Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №908/1322/26 — Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 6/61/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2026 Справа № 908/1322/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федько О.А., за участю секретаря судового засідання Литвинюк А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні справу № 908/1322/26

за позовом: КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», буд. 137)

до відповідача: Приватного підприємства «РОУД» (69093, м. Запоріжжя, вул. Академіка Александрова, буд. 1)

про стягнення грошових коштів,

за участю представників сторін:

від позивача – Артьомов С.О., довіреність №1329/20-26 від 02.06.2026;

від відповідача – Петрухіна К.В., витяг з ЄДР.

Процесуальні дії по справі.

01.06.2026 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вх. №1556/08-07/26, документ сформований в системі Електронний суд 29.05.2026) КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» до відповідача Приватного підприємства «РОУД» про стягнення 134 359,17 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 01.06.2026, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №908/1322/26 та визначено до розгляду судді Федько О.А.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1322/26, присвоєно справі номер провадження 6/61/26, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Зобов`язано учасників справи до початку розгляду справи по суті надати до суду все листування між сторонами по суті спору з доказами його направлення однією стороною та отримання іншою.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.06.2026 відмовлено у задоволенні клопотання ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМТВА «РОУД» про розгляд справи №908/1322/26 в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін. Постановлено перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи №908/1322/26 за правилами загального позовного провадження, стадія – відкриття провадження у справі, підготовче засідання призначено на 28.07.2026 о/об 10 год. 00 хв.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.07.2026 підготовче засідання відкладено на 11.08.2026 о 10 год. 30 хв.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.08.2026 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, закрито підготовче провадження у справі № 908/1322/26, призначено справу № 908/1322/26 до судового розгляду по суті на 08.09.2026 о 10 год. 30 хв.

В судовому засіданні 08.09.2026 в порядку ст. 216 ГПК України оголошено перерву до 29.09.2026 о 12 год. 00 хв.

В судовому засіданні 29.09.2026 судом в порядку ст. 240 ГПК України проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення, роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

В якості підстави для звернення з позовом позивач зазначив, що Приватне підприємство «РОУД» є власником нежитлового приміщення 137 першого поверху (літ.А-9) загальною площею 202,7 кв.м. за адресою м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 155А.

02.10.2021 позивач на офіційному сайті розмістив індивідуальний договір на послугу з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання. Зазначає, що між позивачем та відповідачем з 01.11.2021 укладений Типовий індивідуальний договір №73200401 про надання послуги з постачання теплової енергії за вказаною адресою.

За твердженнями позивача, останнім в період з 01.11.2021 по 28.02.2025 було надано відповідачеві послугу з постачання теплової енергії на загальну суму 134 359,17 грн. Однак, відповідач не виконав свій обов`язок за договором в частині своєчасної оплати за надану послугу, у зв`язку з чим його заборгованість складає 134 359,17 грн.

Позов обґрунтовано ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Правилами надання послуг з постачання теплової енергії, затвердженими Постановою КМУ від 21.08.2019 №830, Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 №315 та умовами Типового індивідуального договору № 73200401 про надання послуги з постачання теплової енергії в нежитлове приміщення 137 першого поверху (літ.А-9) загальною площею 202,7 кв.м. за адресою м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 155А, який укладений 01.11.2021.

У відзиві (вих. №22/06-1 від 22.06.2026, вх. №13548/08-08/26 від 22.06.2026) Відповідач заперечив проти заявлених позовних вимог. В обґрунтування заперечень посилається, зокрема, на відсутність підстав для застосування Позивачем розрахункового методу нарахувань за спожиту теплову енергію, внаслідок відокремлення у 2008 році системи опалення у приміщенні ПП «РОУД» від системи опалення житлового будинку та влаштування комерційного приладу обліку теплової енергії.

Зауважує, що 11.08.2008 між Відповідачем та Позивачем був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії №340174. 28.11.2008 у приміщенні ПП «РОУД», згідно з Проектом, був встановлений вузол комерційного обліку теплової енергії, теплолічильник Ultraheat 2WR6, заводський номер 65780696, який був опломбований та прийнятий в експлуатацію Філією Концерну «МТМ» Шевченківського району м. Запоріжжя. 21.03.2013 року у зв`язку з виходом з ладу теплолічильника Ultraheat 2WR6, було встановлено та прийнято Концерном «МТМ» до комерційного обліку теплолічильник Ultraheat UН50 заводський номер 66398895, що підтверджується Актом Позивача. 05.03.2020 та 03.09.2024 років, після проходження державної повірки, Позивачем в чергове було прийнято теплолічильник Ultraheat UН50 заводський номер 66398895 на абонентський облік.

Відповідач стверджує, що Позивач визнав теплолічильник Відповідача вузлом комерційного обліку теплової енергії та забезпечив його введення в експлуатацію.

За таких обставин, застосування Позивачем розрахункового методу згідно з п. 3 р. ІІІ Методики №315, для визначення спожитої теплової енергії у приміщенні ПП «РОУД» та донарахувань обсягів теплової енергії, якщо її фактичне споживання у приміщенні менше мінімальної частки середнього питомого споживання, суперечить ч. 1 ст. 9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та п. 1 р. ІІ та п. 1 р. ІІ Методики №315.

Також відповідач заперечив наявність між сторонами господарських правовідносин, які регулюються умовами Типового індивідуального договору №73200401. Зокрема, зазначає, що ПП «РОУД» у період з 01.12.2021 по 28.02.2025 не отримувало жодної послуги з теплопостачання від Позивача, про що свідчать надані позивачем Акти звірки показів приладу обліку теплової енергії за спірний період та Архів показів опалення по вул. Чарівна, 155 А. Уважає безпідставним твердження позивача про надання ним послуг у спірний період на загальну суму 134 359,17 грн. Зауважує про відсутність Акту виконаних робіт чи наданих послуг за спірний період.

Відповідач також посилається на рішення загальних зборів співвласників об`єднання багатоквартирного будинку «ЛІДЕР ПЛЮС», яким було затверджено, що обсяг спожитої послуги з теплопостачання у приміщенні ПП «РОУД» здійснюється лише на підставі показань вузла обліку відповідної комунальної послуги, яким оснащене це приміщення.

Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач у відповіді на відзив (вх. №14140/08-08/26, документ сформований в системі Електронний суд 29.06.2026) зазначив, що публічний договір №73200401 є укладеним з 01.11.2021 у зв`язку з недотриманням співвласниками багатоквартирного будинку 155А по вулиці Чарівна в м. Запоріжжя строку для визначення моделі організації договірних відносин. Зауважує про обладнання будинку 155А, в якому знаходиться нежитлове приміщення Відповідача, по вулиці Чарівній, розподільчим приладом обліку теплової енергії. Споживачу у житловому будинку з власним розподільчим приладом обліку опалення нараховується ЗБП (загально-будинкові потреби), а також Гкал спожиті згідно свого власного приладу обліку або у разі, якщо Гкал по приладу менше, ніж мінімальна частка питомого споживання (50%), споживачу до нараховується – мінімальна частка. Навів розрахунок загального обсягу теплової енергії на приміщення споживача. Посилаючись на висновки судів при розгляді справи №908/194/25, вказав, що оскільки покази розподільчого приладу обліку відповідача не змінювалися, позивачем правомірно здійснювалось в спірному періоді донарахування обсягу спожитої теплової енергії. Вказав, що Відповідачем не надано доказів звернення його з письмовою заявою про відключення від мережі централізованого опалення до Комісії та надання йому такого дозволу, а отже приміщення Відповідача фактично є підключеним до загальнобудинкової системи опалення. До того ж, вказав, що відключення від мережі центрального опалення не є підставою для звільнення мешканців від участі у загальних витратах, пов`язаних з утримання будинку та прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку. Вважає вимоги законними та обґрунтованими, просить позов задовольнити.

У запереченнях на відповідь на відзив вих. №06/07-1 від 06.07.2026 (вх. №14592/08-08/26) Відповідач просить взяти до уваги, що вузол обліку, встановлений у приміщенні ПП «РОУД», є саме комерційним приладом обліку, а не розподільчим. Зауважує, що починаючи з 2008 року Позивач офіційно визнавав встановлений у приміщенні ПП «РОУД» вузол – комерційним вузлом обліку теплової енергії, здійснював його облік, приймав показники приладу та жодного разу не ставив під сумнів його правовий статус. Підтримав доводи про недоведеність позивачем законності підстав для застосування норм Методики №315, які регулюють порядок визначення обсягів споживання для приміщень, обладнаних розподільним приладок обліку теплової енергії.

Позивач у додаткових поясненнях від 05.08.2026 (вх. №17005/08-08/26, документ сформований в системі Електронний суд 05.08.2026) вказав, що оскільки приміщення Відповідача знаходиться в житловому будинку, до якого надається послуга з подачі теплової енергії, прилад обліку Відповідача є саме розподільним. Навів розрахунки помісячних платежів з урахуванням вимог Методики №315.

07.08.2026 до суду від Відповідача надійшли пояснення вих. №07/08-2 від 07.08.2026 (вх. №17235/08-08/26) за змістом яких вказано, що обсяг теплової енергії, який міг бути спожитий ПП «РОУД», повинен визначатися виключно шляхом безпосереднього комерційного обліку на підставі фактичних показань комерційного вузла обліку, яким оснащене приміщення Відповідача. За спірний період, відповідно до фактичних даних приладу комерційного обліку ПП «РОУД», спожита теплова енергія склала « 0» (нуль) Гкал. Застосування Позивачем розрахункового методу замість визначення обсягу спожитої теплової енергії за фактичними показниками комерційного вузла обліку ПП «РОУД» є необґрунтованим, а здійснений на його підставі розрахунок заборгованості не підтверджує належним чином заявлений до стягнення розмір заборгованості.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Концерн «Міські теплові мережі» (надалі - позивач) діє на підставі статуту, який розміщений на офіційному сайті Концерну «МТМ».

Відповідно до статуту підприємства, основною метою діяльності Концерну «МТМ» є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Позивача та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Позивача.

Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій та її збут та інше.

27.10.2005 між Товариством з обмеженою Виробничо-комерційна фірма «СПУТНІК – БЕСТ» (продавець) та Приватним підприємством «РОУД» (покупець, відповідач у справі) укладено договір купівлі-продажу, який зареєстровано в реєстрі за №8278, за умовами якого ПП «РОУД» прийняло у власність нежитлове приміщення 137 загальною площею 207,7 кв.м. (Літ. А-9) першого поверху, що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд. 155А.

Право власності Приватного підприємства «РОУД» на вказане нежитлове приміщення підтверджено відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21.03.2025.

02 жовтня 2021 року на виконання вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» Концерн «МТМ» на офіційному сайті (за посиланням в мережі Інтернет http://teploseti.zp.ua) розмістив індивідуальні договори на послугу з постачання теплової енергії. Вказані договори є публічними договорами приєднання та вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Умови вказаних договорів будуть застосовуватись до співвласників багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, які обрали форму індивідуального договору та до власників індивідуальних (садибних) житлових будинків.

Згідно з п. 1 оприлюдненого Концерном «Міські теплові мережі» Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуг з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (послуга) індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 5 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», та складається з: - обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; - частини обсягу теплової енергії на задоволення загально будинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; - та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення.

Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.

Пунктом 11 Типового індивідуального договору встановлено, що обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг,затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315.

В п. 30 Типового індивідуального договору визначено, що Споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:

- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;

- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця http://teploseti.zp.ua.

У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).

Вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця http://teploseti.zp.ua (пункт 31 Типового індивідуального договору).

Згідно з п. 32 Типового індивідуального договору, плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Пунктом 34 Типового індивідуального договору встановлено, що Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення оплати за спожиту послугу.

Матеріали справи свідчать, що житловий будинок №155А по вул. Чарівна знаходиться в управлінні Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лідер плюс» та обладнаний будинковим (комерційним) приладом обліку теплової енергії типа Sonometer у комплекті обчислювач Infocal 5 заводський номер 555304у387, про що свідчить Акт приймання в експлуатацію приладу обліку теплової енергії від 16.01.2008.

Належне відповідачу нежитлове приміщення 137 загальною площею 207,7 кв.м. (Літ. А-9) розташоване на першому поверсі в багатоквартирному будинку за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 155а, та згідно з Актом державної приймальної комісії від 20.06.1990 (т. 1 арк. спр. 92-97) є вбудовано-прибудованим.

Матеріали справи не містять доказів прийняття співвласниками будинку по вул. Чарівна, 155а протягом 30 днів з дня опублікування Концерном «МТМ» тексту договору на послугу з постачання теплової енергії рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг та укладання з виконавцем комунальної послуги відповідного договору.

У належному відповідачеві приміщенні встановлено комерційний прилад обліку теплової енергії Ultraheat UН50, заводський номер 66398895.

Концерном «Міські теплові мережі» 11.07.2008 були видані відповідачеві технічні умови на реконструкцію, технічне переоснащення систем теплопостачання магазину-офісу за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд. 155А, в яких визначено виконати проект та роботи по підключенню внутрішньої системи опалення приміщення офісу-магазину від існуючої врізки нежитлових приміщень 1 поверху до елеватора житлового будинку, підключення внутрішньої системи опалення нежитлового приміщення літ А-9 (магазин-офіс) ПП «РОУД» по вул. Чарівна, 155А виконати до елеватора за допомогою пристрою гребінки (гребінка – труба стальна діаметром 40, L=40 мм).

Зі схеми межі поділу теплової мережі, яка є додатком 2 до договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №340174 від 01.11.2008 (т. 1 арк. спр. 183), система опалення у приміщенні ПП «РОУД», вул. Чарівна, 155А відокремлена від системи житлового будинку по вул. Чарівна, 155а.

Відповідно до Акту приймання в експлуатацію приладу обліку теплової енергії від 28.11.2008 ПП «РОУД» був встановлений прилад комерційного обліку теплової енергії типа Ultraheat 2WR6, заводський номер 65780696, який був опломбований та прийнятий в експлуатацію Філією Концерну «МТМ» Шевченківського району м. Запоріжжя.

31.03.2012 на заміну теплолічильнику Ultraheat 2WR6 заводський номер 65780696 у приміщенні ПП «РОУД» був встановлений та прийнятий до комерційного обліку прилад обліку опалення Ultraheat UH50, заводський номер 66398895, про що складено акт від 21.03.2012 (т. 1 арк. спр. 112).

В подальшому у приміщенні №137 за адресою вулиця Чарівна, 155-А, після державної повірки, ПП «РОУД» встановлено прилад обліку теплової енергії Ultraheat UН50 заводський номер 66398895, про що свідчить Акт про прийняття вузла комерційного обліку на абонентський облік від 05.03.2020 (т. 1 арк. спр. 113).

Згідно з Актом про прийняття вузла комерційного обліку на абонентський облік від 03.09.2024 (т. 1 арк. спр. 114), Позивачем після державної повірки 28.08.2024 проведено огляд і опломбування вузла комерційного обліку теплової енергії Ultraheat UН50 заводський номер 66398895 за об`єктом ПП «РОУД», що встановлений за адресою: вул. Чарівна, 155А.

Загальними зборами співвласників багатоквартирного будинку «ЛІДЕР ПЛЮС» були прийняті рішення, оформлені протоколом від 20.09.2021 №10/1, зокрема з порядку денного №3, такого змісту: «Затвердити, що обсяг спожитої послуги з теплопостачання у цьому приміщенні здійснюється лише на підставі показань вузла обліку відповідної комунальної послуги, яким оснащене це приміщенні. Показники лічильника теплової енергії нежитлового приміщенні 137 (літ А-9) першого поверху загальною площею 202,7 кв.м., яке є самостійним об`єктом нерухомості та належить на праві власності ПП «РОУД», не враховуються при визначені загального обсягу спожитої теплової енергії на опалення будинку та не приймають участь в загальному розподілі цієї комунальної послуги у будинку» (т. 1 арк. спр. 135 - 137).

Під час розгляду такого питання голова правління ОСББ «Лідер плюс» повідомила, що приміщення ПП «РОУД» є самостійним об`єктом нерухомого майна, має відокремлену систему опалення від системи опалення житлового будинку, тобто має окреме відгалуження перед вузлом комерційного обліку будинку, це приміщення оснащене власним комерційним вузлом обліку теплової енергії.

Згідно з актами звірянь показань приладу обліку теплової енергії за період грудень 2021 р. – лютий 2025 р. в приміщенні ПП «РОУД», останнім у спірний період спожито 0 Гкал теплової енергії.

Позивачем за період з 01.11.2021 по 28.02.2025 були сформовані та надіслані відповідачеві через систему «M.E.Doc» рахунки на оплату теплової енергії (т.1, арк.спр. 15-36). Додатково рахунки були направлені споживачу засобами поштового зв`язку, про що свідчить Реєстр на відправлену кореспонденцію в квітні 2025 р. та фіскальний чек від 11.04.2025 (т.1, арк.спр. 35).

При здійсненні розрахунку вартості спожитої відповідачем теплової енергії позивач на підставі п. 3 розділу ІІІ, п. 8 розділу IV Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22 листопада 2018 року № 315 (далі за текстом – Методика №315) ураховував загальну площу будівлі та опалювальну площу приміщення споживача, розподілив на відповідача обсяг спожитої у будівлі теплової енергії на загально-будинкові потреби та нарахував мінімальну частку питомого споживання теплової енергії.

Згідно з рахунками за березень 2022 р. – липень 2022 р. загальна площа будівлі визначена позивачем 8156,57 кв.м., за липень 2022 р. – серпень 2023 р. – 8156,77 кв.м., за вересень 2023 р. – листопад 2023 р. – 8151,77 кв.м., за грудень 2023 р. – лютий 2025 р. – 8181,68 кв.м.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань щодо оплати послуг з теплопостачання на адресу споживача була направлена претензія б/н від 21.07.2023 з вимогою погасити виниклу заборгованість за відпущену теплову енергію у період листопад 2021 – червень 2023 р.р.. До претензії доданий Акт звірки взаємних розрахунків (т.2, арк.спр. 124).

У відповіді на претензію про погашення заборгованості Відповідач повідомив про відсутність правових підстав її розгляду внаслідок відсутності господарських правовідносин між сторонами (т.2, арк.спр. 128).

Зазначені вище обставини стали підставою для звернення позивача до суду, за яким відкрито провадження у даній справі.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, у якому одна сторона – підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться.

За змістом статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах та який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають зокрема у процесі надання споживачам послуг з постачання теплової енергії. Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

За змістом статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг, зокрема, належать: комунальні послуги – послуги з постачання теплової енергії.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону, учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору. Виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація (ст. 1, ч. 2 ст. 6 Закону).

Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги (ст. 1 Закону).

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 7, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний, зокрема, укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Виконавець комунальної послуги зобов`язаний, зокрема: забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання; готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.

Відповідно до приписів ст.ст. 3, 4 Закону України «Про теплопостачання» відносини між суб`єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Проектування, будівництво, реконструкція, ремонт, експлуатація об`єктів теплопостачання, виробництво, постачання теплової енергії регламентуються нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами відносин у сфері теплопостачання.

Укладання договору на постачання теплової енергії передбачено ст.ст. 24, 25 Закону України «Про теплопостачання» та є обов`язковим для сторін на підставі закону.

За змістом ст. 25 вказаного Закону теплогенеруюча, теплотранспортна та теплопостачальна організації мають право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами, водночас своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії є основними обов`язками споживача теплової енергії (ст. 24 Закону).

Положеннями ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що:

споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору;

теплова енергія - це товарна продукція, яка виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу;

теплова мережа - це сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.

Як установлено судом, належне відповідачеві приміщення розташоване у багатоквартирному житловому будинку по вул. Чарівна, 155а, втім система опалення споживача відокремлена від системи опалення житлового будинку по вул. Чарівна, 155 а.

Судом установлено, що житловий будинок №155А по вул. Чарівна знаходиться в управлінні Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лідер плюс» та обладнаний будинковим (комерційним) приладом обліку теплової енергії типа Sonometer у комплекті обчислювач Infocal 5 заводський номер 555304у387, про що свідчить Акт приймання в експлуатацію приладу обліку теплової енергії від 16.01.2008, Акт про прийняття вузла комерційного обліку на абонентський облік від 12.06.2023, Акт перевірки стану вузла обліку теплової енергії по закінченню опалювального періоду 2023-2024 р.р. від 03.04.2024 та Акт перевірки стану вузла обліку теплової енергії по закінченню опалювального періоду 2024-2025 р.р. від 30.08.2024.

Також судом установлено, що 02.10.2021 на виконання вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги», концерн «Міські теплові мережі» розмістив на офіційному вебсайті індивідуальні договори на послугу з постачання теплової енергії (за посиланням в мережі Інтернет http://teploseti.zp.ua).

Вказані договори є публічними договорами приєднання та вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Умови вказаних договорів будуть застосовуватись до співвласників багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, які обрали форму індивідуального договору та до власників індивідуальних (садибних) житлових будинків.

Відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Відповідач заперечуючи проти позову зазначив, що станом на момент розгляду спору договір про надання послуги з постачання теплової енергії між сторонами не укладено. При цьому посилається на частину 5 пункту 13 Правил надання послуг з теплової енергії, що затверджені Постановою КМУ від 21.09.2019 №830, згідно з якою фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

З наведеними твердженнями відповідача суд не погоджується з огляду на таке.

Пункту 13 Правил надання послуг з теплової енергії не містить виключного переліку дій, які вважатимуться фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору. Такими діями можуть бути надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги або інші дії, які вважатимуться приєднанням до умов договору.

Як визначено частиною 3 пункту 13 Правил №830, індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

Суд установив, що такий договір був опублікований позивачем. При цьому матеріали справи не містять доказів прийняття співвласниками багатоквартирного будинку рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг та укладання з виконавцем комунальної послуги відповідного договору.

Також суд ураховує, що матеріали справи не містять доказів відключення приміщення, належного ПП «РОУД», від мереж централізованого опалення (теплопостачання). До того ж, матеріали справи свідчать, що у 2024 році, тобто після розміщення позивачем на офіційному вебсайті індивідуального договору на послугу з постачання теплової енергії, позивачем проводився огляд і опломбування вузла комерційного обліку, встановленого у приміщенні ПП «РОУД» та прийняття його на абонентський облік, фіксувались показання приладу обліку теплової енергії.

Наведені обставини свідчать про укладення між Концерном «Міські теплові мережі» та ПП «РОУД» договору про надання послуг з постачання теплової енергії від 01.11.2021 в редакції, розміщеній на офіційному вебсайті за посиланням в мережі Інтернет http://teploseti.zp.ua.

Щодо здійсненого позивачем розрахунку наданих відповідачеві послуг з постачання теплової енергії суд зазначає таке.

У статті 1 закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» наведено терміни, зокрема вузол комерційного обліку - вузол обліку, що забезпечує загальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом; вузол розподільного обліку - вузол обліку, що забезпечує індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлях, де налічуються два та більше споживачів.

Як установлено судом, вузол обліку теплової енергії Ultraheat UН50 заводський номер 66398895, який встановлено в приміщення ПП «РОУД», є вузлом комерційного обліку, який був прийнятий позивачем на абонентський облік

Згідно зі статтею 3 закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється відповідно до проектної документації з дотриманням будівельних норм і правил у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Таке оснащення та відповідна проектна документація не потребують видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла комерційного обліку, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, операторами зовнішніх інженерних мереж, виконавцями комунальних послуг.

Забороняється приєднання житлових і нежитлових будівель до зовнішніх інженерних мереж без оснащення таких будівель вузлами комерційного обліку відповідних комунальних послуг відповідно до вимог цього Закону.

Такими вузлами обліку обладнуються усі вводи зовнішніх інженерних мереж у будівлі, крім випадків, передбачених цим Законом.

Місце встановлення вузла комерційного обліку визначається відповідно до будівельних норм і правил.

Статтею 10 вказаного закону України визначено, що комерційний облік здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку відповідної комунальної послуги, що забезпечує (забезпечують) загальний облік її споживання, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.

До встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку відповідно до вимог частини другої статті 3 цього Закону:

1) обсяг споживання теплової енергії визначається за нормою споживання, встановленою органом місцевого самоврядування, що підлягає щомісячному коригуванню виконавцем послуги за фактичною кількістю годин постачання теплової енергії та фактичною середньомісячною температурою зовнішнього повітря;

2) обсяги споживання гарячої чи питної води визначаються за показаннями вузлів розподільного обліку, а у разі їх відсутності - за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування. Загальний обсяг споживання гарячої або питної води у такій будівлі визначається як сума обсягу, визначеного за допомогою вузлів розподільного обліку та розрахункового обсягу, визначеного за нормою споживання для споживачів, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку.

У разі виходу з ладу або втрати вузла комерційного обліку, зазначеного в частині першій цієї статті, до відновлення його роботи або заміни комерційний облік здійснюється розрахунково відповідно до методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, з урахуванням середнього споживання:

теплової енергії - протягом попереднього опалювального періоду;

гарячої та питної води - протягом попередніх 12 місяців.

Позивач у позові та відповіді на відзив наполягає, що прилад обліку, встановлений у приміщенні відповідача, є приладом розподільного обліку. Відтак, здійснюючи розрахунок вартості спожитої відповідачем теплової енергії позивач на підставі п. 3 розділу ІІІ, п.8 розділу IV Методики №315 ураховував загальну площу будівлі та опалювальну площу приміщення споживача, розподілив на відповідача обсяг спожитої у будівлі теплової енергії на загально-будинкові потреби та нарахував мінімальну частку питомого споживання теплової енергії.

Позивачем не наведено належного обґрунтування, з яких підстав Концерн «МТМ» на момент розгляду справи не вважає прилад обліку, встановлений у приміщенні відповідача, комерційним приладом обліку, а наполягає, що такий прилад є саме розподільним. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, що прилад обліку відповідача не відповідає визначенню вузла комерційного обліку, наведеному в Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

Суд зауважує, що при здійсненні розрахунку позивачем не враховано приписи пункту 8 розділу І Методики №315, відповідно до якого у разі, якщо окреме приміщення будівлі/будинку, яке є самостійним об`єктом нерухомого майна, має окремий інженерний ввід зовнішньої інженерної мережі або окреме відгалуження перед вузлом комерційного обліку, та оснащене вузлом обліку комунальної послуги, то показання такого вузла враховуються як показання вузла комерційного обліку при визначенні загального обсягу спожитої відповідної комунальної послуги у будівлі/будинку та як показання вузла розподільного обліку при розподілі цього визначеного загального обсягу спожитої комунальної послуги відповідно до цієї Методики. За рішенням співвласників будівлі/будинку визначення обсягу спожитої послуги у такому приміщенні може здійснюватися лише на підставі показань вузла обліку відповідної комунальної послуги, яким воно оснащене, та не враховуватись при визначенні загального обсягу спожитої відповідної комунальної послуги у будівлі/будинку і не приймати участь в загальному розподілі комунальної послуги у будівлі/будинку.

Судом установлено, що приміщення, належне ПП «РОУД», є самостійним об`єктом нерухомого майна, оснащене вузлом обліку комунальної послуги, система опалення у такому приміщенні відокремлена від системи опалення житлового будинку.

Установлений у приміщенні відповідача вузол обліку позивачем визначено саме як комерційний, у 2008 році він був установлений в приміщенні відповідача та прийнятий в експлуатацію, у 2024 році проведено його огляд, опломбування та прийнято на абоненський облік.

Крім того, відповідно до приписів пункту 8 розділу І Методики №315, загальними зборами ОСББ «ЛІДЕР ПЛЮС» прийнято рішення, оформлене протоколом від 20.09.2021 №10/1, про визначення обсягу спожитої послуги у приміщенні ПП «РОУД» лише на підставі показань вузла обліку відповідної комунальної послуги, яким воно оснащене. Співвласники також вирішили, що показники лічильника теплової енергії нежитлового приміщенні 137 (літ А-9) першого поверху загальною площею 202,7 кв.м., яке є самостійним об`єктом нерухомості та належить на праві власності ПП «РОУД», не враховуються при визначені загального обсягу спожитої теплової енергії на опалення будинку та не приймають участь в загальному розподілі цієї комунальної послуги у будинку».

За встановлених обставин господарський суд дійшов висновку, що здійснення розрахунку спожитої відповідачем теплової енергії повинно бути здійснено позивачем лише згідно з показаннями засобу вимірювальної техніки, встановленого в приміщенні ПП «РОУД». Обсяг спожитої у будівлі теплової енергії на загально-будинкові потреби та мінімальна частку питомого споживання теплової енергії на відповідача не розподіляються.

Ураховуючи наведене суд не вважає обґрунтованим розрахунок заборгованості ПП "РОУД" за послугу з постачання теплової енергії за період 01.11.2021 - 28.02.2025, що здійснений позивачем, в сумі 134 359,17 грн.

Саме на позивача, як виконавця послуги, покладається обов`язок доведення правильності такого розрахунку. Суд не вправі підміняти позивача у виконанні його процесуального обов`язку щодо доказування розміру заявленої вимоги та самостійно формувати нову підставу і новий розрахунок позову.

Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ураховуючи встановлені обставини у даній справі, предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність позивачем заявлених позовних вимог, відтак у задоволенні позовних вимог про стягнення з Приватного підприємства «РОУД» заборгованості у розмірі 134 359,17 грн за надані послуги з теплопостачання у період з 01.11.2021 – 28.02.2025 суд відмовляє.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства, віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

За результатами вирішення спору сума судового збору, сплачена за подання позовної заяви, відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволені позову відмовити повністю.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано – 09.10.2026.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.А. Федько