Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №711/7929/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/7929/26

Номер провадження2/711/4135/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 жовтня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Петренка О.В.,

за участю секретаря судового засідання Дмитренка О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

29 липня 2026 року ТОВ «Бізнес позика» звернулося до Придніпровського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 60 465,80 грн та судові витрати (вхідний №33196, а.с.1-10).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 24 січня 2026 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено договір №573863-КС-002 про надання кредиту (далі – Договір кредиту), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаними у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «Бізнес позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 10000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит.

Позивач свої зобов`язання за Договором кредиту виконав та надав позичальнику грошові кошти в розмірі 10000 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , котру він вказав при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті.

Також 28 лютого 2026 між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 до договору № 573863-КС-002 від 24.01.2026 про надання кредиту (далі – Додаткова угода), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаними в порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «Бізнес позика» надає позичальнику додатково кредит в сумі 12 000.00 грн.

Проте до теперішнього часу позичальник свої зобов`язання за договором № 573863-КС-002 від 24.01.2026 про надання кредиту з урахуванням Додаткової угоди належним чином не виконав чим порушив зобов`язання, встановлені договором. У цьому контексті позивач акцентує увагу суду на тому, що відповідач, на виконання умов Договору кредиту у взаємозв`язку з Додатковою угодою, здійснив часткове повернення грошових коштів у сумі 5080 грн.

Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 належним чином не виконує зобов`язання за Договором кредиту та Додатковою угодою, тому, станом на 09.07.2026, утворилась заборгованість в розмірі 60 465,80 грн, що складається зі: суми прострочених платежів по тілу кредиту – 21 820 грн; суми прострочених платежів по процентах –25 245,80 грн; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; суми прострочених платежів за комісією – 2400 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦК України – 11000 грн.

У зв`язку з викладеним, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання кредиту договором № 573863-КС-002 від 24.01.2026 у загальній сумі 60 465,80 грн, а також судові витрати.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 серпня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором; визнано справу малозначною, а її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено розгляд справи по суті о 09 год 50 хв 10 вересня 2026 року в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси (а.с.102-103).

Протокольною ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10 вересня 2026 року розгляд справи відкладений до 09 год 10 хв 9 жовтня 2026 року у зв`язку із задоволенням клопотання відповідача ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи з метою ознайомлення з матеріалами справи (а.с.123).

Представник позивача Докукіна Д.В. у судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, зокрема, шляхом направлення судової повістки про виклик до суду до електронних кабінетів як безпосередньо позивача, так і його представника Докукіної Д.В. у підсистемі «Електронний суд», що були отримані цими учасниками справи 14.09.2026 (а.с.124 зворот, 125 зворот). Водночас, у п.6-7 прохальної частини позовної заяви від 29.07.2026, представник позивача Докукіна Д.В. просила суд розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача, а також не заперечила проти ухвалення заочного рішення (а.с.9 зворот).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання 9 жовтня 2026 року о 09 год 10 хв не з`явився, про причини неявки не повідомив, хоча про місце, день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв чи клопотань про проведення судового засідання без його участі до суду не подав, відзиву до суду не направив (відповідно до вимог ч.8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами).

У зв`язку з цим 9 жовтня 2026 року суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. У цьому судовому рішенні суд детально виклав підстави для проведення заочного розгляду справи, а тому повторно їх зазначати у судовому рішенні по суті спору суд не вбачає підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки справа слухалась у відсутність всіх учасників справи, тому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши процесуальну позицію представника позивача, висловлену письмово, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 24 січня 2026 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) № 573863-КС-002 (далі – Кредитний договір).

Пунктами 2.1, 2.3-2.5, 2.7-2.15 Кредитного договору визначено, що кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес позика». Строк, на який надається кредит становить 16 тижнів. Стандартна процентна ставка за кредитом в день 1% - фіксована. Комісія за надання кредиту - 2000 грн. Комісія нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту. Загальний розмір наданого кредиту – 10000 грн. Строк дії договору - до 16.05.2026. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту – 20375,78 грн. Загальні витрати за кредитом – 10325,78 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка – 9764,33 процентів. Денна процентна ставка – 0,91 процентів. Дата видачі кредиту – 24.01.2026. Дата повернення кредиту – 16.05.2026. Мета отримання кредиту – для придбання товарів (робіт, послуг).

Крім того, п.3.1 Кредитного договору передбачено, що договір укладається з використанням ІКС кредитодавця, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» шляхом надання пропозиції укласти договір (оферти) кредитодавцем та її прийняття (акцептування) позичальником. Договір укладається з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», інших нормативно-правових актів Національного банку України.

Пунктом 4.1 Кредитного договору визначено, що кредитодавець зобов`язаний протягом 3 (трьох) робочих днів з дня укладення договору надати позичальнику кредит в сумі вказаній в п. 2.1. договору, шляхом безготівкового переказу коштів (однією або декількома транзакціями) на реквізити електронного платіжного засобу, який зазначений розділі 12 договору.

Крім того п.7.5 Кредитного договору передбачено, що у разі прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом та/або комісії та/або комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього договору передбачають сплату комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів) та/або суми кредиту у визначені цим договором терміни, позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 700 000 % річних від суми заборгованості в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України.

Проценти річних нараховуються за кожен день прострочення на суму заборгованості, що включає прострочені проценти за користування кредитом та/або суму простроченої комісії та/або комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього договору передбачають сплату комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів) та/або суму неповернутого кредиту, та не нараховуються на раніше нараховані проценти на підставі статті 625 Цивільного кодексу України. При цьому проценти річних нараховуються на суму заборгованості за кожен день прострочення у сумі, що не перевищує 2 (два) відсотка від неповернутої позичальником суми кредиту.

Кредитодавець не нараховує проценти річних відповідно до цього пункту договору на суму заборгованості, яка є меншою ніж 100 (сто) гривень 00 копійок.

Сукупна сума нарахованих процентів річних на підставі цього пункту договору та інших платежів, що підлягають сплаті позичальником за порушення виконання зобов`язань на підставі договору, не може перевищувати половини суми кредиту, одержаної позичальником від кредитодавця за цим Договором, з урахуванням додаткових грошових коштів, одержаних позичальником від кредитодавця на підставі укладених додаткових угод до цього договору, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Із п.12 Кредитного договору суд встановив, що у розділі «Позичальник», після реквізитів відповідача, міститься електронний підпис одноразовим ідентифікатором, а саме: UA-2226, а також номер електронного платіжного засобу, а саме: НОМЕР_2 (а.с.18-27).

Із візуальної форми послідовності дій клієнта, що підготовлена ТОВ «Бізнес позика», суд встановив, що 24.01.20266 о 13:41:12 год відбувся вхід відповідача ОСОБА_1 як клієнта ТОВ «Бізнес позика» до особистого кабінету; о 13:42:08 год 24.01.2026 ОСОБА_1 підписав Кредитний договір одноразовим ідентифікатором UA-2226 (а.с.58).

Також суд встановив, що 24.01.2026 о 13.42 год ТОВ «Профітгід» здійснило трансакцію на замовлення ТОВ «Бізнес позика» щодо перерахування ОСОБА_1 10000 грн на картковий рахунок № НОМЕР_3 в АТ «Універсал Банк» з призначенням платежу: перерахунок коштів ОСОБА_1 згідно кредитного договору № 573863-КС-002 від 24.01.2026 (а.с.62).

Із довідки АТ «Універсал Банк» №Б/Е-38723Т від 04.09.2026, що надійшла на виконання ухвали суду про витребування доказів від 04.08.2026, суд встановив, що на ім`я відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) цією банківською установою було емітовано банківську картку № НОМЕР_1 , на яку 24.01.2026 було зараховано грошові кошти в сумі 10000 грн, що відповідає розміру кредиту, який обумовлений сторонами у п.2.1 Кредитного договору (а.с.126-127).

Із дослідженого в судовому засіданні Паспорту споживчого кредиту суд встановив, що цей письмовий доказ містить інформацію та контактні дані ТОВ «Бізнес позика» як кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань позичальника, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для позичальника, порядок повернення кредиту, а також електронний підпис ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором: UA-1659 (а.с.15-17).

Також судом встановлено, що 28.02.2026 між товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода №1 до договору про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) №573863-КС-002 (далі – Додаткова угода), зі змісту якої суд встановив, що кредитодавець та позичальник підтверджують, що, станом на момент укладення Додаткової угоди, сума неповернутого позичальником кредиту, отриманого відповідно до умов договору, становить 9820 грн, сума нарахованих та несплачених за користування кредитом процентів становить 687,40 грн, сума нарахованої і несплаченої комісії становить 0 грн (п.1 Додаткової угоди).

Крім того зі змісту Додаткової угоди суд встановив, що кредитодавець та позичальник домовились, що після укладення Додаткової угоди: 1) кредит збільшується на 12 000,00 грн та кредитодавець, на умовах викладених у договорі, збільшує суму кредиту, а позичальник отримує збільшення суми кредиту та зобов`язується повернути кредит збільшений на 12 000,00 грн у строки та на умовах викладених у договорі; 2) після збільшення суми кредиту, відповідно до цієї Додаткової угоди, загальна сума отриманого та неповернутого позичальником кредиту складатиме 21820 грн; 3) сторони домовилися, що строк кредитування продовжується на 35 днів з дати укладення Додаткової угоди; з урахуванням цього загальний строк кредитування за договором становить 148 днів; 4) комісія за надання додаткової суми кредиту 2400 грн; 5) після укладення Додаткової угоди та збільшення суми кредиту: загальна сума отриманого кредиту становить: 21820 грн; орієнтовна реальна річна процентна ставка: 7990,8 процентів; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 42564,03 грн; кількість днів користування кредитом, що залишається з моменту укладення Додаткової угоди до моменту закінчення строку кредитування з урахуванням несплачених процентів та несплаченої комісії складає 20744,03 грн; кількість днів користування кредитом, що залишається після укладення цієї Додаткової угоди складає 113 календарних днів; 6) враховуючи умови п.1-п.4 Додаткової угоди сторони домовились внести наступні зміни до Кредитного договору, зокрема: викласти п. 2.8. Кредитного договору в новій редакції, а саме: «2.8. Строк дії договору: до 20.06.2026».

Також зі вступної частини Додаткової угоди до Кредитного договору суд встановив, що ця угода укладена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Із п.15 Додаткової угоди до Кредитного договору суд встановив, що у розділі «Позичальник», після реквізитів відповідача, міститься електронний підпис одноразовим ідентифікатором, а саме: UA-9837, а також номер електронного платіжного засобу, а саме: НОМЕР_2 (а.с.52 зворот-53).

Із візуальної форми послідовності дій клієнта, що підготовлена ТОВ «Бізнес позика», суд встановив, що 28.02.2026 о 02:49:18 відбувся вхід відповідача ОСОБА_1 як клієнта ТОВ «Бізнес позика» до особистого кабінету, а об 03:02:30 28.02.2026 ОСОБА_1 подписав Додаткову угоду до Кредитного договору за допомогою одноразового ідентифікатора UA-9837 (а.с.60).

Також суд встановив, що 28.02.2026 о 03.02 год ТОВ «Профітгід» здійснило трансакцію на замовлення ТОВ «Бізнес позика» щодо перерахування ОСОБА_1 12000 грн на картковий рахунок № НОМЕР_3 в АТ «Універсал Банк» з призначенням платежу: перерахунок коштів ОСОБА_1 згідно додаткової угоди від 28.02.2026 до кредитного договору № 573863-КС-002 від 24.01.2026 (а.с.63).

Із довідки АТ «Універсал Банк» №Б/Е-38723Т від 04.09.2026, що надійшла на виконання ухвали суду про витребування доказів від 04.08.2026, суд встановив, що на ім`я відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) цією банківською установою було емітовано банківську картку № НОМЕР_1 , на яку 28.02.2026 було зараховано грошові кошти в сумі 12000 грн, що відповідає розміру кредиту, який обумовлений сторонами у п.3.1 Додаткової угоди до Кредитного договору (а.с.126,128).

Із дослідженого в судовому засіданні Паспорту споживчого кредиту суд встановив, що цей письмовий доказ містить інформацію та контактні дані ТОВ «Бізнес позика» як кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань позичальника, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для позичальника, порядок повернення додаткового кредиту, а також електронний підпис ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором: UA-2001 (а.с.49-51).

Із розрахунку заборгованості за кредитом суд встановив, що щодня, починаючи з 24.01.2026 до 21.02.2026 включно, позивачем відповідачу нараховувались відсотки за користування кредитом в розмірі 100 грн; в період з 22.02.2026 до 28.02.2026 – щодня в сумі 98,2 грн, а в період з 01.03.2026 до 20.06.2026 – щодня в сумі 218,20 грн. Надалі сума боргу зі сплати відсотків, що, станом на 20.06.2026, становила 25 245,80 грн лишається незмінною до 10.07.2026.

Також з означеного розрахунку заборгованості, що підготовлений позивачем, суд встановив, що, станом на 10.07.2026, сукупна заборгованість відповідача перед позивачем згідно Кредитного договору становить 60 465,80 грн, що складається зі: суми прострочених платежів по тілу кредиту – 21820 грн; суми прострочених платежів по процентах –25245,80 грн; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; суми прострочених платежів за комісією – 2400 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦК України – 11000 грн, що узгоджується з даними довідки про стан заборгованості, що підготовлена позивачем станом на 10.07.2026.

Крім того з означеного засобу доказування суд встановив, що позичальник ОСОБА_1 здійснив часткове погашення заборгованості за Кредитним договором, сплативши кредитодавцю: 1) 07.02.2026 грошові кошти в сумі 2540 грн, які останнім розподілені наступним чином: 1500 грн зараховані в рахунок погашення відсотків, а 1040 грн – у рахунок погашення комісії; 2) 21.02.2026 грошові кошти в сумі 2540 грн, які останнім розподілені наступним чином: 180 грн – у рахунок погашення тіла кредиту, 1400 грн зараховані в рахунок погашення відсотків, а 960 грн – у рахунок погашення комісії (а.с.12-13).

Відповідно до положень ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно диспозиції ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015 (далі – Закон №675), пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч.12 ст. 11 Закону №675).

Статтею 12 Закону №675 визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону №675 передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частинами 1,2 ст.1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 1 ст.1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статті 527, 530 ЦК України визначають, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, із дослідженого безпосередньо в судовому засіданні Кредитного договору, суд встановив, що його сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови його надання, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого правочину на зазначених у ньому умовах шляхом підписання Кредитного договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а саме: UA-2226.

Згідно ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Проте всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, відповідачем не надано суду жодних доказів як неотримання ним у кредит від ТОВ «Бізнес позика» грошових коштів сукупно в сумі 22000 грн (10000 грн згідно умов Кредитного договору та 12000 грн – згідно умов Додаткової угоди), так і доказів своєчасного та у повному обсязі виконання умов як Кредитного договору, так і Додаткової угоди у строки, передбачені цими правочинами.

Водночас матеріалами справи підтверджується той факт, що сума кредиту, яка була обумовлена між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 і відображена як у п.2.1 Кредитного договору № 573669-КС-001 від 31.12.2025, так і в п.3.1 Додаткової угоди до Кредитного договору були отримані відповідачем шляхом перерахування на його картковий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Універсал Банк».

Отже, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконав грошове зобов`язання щодо повернення суми кредиту за Кредитним договором та Додатковою угодою кредитодавцю ТОВ «Бізнес позика», тому суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 21 820 грн (з урахуванням сплачених відповідачем грошових коштів у сумі 180 грн) в рахунок погашення тіла кредиту підлягає задоволенню.

Щодо розміру заборгованості за відсотками в сумі 25 245,80 грн, суд зазначає наступне.

кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес позика». Строк, на який надається кредит становить 16 тижнів. Стандартна процентна ставка за кредитом в день 1% - фіксована. Комісія за надання кредиту - 2000 грн. Комісія нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту. Загальний розмір наданого кредиту – 10000 грн. Строк дії договору - до 16.05.2026. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту – 20375,78 грн. Загальні витрати за кредитом – 10325,78 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка – 9764,33 процентів. Денна процентна ставка – 0,91 процентів. Дата видачі кредиту – 24.01.2026. Дата повернення кредиту – 16.05.2026.2026. Мета отримання кредиту – для придбання товарів (робіт, послуг).

Крім того, п.3.1 Кредитного договору передбачено, що договір укладається з використанням ІКС кредитодавця, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» шляхом надання пропозиції укласти договір (оферти) кредитодавцем та її прийняття (акцептування) позичальником. Договір укладається з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», інших нормативно-правових актів Національного банку України.

Пунктом 4.1 Кредитного договору визначено, що кредитодавець зобов`язаний протягом 3 (трьох) робочих днів з дня укладення договору надати позичальнику кредит в сумі вказаній в п. 2.1. договору, шляхом безготівкового переказу коштів (однією або декількома транзакціями) на реквізити електронного платіжного засобу, який зазначений розділі 12 договору.

Пунктом 10.2 Кредитного договору передбачено, що знижена процентна ставка за кредитом: в день 1%, фіксована. Якщо значення зниженої процентної ставки дорівнює стандартній процентній ставці, зазначеній у п. 2.4 Договору, вважається, що позичальнику не надано право користування кредитом на умовах зниженої процентної ставки, і положення цього договору, що стосуються застосування зниженої ставки, не застосовуються.

Крім того зі змісту Додаткової угоди суд встановив, що кредитодавець та позичальник домовились, що після укладення Додаткової угоди: 1) кредит збільшується на 12 000,00 грн та кредитодавець, на умовах викладених у договорі, збільшує суму кредиту, а позичальник отримує збільшення суми кредиту та зобов`язується повернути кредит збільшений на 12 000,00 грн у строки та на умовах викладених у договорі; 2) після збільшення суми кредиту, відповідно до цієї Додаткової угоди, загальна сума отриманого та неповернутого позичальником кредиту складатиме 21820 грн; 3) сторони домовилися, що строк кредитування продовжується на 35 днів з дати укладення Додаткової угоди; з урахуванням цього загальний строк кредитування за договором становить 148 днів; 4) комісія за надання додаткової суми кредиту 2400 грн; 5) після укладення Додаткової угоди та збільшення суми кредиту: загальна сума отриманого кредиту становить: 21820 грн; орієнтовна реальна річна процентна ставка: 7990,8 процентів; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 42564,03 грн; кількість днів користування кредитом, що залишається з моменту укладення Додаткової угоди до моменту закінчення строку кредитування з урахуванням несплачених процентів та несплаченої комісії складає 20744,03 грн; кількість днів користування кредитом, що залишається після укладення цієї Додаткової угоди складає 113 календарних днів; 6) враховуючи умови п.1-п.4 Додаткової угоди сторони домовились внести наступні зміни до Кредитного договору, зокрема: викласти п. 2.8. Кредитного договору в новій редакції, а саме: «2.8. Строк дії договору: до 20.06.2026»;

Також з п.10 Додаткової угоди до Кредитного договору суд встановив, що всі інші умови Кредитного договору, що не змінені Додатковою угодою, залишаються чинними та сторони підтверджують свої зобов`язанняза ними.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Суд, перевіривши нарахування позивачем розміру боргу за нарахованими та несплаченими процентами за користування відповідачем кредитом, керуючись ст.627 ЦПК України, а також умовами Кредитного договору, встановив, що їх розмір визначений неправильно з огляду на таке.

Розмір відсотків за період кредитування з 24.01.2026 до 21.02.2026 складає 2900 грн: 10000 грн х 0,01 = 100 грн (розмір відсотків за 1 день користування кредитом); 100 грн х 29 днів (кількість днів між 24.01.2026 та 21.02.2026) = 2900 грн; за період кредитування з 22.02.2026 до 28.02.2026 складає 687,4 грн: 9820 грн х 0,01 = 98,2 грн (розмір відсотків за 1 день користування кредитом); 98,2 грн х 7 днів (кількість днів між 22.02.2026 та 28.02.2026) = 687,4 грн; за період кредитування з 01.03.2026 до 20.06.2026 складає 24 438,4 грн: 21820 грн х 0,01 = 218,2 грн (розмір відсотків за 1 день користування кредитом); 218,2 грн х 112 днів (кількість днів між 01.03.2026 та 20.06.2026) = 24 438,4 грн Отже, сукупний розмір відсотків, що підлягали сплаті позичальником з метою належного виконання умов Кредитного договору, складає 28 025,8 грн.

Проте, як встановлено судом, відповідач сплатив кредитодавцю грошові кошти в сумі 2900 грн, які останнім зараховані в рахунок погашення відсотків за користування кредитними коштами (а.с.12).

У зв`язку з цим розмір несплачених відповідачем відсотків складає 25 125,8 грн (28025,8 грн – 2900 грн).

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками за період кредитування є частково обгрунтованою і вмотивованою, а відповідно такою, що підлягає до задоволення в сумі 25125,80 грн.

Водночас відповідач, всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надав суду жодних належних і допустимих доказів щодо неправильності розрахунку заборгованості за Кредитним договором, зокрема, з призми розміру сплачених ним коштів у рахунок як погашення тіла кредиту, так і відсотків, що вплинуло б на розмір заборгованості, зокрема, за відсотками.

Що стосується позовної вимоги про стягнення простроченої суми комісії в розмірі 2400 грн, то суд зазначає про таке.

Пунктом 2.1 Кредитного договору визначено, що кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес позика».

Комісія за видачу кредиту: 2000,00 грн (п.2.5 Кредитного договору).

У розділі 4 Паспорту споживчого кредиту від 24.01.2026 сторони Кредитного договору обумовили, що комісія за надання кредиту становить 2000 грн (а.с.15 зворот).

Також зі змісту Додаткової угоди суд встановив, що кредитодавець та позичальник домовились, що, зокрема комісія за надання додаткової суми кредиту складає 2400 грн.

У розділі 4 Паспорту споживчого кредиту від 28.02.2026 сторони Додаткової угоди до Кредитного договору обумовили, що комісія за надання кредиту становить 2400 грн (а.с.49 зворот).

Зі змісту розрахунку заборгованості за кредитом (а.с.12-13) суд встановив, що позичальник сплатив кредитодавцю комісію за надання кредиту згідно умов Кредитного договору в сумі 2000 грн. Отже, керуючись положеннями ч.1 ст.13 ЦПК України, предметом позову є стягнення комісії за надання кредиту, що обумовлена сторонами в Додатковій угоді до Кредитного договору, тобто в сумі 2400 грн.

Проте згідно рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 вбачається, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні визначені Законом України «Про споживче кредитування», який набув чинності 10.06.2017.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин, тобто станом на 28.02.2026 (день укладення Додаткової угоди до Кредитного договору), загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин, тобто станом на 28.02.2026 (день укладення Додаткової угоди до Кредитного договору), до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати в кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Водночас Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин, тобто станом на 28.02.2026 (день укладення Додаткової угоди до Кредитного договору), після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин, тобто станом на 28.02.2026 (день укладення Додаткової угоди до Кредитного договору), Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Зважаючи на викладене, комісія за надання кредиту може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладений після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року в справі №204/224/21 зроблено висновок про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів існування переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Як вбачається зі змісту Додаткової угоди до Кредитного договору, відповідач погодив комісію за надання кредиту в розмірі 2400 грн, засвідчивши це своїм електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тоді як в Додатковій угоді до Кредитного договору не зазначено, а позивачем не надано суду доказів переліку послуг «за надання кредиту», їх погодження зі споживачем під час укладення означеного правочину.

Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем під час укладення Додаткової угоди до Кредитного договору, тому положення означеного правочину щодо обов`язку позичальника сплачувати плату як комісію за надання кредиту є нікчемними відповідно до ч. 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Отже, у задоволенні позовної вимоги позивача щодо стягнення з відповідача комісії за надання кредиту в сумі 2400 грн слід відмовити.

Що стосується позовної вимоги про стягнення з відповідача 11000 грн у рахунок заборгованості за відсотками, що нараховані на підставі ст.625 ЦК України, то суд зазначає про таке.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Тлумачення пункту 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем);

3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто, в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки – звільнення від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і не скасований на час розгляду судом цієї справи.

Отже, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення відсотків у розмірі 11000 грн, що нараховані на підставі положень ст.625 ЦК України за період часу з 15.03.2026 до 08.04.2026 (а.с.12-13), є такими, що не підлягають задоволенню.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Бізнес позика» про стягнення заборгованості за Кредитним договором є частково обгрунтованими, а відповідно такими, що підлягають до часткового задоволення.

Що стосується прохання позивача, викладеного у п.4 прохальної частини позовної заяви від 29.07.2026, про стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на сплату судового збору, то суд зазначає про таке.

Із досліджених судом матеріалів позовної заяви вбачається, що витрати позивача на сплату судового збору складають 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №21961 від 24.07.2026 (а.с.11).

Частиною 1 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд визнав позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором частково обгрунтованими і задовольнив їх на суму 46 945,80 грн (21820 грн – заборгованості за тілом кредиту, та 25125,80 грн – заборгованість за відсотками), що складає 77,64% від ціни позову (46 945,8 грн / 60465,8 грн), тому з відповідача на користь позивача, керуючись ч.1 ст.141 ЦПК України, підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 067,09 грн, тобто 77,64% від розміру сплаченого позивачем судового збору (2662,40 грн х 0,7764).

Водночас суд, ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача на користь позивача суми судового збору, також зважає на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази тому юридичному факту, що відповідач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору згідно положень ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Бізнес позика» до відповідача ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково в розмірі 46 945,80 грн, з яких: 21820 грн – заборгованості за тілом кредиту, та 25125,80 грн – заборгованість за відсотками. Крім того, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2067,09 грн судового збору, що визначений пропорційно розміру задоволеним позовним вимогам. У іншій частині позовні вимоги слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 527, 530, 599, 610, 626-628, 638, 1046, 1048-1050, 1054, 1056-1, п.18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 13, 76, 77, 80, 81, 89, 133, 141, 247, 264, 265, 280, 281, 282, 284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованість за договором про надання кредиту №573863-КС-002 від 24 січня 2026 року в розмірі 46 945 (сорок шість тисяч дев`ятсот сорок п`ять) гривень 80 (вісімдесят) копійок, з яких: 21 820 (двадцять одна тисяча вісімсот двадцять) гривень – заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту), та 25 125 (двадцять п`ять тисяч сто двадцять п`ять) гривень 80 (вісімдесят) копійок – заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» 2067 (дві тисячі шістдесят сім) гривень 09 (дев`ять) копійок судового збору.

У іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне заочне рішення складене 9 жовтня 2026 року.

Сторони у справі:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», код ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий: О. В. Петренко