Суд: Придніпровський районний суд м. Черкас
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил керування або експлуатації транспортного засобу, правил користування ременями безпеки або мотошоломами
Дата: 06 жовтня 2026 р.
Справа: №711/7439/26
Суддя: Олійник В. М.
Справа № 711/7439/26
Номер провадження 3/711/1787/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2026 року м.Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м.Черкаси Олійник В.М., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції (серії ЕПР1 № 713052) про притягнення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово непрацюючого, РНОКПП в матеріалах справи відсутній,
до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.121 КУпАП,
ВСТАНОВИВ :
В провадженні Придніпровського районного суду м.Черкаси знаходяться адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.121 КУпАП.
В судовому засіданні встановлено, що 07.07.2026 о 13.56 в м.Черкаси по вул. Гетьмана Сагайдачного 174, водій ОСОБА_1 керував автобусом по маршруту 21, який підлягає проходженню обов`язкового технічного контролю та своєчасно його не пройшов, чим порушив вимогу п.п.31.3.б ПДР України, а також у якого на передній осі зліва шина мала залишкову висоту малюнку протектора менше 2.0 мм, а саме 0,52 мм, чим порушив вимоку п.п. 31.4.5.а ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.4 ст.121 КУпАП.
Особа стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , до початку судового засідання надав заяву в якій просить суд проводити розгляд справи без його участі. Згідно письмових пояснень, останній вказує, що вину у вчиненому правопорушенні визнає повністю та щиро кається у вчиненому. Він не бажав і не бажає створювати будь-які умови для уникнення відповідальності чи перекладання її на іншу особу. Вчинене ним правопорушення не потягло за собою жодних наслідків, в розумінні адміністративної відповідальності. Просить суд врахувати його майновий стан, а також обставини, які пом`якшують його відповідальність. Так, він, як на момент вчинення правопорушення, так і на даний час, проживає в м.Черкаси, за місцем роботи характеризуюся позитивно. Просить суд взяти до уваги, що він, працює водієм автобусів та це являється єдиним його заробітком, у разі позбавлення його права керування транспортними засобами він втратить роботу та не зможе працювати по своїй спеціальності, тобто фактично втратить засоби для існування, оскільки враховуючи строк покарання та необхідності повторного навчання та здачі іспитів, цей термін може продовжуватись більше шести місяців. Томку просить суд, застосувати до нього покарання передбачене санкцією ч.4 ст.121 КУпАП, застосувавши стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на п`ять діб.
Представник особи стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення - адвокат Черниченко Є.М. до початку судового засідання надав заяву, згідно якої просить суд проводити розгляд справи стосовно ОСОБА_1 без його участі. Водночас, враховуючи позицію клієнта ОСОБА_1 , просить суд застосувати до останнього покарання передбачене санкцією ч.4 ст.121 КУпАП, застосувавши стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на п`ять діб.
Дослідивши письмові матеріали справи, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до ст.ст.252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, ч.1 ст.6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч.1, 2 ст.7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245).
Відповідно до п.31.3.б ПДР України - забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством , якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Відповідно до п.31.4.5.а ПДР України - забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: шини автобусів мають залишкову висоту малюнка протектора менше ніж 2,0 мм.
Дослідивши матеріали справи вважаю, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, а саме: ч.4 ст.121 КУпАП - повторне протягом року, керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Його вина у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №713052; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 6977165 від 06.04.2026; рапортом інспектора БДР УПП в Черкаській області ДПП капітана поліції В. Бегеби; актом відповідності технічного стану транспортного засобу та його обладнання від 07.07.2026 та іншими матеріалами справи.
Пом`якшуючою відповідальність правопорушника обставиною суд враховує щире каяття.
Обтяжуючих відповідальність правопорушника обставин судом не вбачається.
При накладенні стягнення на ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення, суд виходить із наступного.
Адміністративна відповідальність реалізується шляхом застосування до винних осіб адміністративних стягнень.
Адміністративні стягнення - це матеріалізований вияв адміністративної відповідальності, негативний правовий наслідок неправомірної поведінки особи, яка вчинила адміністративний проступок і повинна відповісти за свій протиправний вчинок та понести за це відповідне покарання у вигляді певних несприятливих заходів морального, матеріального та фізичного впливу.
Ці стягнення є останньою ланкою в системі заходів адміністративного примусу, мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню адміністративних правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Отже, адміністративні стягнення поєднують у собі елементи репресивного (карального), виховного та запобіжного характеру.
Система адміністративних стягнень, включає в себе різні за характером і правовими наслідками санкції, що дозволяє використовувати їх диференційовано, з урахуванням суспільної небезпеки вчиненого проступку та особи правопорушника. Ці санкції співвіднесені між собою і розташовані в залежності від наростання значимості стягнення - від найбільш легкого (попередження) до самого суворого - адміністративного арешту.
Оскільки кожна стаття Особливої частини КУпАП містить чіткі вказівки на вид стягнення, яке підлягає застосуванню за вчинення передбаченого нею проступку, остільки орган, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, може призначити тільки те адміністративне стягнення, що визначено в цій статті.
Відповідно до ст.23 КУпАП - адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Стаття 24 КУпАП визначає вичерпний перелік видів адміністративних стягнень, серед яких є адміністративний арешт.
Статтею 32 КУпАП передбачено, що адміністративний арешт установлюється і застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень на строк до п`ятнадцяти діб. Адміністративний арешт призначається районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею). Адміністративний арешт не може застосовуватись до вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до дванадцяти років, до осіб, які не досягли вісімнадцяти років, до осіб з інвалідністю першої і другої груп.
Враховуючи той факт, що правопорушник, керував транспортним засобом, який має технічну несправність, що забороняє експлуатацію транспортного засобу згідно із законодавством, правопорушення вчинив повторно протягом року, чим грубо порушив правила дорожнього руху України, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, який не є інвалідом, ступінь вини, приймаючи до уваги позицію захисту, щодо призначення покарання, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком п`ять діб, так як застосування до нього цього стягнення буде достатнім для його виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
На підставі ст.40-1 КУпАП на користь держави підлягає стягненню судовий збір.
На підставі викладеного та керуючись ч.4 ст.121, 279, 283 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП та притягнути його до адміністративної відповідальності у вигляді адміністративного арешту строком п`ять діб.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що дорівнює 665,6 грн.
Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше, як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз`яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст.308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м.Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: В. М. Олійник
Оригінал: reyestr.court.gov.ua