Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №569/17385/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/17385/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року м. Рівне

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Костюк О.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ст. 124 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

В протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №027124 від 15.07.2026 зазначено, що 14.05.2026, о 02 год 57 хв, в м. Рівне на перехресті вулиць В`ячеслава Чорновола – Міцкевича – Соборна, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Kia Ceed», д.н.з. НОМЕР_2 , не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, а саме проїжджаючи перехрестя, рухаючись по вул. Міцкевича в напрямку вул. В. Чорновола, не дала дорогу та не забезпечила безперешкодний проїзд транспортному засобу «Renault Dokker СКС RDK 01РП», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , в результаті чого відбулося зіткнення транспортних засобів, чим порушила п. п. 2.3 б, 3.2, 12.3 Правил дорожнього руху (надалі - ПДР). Внаслідок зіткнення транспортні засоби зазнали механічних ушкоджень та завдано матеріальних збитків.

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 124 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що керуючи транспортним засобом «Kia Ceed», д.н.з. НОМЕР_2 , рухалася по вул. Міцкевича в м.Рівне, зі швидкістю 20-30 км/год, та перетинала перехрестя вул. В. Чорновола-Міцкевича-Соборна в напрямку вул. В. Чорновола на дозволений сигнал світлофору. Виїхавши на перехрестя, помітила як з лівої сторони за 5-6 метрів наближався автомобіль «Рено», який допустив зіткнення з її автомобілем. Вказала, що завчасно не могла виявити автомобіль «Рено» та надати йому дорогу, оскільки оглядовість була обмежені будівлями зі сторони вул. Соборна Вважає, що не порушувала жодних пунктів ПДР, у зв`язку з цим просила закрити провадження у справі.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Шевчук С.В. звернувся до суду із запереченням на протокол про адміністративне правопорушення, в якому просив закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпА. В обґрунтування доводів вказав, що ОСОБА_1 здійснювала проїзд перехрестя вулиць В`ячеслава Чорновола – Міцкевича – Соборна на дозволений (зелений) сигнал світлофора, рухалася в межах допустимої швидкості, не мала об`єктивної можливості виявити службовий транспортний засіб поліції та завчасно зупинитися, оскільки оглядовість була обмежена будівлями зі сторони вул. Соборна, покликався на висновок експерта, згідно якого ОСОБА_1 не мала технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем «Renault», в її діях не вбачається порушення вимог ПДР, які знаходилися б в причинно-наслідковому зв`язку із скоєнням дорожньо-транспортної пригоди.

Потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що працює в поліції на посаді молодшого інспектора-кінолога, вказав, що в день події адміністративного правопорушення, керуючи службовим транспортним засобом, «Renault Dokker СКС RDK 01РП», д.н.з. НОМЕР_3 , з увімкненими проблисковими маячками синього та червоного кольорів та спеціальним звуковим сигналом, рухався по вул. Соборна в напрямку перехрестя вулиць В`ячеслава Чорновола – Міцкевича – Соборна. Перетинаючи вказане перехрестя, не помітив транспортний засіб «Kia Ceed», під керуванням ОСОБА_1 , веслідок чого відбулося зіткнення. Вважає, що правомірно відступив від вимог ПДР, так як виконував службове завдання.

Представник потерпілого ОСОБА_2 – адвокат Данилюк П.С. звернувся до суду із клопотанням, в якому просив визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, в обґрунтування якого вказав, що викладені обставини свідчать про те, що ДТП сталася внаслідок невиконання ОСОБА_1 безумовного обов`язку, встановленого п. 3.2 ПДР – зупинитися та дати дорогу транспортному засобу з увімкненими проблисковими маячками синього і червоного кольору, а також внаслідок обрання нею швидкості руху, що не відповідала об`єктивно обмеженій оглядовості перехрестя. Зазначив, що висновок експерта є недопустимим доказом, оскільки містить ряд оціночних правових суджень, неповно описує обставини справи, рух транспортних засобів та дії водіїв.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.

Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно зі ст. 124 КУпАП до адміністративної відповідальності може бути притягнуто за порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до п. 2.3 б ПДР водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до п. 3.2 ПДР у разі наближення транспортного засобу з увімкненим синім проблисковим маячком та (або) спеціальним звуковим сигналом водії інших транспортних засобів, які можуть створювати йому перешкоду для руху, зобов`язані дати йому дорогу і забезпечити безперешкодний проїзд зазначеного транспортного засобу (і супроводжуваних ним транспортних засобів).

Відповідно до п. 12.3 ПДР у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад), тобто настання реальних наслідків у вигляді ушкодження певних об`єктів.

Відповідно до п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23.12.2005 суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушень Правил дорожнього руху.

Отже, умовами настання адміністративної відповідальності за вказаною статтею є наявність: 1) порушень учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, 2) пошкоджень транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, 3) причинного зв`язку між порушенням Правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди.

Відсутність хоча б однієї з вищевказаних умов не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суду надано наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №027124 від 15.07.2026, повідомлення про запрошення ОСОБА_1 до підрозділу поліції від 15.07.2026, схему місця ДТП з ілюстративними таблицями від 14.05.2026, письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відомості про огляд ОСОБА_1 в медичному закладі після ДТП.

На переконання суду, зазначені докази не є належними та достатніми доказами вчинення особою адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.

Суд наголошує, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумніви у суду.

Схемою з місця ДТП підтверджено ділянку проїзної частини де сталась ДТП, напрямки руху обох транспортних засобів, точку зіткнення між ними та розташування транспортних засобів після зіткнення.

Між тим за відсутності відомостей щодо початку увімкнення звукового та світлового сигналів у службовому автомобілі та його розташування на проїзній частині на той момент, з прив`язкою до розташування в цей час автомобіля «Kia Ceed» - така схема самостійно не підтверджує порушення ОСОБА_1 вимог ПДР України.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 проходив службу на посаді молодшого інспектора-кінолога кінологічного центру ГУНП в Рівненській області.

Факт виконання ОСОБА_2 невідкладного службового завдання з використанням службового автомобіля підтверджується відомостями Журналу виїзду та повернення транспортних засобів та Журналу обліку виїздів кінологів кінологічного центру.

За змістом п. 3.1 ПДР України на водія оперативного транспортного засобу покладено обов`язок щодо дотримання трьох умов у їх сукупності: необхідності виконання невідкладного службового завдання; увімкнення проблискового маячка синього або червоного кольору і спеціального звукового сигналу; забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відсутність однієї з обставин не створює правових підстав для відступу від зазначених вимог ПДР України. При наданні водіям права відступати від деяких положень ПДР України водночас обумовлено, що подача спеціальних світлових і звукових сигналів не звільняє водія від відповідальності у тому випадку, якщо внаслідок такого відступу, початого ним без достатнього аналізу безпеки своїх дій, відбудеться ДТП.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 не мала об`єктивної можливості вчасно виявити поліцейський автомобіль та вжити заходів щодо уникнення зіткнення, що підтверджується дослідженим судом відеозаписом.

З відеозапису вбачається, що оглядовість ОСОБА_1 була обмежена будівлями зі сторони вул. Соборна в м. Рівне, тоді як автомобіль під керуванням ОСОБА_2 виїхав раптово, з моменту виявлення небезпеки ОСОБА_1 не мала можливості завчасно виявити рух службового автомобіля й вжити заходів до надання переваги у русі.

Долучений до матеріалів справи відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини дорожньо-транспортної пригоди, детально відновити послідовність подій, конкретизувати дії учасників дорожньо-транспортної пригоди та оцінити характеру руху транспортних засобів, отриманий у встановленому законом порядку, тому є належним та допустимим доказом. Крім того, відеозапис кореспондується з висновком судової інженерно-транспортної експертизи.

Так, з висновку судової інженерно-транспортної експертизи №3608-Е від 16.09.2026 вбачається, що ОСОБА_1 не мала технічної можливості уникнути зіткнення з транспортним засобом «Renault Dokker СКС RDK 01РП», д.н.з. НОМЕР_3 , в її діях не вбачається невідповідностей вимогам ПДР, які з технічної точки зору знаходяться у причинному зв`язку із скоєнням ДТП.

Зазначений висновок експертизи суд визнає належним і допустимим доказом, оскільки останній містить в собі докладні описи проведених досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на поставлені запитання, які ґрунтуються на відомостях, які сприймалися безпосередньо та які стали відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення дослідження.

Відповідно до практики ЄСПЛ справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю є кримінальними, мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції (справа «Лучанінова проти України»).

У рішеннях «Малофєєва проти росії» та «Карелін проти росії», Європейський суд з прав людини зауважив, що формулювання правопорушення, викладене у фабулі постанови про адміністративне правопорушення, слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведена не судом, а перед судом у змагальному процесі.

Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно зі ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, у даній справі відсутні належні та допустимі докази, на підставі яких у визначеному законом порядку, поза розумним сумнівом можливо встановити наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суть якого викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, та винуватість ОСОБА_1 у його вчиненні, а відтак провадження відносно останньої підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд.

Суддя Рівненського міського суду Олег КОСТЮК