Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №914/2155/22 — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 914/2155/22

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Бонк Т.Б.,

Суддів Бойко С.М.,

Прядко О.В.,

секретар судового засідання Шатан Т.О.,

представники сторін:

позивача: Феденишин В.Я.,

відповідача 1,2: не з`явились,

третьої особи: не з`явився,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції б/н від 24.04.2026 (вх. суду від 27.04.2026 № 01-05/1254/26)

на рішення Господарського суду Львівської області від 31.03.2026 (повне рішення складено 13.04.2026, суддя Ділай У.І.)

у справі № 914/2155/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівські апартаменти”, м. Львів

до відповідача 1: Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, м. Львів

відповідача-2: Державного підприємства “Сетам”, м. Київ

за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , м. Київ

про: визнання недійсними електронних торгів від 12.07.2021 та стягнення 1 529 020,70 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Львівські апартаменти” звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Державного підприємства “Сетам”, у якому просило:

- визнати недійсними результати електронних торгів, організованих Державним підприємством «Сетам» 12.07.2021, продавцем яких був Сихівський відділ державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління юстиції(м. Львів) з продажу однокімнатної квартири, загальною площею 40,90 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (лот №482337, Протокол №546250 проведення електронних торгів);

- визнати недійсними результати електронних торгів, організованих Державним підприємством «Сетам» 12.07.2021, продавцем яких був Сихівський відділ державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління юстиції(м. Львів) з продажу однокімнатної квартири, загальною площею 44,30 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (лот 482336, Протокол №546249 проведення електронних торгів).

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 12.07.2021 відбулись електронні торги, організовані відповідачем 2 з продажу квартир (лоти № 482337 та № 482336), продавцем яких був відповідач 1, переможцем торгів визнано позивача.

Позивач вказав, що в повному обсязі сплатив кошти за придбані ним квартири, однак як виявилось в подальшому, лотами № 482337 та № 482336, проданими на електронних торгах, є записи про приміщення, які не існують в натурі, майно, що розташоване на місці проданих квартир належить іншій особі, яка не має ніякого відношення до виконавчого провадження, в рамках якого відбулась реалізація майна.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 31.03.2026 позов задоволено. Визнано недійсними результати електронних торгів, організованих Державним підприємством «Сетам» 12.07.2021, продавцем яких був Сихівський відділ державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління юстиції(м.Львів) з продажу однокімнатної квартири, загальною площею 40,90 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (лот №482337, Протокол №546250 проведення електронних торгів). Стягнуто з Державного підприємства «Сетам» (вул.Стрілецька, буд.4-6, м.Київ,01001; ідентифікаційний код 39958500) 35500,00 грн, що складаються з 26793,40 грн гарантійного внеску за участь в торгах та 8706,60 грн додаткової винагороди організатора. Стягнути з Сихівського відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) (вул.Червоної Калини, буд.109, м.Львів, 79000; ідентифікаційний код 35009295) 674500,00 грн за придбання Лоту №482337. Визнано недійсними результати електронних торгів, організованих Державним підприємством «Сетам» 12.07.2021, продавцем яких був Сихівський відділ державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління юстиції(м.Львів) з продажу однокімнатної квартири, загальною площею 44,30 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (лот 482336, Протокол №546249 проведення електронних торгів). Стягнуто з Державного підприємства «Сетам» (вул.Стрілецька, буд.4-6, м.Київ,01001; ідентифікаційний код 39958500) 39500,00 грн, що складаються з 29020,70 грн гарантійного внеску за участь в торгах та 10479,30 грн додаткової винагороди організатора. Стягнуто з Сихівського відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів)(вул.Червоної Калини, буд.109, м.Львів, 79000; ідентифікаційний код 35009295) 750500,00 грн за придбання Лоту №482337. Здійснено розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що в порушення своїх імперативних обов`язків, передбачених пунктом 3 частини другої статті 18, статтею 32 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець не врахував обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій, та не вчинив дій, які законом не заборонялися, дочекатись та пересвідчитись про визначення титульного власника майна, не подбав про права та законні інтереси учасників виконавчого провадження і навіть у разі відсутності прямої вказівки закону щодо вчинення/невчинення виконавчих дій мав би виходити із пріоритету захисту прав учасника виконавчого провадження, а саме позивача (переможець торгів), так як право власності є одним із фундаментальних прав і свобод, які захищаються Конституцією України, статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Натомість, як вказав суд першої інстанції, державний виконавець зазначених дій не вчинив й під час розгляду справи ВДВС цього не заперечив, тому суд дійшов висновку, що він допустив протиправну бездіяльність, внаслідок якої позивача було позбавлено права власності на належне йому майно (грошові кошти).

Крім цього, суд вказав, що вимога Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські апартаменти» про стягнення з ДП «Сетам» додаткової винагороди організатора та гарантійного внеску на загальну суму 75000,00 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення на підставі ст. 1212 ЦК України.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи.

Не погодившись з рішеннями, Сихівський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції звернулось до Західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 31.03.2026 у справі № 914/2155/22 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Скаржник стверджує, що суд першої інстанції не врахував, що на момент арешту та реалізації обидві квартири були офіційно зареєстровані в Державному реєстрі речових прав за боржником ОСОБА_2 ..

Апелянт наголошує, що Закон України «Про виконавче провадження» встановлює чіткі та вичерпні підстави для зупинення та відкладення виконавчих дій та у виконавця не було жодних підстав зволікати і не виконувати рішення суду за наявності, належного боржнику на праві власності майна.

Скаржник вважає, що невжиття державним виконавцем заходів щодо відкладення проведення виконавчих дій без відповідних, законних на те підстав чи порушення принципу «розумної обачності» не можуть слугувати самостійними підставами для визнання торгів недійсними та стягнення коштів.

Позивач, відповідач 2 та третя особа відзивів на апеляційну скаргу не подали.

Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2026 справу № 914/2155/22 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Бойко С.М. та Якімець Г.Г.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції б/н від 24.04.2026 (вх. суду від 27.04.2026 № 01-05/1254/26) на рішення Господарського суду Львівської області від 31.03.2026 у справі № 914/2155/22.

У зв`язку із звільненням ОСОБА_3 з посади судді Західного апеляційного господарського суду у зв`язку з поданням заяви про відставку, керівник апарату розпорядився провести автоматизований розподіл апеляційної скарги у цій справі.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.07.2026 для розгляду справи № 914/2155/22 визначено такий склад суду: Бонк Т.Б. – головуючий суддя, судді Бойко С.М. та Прядко О.В.

Ухвалою суду від 14.07.2026 відкладено розгляд справи № 914/2155/22 на 03.08.2026.

У судовому засіданні 03.08.2026, враховуючи, зокрема, клопотання третьої особи про відкладення розгляду справи, з метою повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх матеріалів справи, забезпечення процесуальних прав учасників судового процесу та об`єктивного з`ясування обставин, що мають значення для справи, колегія суддів дійшла висновку про відкладення розгляду справи на 29.09.2026.

У судове засідання 29.09.2026 з`явився представник позивача, який заперечив доводи апеляційної скарги, надав суду пояснення. Відповідачі та третя особа, належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, явки уповноваженого представника не забезпечили.

Колегія суддів вказує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Апеляційний суд враховує, що Сихівський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції є скаржником у справі, а отже в апеляційній скарзі ним викладено доводи, на підставі яких він не погоджується з рішенням суду першої інстанції.

У постанові Верховного Суду від 14.08.2024 у справі № 916/3011/21 вказано, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність перенесення розгляду справи в силу положень чинного ГПК України.

Також колегія суддів враховує принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що:

12.07.2021 відбулись електронні торги, організовані Державним підприємством «СЕТАМ» (далі - ДП «Сетам») з продажу квартир, продавцем яких був Сихівський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), а саме:

1) однокімнатної квартири, загальною – 40,90 м кв., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (надалі - Квартира-1), лот №482337;

2) однокімнатної квартири, загальною площею 44,30 м кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , лот №482336.

Згідно з протоколом №546250 проведення електронних торгів по лоту №482337 від 12.07.2021 та протоколом №546249 проведення електронних торгів по лоту №482336 від 12.07.2021, Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівські апартаменті» (надалі - ТОВ «Львівські апартаменті», позивач) стало переможцем вказаних електронних торгів.

Позивач зазначив, що перерахував кошти відповідачу-1 та відповідачу-2 за придбані квартири в повному обсязі на загальну суму 1 500 000,00 грн, що складається з:

А) 710 000,00 грн за лот №482337 (Квартира-1). з них:

-26793,40 грн - гарантійний внесок за участь в торгах, сплачений на рахунок ДП «Сетам». На підтвердження долучено платіжне доручення №247 від 22.06.2021 року.

-8706,60 грн - додаткова винагорода організатора, сплачена на рахунок ДП «Сетам». На підтвердження долучено платіжне доручення №267 від 20.07.2021.

-674 500,00 грн - кошти за придбання Лоту №482337, сплачені на рахунок Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів). На підтвердження долучено платіжне доручення №268 від 20.07.2021.

Б) 790 000,00 грн - за лот №482336 (Квартира-2), з них:

-29020,70 грн - гарантійний внесок за участь в торгах, сплачений на рахунок ДП «Сетам». На підтвердження долучено платіжне доручення №249 від 22.06.2021.

-10479,30 грн - додаткова винагорода організатора сплачена на рахунок ДП «Сетам». На підтвердження долучено платіжне доручення №269 від 21.07.2021 року.

-750 500,00 грн - кошти за придбання Лоту №482336, сплачені на рахунок Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів). На підтвердження долучено платіжне доручення №270 від 21.07.2021.

Зважаючи на зазначене, старшим державним виконавцем Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Лесиком Володимиром Романовичем видано:

1. Акт про проведені електронні торги від 30.07.2021 у Виконавчому провадженні №64932834 щодо стягнення зі ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошових коштів за лотом 482336 (Квартира-1).

2. Акт про проведені електронні торги віл 30.07.2021 у Виконавчому провадженні №64932834 щодо стягнення зі ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошових коштів за догом НОМЕР_2 (Квартира-2).

Проте, в подальшому позивач не зміг зареєструвати права власності на придбані ним вказані квартири, оскільки 17.08.2021 Сихівським районним судом міста Львова було винесено ухвалу у справі № 464/5945/21 про забезпечення позову, згідно з якою заборонено вчиняти реєстраційні дії щодо Квартири-1 та Квартири-2.

17.01.2022 Сихівським районним судом міста Львова винесено рішення у справі №464/5945/21 (набрало законної сили 17.02.2022), відповідно до якого скасовані:

-Рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Гусака Романа Тадейовпча про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №54062034 віл 15.09.2020.

-Рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Дерев`янко Лідії Миколаївни про державну реєстрацію поділу об`єкта нерухомого майна - квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , №57180332 від 19.03.2021;

-Рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Дерев`янко Лідії Миколаївни №57179302 від 19.03.2021 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на квартиру АДРЕСА_2 ;

-Рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Дерев`янко Лідії Миколаївни №57179302 від 19.03.2021 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на квартиру АДРЕСА_2

Поновлено запис про право власності ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на квартиру АДРЕСА_2 .

У вказаному рішенні Сихівського районного суду міста Львова у справі № 464/5945/21, зазначено, що рішення про перехід права власності на належне ОСОБА_4 майно, а саме квартиру АДРЕСА_2 , у власність відповідача ОСОБА_2 , прийняте державним реєстратором без визначених законом підстав. Також судом встановлено, що згідно з актом ОСББ «На Ромашковій» від 17.08.2021 квартира АДРЕСА_2 не поділена, складається з трьох кімнат та має один вхід, що суперечить висновку щодо технічної можливості поділу цієї квартири від 16.03.2021, на підставі якого в подальшому здійснено реєстрацію права власності.

При цьому судом також зазначено, що 15.06.2021 ОСОБА_4 звернулася до відділу поліції із заявою про кримінальне правопорушення, за якою зареєстроване кримінальне провадження та здійснюються відповідні процесуальні дії.

За твердженням позивача, на електронних торгах відповідачем-1 та відповідачем-2 здійснено продаж квартир, що не належали боржникові у виконавчому провадженні та які взагалі не існували. Зазначене порушує права позивача, оскільки він повністю оплатив вартість не існуючих в натурі об`єктів нерухомого майна.

23.06.2022 позивач скерував вимогу до відповідача-1 та відповідача-2 про повернення сплачених ним грошових коштів за придбання квартири-1 та квартири АДРЕСА_3 .

У відповідь на вказану вимогу позивач отримав лист відповідача-2 від 08.07.2022 №991/7741-12-22/17, в якому ДП «Сетам» зазначило, що реалізація арештованого майна (Квартири АДРЕСА_4 та Квартири АДРЕСА_3 ) здійснювалась у відповідності до Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5. ДП «Сетам» є Організатором електронних торгів та діє у межах положень Порядку та станом на сьогоднішній день електронні торги за лотом №482337 (уцінено лот №479617) та електронні торги за лотом №482336 (уцінено лот №479628) перебувають у кінцевому статусі «торги відбулись».

У відповідь на вимогу позивач отримав лист відповідача-1 від 28.07.2022 В 6/59866, в якому зазначено, що Квартири-1 та Квартира-2 продані з електронних торгів в рамках виконавчого провадженнях 64932834 з примусового виконання виконавчого листа №466/671/20, виданого 05.08.2020 Шевченківським районним судом м. Львова про стягнення зі ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) боргу. Після проведення торгів, отримані за Квартиру-1 та Квартиру-2 кошти перераховані стягувачу, виконавчий збір перераховано на користь держави, сплачено виконавчі витрати, а залишок коштів перераховано боржнику. 30.07.2021 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

При перегляді рішення місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась таким.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Правова природа процедури реалізації майна на електронних (прилюдних) торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду у справах №925/529/17, №755/21826/15-ц, №910/856/17, №367/6231/16-ц, №465/650/16-2, №522/10127/14-ц, №640/24542/18, №334/2999/20, №905/857/19(905/1455/20)).

Наведена правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання їх недійсними за правилами визнання недійсними правочинів згідно з положеннями статті 215 ЦК України, яка передбачає недійсність правочину в разі недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, встановлених, зокрема, частиною 1 статті 203 цього Кодексу, згідно з якою зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Під час розгляду спору щодо майна, відчуженого на аукціоні у справі про банкрутство, важливим є урахування характеру та природи правовідносин між сторонами на момент виникнення спору.

Згідно з правовими позиціями, викладеними у постанова Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 911/494/17, від 11.06.2019 у справі № 920/1316/14, від 26.09.2019 у справі у справі № 11/19, від 18.08.2020 у справі № 5023/4363/12, при вирішенні спору про визнання недійсними результатів торгів (аукціону) необхідним є встановлення того, чи мало місце порушення вимог порядку та інших норм законодавства під час проведення електронних торгів, чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів, чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивача, який оспорює результати електронних торгів.

Згідно з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 18.11.2015 у справі № 6-1884цс15 та від 12.10.2016 у справі № 6-1981цс16, від 29.11.2017 у справі № 668/5633/14-ц, підставою визнання прилюдних торгів недійсними є наявність не лише порушень вимог закону при проведенні прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Аналогічні висновки викладено Верховним Судом у постанові від 24.09.2020 у справі № 372/3161/18.

Отже, не лише недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, є способом захисту та підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. Тобто, для визнання судом електронних торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення того, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Як встановлено судами у цій справі, електронні торги проведені при примусовому виконанні виконавчого листа № 466/671/20 від 05.08.2020 Шевченківського районного суду м. Львова, за яким стягнуто з ОСОБА_5 . Сподара на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики від 17 червня 2019 року.

Спірне майно (за адресами: АДРЕСА_5 , квартира АДРЕСА_6 та АДРЕСА_1 ) Н.М.Сподар отримав внаслідок наступних обставин, які встановлені в рішенні Сихівського районного суду м.Львова від 17.01.2022 у справі №464/5945/21, зокрема.

05.12.2005 між В.С.Островська та ТОВ «Львівська інвестиційно-будівельна компанія» укладено договір №11Р пайової участі у будівництві житлового приміщення в цегляному п`ятиповерховому будинку з мансардним поверхом на АДРЕСА_5 , зокрема, квартири АДРЕСА_6 , загальною площею 84,72 м.кв.

30.01.2008 між ОСОБА_4 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» укладено договір кредиту №602/25-022, відповідно до умов якого кредитор надавав позичальнику у тимчасове користування грошові кошти у сумі 34 000 дол. США для придбання квартири за адресою: АДРЕСА_1 . На момент укладення договору кредиту вищевказана квартира не існувала як самостійний об`єкт цивільних прав та обов`язків, оскільки будинок, у якому така знаходилася, перебував на стадії будівництва. З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 30.01.2008 між позивачем та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» укладено договір іпотеки № 670, предметом якого є майнові права на квартиру, що за адресою: АДРЕСА_1 .

23.12.2009 ОСОБА_6 . Островська набула право власності на квартиру, при цьому предмет іпотечного договору від 30.01.2008 №670 не змінювався. В подальшому в зобов`язаннях, які виникли на підставі договору кредиту №602/25-022 та іпотечного договору від 30.01.2008 №670 відбулася заміна кредитора на правонаступника АТ «Альфа-Банк», яке відступило право вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс». В свою чергу ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» відступило належні йому права вимоги за договором кредиту №602/25-022 та іпотечним договором від 30.01.2008 №670 на користь ОСОБА_5 .Сподара.

20.02.2020 ОСОБА_5 .Сподар надіслав на адресу позивача вимогу про усунення порушень, відповідно до якої просив оплатити заборгованість за договором кредиту №602/25-022 від 30.01.2008, та повідомив про те, що у випадку невиконання цієї вимоги ним у порядку, встановленому пп. 4.5.3 договору іпотеки від 30.01.2008 №670, пп. 1.2. договору передачі прав від 13.02.2020 та іпотечним договором від 30.01.2008, ст. 37 Закону України «Про іпотеку», буде зареєстровано право власності на предмет іпотеки.

Як зазначено в рішенні Сихівського районного суду м.Львова від 17.01.2022 у справі №464/5945/21, ОСОБА_5 .Сподар зареєстрував права власності на предмет іпотеки, у зв`язку з чим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гусаком Р.Т. внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності №38181084 від 11.09.2020 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №54062034 від 15.09.2020. Після внесення державним реєстратором запису про право власності на вищевказану квартиру ОСОБА_5 .Сподар звернувся до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Дерев`янко Л.М. із заявою, серія та номер 274, видана 17.03.2021, а також висновком щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого мана, серія та номер 160321-ЛВ, виданий 16.03.2021 ТОВ «Інвентарі Груп», з метою поділу трикімнатної квартири ОСОБА_4 . 19.03.2021 приватним нотаріусом ОСОБА_7 прийнято оскаржуване рішення №57180332 про поділ квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , на квартиру АДРЕСА_6 та АДРЕСА_6 , а також рішення №57179302 та №57179877 про реєстрацію права власності за ОСОБА_5 .Сподаром на вказані квартири.

15.06.2021 за фактом вчинення вищевказаних дій позивачем ОСОБА_4 подано до Відділу поліції №2 ЛРУП ГУНП у Львівській області заяву про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Ухвалою слідчого судді від 22.06.2021 у справі № 464/4647/21 накладено арешт на об`єкти нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_5 , на квартиру АДРЕСА_6 та АДРЕСА_6 із забороною будь-яким особами, уповноваженим на внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, в тому числі нотаріусам, суб`єктам державної реєстрації прав та приватним і державним виконавцям, посадовим та службовим особам ДП «Сетам» та його територіальним підрозділам вчиняти будь-які дії спрямовані на реалізацію вище вказаного нерухомого майна, а також вчиняти будь-які дії з таким нерухомим майном чи його частинами до прийняття рішення про зняття арешту.

23.06.2021 у Сихівський відділ ДВС у м.Львові надійшла ухвала №464/4647/21 від 22.06.2021 Сихівського районного суду м.Львова щодо накладення арешту на спірні об`єкти нерухомого майна.

23.06.2021 Сихівським відділом державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про зупинення виконавчих дій (реалізації арештованого майна), яку скеровано в ДП «Сетам» та сторонам виконавчого провадження.

Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 02.07.2021 № 464/4647/21 скасовано арешт майна накладений ухвалою від 22.06.2021 на спірні об`єкти нерухомого майна. За змістом вказаної ухвали представника власника майна Н.М.Сподара, звернувся до суду з клопотанням, в якому просив скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Сихівського районного суду м.Львова від 22.06.2021, на об`єкти нерухомого майна, оскільки зазначену нерухомість він придбав за позичені кошти, в подальшому він розділив дану квартиру на дві. Однак, через наявний у нього борг квартири арештували та виставили на торги. Дане майно було виставлено на троги 23.06.2021, однак через накладення арешту останні не були реалізовані. Внаслідок чого, заблоковано виконавче провадження та зупинено виконання рішення суду. Тому Н.М.Сподар просив скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді від 30.09.2020.

07.07.2021 державним виконавцем, керуючись п.1 ст.35 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій.

12.07.2021 Державним підприємством «СЕТАМ» проведено електронні торги за лотом №482337 та за лотом №482336.

30.07.2021 позивачу видано Акт про проведення електронних торгів, який є підставою для подальшого оформлення переможцем права власності на придбане майно.

17.08.2021 Сихівським районним судом міста Львова було винесено ухвалу у справі №464/5945/21 про забезпечення позову, згідно з якою заборонено вчиняти реєстраційні дії щодо спірних квартир. Відтак, позивач не зміг зареєструвати права власності на придбані ним квартири.

17.01.2022 Сихівським районним судом міста Львова винесено рішення у справі №464/5945/21 (набрало законної сили 17.02.2022), відповідно до якого скасовані:

-Рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Гусак Романа Тадейовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №54062034 віл 15.09.2020.

-Рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Дерев`янко Лідії Миколаївни про державну реєстрацію поділу об`єкта нерухомого майна - квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , №57180332 від 19.03.2021;

-Рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Дерев`янко Лідії Миколаївни №57179302 від 19.03.2021 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на квартиру АДРЕСА_2 ;

-Рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Дерев`янко Лідії Миколаївни №57179302 від 19.03.2021 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на квартиру АДРЕСА_2

Поновлено запис про право власності ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на квартиру АДРЕСА_2 .

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Під час примусового виконання судових рішень, приватні виконавці здійснюють публічну функцію з своєчасного, повного і неупередженого виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» діяльність органів державної виконавчої служби та приватних виконавців здійснюється з дотриманням принципів: 1) верховенства права; 2) законності; 3) незалежності; 4) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 5) обов`язковості виконання рішень; 6) диспозитивності; 7) гласності та відкритості виконавчого провадження та його фіксування технічними засобами; 8) розумності строків виконавчого провадження; 9) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) – сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Отже, під час виконання судових рішень приватні виконавці зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також здійснювати заходи примусового виконання у спосіб та в порядку, встановлені виконавчим документом і законом.

За обставинами цієї справи, 12.04.2021 державним виконавцем описано спірне нерухоме майно, належне боржнику (Квартира-1 та Квартира-2). Виходячи із змісту постанови від 12.04.2021, при проведенні опису й арешту майна примусового проникнення до житла не здійснювалось, виконавцю не перешкоджали у вчиненні виконавчих дій та йому було надано доступ для опису й арешту квартири.

Згідно із частиною третьою статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

За змістом частини четвертої статті 50 цього Закону після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку; про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, який перебуває в іпотеці або заставі, виконавець невідкладно повідомляє іпотекодержателя або заставодержателя.

Таким чином, зі змісту наведених положень вбачається, що при вирішенні питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника перевірка державним виконавцем відомостей щодо наявності зареєстрованих стосовно такого майна арештів та інших обтяжень не є факультативною дією, а становить передбачений законом обов`язковий етап процедури звернення стягнення, який має передувати подальшій примусовій реалізації відповідного об`єкта нерухомості.

При цьому встановлення факту перебування майна під арештом зумовлює необхідність з`ясування державним виконавцем правової природи такого обтяження, підстав його накладення та чинності на момент вчинення виконавчих дій, оскільки наявність встановленої судовим рішенням заборони відчуження майна безпосередньо впливає на можливість продовження процедури його примусової реалізації.

Суд наголошує, системний аналіз положень Закону України "Про виконавче провадження" свідчить, що державний виконавець, здійснюючи примусове виконання судового рішення, зобов`язаний не лише формально встановити належність такого майна боржнику, а й перевірити наявність щодо нього чинних арештів та інших обмежень, з`ясувати їх правову природу і зміст та, залежно від встановлених обставин, вирішити питання щодо наявності передбачених законом підстав для зупинення вчинення виконавчих дій.

Як слідує з матеріалів справи, в червні 2021 року органу ДВС стало відомо про відкрите кримінальне провадження щодо встановлення факту шахрайських дій і підробки документів стосовно квартири №11 за адресою: м. Львів, вул. Ромашкова. 10А, а також про накладений судом арешт на квартиру в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12021141070000370.

За встановлених судами обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що беручи до уваги принцип "розумної обачності", який безумовно має застосовуватися у виконавчому провадженні, дії державного виконавця не були правомірними, оскільки виконавець не надав належної оцінки наявності кримінального провадження щодо спірного нерухомого майна.

При цьому суд звертає увагу на положення ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження", якою передбачено, що за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів. Про відкладення проведення виконавчих дій виконавець виносить відповідну постанову.

Враховуючи викладене, оскільки державна виконавча служба виступала від свого імені як продавець, то саме на неї покладається обов`язок повернути ТОВ «Львівські апартаменти» оплачену вартість придбаного на прилюдних торгах майна в сумі 674 500,00 грн за придбання Лоту №482337 та в сумі 750 500,00 грн за придбання Лоту №482337, незалежно від того, як ці кошти в подальшому були розподілені.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частиною першою статті 1214 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Крім того, суть кондикційного зобов`язання виражається в тому, що набувач безпідставно збагатився за рахунок потерпілого, а тому зобов`язаний не лише повернути йому майно в натурі чи відшкодувати його вартість (ст. 1213ЦК України), а й у повному обсязі компенсувати потерпілому негативні наслідки від неможливості йому користуватися майном за призначенням шляхом відшкодування всіх доходів, які набувач одержав або міг одержати від цього майна з часу, коли він дізнався або міг дізнатися про володіння майном без достатньої правової підстави (ст. 1214 ЦК України).

Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або звертає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок меж збільшенням майна в однієї особи i відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення (відповідний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №916/2478/20, від 04.05.2022 у справі №903/359/21, від 05.10.2022 у справі №904/4046/20).

На підставі викладеного, з огляду на встановлені обставини які унеможливили отримання придбаного позивачем майна, з огляду на відновлення права власності за В.С.Островською, та зміною обставин, які існували станом на дату виникнення спірних правовідносин, враховуючи, що позивачем не вчинено дій, які б унеможливлювали повернення суми гарантійного внеску та додаткової винагороди організатора, апеляційний суд констатує про підставність висновку місцевого господарського суду про набуття відповідачем-2 заявлених до стягнення коштів за відсутності правової підстави.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованого висновку суду першої інстанції про задоволення позову у цій справі.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).

На підставі викладеного, Західний апеляційний господарський суд вказує, що рішення Господарського суду Львівської області від 31.03.2026 у справі № 914/2155/22 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції:

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України), тому сплачений апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції б/н від 24.04.2026 (вх. суду від 27.04.2026 № 01-05/1254/26) – залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 31.03.2026 у справі № 914/2155/22 – залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції – покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Головуючий суддя Т.Б. Бонк

суддя С.М. Бойко

суддя О.В. Прядко