Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №711/9114/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/9114/26

Провадження № 2/711/4575/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого – судді Булгакової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання – Кошубінської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач АТ КБ «ПриватБанк», в особі представника за довіреністю Ляр Д.Ю., звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 10.09.2024 у розмірі 11 648,75 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.11.2022, після здійснення ідентифікації, ОСОБА_1 підписав заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, шляхом накладення власноручного підпису на планшеті відповідно до вимог Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 151 від 13.12.2019. При цьому відповідач погодив використання OTP-пароля як простого електронного підпису для підтвердження правочинів та операцій. У подальшому, виявивши бажання отримати послугу «Кредит готівкою» та ознайомившись із умовами кредитування, 10.09.2024 ОСОБА_1 підписав паспорт кредиту, кредитний договір та графік кредиту. Відповідно до умов зазначеного кредитного договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 15 000,00 грн. шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника строком на 36 місяців зі сплатою 31% річних за користування кредитними коштами. Згідно з пунктом 4.1 кредитного договору позичальник зобов`язався щомісяця повертати кредит та сплачувати нараховані проценти рівними платежами у розмірах та строки, визначені графіком кредиту. Позивач виконав свої зобов`язання за договором, надавши відповідачу кредитні кошти у визначеному розмірі. Проте відповідач порушив умови договору, а саме допустив прострочення сплати щомісячних платежів. Згідно з пунктом 4.9 кредитного договору сторони погодили, що відкладальною обставиною за цим договором є порушення позичальником зобов`язань з повернення кредиту (його частини), що тримає протягом 180-ти календарних днів з дати прострочення цього зобов`язання. Наслідком настання відкладальної обставини є виникнення зобов`язання позичальника не пізніше 180-го календарного дня повернути банку всю суму фактично отриманого кредиту, сплатити нараховані проценти за користування кредитними коштами, неустойку та інші платежі відповідно до умов цього договору. Відтак, враховуючи, що починаючи з 11.08.2025 триває порушення відповідачем зобов`язання з повернення кредиту (його частини згідно з графіком погашення), тобто більше 180-ти днів, з 07.02.2026 у позичальника виникло зобов`язання повернути банку всю суму фактично отриманого кредиту, сплатити нараховані проценти за користування кредитними коштами. За розрахунком позивача, у зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору, у відповідача станом на 05.08.2026 утворилася заборгованість у загальному розмірі 11 648,75 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 10 468,38 грн.; заборгованості за простроченими процентами за користування кредитом - 1 180,37 грн. У зв`язку з викладеним позивач просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість за кредитним договором, а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2026 вказану справу передано для розгляду судді Булгаковій Г.В.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.09.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином; у позовній заяві ОСОБА_2 просив розглядати справу за відсутності представника АТ КБ «ПриватБанк», проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив; відзив на позовну заяву не подав; клопотань про відкладення розгляду або про розгляд справи без його участі на адресу суду не надходило.

Відповідно до частини 8 статті 178, частини 4 статті 223 та частини 1 статті 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 07.11.2022 ОСОБА_1 підписав заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг.

Підписанням цієї заяви ОСОБА_1 приєднався до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», умов та правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», що розміщені в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, в редакції, чинній на дату підписання цієї заяви, які разом становлять змішаний договір: договір банківського рахунка та генеральний кредитний договір в частині надання споживчих кредитів «Кредитна картка», «Оплата частинами», «Миттєва розстрочка», прийняв всі права та обов`язки, встановлені в цьому договорі та зобов`язався їх належним чином виконувати.

У подальшому, 10.09.2024, відповідач ОСОБА_1 , виявивши бажання отримати послугу «Кредит готівкою», ознайомився з умовами кредитування та підписав за допомогою OTP-пароля паспорт споживчого кредиту, кредитний договір, а також додаток № 1 до нього - графік платежів та додаток № 2 - реквізити для погашення заборгованості.

Згідно з умовами кредитного договору АТ КБ «ПриватБанк» надало відповідачу ОСОБА_1 строковий кредит у розмірі 15 000,00 грн. шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 строком на 36 місяців (з 10.09.2024 по 10.09.2027) зі встановленням фіксованої процентної ставки у розмірі 31% річних.

Відповідно до пункту 4.1 кредитного договору та графіку платежів відповідач зобов`язався щомісяця, до 10 числа кожного місяця, починаючи з жовтня 2024 року, здійснювати повернення кредиту та сплачувати нараховані проценти за користування кредитними коштами рівними ануїтетними платежами у розмірі 648,49 грн.

Виконання АТ КБ «ПриватБанк» своїх зобов`язань щодо надання кредиту в розмірі 15 000,00 грн. та відкриття карткового рахунку з встановленням кредитного ліміту підтверджується довідкою про зміну умов кредитування від 06.08.2024 та випискою за рахунком відповідача.

З наданих позивачем розрахунку заборгованості та виписки за рахунком вбачається, що відповідач ОСОБА_1 користувався кредитними коштами, однак порушив взяті на себе зобов`язання щодо щомісячного повернення кредиту та сплати процентів, допускаючи прострочення платежів, а з серпня 2025 року повністю припинив внесення коштів на погашення заборгованості.

Відповідно до пункту 4.9 кредитного договору сторони встановили, що відкладальною обставиною за договором є порушення позичальником зобов`язань з повернення кредиту (його частини), що триває протягом 180-ти календарних днів з дати прострочення. Наслідком настання такої обставини є виникнення у позичальника зобов`язання не пізніше 180-го календарного дня повернути банку всю суму фактично отриманого кредиту та сплатити всі нараховані за договором платежі.

Оскільки порушення відповідачем зобов`язань щодо повернення щомісячних платежів за кредитом тривало понад 180 календарних днів (з 11.08.2025), з 07.02.2026 у ОСОБА_1 виник обов`язок повернути АТ КБ «ПриватБанк» всю суму фактично отриманого кредиту та сплатити проценти в повному обсязі.

Згідно з розрахунком заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 перед АТ КБ «ПриватБанк» за кредитним договором від 10.09.2024 станом на 05.08.2026 становить 11 648,75 грн., у тому числі: 10 468,38 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 1 180,37 грн. - заборгованість за простроченими процентами за користування кредитом.

Станом на час розгляду справи судом відповідач не надав доказів погашення вказаної заборгованості.

Правовідносини між сторонами, які виникли на підставі встановлених обставин справи, регулюються наведеними нижче нормами права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин 1, 2 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктами 5, 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (пункт 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено порядок підписання правочинів у сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладення договору в електронній формі через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису за умови використання відповідного засобу усіма сторонами правочину. В іншому випадку електронний правочин підписується сторонами з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором та/або аналога власноручного підпису за наявності письмової згоди сторін зі зразками таких аналогів.

Згідно з частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статями 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Згідно з статтями 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтями 12, 13, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, враховуючи наведені положення матеріального права та встановлені судом фактичні обставини справи, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Укладення між сторонами кредитного договору від 10.09.2024 шляхом підписання електронних документів та використання одноразового ідентифікатора (OTP-пароля) відповідає вимогам статей 628, 634, 638, 639 ЦК України та статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», у зв`язку з чим такий договір за своїми правовими наслідками прирівнюється до укладеного у письмовій формі.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав повністю, надавши відповідачу кредитні кошти у розмірі 15 000,00 грн. Проте відповідач порушив умови договору, у зв`язку з чим станом на 05.08.2026 у нього виникла заборгованість у загальному розмірі 11 648,75 грн., у тому числі: 10 468,38 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 1 180,37 грн. - заборгованість за простроченими процентами. Відповідач наданий позивачем розрахунок заборгованості не спростував та доказів сплати боргу суду не надав.

За таких обставин позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частин 1, 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 19, 76-81, 141, 259, 265, 268, 273, 274, 277, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570; місцезнаходження: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001) заборгованість за договором № б/н від 10.09.2024 у розмірі 11 648,75 грн. та судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., а всього 14 311,15 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем - в той же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Г. В. Булгакова