Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №695/3110/26 — Драбівський районний суд Черкаської області

Справа № 695/3110/26

Провадження № 2/692/1021/26

09.10.26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року с-ще Драбів

Драбівський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Левченко Л.О.

за участю секретаря Савенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Драбів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» обґрунтовує тим, що 28.03.025 між ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 82628435, за умовами якого відповідач отримав 4300,00грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені договором. Відповідач підписав договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Вказує, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс - повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» та відповідачем не був би укладений. Укладений кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті відповідача, якому було перераховані кошти шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти позичальника.

Позивач умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит на потрібну суму, відповідач не виконав умов кредитного договору.

Сума заборгованості відповідача становить 21625,56грн., яка складається з:

- прострочена заборгованість за сумою кредиту 4300,00грн.

- прострочена заборгованість за сумою відсотків 14530,56грн.

- прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту 645,00грн.

- прострочена заборгованість за штрафами 2150,00грн.

Відповідачу було надіслано письмову претензію про погашення кредитної заборгованості вих. № 2599/24322499 від 22.05.2026.

Вказав попередній розрахунок суми судових витрат, що складається з 2662,40грн. судового збору та 8000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Тому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 82628435 від 28.03.2025 у розмірі 21625,56грн., сплачений судовий збір у сумі 2662,40грн. та 8000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу, розгляд справи проводити за відсутності представника позивача.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін. В ухвалі про відкриття спрощеного позовного провадження від 19.08.2026 відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву та роз`яснено право подати заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Від відповідача ОСОБА_1 відзиву на позов не надходило, з заявами та клопотаннями відповідач не зверталась про дату та час судового засідання повідомлялась належним чином.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що відповідно до Договору про споживчий кредит № 82628435 від 28.03.2025 його сторонами вказані ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник).

Згідно п. 1.1 Договору кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. Договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити проценти за користування кредитом (далі - плата) відповідно до Графіку платежів, сплатити комісію (за наявності) та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.

Згідно п. 1.2 Договору сума кредиту становить 4 300,00грн.

Згідно п. 1.3 Договору Кредит надається/видається загальним строком на 360 днів за умови виконання позичальником Графіку платежів, з 28.03.2025, строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів.

Згідно п. 1.3.1 Договору дата надання кредиту: 28.03.2025.

Згідно п. 1.4 Договору повернення кредиту сплата процентів за користування кредитом та сплата комісії, має здійснюватися позичальником відповідно до Графіку платежів. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та комісії (за умови дотримання Графіку платежів): 23.03.2026.

Згідно п. 1.4.1 Договору позичальник зобов`язаний здійснити оплату комісії до 27.04.2025 та повернути суму кредиту в останній день строку кредитування, а саме: 23.03.2026.

Згідно п. 1.4.2 Договору плата за надання кредиту є економічною сутністю комісії. У будь-якому разі комісія не є платою за додаткову та/або супутню послугу кредитодавця.

Згідно п. 1.5 Договору загальні витрати позичальника за кредитом складають 15 299,40грн. в грошовому виразі та 2654,66 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка). Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, складає 19 599,40грн.

Згідно п. 1.5.1 Договору денна процентна ставка становить 0,99 %.

Згідно п. 1.5.2 Договору кредитедавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 15% від суми кредиту, що складає: 645,00грн.

Згідно п. 1.6 Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 350,4 % річних.

Згідно п. 1.10.3 передбачено порядок розрахунку суми штрафу.

Згідно п. 2.1 Договору кредитні кошти надаються позичальнику у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу № НОМЕР_1 .

Згідно п. 2.2.1 Договору позичальник сплачує кредитодавцю проценти за користування кредитом та комісію у розмірах, зазначених в п.п. 1.5.1., 1.5.2., 1.6. Договору відповідно.

Згідно п. 2.2.2 Договору нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату фактичного повернення кредиту (включно) на залишок фактичної заборгованості за день користування, з урахуванням особливостей, передбачених п.2.2.3 Договору. База для нарахування процентів: 4 300,00грн..

Згідно п. 2.2.3 Договору Пільгова процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,8% за 1 день, стандартна процента ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,96% за 1 день користування кредитом. Пільговий період: 30 календарних днів з 28.03.2025 по 27.04.2025, стандартний період: 330 календарних днів з 28.04.2025 по 23.03.2026.

Умовами п. 2.3 договору та відповідних підпунктів передачено умови пролонгації договору.

Згідно п. 2.4.1 Договору позичальник зобов`язується здійснювати повернення кредиту та сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі та у терміни, що встановлені у Графіку платежів, що є невід`ємною частиною Договору.

Згідно п. 3.3.2 Договору позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим Договором у порядку, строки та терміни передбачені п.п1.1-1.6 цього Договору та Графіком платежів.

Розділом 4 Договору передбачено відповідальність сторін.

Згідно п. 9.1.2 Договору Товариство здійснює верифікацію доданої позичальником банківської картки. Для цього заявнику пропонується зробити відповідну перевірочну операцію по карті. У призначенні такої операції міститься код верифікації картки, який заявник має ввести на веб-сайті товариства у тому разі, якщо в процесі здійснення перевірочної операції не застосовувалася технологія 3DSecure (введення відповідного коду з SMS- повідомлення на веб-сторінці банку-емітенту платіжної картки). Таким чином товариство перевіряє, що банківська картка активна та заявник має доступ до управління Картковим рахунком.

Договір підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором: OGBQGxJG 28.03.2025 о 08:49:50.

Згідно Додатку 1 - Графіку платежів за договором про споживчий кредит № 82628435 від 28.03.2025, дата видачі кредиту: 28.03.2025, чиста сума кредиту: 4300,00грн., дата платежу: 12 періодів з 27.04.2025 по 23.03.2026, сума платежу за розрахунковий період, всього: 19599,40грн., сума кредиту за договором/погашення суми кредиту: 4300,0грн., проценти за користування кредитом, всього: 14 654,39грн., комісія за надання кредиту: 645,00грн., реальна річна процентна ставка: 2654,66%, загальна вартість кредиту: 19599,40грн.

Згідно паспорта споживчого продукту «82628435» Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, вказано умови кредиту у сумі 4300,00грн., строком на 360 днів.

Згідно довідки ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» № 24322499/1 від 28 травня 2026 року товариство підтверджує, що ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , з якою укладено договір про споживчий кредит № 82628435 від 28.03.2025 ідентифікована ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс». Акцепт підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором OGBQGxJG, відправленим 28.03.2025 о 08:46:22 на номер телефону НОМЕР_3 .

Згідно повідомлення ТОВ «ФК «Контрактовий дім» № 305690-1580897491-20042026 від 20.04.2026, адресованого ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс», товариство повідомляє про успішну операцію з перерахування коштів 28.03.2025 у розмірі 4300,00грн. на картку № НОМЕР_1 з призначенням платежу: видача кредитних коштів.

Згідно відомості ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» про отримання грошових коштів 28.03.2025 було видано тіло кредиту 4300,00грн. Загальні нарахування та залишок на дату 22.03.2026 тіло кредиту: 4300,00грн., проценти: 14530,56грн., штраф: 2150,00грн., комісія: 645,00грн.

Згідно відомості про щоденні нарахування та погашення 28.03.2025 відбувся переказ коштів у розмірі 4300,00грн. та нарахування комісії по кредиту: 645,00грн. З 28.03.2025 по 27.04.2025 щоденно нараховувались відсотки у розмірі 34,40грн. З 28.04.2025 по 22.03.2026 щоденно нараховувались відсотки у розмірі 41,28грн.

Нараховувались штрафи на прострочку: 29.04.2025 у розмірі 430,0грн., 08.05.2025 у розмірі 1720,00грн.

Згідно копії претензії ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» № 2599/24322499 від 22.05.2026, адресованої ОСОБА_1 , товариство вимагає виконати зобов`язання за Договором № 82628435 від 28.03.2025 року - погасити заборгованість у сумі 21625,56 на вказані у претензії реквізити.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Факт укладення кредитного договору, а також досягнення згоди щодо його істотних умов відповідачем не заперечується.

У ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Відповідно до ч. 2 ст.1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Вказаним кредитним договором позичальник зобов`язався повернути отримані грошові кошти та сплатити проценти за їх користування і комісію.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Пунктом 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено способом захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов`язку в натурі.

ОСОБА_1 усунулась від виконання передбачених договором обов`язків та отримані кредитні кошти не повернула, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитом та відсотками. Тому суд погоджується з нарахованою заборгованістю за кредитом у розмірах: за тілом кредиту: 4300,00грн., за нарахованими процентами: 14530,56грн., а всього на суму 18830,56грн.

Щодо стягнення комісії за надання кредиту у розмірі 645,00грн. суд зазначає наступне.

Пунктом 1,5.2 Договору передбачено комісію за видачу кредиту у розмірі 645,00грн.

Згідно норм ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

За положеннями частини п`ятої статті 11, частин першої, другої, п`ятої, сьомої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній на момент укладення спірного кредитного договору) до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Відповідно до ч. 3 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Нормами ч. 5 ст. 14 Закону України «Про споживче кредитування» передбачена заборона вимагати від споживача укладення договору про споживчий кредит як обов`язкової умови придбання будь-яких товарів чи послуг у кредитодавця або у його спорідненої чи пов`язаної особи.

Згідно ч. 5 ст. 12 вказаного Закону умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Оскільки надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при реалізації прав та обов`язків за кредитним договором, тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику. Отже, виходячи із принципів справедливості, добросовісності на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено номативно-правовими актами.

Частиною першою, другою статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку.

У кредитному договорі № 82628435 від 28.03.2025 зазначено, що комісія нараховується за надання кредиту, що суперечить вищевикладеним вимогам закону, які забороняють встановлювати будь-яку зустрічну оплату з боку позичальника за надання кредиту.

Тому вимога про стягнення комісії за видачу кредиту до задоволення не підлягає.

Щодо вимоги про стягнення штрафу у розмірі 2150,00грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, яка розраховується у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, яка розраховується у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Отже, штраф і пеня є різновидами неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф не залежить.

Згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

В Україні воєнний стан, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ, введений із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб та неодноразово продовжено, станом на даний час воєнний стан триває.

Враховуючи викладене, той факт, що кредитний договір укладено 28.03.2025, у суду відсутні підстави для стягнення заборгованості за штрафом у розмірі 2150,00грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 82628435 від 28.03.2025 у розмірі 18830,56грн, що включає суму заборгованості за тілом кредиту та відсотками.

Щодо розподілу судових витрат слід зазначити наступне.

Згідно положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги щодо стягнення заборгованості задоволено частково то відповідно до ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» слід стягнути сплачений за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 2318,29грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стороною позивача заявлено до відшкодування 80 00,00грн. витрат на професійну правову допомогу.

Відповідно до вимог ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відноситься до витрат пов`язаних з розглядом справи.

На підтвердження понесених витрат позивача на правову допомогу до суду надано копію договору про надання правничої допомоги № 0207 від 02.07.2025, укладеного між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Апологет», предметом якого є надання правничої допомоги клієнту. Згідно п. 2.3 Договору вартість наданих послуг правничої допомоги за 1 кредитну справу складає: 8000,00грн. без ПДВ.

Згідно Акту № 2601 наданих послуг від 28.05.2026 сторони ТОВ ФК «Тайгер-Фінанс» та АО «Апологет» підписанням акту підтверджують надання послуг відповідно до положень договору про надання правничої допомоги № 0207 від 02.07.2025 надання правничої допомоги щодо боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 82628435 від 28.03.2025 на суму 8000,00грн.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Як зазначив Верховний суд у своїй постанові 24 січня 2022 року по справі № 757/36628/16-ц, у відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Додаткова постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30 червня 2022 року у справі № 915/517/21 містить висновок, що «відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Отже, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з нормами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Подібні правові позиції викладено у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/14598/20 та додатковій постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18».

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги. За неможливості встановити умови щодо порядку обчислення, форми та ціни правової допомоги згідно з умовами договору суди, залежно від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Такий висновок зроблено у постанові КЦС ВС від 28 вересня 2022 року по справі № 529/201/20.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Договором № 0107 визначено вартість наданих послуг у розмірі 8000,00грн., проте не вказано складові такої вартості та не визначено перелік і розмір послуг, пов`язаних з наданням правової допомоги.

Суд звертає увагу, що дана справа є типовою та нескладно, вказаний позов було подано шляхом його направлення через систему «Електронний суд», а розгляд самої справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін.

Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи обставини цієї справи, вказані вище, складність та категорію справи, часткове задоволення позову, а також положення ЄСПЛ та практику Верховного Суду щодо стягнення витрат на правову допомогу в цілому, суд вважає розмір витрат позивача завищеним, тому до стягнення підлягають такі витрати у розмірі 3000,00грн., що і буде становити співмірні і розумні витрати позивача на професійну правничу допомогу у цій справі.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 15,16, 141, 268, 280-289 ЦПК України, ст.ст. 512, 526, 612, 625, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» (ЄДРПОУ 43561909) заборгованість за кредитним договором № 82628435 від 28.03.2025 у розмірі 18830,56грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» (ЄДРПОУ 43561909) судовий збір в розмірі 2318,29грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» (ЄДРПОУ 43561909) 3000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст.ст. 354-356 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Сторони по справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс`код ЄДРПОУ 43561909, адреса: 79018, Львівська область м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя Л.О. Левченко