що вбачається з вищенаведеного нормативного визначення цього поняття.

У пунктах 232 та 2.9.2 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, яке наводить визначкення поняття «Капітальний ремонт будинку», передбачено, що для централізованого управління і контролю за технічним станом жилого фонду створюються об`єднані диспетчерські служби (далі - ОДС) або районні диспетчерські служби (далі - РДС) на мікрорайони або групи будинків. Для кожної ОДС установлюється перелік об`єктів диспетчеризації і контрольованих параметрів інженерного обладнання. ОДС здійснює контроль за роботою та забезпечує усунення неполадок такого інженерного обладнання: ліфтів.

Отже, ліфти відносяться до інженерного обладнання будинку, роботи з ремонту якого охоплюються поняттям «Капітальний ремонт будинку», яке, у свою чергу, входить у зміст понять «Будівництво» та «Будівельні роботи».

Стосовно застосування спірної податкової пільги компетентним органом надана узагальнююча податкова консультація щодо окремих питань застосування режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість, встановлного пунктом 197.15 статті 197 Податкового органу (затверджена наказом Міністрества фінансів України 09.08.2024 №397) (далі – консультація).

У наведеній консультації з приводу застосування пільги пунктом 197.15 статті 197 Податкового органу, в розділі «Питання та відповіді» роз`яснено, що саме розуміється під формулюванням «будівництво житла», визначеним у пункті 197.15 статті 197 розділу V ПКУ та надано відповідь про те, що з урахуванням норм пункту 1 частини першої статті 1 Закону № 3038-VI, статей 5 і 13 Закону № 2518-IX під формулюванням «будівництво житла», що застосовується у пункті 197.15 статті 197 розділу V ПКУ, розуміється: нове будівництво житла, реконструкція житла, реставрація житла та капітальний ремонт житла.

Отже, дана пільга поширюється також на ремонт вже існуючого житла.

Відповідно до пп. 14.1.173 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України узагальнююча податкова консультація - оприлюднення позиції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що склалася за результатами узагальнення індивідуальних податкових консультацій, наданих контролюючими органами платникам податків, та/або у разі виявлення обставин, що свідчать про неоднозначність окремих норм такого законодавства.

Отже, до робіт за договором, які фінансувалися за бюджетні кошти, з капітального ремонту ліфтів, які відносяться до інженерного обладнання будинку, підлягала застосуванню пільга щодо звільнення від оподаткування ПДВ на підставі п. 197.15 ст. 197 розділу V ПКУ.

Враховуючи викладене, суд ухвалив задовольнити позовні вимоги.

Визнати недійсним п. 2.2 договору підряду від 16.08.2024 № ХШ14/ДПЛ по об`єкту: «Капітальний ремонт ліфтів (заміна одиниць та вузлів технологічного устаткування та їх інженерних мереж, систем управління та автоматизації, які застаріли та технічний ресурс вичерпано, в існуючих приміщеннях) житлового будинку, розташованого по вул. Хортицьке шосе, 14 (8,9), м. Запоріжжя», укладеного між Департаментом з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «САНСЕТ», у редакції угоди від 17.09.2024 № 1 в частині включення до договірної ціни податку на додану вартість у сумі 73 718,63 грн.

Визнати недійсним п. 3.1 договору підряду від 16.08.2024 № ХШ14/ДПЛ по об`єкту: «Капітальний ремонт ліфтів (заміна одиниць та вузлів технологічного устаткування та їх інженерних мереж, систем управління та автоматизації, які застаріли та технічний ресурс вичерпано, в існуючих приміщеннях) житлового будинку, розташованого по вул. Хортицьке шосе, 14 (8,9), м. Запоріжжя», укладеного між Департаментом з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «САНСЕТ» у редакції додаткової угоди від 17.09.2024 № 1 в частині включення до обсягу фінансування робіт податку на додану вартість у сумі 73 718,63 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «САНСЕТ» на користь Департаменту з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 73 718,63 грн. із перерахуванням на рахунок UA828999980314070535000008479, отримувач – ГУК у Зап. обл./ТГ м. Запоріжжя/21080500, код отримувача (ЄДРПОУ) 37941997, банк отримувача – Казначейство України (ел. адм. подат.).

Згідно з п. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Позовна заява містить дві немайнові вимоги та вимогу майнового характеру про стягнення 73 718,63 грн, подана 2026 році в системі «Електронний суд».

Законом України “Про Державний бюджет України на 2026 рік” визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року в розмірі 3328,00 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За розгляд майнової вимоги про стягнення 73 718,63 грн. судовий збір складає: 3328,00 грн. (мінімальна ставка) х 0,8 = 2662,40 грн.

Відповідно до пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Звідси судовий збір за розгляд двох немайнових вимог становить: 2 х 3328,00 грн. (мінімальна ставка) х 0,8 = 5324,80 грн.

Отже, загальний розмір судового збору за розгляд даної позовної заяви становить 7987,20 грн.

Позивачем сплачсено судовий збір у сумі 7987,20 грн. платіжною інструкцією №291 від 06.07.2026. Судовий збір зараховано до Державного бюджету України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в сумі 7987,20 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним п. 2.2 договору підряду від 16.08.2024 № ХШ14/ДПЛ по об`єкту: «Капітальний ремонт ліфтів (заміна одиниць та вузлів технологічного устаткування та їх інженерних мереж, систем управління та автоматизації, які застаріли та технічний ресурс вичерпано, в існуючих приміщеннях) житлового будинку, розташованого по вул. Хортицьке шосе, 14 (8,9), м. Запоріжжя», укладеного між Департаментом з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради (69126, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 46-А ідентифікаційний код 38461952) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «САНСЕТ» (69018, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 52, ідентифікаційний код 30295729), у редакції угоди від 17.09.2024 № 1 в частині включення до договірної ціни податку на додану вартість у сумі 73 718,63 грн. (сімдесят три тисячі сімсот вісімнадцять грн. 63 коп.).

Визнати недійсним п. 3.1 договору підряду від 16.08.2024 № ХШ14/ДПЛ по об`єкту: «Капітальний ремонт ліфтів (заміна одиниць та вузлів технологічного устаткування та їх інженерних мереж, систем управління та автоматизації, які застаріли та технічний ресурс вичерпано, в існуючих приміщеннях) житлового будинку, розташованого по вул. Хортицьке шосе, 14 (8,9), м. Запоріжжя», укладеного між Департаментом з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради (69126, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 46-А ідентифікаційний код 38461952) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «САНСЕТ» (69018, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 52, ідентифікаційний код 30295729) у редакції додаткової угоди від 17.09.2024 № 1 в частині включення до обсягу фінансування робіт податку на додану вартість у сумі 73 718,63 грн. (сімдесят три тисячі сімсот вісімнадцять грн. 63 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «САНСЕТ» (69018, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 52, ідентифікаційний код 30295729) на користь Департаменту з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради (69126, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 46-А ідентифікаційний код 38461952) безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 73 718,63 грн. (сімдесят три тисячі сімсот вісімнадцять грн. 63 коп.) із перерахуванням на рахунок UA828999980314070535000008479, отримувач – ГУК у Зап. обл./ТГ м. Запоріжжя/21080500, код отримувача (ЄДРПОУ) 37941997, банк отримувача – Казначейство України (ел. адм. подат.).

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено та підписано 09.10.2026.

Суддя М.В. Мірошниченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua