Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №693/1316/26 — Жашківський районний суд Черкаської області

Справа № 693/1316/26

2/693/1000/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

07.10.2026 м. Жашків

Жашківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Защитинської.Т.І.,

за участю: секретаря судового засідання Чумак Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в залі суду м. Жашків цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Жашківської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (надалі за текстом позивач) звернулись із позовом до Жашківської міської ради (надалі за текстом відповідач) про визнання права власності в порядку спадкування.

В обґрунтування позову зазначила, що є дочкою ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про смерть зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Жашківського районного управління юстиції у Черкаській області за № 147, свідоцтво серії НОМЕР_1 від 2 липня 2026 року.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Жашківської міської ради Черкаської області від 2 липня 2026 року № 1009/06-04 на день смерті ОСОБА_2 разом з ним проживали та були зареєстровані ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а тому, відповідно до вимог ст. 549 ЦК України ( в редакції 1963 року), вони фактично вступили в управління спадковим майном.

Мати позивачки та дружина спадкодавця ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис про смерть зареєстрований Жашківським районним відділом державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, за № 263, не оформила свої права на частину успадкованого будинку.

Після смерті батька приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Черкаської області заведено спадкову справу за № 149/2026.

Відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, спадкоємці зобов`язані нотаріусу надати ряд документів, серед яких оригінал правовстановлюючого документа на майно - свідоцтво про право приватної власності на будівлі від 21 червня 1957 року.

Згідно із свідоцтва про право власності на будівлю від 21 червня 1957 року власником будинку є ОСОБА_2 , що відповідає свідоцтву про смерть серії НОМЕР_2 від 3 грудня 1980 року, але відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_2 .

В липні 2026 року до актового запису про смерть від 3 грудня 1980 року № 147, вчиненого на ім`я ОСОБА_2 , внесено зміни щодо по батькові померлого, а саме « ОСОБА_4 » змінено на « ОСОБА_5 ».

Позивачці відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину, а тому вона вимушена звернутися з даною заявою до суду.

Ухвалою Жашківського районного суду від 24.08.2026 відкрито провадження у цій справі та призначене підготовче засідання.

02.09.2026 представником позивача адвокатом Шквирою С.В. надано суду постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 31.08.2026.

08.09.2026 ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

У судове засідання позивач не з`явилася, при цьому представник позивача – адвокат Шквира С.В. подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи провести за її відсутності та за відсутності позивача, позов підтримала повністю та просила його задовольнити.

У судове засідання представник відповідача не з`явився, при цьому подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явилися, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , актовий запис про смерть зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Жашківського районного управління юстиції у Черкаській області за № 147, свідоцтво серії НОМЕР_1 від 2 липня 2026 року.

Згідно із свідоцтва про одруження НОМЕР_3 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 13.07.1966 року.

Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , актовий запис про смерть зареєстрований Жашківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області за № 263, свідоцтво серії НОМЕР_4 від 01.11.2018 року.

Згідно із свідоцтва про народження НОМЕР_5 батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , є мати ОСОБА_3 та батько ОСОБА_2 .

Відповідно до свідоцтва про шлюб від 19.02.1983 ОСОБА_6 змінила прізвище на ОСОБА_7

Відповідно до інформації про зареєстроване право власності, виданої КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» Жашківського відділу ОСОБА_1 від 13.07.2026, станом на 01.01.2013 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 .

Згідно із свідоцтва про право власності на будівлю від 21 червня 1957 року власником будинку є ОСОБА_2 , що відповідає свідоцтву про смерть серії НОМЕР_2 від 3 грудня 1980 року, але відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_2 .

Відповідно до довідки виконавчого комітету Жашківської міської ради ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , на час смерті зареєстрований та проживав за адресою:

АДРЕСА_1 , на момент смерті разом з ним проживали та були зареєстровані: ОСОБА_3 та позивачка

Мати позивачки та дружина спадкодавця ОСОБА_3 не оформила свої права на частину успадкованого будинку.

Після смерті батька приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Черкаської області заведено спадкову справу за № 149/2026.

В липні 2026 року до актового запису про смерть від 3 грудня 1980 року № 147, вчиненого на ім`я ОСОБА_2 , внесено зміни щодо по батькові померлого, а саме « ОСОБА_4 » змінено на « ОСОБА_5 ».

Постановою приватного нотаріуса від 31.08.2026 позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із тим, що свідоцтво про право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 видане на ім`я ОСОБА_2 , а рідним батьком позивачки є ОСОБА_2 . Зазначена обставина унеможливлює встановлення права померлої особи на спадкове майно.

Згідно із ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Положеннями ст. 1217 ЦК Україна передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до приписів статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент смерті.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч. 1 ст. 1220 ЦК України).

Частиною першою статті 1221 ЦК України регламентовано, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Як кореспондує ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Статті 1261-1265 ЦК України визначають коло осіб, що входять до першої, другої, третьої, четвертої та п`ятої черг спадкоємців за законом.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ч. 1 ст. 1261 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частини 1, 5 ст. 1268 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно із ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Положеннями ч. 1 ст. 1297 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Відповідно до підпунктів 4.14, 4.16, 4.17, 4.18, 4.21 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальний дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. При видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Судом встановлено, що позивачка є донькою померлого ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , в актовому записі про смерть батька позивачки, складеному після його смерті зазначено по батькові « ОСОБА_4 », саме за ОСОБА_2 і зареєстроване право власності на спадкове майно, однак в червні 2026 року в актовому записі про смерть батька позивачки змінено по батькові на « ОСОБА_5 », а відтак, з огляду га ці обставини, позивачка не може оформити спадщину.

З урахуванням досліджених доказів та встановлених обставин суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст. 12, 13, 76-81, 141, 142, 200, 265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Жашківської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 , право власності в порядку спадкування на житловий будинок, який розташований по АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з часу його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т. І. Защитинська