Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №922/2104/26 — Східний апеляційний господарський суд

Суд: Східний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: пов’язані з діяльністю органів управління товариства

Дата: 27 вересня 2026 р.

Справа: №922/2104/26

Суддя: Россолов Вячеслав Володимирович

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Харків Справа № 922/2104/26

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Гетьман Р.А. , суддя Хачатрян В.С.

за участю секретаря судового засідання Бессонової О.В.

за участю представника Фонду державного майна України та представника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фонду державного майна України (вх. №1335 Х/1) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.06.2026 у справі №922/2104/26

за заявою особи, яка може набути статусу позивача, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до особи, яка може набути статусу відповідача, Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» (61057, м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10),

ВСТАНОВИВ:

11.06.2026 до Господарського суду Харківської області звернувся ОСОБА_1 із заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову ОСОБА_1 до ПрАТ «Харківенергозбут» про визнання недійсними з моменту прийняття рішення річних Загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут», які відбулися 23.04.2026 та оформлені Протоколом №16, з першого питання порядку денного про припинення повноважень членів Наглядової ради ПрАТ «Харківенергозбут» у повному складі, шляхом:

-з першого питання порядку денного: «Обрання членів Наглядової ради приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут»;

-з другого питання порядку денного: «Затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладаються з членами Наглядової ради, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, уповноваженої на підписання договорів (контрактів) з членами Наглядової ради»;

2. Заборони Центральному депозитарію - ПАТ «Національний депозитарій України»:

- консолідувати інформацію, отриману від депозитарних установ відповідно до підпункту 4 пункту 69 Розділу XIII «Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів» затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 № 236, засвідчену кваліфікованим електронним підписом або удосконаленим електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису уповноваженої особи депозитарної установи, в єдиний документ - перелік акціонерів, які подали бюлетені для участі у дистанційних загальних зборах ПрАТ «Харківенергозбут», які скликані на 15.06.2026;

- надсилати особі (особам), що уповноважена (уповноважені) на взаємодію з Центральним депозитарієм при проведенні загальних зборів ПрАТ «Харківенергозбут», які скликані на 15.06.2026, перелік акціонерів, які подали бюлетені для участі у дистанційних загальних зборах, разом з документами отриманими від депозитарних установ, оформленими відповідно до підпункту 5 пункту 69 Розділу XIII «Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів», затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 № 236.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.06.2026 у справі №922/2104/26 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви (вх.№2104/26 від 11.06.2026) – задоволено.

Вжито заходи забезпечення позову шляхом:

1. Заборони позачерговим загальним зборам акціонерів Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут», які скликані Фондом державного майна України на 15.06.2026, приймати рішення: з першого питання порядку денного: «Обрання членів Наглядової ради приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут»; з другого питання порядку денного: «Затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладаються з членами Наглядової ради, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, уповноваженої на підписання договорів (контрактів) з членами Наглядової ради»;

2. Заборони Центральному депозитарію - ПАТ «Національний депозитарій України»: консолідувати інформацію, отриману від депозитарних установ відповідно до підпункту 4 пункту 69 Розділу XIII «Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів» затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 №236, засвідчену кваліфікованим електронним підписом або удосконаленим електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису уповноваженої особи депозитарної установи, в єдиний документ - перелік акціонерів, які подали бюлетені для участі у дистанційних загальних зборах ПрАТ «Харківенергозбут», які скликані на 15.06.2026; надсилати особі (особам), що уповноважена (уповноважені) на взаємодію з Центральним депозитарієм при проведенні загальних зборів ПрАТ «Харківенергозбут», які скликані на 15.06.2026, перелік акціонерів, які подали бюлетені для участі у дистанційних загальних зборах, разом з документами отриманими від депозитарних установ, оформленими відповідно до підпункту 5 пункту 69 Розділу XIII «Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів», затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 № 236.

Ухвала суду мотивована тим, що у разі подальшого обрання нового складу Наглядової ради на позачергових загальних зборах та одночасного можливого задоволення майбутнього позову про визнання недійсним рішення від 23.04.2026 виникне ситуація, за якої одночасно існуватимуть два склади Наглядової ради товариства: склад, обраний рішенням загальних зборів від 30.04.2025, повноваження якого будуть вважатися неприпиненими, та новий склад, обраний позачерговими загальними зборами. Така обставина суперечитиме принципу правової визначеності, створюватиме невизначеність щодо легітимності органів управління товариства та повноважень осіб, які діють від його імені.

Також місцевий суд виходив із того, що у разі проведення позачергових зборів та обрання нового складу Наглядової ради заявник буде змушений захищати свої права шляхом подання нових позовів про оскарження рішень цих зборів, рішень новообраної Наглядової ради та пов`язаних із ними реєстраційних дій. На думку суду, це свідчить про наявність ризику ускладнення ефективного захисту прав акціонера в межах одного судового провадження.

Оцінюючи співмірність обраного способу забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заборона позачерговим загальним зборам приймати рішення з питань обрання членів Наглядової ради та затвердження договорів із ними безпосередньо пов`язана з предметом майбутнього спору та спрямована на збереження існуючого корпоративного стану до вирішення справи по суті.

Крім того, суд визнав обґрунтованою і заборону Центральному депозитарію здійснювати дії з консолідації результатів голосування та передачі відповідної інформації уповноваженим особам, оскільки такий захід покликаний унеможливити фактичну реалізацію рішень позачергових зборів навіть у випадку порушення встановленої судом заборони на їх прийняття.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист корпоративних прав заявника, а тому вважав за необхідне тимчасово заборонити прийняття рішень щодо формування нового складу Наглядової ради ПрАТ «Харківенергозбут» до вирішення спору по суті.

Фонд державного майна України з ухвалою суду першої інстанції не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить апеляційний суд ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.06.2026 у справі № 922/2104/26 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені заяви про забезпечення позову; судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на позивачів.

В обґрунтуванні апеляційної скарги, скаржник зазначає, що:

- суд першої інстанції безпідставно втрутився у реалізацію корпоративних прав держави як власника контрольного пакета акцій ПрАТ «Харківенергозбут», оскільки держава через Фонд володіє 65,0010 % акцій товариства та має законне право брати участь в управлінні ним. Вжиті заходи забезпечення фактично обмежили повноваження Фонду як суб`єкта управління корпоративними правами держави;

- місцевий суд не навів належних мотивів, які б свідчили про існування підстав для забезпечення позову. Ухвала, на переконання Фонду, фактично відтворює доводи заявника без їх самостійної оцінки судом. Скаржник наголошує, що заявник не довів наявності реальних ризиків порушення своїх прав, а всі його твердження ґрунтуються виключно на припущеннях щодо можливих негативних наслідків у майбутньому;

- обрані судом заходи забезпечення суперечать положенням п. 1 та 2 ч. 5 ст. 137 ГПК України. На думку апелянта, заборона приймати рішення з двох питань порядку денного фактично дорівнює забороні проведення загальних зборів акціонерів та блокує їх проведення, що заборонено процесуальним законом. Крім того, заборона Центральному депозитарію вчиняти дії щодо обробки результатів голосування також суперечить спеціальним обмеженням, встановленим для корпоративних спорів. Скаржник посилається на ч. 11 ст. 137 ГПК України та зазначає, що застосовані заходи забезпечення фактично є тотожними задоволенню майбутніх позовних вимог. На його переконання, суд, не вирішивши спір по суті, фактично досяг того результату, якого прагне заявник, що суперечить природі інституту забезпечення позову;

- відсутні будь-які докази того, що ПрАТ «Харківенергозбут» або Фонд державного майна України вчиняють дії, спрямовані на ухилення від виконання можливого рішення суду. Скаржник вказує, що заявник не навів жодного доказу неможливості виконання майбутнього рішення, а всі його доводи зводяться до припущень про можливе прийняття певних рішень та можливі негативні наслідки;

- заявник не довів факту порушення своїх корпоративних прав. На думку Фонду, наявність права на звернення до суду ще не свідчить про наявність порушеного права, яке потребує захисту. Відтак права ОСОБА_1 не є порушеними, а саме оскарження рішення загальних зборів не повинно призводити до фактичного паралічу діяльності товариства;

- предметом майбутнього спору є виключно питання дійсності рішення річних загальних зборів від 23.04.2026 про припинення повноважень попереднього складу Наглядової ради. Водночас заборона проводити голосування щодо формування нового складу Наглядової ради на позачергових зборах 15.06.2026 виходить за межі предмета спору та порушує права інших акціонерів, насамперед держави як власника контрольного пакета акцій;

- оскаржувані заходи фактично спрямовані не на забезпечення майбутнього позову, а на блокування проведення позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ «Харківенергозбут». На його переконання, заборона обирати членів Наглядової ради унеможливлює формування одного з ключових органів управління товариства, який здійснює захист прав акціонерів, контролює діяльність виконавчого органу та забезпечує належне корпоративне управління.

02.07.2026 від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому остання просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції – без змін.

Обґрунтовує свій відзив тим, що:

- є необґрунтованим твердження Фонду державного майна України про те, що суд фактично заборонив проведення загальних зборів акціонерів. На переконання ОСОБА_1 , оскаржуваною ухвалою не заборонено проведення позачергових загальних зборів, а лише заборонено приймати конкретно визначені рішення щодо обрання членів Наглядової ради та затвердження умов договорів з ними. Такі питання безпосередньо пов`язані з предметом майбутнього спору, а тому відповідають вимогам п. 1 ч. 5 ст. 137 ГПК України;

- спір у даній справі має немайновий характер, оскільки стосується визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів. У зв`язку з цим при вирішенні питання про забезпечення позову підлягає дослідженню не ризик невиконання майбутнього рішення суду, а ризик того, що без вжиття відповідних заходів буде неможливо або надмірно складно забезпечити ефективний захист та поновлення порушених прав позивача в межах одного судового провадження;

- у разі задоволення позову та визнання недійсним рішення річних загальних зборів від 23.04.2026 про припинення повноважень Наглядової ради, Наглядова рада, обрана рішенням річних загальних зборів від 30.04.2025, вважатиметься такою, повноваження якої не були припинені та яка продовжує залишатися правомочною. Разом із тим, якщо до вирішення спору по суті позачерговими загальними зборами буде обрано новий склад Наглядової ради, у товаристві фактично існуватимуть два склади одного й того самого органу управління. Позивач зазначає, що така ситуація створить правову невизначеність щодо легітимності органів управління товариства та не призведе до реального поновлення його корпоративних прав;

- у разі обрання нового складу Наглядової ради та подальшого задоволення позову він буде змушений звертатися до суду з новими позовами про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів від 15.06.2026, оскаржувати рішення новообраної Наглядової ради, а також оспорювати реєстраційні дії та записи в Єдиному державному реєстрі, які можуть бути вчинені на підставі таких рішень. Отже, без забезпечення позову ефективний захист його прав в межах одного судового провадження стане неможливим;

- суд першої інстанції не вирішував спір по суті та не ставив під сумнів чинність рішення зборів від 23.04.2026, а лише тимчасово унеможливив прийняття нових рішень, які можуть ускладнити або зробити неможливим поновлення порушених прав акціонера в майбутньому;

- вжиті заходи забезпечення не впливають на господарську діяльність ПрАТ «Харківенергозбут», не перешкоджають його функціонуванню та мають виключно тимчасовий характер. Водночас Фонд державного майна України не надав жодних доказів того, що такі заходи можуть негативно вплинути на процес приватизації державного пакета акцій товариства.

Детально рух у справі на стадії апеляційного перегляду відображено в процесуальних документах суду.

У судове засідання від 28.09.2026 з`явився представник Фонду державного майна України та представник ОСОБА_1 . Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце засідання повідомлені належним чином.

Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила такі обставини справи.

19.03.2026 Наглядовою радою ПрАТ «Харківенергозбут» було прийнято рішення про скликання та проведення дистанційних річних загальних зборів акціонерів ПрАТ «Харківенергозбут» (протокол №1/2026 від 19.03.2026) відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» та рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України «Щодо визначення особливостей проведення загальних зборів акціонерних товариств та загальних зборів учасників корпоративних інвестиційних фондів на період дії воєнного стану» від 16.02.2023 №154 (із змінами). Річні загальні збори вирішено проводити дистанційно згідно з Порядком скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів, затвердженим рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 №236 (далі – Порядок).

Цим же рішенням Наглядової ради ПрАТ «Харківенергозбут», до порядку денного річних загальних зборів, зокрема, було включено наступні питання:

1. Прийняття рішення про припинення повноважень членів Наглядової ради ПрАТ «Харківенергозбут».

2. Обрання членів Наглядової ради ПрАТ «Харківенергозбут». Можливість підрахунку голосів та прийняття рішення з цього питання залежить від прийняття рішення з питання № 1 проєкту порядку денного.

3. Затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладаються з членами Наглядової ради, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, уповноваженої на підписання договорів (контрактів) з членами Наглядової ради. Можливість підрахунку голосів з питання та прийняття рішення з цього питання залежить від прийняття рішення з питання № 2 проєкту порядку денного.

23.04.2026 відбулися річні Загальні збори акціонерів ПрАТ «Харківенергозбут», які були призначені рішенням Наглядової ради від 19.03.2026 (№ 1/2026 від 19.03.2026).

Як вбачається із Протоколу №16 річних Загальних зборів акціонерів ПрАТ «Харківенергозбут» (далі – Протокол), за результатами кумулятивного голосування по першому питанню порядку денного прийнято рішення про припинення повноважень Наглядової ради товариства у повному складі. При цьому, склад Наглядової ради, повноваження якого припинено, був обраний рішенням річних загальних зборів акціонерів ПрАТ «Харківенергозбут» від 30.04.2025.

Щодо прийняття рішення по другому питанню порядку денного (Обрання членів Наглядової ради ПрАТ «Харківенергозбут») у Протоколі зазначено, що підрахунок голосів з цього питання порядку денного лічильною комісією не здійснювався у зв`язку із відсутністю бюлетеня для кумулятивного голосування, затвердженого особою, яка скликає ці річні Загальні збори.

Тобто, з питання №2 порядку денного підрахунок голосів не здійснювався, рішення зборами не приймалося.

Щодо прийняття рішення по третьому питанню порядку денного – затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладаються з членами Наглядової ради, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, уповноваженої на підписання договорів (контрактів) з членами Наглядової ради, заявник звертає увагу, що підрахунок голосів із зазначеного питання порядку денного також не здійснювався, оскільки відповідно до рішення Наглядової ради (Протокол №1/2026 від 19.03.2026), визначено наявність взаємозв`язку між питаннями, включеними до порядку денного річних загальних зборів акціонерів 2 та 3. Підрахунок голосів та прийняття рішення з питання №3 залежить від прийняття рішення з питання №2 проєкту порядку денного.

Відсутність результатів голосування та не прийняття рішення з другого питання порядку денного обумовило неможливість підрахунку голосів з третього питання порядку денного.

Отже, за результатами голосування з 1-3 порядку денного, річними Загальними зборами акціонерів ПрАТ «Харківенергозбут» було прийнято рішення лише про припинення повноважень членів Наглядової ради ПрАТ «Харківенергозбут» у повному складі, без обрання нового складу Наглядової ради.

Окрім цього, Фондом державного майна України, як акціонером який володіє 166754183 шт. простих іменних акцій ПрАТ «Харківенергозбут», що становить 65,0010% у статутному капіталі товариства, було прийнято Рішення про скликання та проведення дистанційних позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ «Харківенергозбут» на 15.06.2026.

Вказане рішення оформлено Наказом ФДМУ №833 від 01.05.2026, яким також затверджено Повідомлення про проведення (скликання) позачергових загальних зборів ПрАТ «Харківенергозбут» на 15.06.2026 з наступним порядком денним:

1. Обрання членів Наглядової ради приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут»;

2. Затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладаються з членами Наглядової ради, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, уповноваженої на підписання договорів (контрактів) з членами Наглядової ради.

У зв`язку з наведеним, ОСОБА_1 , який є міноритарним акціонером Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут», звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову ОСОБА_1 до ПрАТ «Харківенергозбут» про визнання недійсними з моменту прийняття рішення річних Загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут», які відбулися 23.04.2026 та оформлені Протоколом №16, з першого питання порядку денного про припинення повноважень членів Наглядової ради ПрАТ «Харківенергозбут» у повному складі, шляхом:

- з першого питання порядку денного: «Обрання членів Наглядової ради приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут»;

- з другого питання порядку денного: «Затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладаються з членами Наглядової ради, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, уповноваженої на підписання договорів (контрактів) з членами Наглядової ради»;

2. Заборони Центральному депозитарію - ПАТ «Національний депозитарій України»:

- консолідувати інформацію, отриману від депозитарних установ відповідно до пп. 4 п. 69 Розділу XIII «Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів» затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 № 236, засвідчену кваліфікованим електронним підписом або удосконаленим електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису уповноваженої особи депозитарної установи, в єдиний документ - перелік акціонерів, які подали бюлетені для участі у дистанційних загальних зборах ПрАТ «Харківенергозбут», які скликані на 15.06.2026;

- надсилати особі (особам), що уповноважена (уповноважені) на взаємодію з Центральним депозитарієм при проведенні загальних зборів ПрАТ «Харківенергозбут», які скликані на 15.06.2026, перелік акціонерів, які подали бюлетені для участі у дистанційних загальних зборах, разом з документами отриманими від депозитарних установ, оформленими відповідно до пп. 5 п. 69 Розділу XIII «Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів», затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 № 236.

Заявник зауважує, що заходи забезпечення позову, які пропонуються заявником, спрямовані на недопущення прийняття загальними зборами ПрАТ «Харківенергозбут», які скликані на 15.06.2026, конкретних рішень з питань 1 та 2 порядку денного.

Також заявник вказує, що предметом позову, який буде поданий у строки встановлені ч. 3 ст. 138 ГПК України, становить наступна вимога: 1. Визнати недійсними з моменту прийняття, рішення річних Загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут», які відбулися 23.04.2026 та оформлені Протоколом №16, з першого питання порядку денного про припинення повноважень членів Наглядової ради ПрАТ «Харківенергозбут» у повному складі.

Заявник наголошує на тому, що рішення річних Загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут», які відбулися 23.04.2026, з першого питання порядку денного про припинення повноважень членів Наглядової ради ПрАТ «Харківенергозбут» у повному складі є недійсними, оскільки прийняття загальними зборами рішення про дострокове припинення повноважень членів наглядової ради можливе лише у разі одночасного прийняття загальними зборами рішення про обрання нових членів.

Відповідно до п. 15.1. Статуту ПрАТ «Харківенергозбут» затвердженого річними загальними зборами акціонерів ПрАТ «Харківенергозбут» від 25.04.2025 (далі – Статут) управління діяльністю та контроль за фінансово-господарською діяльністю Товариства здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається цим Статутом та законодавством України. Структура управління Товариства є дворівневою.

Згідно п. 15.2. Статуту Органами Товариства є: 1) Вищий орган Товариства - Загальні збори; 2) Наглядова рада; 3) Виконавчий орган Товариства (колегіальний) - Дирекція.

Органи Товариства діють в межах своїх повноважень та компетенції, що визначається цим Статутом та законодавством (Пункт 15.3. Статуту).

Посадовими особами органів Товариства є фізичні особи - Голова та члени Наглядової ради. Генеральний директор та члени Дирекції (далі - Члени Дирекції), Корпоративний секретар (Пункт 15.4. Статуту).

Обрання та припинення повноважень посадових осіб органів Товариства здійснюється відповідно до Статуту та законодавства України (Пункт 15.5. Статуту).

Відповідно до п. 16.1 Статуту ПрАТ «Харківенергозбут», затвердженого річними загальними зборами акціонерів ПрАТ «Харківенергозбут» від 25.04.2025 (далі – Статут) вищим органом Товариства є Загальні збори. Загальні збори можуть бути річними або позачерговими. Усі Загальні збори, крім річних, вважаються позачерговими.

Згідно з п. 16.2. Статуту Загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності Товариства, крім тих, що віднесені до компетенції Наглядової ради законодавством або Статутом.

Підпунктами 23, 24, 25 пункту 16.2.1 Статуту передбачено, що до виключної компетенції Загальних зборів, зокрема належить:

-обрання членів Наглядової ради;

- затвердження умов цивільно-правових договорів, трудових договорів (контрактів), що укладаються з членами Наглядової ради, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, уповноваженої на підписання договорів (контрактів) з членами Наглядової ради;

-прийняття рішення про припинення повноважень членів Наглядової ради, крім випадків, встановлених Законом України «Про акціонерні товариства».

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЗУ «Про акціонерні товариства» загальні збори можуть прийняти рішення про дострокове припинення повноважень членів наглядової ради та одночасне обрання нових членів.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що у разі якщо обрання членів наглядової ради здійснювалося шляхом кумулятивного голосування, загальні збори можуть прийняти рішення про дострокове припинення повноважень лише стосовно всіх членів наглядової ради.

Враховуючи вищевикладене, заявник наполягає, що рішення річних Загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут», які відбулися 23.04.2026, з першого питання порядку денного про припинення повноважень членів Наглядової ради ПрАТ «Харківенергозбут» у повному складі, є недійсними, оскільки вказане рішення суперечить вимогам ч. 1 ст. 80 ЗУ «Про акціонерні товариства», якою передбачено, що прийняття загальними зборами рішення про дострокове припинення повноважень членів наглядової ради можливе лише у разі одночасного прийняття загальними зборами рішення про обрання нових членів.

При цьому, обставини, внаслідок яких не було прийнято рішення про обрання нових членів наглядової ради ПрАТ «Харківенергозбут» (не затвердження Наглядовою радою бюлетеня для кумулятивного голосування), значення у даному випадку не мають, оскільки загальними зборами не виконано імперативну вимогу закону – ч. 1 ст. 80 ЗУ «Про акціонерні товариства».

А отже, заявник наполягає на тому, що з метою усунення перешкод для виконання рішення суду, забезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, за захистом якого позивач звертатиметься до суду, виникає необхідність у недопущенні формування декількох правомочних складів Наглядової ради ПрАТ «Харківенергозбут», що може відбутися у разі задоволення позову та не вжиття відповідних заходів забезпечення позову.

Обґрунтованість підстав вважати, що загальними зборами, які скликані на 15.06.2026 буде прийнято рішення про обрання членів Наглядової ради ПрАТ «Харківенергозбут» випливає з тієї обставини, що власник контрольного пакета, який отримав можливість визначати результати голосування, як правило, вчиняє всі залежні від нього дії для якнайшвидшого формування підконтрольних органів управління та закріплення відповідних змін.

Водночас, у разі задоволення позову та визнання недійсними з моменту прийняття, рішення річних Загальних зборів акціонерів ПрАТ «Харківенергозбут» від 23.04.2026 з першого питання порядку денного про припинення повноважень членів Наглядової ради ПрАТ «Харківенергозбут» у повному складі, Наглядова рада, яка обрана рішенням річних загальних зборів від 30.04.2025 (у складі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ) буде діючою, правомочною, а повноваження її не будуть припинені.

Отже, у разі задоволення позову та не вжиття заходів забезпечення позову (прийняття загальними зборами, які скликані на 15.06.2026, рішення про обрання членів Наглядової ради ПрАТ «Харківенергозбут») у товариства буде сформовано два склади одного органу управління – Наглядової ради, що не призведе до поновлення порушених прав акціонера ОСОБА_1 на участь в управлінні товариством, оскільки для того щоб повернути попередньо існуючий правовий стан (законність), правову визначеність в органах управління ПрАТ «Харківенергозбут» – правомочність та легітимність єдиного складу Наглядової ради, відсутність рішень прийнятих нелегітимним складом Наглядової ради, ОСОБА_1 повинен буде:

1. Звертатись до суду в межах інших судових проваджень із окремим позовом про визнання недійсними рішень дистанційних позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ «Харківенергозбут» скликаних на 15.06.2026, а також вживати заходи забезпечення вказаного позову, в тому числі шляхом зупинення дії рішень загальних зборів.

2. Звертатись до суду в межах інших судових проваджень із позовами про визнання недійсними відповідних рішень новообраної позачерговими загальними зборами, які скликані на 15.06.2026, Наглядової ради ПрАТ «Харківенергозбут», а у разі реалізації рішень, що підлягають державній реєстрації, звертатися із позовними вимогами про скасування записів (змін) до відомостей про ПрАТ «Харківенергозбут», що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб.

Отже, на переконання заявника, невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача та може призвести до подальших порушень ЗУ «Про акціонерні товариства» та Статуту ПрАТ «Харківенергозбут».

Заявник зауважує, що одночасне існування декількох альтернативних складів одного органу управління суперечить принципу правової визначеності корпоративного управління, створює невизначеність щодо особи, уповноваженої діяти від імені юридичної особи, та несумісне з природою наглядової ради товариства як єдиного колегіального органу, що здійснює захист прав всіх акціонерів Товариства.

Зважаючи на вищевикладені обставини, заявник наполягає, що на даний час існує обґрунтоване припущення, що у разі невжиття запропонованих заходів забезпечення буде обрано новий (паралельний) склад Наглядової ради АТ «Харківенергозбут», якою будуть прийняті рішення, спрямовані на реалізацію виключної компетенції Наглядової ради товариства, що призведе не тільки до ускладнення чи унеможливлення ефективного поновлення порушених прав ОСОБА_1 як акціонера, а й до справжнього колапсу в управлінні стратегічним енергетичним підприємством.

Суд першої інстанції задовольнив заяву про забезпечення позову, що стало підставою для звернення Фонду державного майна України до апеляційного суду зі скаргою.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та викладеним доводам сторін, колегія суддів виходить з наступного.

Предметом розгляду у даній справі є вирішення питання про наявність правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви за заявою ОСОБА_1 .

Натомість, предметом апеляційного розгляду є перевірка законності та обґрунтованості ухвали Господарського суду Харківської області від 12.06.2026, якою заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено та застосовано відповідні заходи забезпечення позову, зокрема шляхом заборони загальним зборам Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» приймати рішення з окремих питань порядку денного, а також заборони Центральному депозитарію України вчиняти певні дії, пов`язані з організацією проведення цих зборів.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Колегія суддів зазначає, що правові висновки щодо застосування ст. 136, 137 ГПК України у контексті мети та сутності забезпечення позову є послідовними і сталими, викладені, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі №754/5683/22, у постановах Верховного Суду від 08.07.2024 у справі №910/1686/24, від 26.08.2024 у справі №922/1454/24 тощо.

Метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Кюблер проти Німеччини»).

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Близькі за змістом висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19 тощо.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За ч. 5 названої статті, не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони: 1) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору; 2) Центральному депозитарію цінних паперів та депозитарній установі надавати емітенту реєстр власників іменних цінних паперів для проведення загальних зборів акціонерів; 3) участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства; 4) здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

Частиною 1 ст. 138 ГПК України визначено, що заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Апеляційний суд зазначає, що наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії з відповідним їх підтвердженням. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 також висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.07.2024 у справі №925/1459/23, від 06.06.2024 у справі №910/17599/23, від 24.05.2023 у справі №906/1162/22, від 29.06.2023 у справі №925/1316/22.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.4 ст. 137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати у результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18).

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

При цьому, у постанові від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду констатувала, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Обранням належного відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвідношення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову (постанова Верховного Суду від 16.11.2023 у справі №921/333/23).

З матеріалів справи вбачається, що заявник просив суд застосувати заходи забезпечення позову до подання позову, тобто, суд при розгляді заяви про вжиття заходів до забезпечення позову оцінює міру вірогідності, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника).

Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, суд першої інстанції виходив із того, що:

- між сторонами існує реальний корпоративний спір щодо законності рішення річних загальних зборів акціонерів ПрАТ «Харківенергозбут» від 23.04.2026, яким було припинено повноваження членів Наглядової ради товариства без одночасного обрання нового складу цього органу;

- предметом майбутнього позову є визнання недійсним зазначеного рішення загальних зборів. Водночас на 15.06.2026 Фондом державного майна України були скликані позачергові загальні збори акціонерів, до порядку денного яких включено питання про обрання нового складу Наглядової ради та затвердження умов договорів із її членами;

- невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити ефективний захист прав заявника в межах одного судового провадження, оскільки для відновлення становища, яке існувало до порушення його прав, останньому доведеться ініціювати нові судові процеси щодо оскарження рішень позачергових загальних зборів, рішень новообраної Наглядової ради, а також можливих реєстраційних дій, вчинених на їх підставі;

- заборона стосується виключно прийняття конкретно визначених рішень, безпосередньо пов`язаних із предметом майбутнього спору, а не проведення загальних зборів акціонерів загалом. У зв`язку з цим суд дійшов висновку, що обраний спосіб забезпечення позову спрямований на збереження існуючого правового та корпоративного становища до вирішення спору по суті та відповідає вимогам ст. 136– 137 ГПК України;

- заборона Центральному депозитарію здійснювати дії, необхідні для оформлення результатів голосування з відповідних питань порядку денного, є похідною від заборони приймати такі рішення та необхідною для забезпечення ефективності обраного способу захисту. Без встановлення такого обмеження заборона загальним зборам приймати відповідні рішення могла б бути фактично нівельована шляхом подальшого оформлення та реалізації результатів голосування.

Колегія суддів не погоджується із такими висновками місцевого суду і зазначає таке.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 є міноритарним акціонером Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» (далі – товариство) та є власником простих іменних акцій у кількості 10 шт., номінальною вартістю 0,20 грн, що становить 0,000003% у статутному капіталі емітента.

Згідно з інформацією, яка розміщена в базі даних про ринок цінних паперів (SMIDA) за посиланням: https://smida.gov.ua/index.php/db/owners/42206328/2026/1, держава Україна (в особі суб`єкта управління об`єктами державної власності - Фонду державного майна України (далі також - ФДМУ), володіє 166754183 шт. простих іменних акцій ПрАТ «Харківенергозбут», що становить 65,0010% у статутному капіталі товариства.

19.03.2026 Наглядовою радою ПрАТ «Харківенергозбут» прийнято рішення про скликання та проведення дистанційних річних загальних зборів акціонерів ПрАТ «Харківенергозбут» (протокол № 1/2026 від 19.03.2026) відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» та рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України «Щодо визначення особливостей проведення загальних зборів акціонерних товариств та загальних зборів учасників корпоративних інвестиційних фондів на період дії воєнного стану» від 16.02.2023 № 154 (із змінами). Річні загальні збори вирішено проводити дистанційно згідно з Порядком скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів, затвердженим рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 № 236 (далі – Порядок).

1. Прийняття рішення про припинення повноважень членів Наглядової ради ПрАТ «Харківенергозбут».

Із Протоколу №16 річних Загальних зборів акціонерів ПрАТ «Харківенергозбут» вбачається, що за результатами кумулятивного голосування по першому питанню порядку денного прийнято рішення про припинення повноважень Наглядової ради товариства у повному складі.

Також, Фондом державного майна України, як акціонером який володіє 166754183 шт. простих іменних акцій ПрАТ «Харківенергозбут», що становить 65,0010% у статутному капіталі товариства, прийнято Рішення про скликання та проведення дистанційних позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ «Харківенергозбут» на 15.06.2026.

Вказане рішення оформлено Наказом ФДМУ № 833 від 01.05.2026, яким також затверджено Повідомлення про проведення (скликання) позачергових загальних зборів ПрАТ «Харківенергозбут» на 15.06.2026 з наступним порядком денним:

1. Обрання членів Наглядової ради приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут»;

Разом з цим, із поданої заяви про забезпечення позову слідує, що ОСОБА_1 має намір звернутися до суду з позовом про визнання недійсними з моменту прийняття, рішення річних Загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут», які відбулися 23.04.2026 та оформлені Протоколом №16, з першого питання порядку денного про припинення повноважень членів Наглядової ради ПрАТ «Харківенергозбут» у повному складі, оскільки на переконання заявника, вказане рішення прямо суперечить вимогам ч. 1 ст. 80 ЗУ «Про акціонерні товариства», якою передбачено, що прийняття загальними зборами рішення про дострокове припинення повноважень членів наглядової ради можливе лише у разі одночасного прийняття загальними зборами рішення про обрання нових членів.

Перш за все колегія суддів зазначає, що згідно з відомостями, розміщеними в загальнодоступній базі даних про ринок цінних паперів (SMIDA), держава Україна в особі Фонду державного майна України володіє 166 754 183 простими іменними акціями ПрАТ «Харківенергозбут», що становить 65,0010 % статутного капіталу товариства та забезпечує державі статус власника контрольного пакета акцій.

Як уповноважений суб`єкт управління корпоративними правами держави Фонд державного майна України реалізує права акціонера, зокрема бере участь в управлінні товариством шляхом голосування на загальних зборах акціонерів та прийняття рішень з питань, віднесених законом та статутом до компетенції вищого органу управління товариства.

Таким чином, вжиття судом заходів забезпечення позову, має наслідком порушення прав Фонду державного майна України через обмеження його повноважень, як суб`єкта, який уповноважений на управління корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності.

Разом з тим, ОСОБА_1 вважає, що проведення позачергових загальних зборів акціонерів та обрання нового складу наглядової ради до вирішення спору по суті призвело б до виникнення нових корпоративних правовідносин та ухвалення новообраним органом управління рішень, правомірність яких у подальшому могла б бути поставлена під сумнів у разі задоволення майбутнього позову. За твердженням заявника, це зумовило б необхідність ініціювання нових судових спорів щодо оскарження рішень загальних зборів акціонерів, рішень новообраної наглядової ради та інших юридично значимих дій, вчинених на виконання таких рішень, що не відповідало б принципу процесуальної економії та не забезпечувало б ефективного захисту його прав та інтересів.

Апеляційний суд зауважує, що спір у даній справі стосується правомірності рішення річних загальних зборів акціонерів ПрАТ «Харківенергозбут» від 23.04.2026 про дострокове припинення повноважень членів наглядової ради товариства без одночасного обрання нового складу цього органу управління. Отже, предметом майбутнього позову є перевірка законності вже прийнятого рішення загальних зборів акціонерів та відповідності такого рішення вимогам законодавства і статуту товариства.

Водночас вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову спрямовані на заборону прийняття рішень з питань порядку денного інших, позачергових загальних зборів акціонерів, призначених на 15.06.2026, тобто стосуються корпоративних рішень, які на момент постановлення оскаржуваної ухвали ще не були прийняті та не є безпосереднім предметом майбутнього спору.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що місцевий господарський суд застосувавши заходи забезпечення позову шляхом заборони позачерговим загальним зборам акціонерів Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут», які скликані Фондом державного майна України на 15.06.2026, приймати рішення, а також заборонивши Центральному депозитарію - ПАТ «Національний депозитарій України» консолідувати інформацію, отриману від депозитарних установ, - фактично втрутився у процедуру реалізації акціонерами товариства своїх корпоративних прав щодо формування наглядової ради та забезпечення діяльності цього органу управління, хоча відповідні питання не є безпосереднім предметом майбутнього спору.

Колегія суддів звертає увагу, що обрані заходи забезпечення позову поширюються не лише на осіб, які є учасниками майбутнього спору, а й на інших акціонерів товариства, а також на Фонд державного майна України як власника контрольного пакета акцій та суб`єкта управління корпоративними правами держави, що призводить до обмеження можливості реалізації ними прав, гарантованих законодавством та статутом товариства. Така заборона фактично блокує реалізацію корпоративних прав акціонерів та функціонування органів управління товариства.

Крім того, встановлення заборони Центральному депозитарію України здійснювати дії, передбачені законодавством та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, фактично означає втручання суду у процедури функціонування депозитарної системи України та механізм проведення загальних зборів акціонерів. Така заборона унеможливлює технічну реалізацію проведення зборів, оскільки без формування переліку акціонерів, які подали бюлетені, та без консолідації відповідної інформації проведення дистанційних загальних зборів є неможливим.

Апеляційний суд зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд повинен виходити з необхідності дотримання принципу недопустимості незаконного втручання органів державної влади, у тому числі й судів, у господарські відносини. Такий принцип закріплений у ст. 6 Господарського кодексу України, відповідно до якої органи державної влади та їх посадові особи не мають права втручатися у господарську діяльність суб`єктів господарювання, крім випадків, передбачених законом.

Застосування судом першої інстанції заходів забезпечення позову у спосіб, який фактично унеможливлює проведення позачергових загальних зборів акціонерів у частині розгляду ключових питань їх порядку денного, призводить до блокування реалізації акціонерами товариства своїх корпоративних прав щодо формування наглядової ради та забезпечення належного функціонування системи корпоративного управління товариством.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.08.2018 у справі №907/835/17, відповідно до якої застосування заходів забезпечення позову не може призводити до фактичного блокування господарської діяльності суб`єкта господарювання або створення перешкод для здійснення ним управлінських функцій.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що застосовані судом першої інстанції заходи забезпечення позову є надмірними, такими, що виходять за межі мети інституту забезпечення позову.

ОСОБА_1 вважає, що є необґрунтованим твердження Фонду державного майна України про те, що суд фактично заборонив проведення загальних зборів акціонерів. На переконання ОСОБА_1 , оскаржуваною ухвалою не заборонено проведення позачергових загальних зборів, а лише заборонено приймати конкретно визначені рішення щодо обрання членів Наглядової ради та затвердження умов договорів з ними.

Колегія суддів не може погодитися з наведеними доводами ОСОБА_1 з огляду на таке.

Формальне незастосування заборони на проведення позачергових загальних зборів акціонерів не свідчить про відсутність втручання у реалізацію акціонерами належних їм корпоративних прав. Вирішальним у даному випадку є не форма застосованого заходу забезпечення позову, а його фактичні наслідки.

Як вбачається з матеріалів справи, позачергові загальні збори акціонерів були скликані саме для вирішення питань щодо обрання членів Наглядової ради товариства та затвердження умов договорів з ними. Відтак заборона приймати рішення з цих питань фактично унеможливлює досягнення основної мети скликання відповідних зборів та перешкоджає формуванню органу управління товариства, до компетенції якого належить здійснення контролю за діяльністю виконавчого органу та захист інтересів акціонерів.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що предметом майбутнього спору є правомірність рішення річних загальних зборів акціонерів від 23.04.2026 про припинення повноважень попереднього складу Наглядової ради, тоді як застосовані заходи забезпечення позову спрямовані на недопущення прийняття рішень іншими загальними зборами акціонерів, скликаними на 15.06.2026.

Отже, доводи ОСОБА_1 про те, що оскаржуваною ухвалою не обмежено проведення позачергових загальних зборів акціонерів, не спростовують того факту, що застосовані місцевим господарським судом заходи забезпечення позову фактично унеможливили реалізацію рішень, заради прийняття яких такі збори були скликані, та обмежили здійснення акціонерами своїх корпоративних прав.

На переконання ОСОБА_1 , спір у даній справі має немайновий характер, оскільки стосується визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів. У зв`язку з цим при вирішенні питання про забезпечення позову підлягає дослідженню не ризик невиконання майбутнього рішення суду, а ризик того, що без вжиття відповідних заходів буде неможливо або надмірно складно забезпечити ефективний захист та поновлення порушених прав позивача в межах одного судового провадження.

Колегія суддів погоджується з тим, що спір щодо визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів є немайновим, а тому під час вирішення питання про забезпечення позову підлягає дослідженню насамперед наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття відповідних заходів може істотно ускладнити або унеможливити ефективний захист чи поновлення порушених прав позивача.

Водночас немайновий характер спору не є безумовною підставою для застосування будь-яких заходів забезпечення позову. Особа, яка звертається із відповідною заявою, повинна належними та допустимими доказами підтвердити існування реальної, а не гіпотетичної загрози утруднення ефективного захисту її прав у межах одного судового провадження.

У даному випадку доводи ОСОБА_1 про можливу необхідність у майбутньому оскарження рішень позачергових загальних зборів акціонерів, рішень новообраної Наглядової ради чи інших юридично значимих дій ґрунтуються виключно на припущенні щодо можливого розвитку подій та не підтверджені належними доказами того, що без застосування заходів забезпечення позову ефективний захист його прав дійсно стане неможливим або надмірно ускладненим.

Крім того, лише ймовірність виникнення в майбутньому інших корпоративних спорів не може розглядатися як достатня підстава для обмеження прав інших акціонерів товариства та втручання у процес формування його органів управління. Заходи забезпечення позову мають застосовуватися лише за наявності належного балансу інтересів усіх учасників корпоративних правовідносин та за умови доведеності їх об`єктивної необхідності, чого заявником у даному випадку не доведено.

ОСОБА_1 стверджує, що у разі задоволення позову та визнання недійсним рішення річних загальних зборів від 23.04.2026 про припинення повноважень Наглядової ради, Наглядова рада, обрана рішенням річних загальних зборів від 30.04.2025, вважатиметься такою, повноваження якої не були припинені та яка продовжує залишатися правомочною. Разом із тим, якщо до вирішення спору по суті позачерговими загальними зборами буде обрано новий склад Наглядової ради, у товаристві фактично існуватимуть два склади одного й того самого органу управління. Позивач зазначає, що така ситуація створить правову невизначеність щодо легітимності органів управління товариства та не призведе до реального поновлення його корпоративних прав.

Дійсно, у разі задоволення майбутнього позову та визнання недійсним рішення річних загальних зборів акціонерів від 23.04.2026 питання щодо правових наслідків такого судового рішення підлягатиме вирішенню з урахуванням характеру допущених порушень, змісту судового рішення та норм корпоративного законодавства.

Разом із тим припущення про можливе виникнення у майбутньому правової невизначеності щодо повноважень Наглядової ради не свідчить про наявність достатніх підстав для застосування заходів забезпечення позову шляхом фактичного блокування обрання нового складу цього органу управління.

Твердження заявника про неминуче існування двох складів Наглядової ради ґрунтується на власному припущенні щодо правових наслідків можливого задоволення позову та не враховує, що питання легітимності органів управління товариства та наслідків визнання недійсними рішень загальних зборів підлягають вирішенню судом з урахуванням конкретних обставин справи та способу захисту порушеного права.

На думку ОСОБА_1 у разі обрання нового складу Наглядової ради та подальшого задоволення позову він буде змушений звертатися до суду з новими позовами про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів від 15.06.2026, оскаржувати рішення новообраної Наглядової ради, а також оспорювати реєстраційні дії та записи в Єдиному державному реєстрі, які можуть бути вчинені на підставі таких рішень. Отже, без забезпечення позову ефективний захист його прав в межах одного судового провадження стане неможливим.

Зазначені твердження ґрунтуються виключно на припущенні про можливе настання у майбутньому певних юридичних наслідків та можливе виникнення нових спорів, тоді як на стадії вирішення питання про забезпечення позову заявник повинен довести існування реальної та безпосередньої загрози неможливості ефективного захисту його прав.

Факт потенційної необхідності звернення до суду за захистом порушеного права в майбутньому не може свідчити про неможливість такого захисту або про відсутність у особи ефективних процесуальних засобів для його здійснення. Право на звернення до суду з вимогами щодо захисту корпоративних прав гарантовано законом, а тому можливість виникнення у майбутньому інших спорів не є достатньою підставою для застосування заходів забезпечення позову, які обмежують права інших учасників корпоративних правовідносин.

Отже, колегія суддів доходить висновку, що наведені ОСОБА_1 обставини не свідчать про неможливість або істотне ускладнення ефективного захисту його прав без вжиття заходів забезпечення позову, а лише вказують на ймовірність виникнення у майбутньому додаткових корпоративних спорів, що не є достатньою підставою для застосування оскаржуваних заходів забезпечення позову.

Також ОСОБА_1 стверджує, що суд першої інстанції не вирішував спір по суті та не ставив під сумнів чинність рішення зборів від 23.04.2026, а лише тимчасово унеможливив прийняття нових рішень, які можуть ускладнити або зробити неможливим поновлення порушених прав акціонера в майбутньому.

Колегія суддів погоджується з тим, що вжиття заходів забезпечення позову не означає вирішення спору по суті та не передбачає попередньої оцінки правомірності чи неправомірності рішення загальних зборів акціонерів від 23.04.2026.

Разом із тим сама обставина, що суд першої інстанції не вирішував спір по суті, не свідчить про правомірність застосованих заходів забезпечення позову. Під час вирішення відповідної заяви суд зобов`язаний перевірити наявність достатніх правових підстав для обмеження прав інших осіб, співмірність обраного заходу із заявленими вимогами та дотримання балансу інтересів усіх учасників спірних правовідносин.

У даному випадку застосовані місцевим господарським судом заходи забезпечення позову хоча й мають тимчасовий характер, однак фактично унеможливлюють реалізацію акціонерами товариства своїх корпоративних прав щодо формування Наглядової ради та здійснення управління товариством.

Отже, посилання ОСОБА_1 на тимчасовий характер застосованих обмежень не спростовує висновку про необхідність оцінки їх співмірності та допустимості з урахуванням наслідків для інших акціонерів товариства, зокрема Фонду державного майна України як власника контрольного пакета акцій. За відсутності належного обґрунтування такої необхідності сам лише превентивний характер заходів забезпечення позову не може слугувати достатньою підставою для їх застосування.

ОСОБА_1 зазначає, що вжиті заходи забезпечення не впливають на господарську діяльність ПрАТ «Харківенергозбут», не перешкоджають його функціонуванню та мають виключно тимчасовий характер. Водночас Фонд державного майна України не надав жодних доказів того, що такі заходи можуть негативно вплинути на процес приватизації державного пакета акцій товариства.

Дійсно, матеріали справи не містять доказів того, що застосовані заходи забезпечення позову безпосередньо призводять до зупинення господарської діяльності ПрАТ «Харківенергозбут» або унеможливлюють здійснення ним діяльності. Водночас під час вирішення питання про забезпечення позову суд повинен враховувати не лише вплив відповідних заходів на господарську діяльність товариства, а й їх наслідки для реалізації корпоративних прав акціонерів та належного функціонування органів управління товариства.

Як установлено судами, застосовані заходи забезпечення позову фактично унеможливлюють вирішення питань щодо формування Наглядової ради товариства, яка є одним із ключових органів корпоративного управління акціонерного товариства. Отже, навіть за відсутності безпосереднього впливу на поточну господарську діяльність товариства такі заходи істотно впливають на реалізацію акціонерами своїх корпоративних прав та на діяльність системи корпоративного управління товариства в цілому.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відсутність у матеріалах справи доказів негативного впливу застосованих заходів на процес приватизації державного пакета акцій не свідчить про їх обґрунтованість. Вирішальним у даному випадку є встановлення наявності передбачених ст. 136, 137 ГПК України підстав для застосування відповідних заходів забезпечення позову та дотримання принципу співмірності між обмеженнями, які ними запроваджуються, та метою, для досягнення якої вони застосовуються.

За наведених обставин колегія суддів доходить висновку, що посилання заявника на тимчасовий характер застосованих заходів та відсутність доказів їх впливу на приватизаційні процеси не спростовують доводів апеляційної скарги щодо надмірного втручання у реалізацію корпоративних прав акціонерів та необґрунтованості застосованих обмежень.

Підсумовуючи все вищевикладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, задовольняючи заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви, не врахував належним чином характер спірних правовідносин, предмет майбутнього спору, співмірність обраних заходів забезпечення позову із заявленими вимогами, а також наслідки їх застосування для інших учасників корпоративних правовідносин. Судом не встановлено наявності достатніх та належних доказів того, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову дійсно унеможливить або істотно ускладнить ефективний захист чи поновлення прав заявника в межах одного судового провадження. Натомість наведені заявником ризики ґрунтуються переважно на припущеннях щодо можливого виникнення у майбутньому інших корпоративних спорів та можливих правових наслідків прийняття рішень позачерговими загальними зборами акціонерів.

За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що обрані судом першої інстанції заходи забезпечення позову не відповідають принципам розумності, обґрунтованості, співмірності та збалансованості інтересів усіх учасників спірних правовідносин, а тому підстави для їх застосування були відсутні.

З огляду на наведене, апеляційна скарга Фонду державного майна України підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Харківської області від 12.06.2026 у справі №922/2104/26 - скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до пп. б), в) пункту 4 частини 1 статті 282 Господарського процесуального кодексу України, у постанові має бути зазначений новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Керуючись статтями 269, п.6 ч.1 ст. 275, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фонду державного майна України задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.06.2026 у справі №922/2104/26 скасувати

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову повністю.

Справу №922/2104/26 направити до Господарського суду Харківської області.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Українські розподільні мережі» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська,85 ЄДРПОУ 44992605) судовий збір у розмірі 3328,00 грн за подання апеляційної скарги.

Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки касаційного оскарження передбачено ст.286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 08.10.2026.

Головуючий суддя В.В. Россолов

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.С. Хачатрян

Оригінал: reyestr.court.gov.ua