Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №546/1066/26 — Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/1066/26

номер провадження 2/546/947/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Зіненка Ю.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

У вересні 2026 року до Решетилівського районного суду Полтавської області надійшла вищевказана позовна заява, вимоги якої обґрунтовані тим, що між відповідачкою та Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 22 серпня 2019 року було укладено договір позики № 2879267 (далі – Договір). Договір позики підписано електронним підписом позичальника. З правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», які опубліковані на сайті – https://mycredit.ua/ru/documents-license/, відповідачка ознайомилася до укладення кредитного договору. Згідно з умовами Договору ОСОБА_1 отримала кредитні кошти в сумі 5000,00 грн строком на 16 днів за акційною процентною ставкою – 1,60% в день протягом 16 днів за користування кредитними коштами та 2,70% в день – процентна ставка на прострочену позику. Вказані кошти були надані шляхом перерахування на картковий рахунок № НОМЕР_1 .

У зв`язку із неналежним виконанням умов Договору у відповідачки утворилась заборгованість в сумі 18 565,00 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту – 5000,00 грн та процентами – 13 565,00 грн.

03 квітня 2017 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та позивачем укладено договір факторингу № 03042017, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов`язується відступити позивачу права вимоги, а позивач зобов`язується їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах цього договору. Також умовами договору факторингу було передбачено, що право вимоги переходить до нового кредитор з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги. Згідно з реєстром прав вимоги від 14 січня 2020 року до ТОВ «ФК «Профіт Капітал» перейшло право вимоги за кредитним договором № 2879267.

Посилаючись на вищезазначені обставини, представниця позивача – Ушакевич Марина Петрівна просить стягнути з відповідачки заборгованість, оскільки ОСОБА_1 своє зобов`язання за договором не виконала. Також представниця позивача просила стягнути з відповідачки судові витрати у виді судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою судді від 09 вересня 2026 року у справі відкрите провадження та постановлено здійснювати розгляд справи 09 жовтня 2026 року за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Копію ухвали від 09 вересня 2026 року відповідачка отримала 18 вересня 2026 року, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 72).

Відзиву, заяв чи клопотань від відповідачки до суду не надходило.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи та давши їм належну оцінку, доходить наступних висновків.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 22 серпня 2019 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладений договір позики № 2879267 (далі – Договір). Договір підписаний відповідачкою електронним підписом з допомогою одноразового ідентифікатора – uMo2QRmSak (а.с. 19).

Згідно з пунктом 1 Договору позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю проценти від суми позики.

Пунктом 2 Договору узгоджені наступні умови кредитування: сума позики – 5000,00 грн; строк позики (строк договору) – 16 днів; дата повернення позики – 06 серпня 2019 року; розмір процентів у день (акційні) – 1,60%; розмір процентів на прострочену позику – 2,70%.

Відповідно до пункту 4.2. Договору кредиту позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього Договору йому зрозумілі.

Згідно з пунктом 5 Договору кредиту визначено, що цей договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

Також позивач додав до позову Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (а.с. 20-28), які не містять підпису відповідачки.

Відповідно до листа ТОВ «Платіжна установа «Фінекспрес» від 11 червня 2026 року 22 серпня 2019 року на картку № НОМЕР_1 були перераховані кошти в сумі 5000,00 грн (а.с. 34-35).

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», у відповідачки виникла заборгованість за Договором у сумі 12 285,00 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту – 5000,00 грн та процентами – 12 285,00 грн (а.с. 36-37).

03 квітня 2017 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК» Профіт Капітал» укладений договір факторингу № 03042017 (а.с. 38-40).

Згідно з пунктом 1.1. договору факторингу ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов`язується відступити позивачу права вимоги, а позивач зобов`язується їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах цього договору. Право вимоги переходить до нового кредитор з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги (пункт 4.1. договору факторингу).

Відповідно до положення пункту 8.2. договору факторингу строк дії цього договору закінчується 31 грудня 2017 року.

Згідно з додатковою угодою № 1 від 28 грудня 2017 року до Договору факторингу № 03042017 сторони дійшли згоди внести зміни до пункту 8.2. зазначеного Договору .Згідно з новою редакцією пункту 8.2. Договору факторингу № 03042017 від 03.04.2017 строк дії Договору починає свій перебіг з моменту, визначеного пунктом 8.1. Договору, та діє до 31 грудня 2017 року. При цьому передбачено, що у разі якщо жодна зі Сторін не повідомить іншу Сторону у письмовій формі про намір розірвати Договір не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку його дії, Договір вважається автоматично продовженим на строк до 31 грудня 2018 року (включно), а в подальшому — на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах.

Відповідно до Реєстру боржників № 89 від 14 січня 2020 року до Договору факторингу № 03042017 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало право вимоги ТОВ «ФК «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2879267 (а.с. 43-45).

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (стаття 1077 ЦК України).

Статтею 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з частиною першою статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (частини перша та друга статті 1046 ЦК України).

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина п`ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.

Факт укладення такого договору належним чином підтверджено доказами, наявними у матеріалах справи.

Договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису) договір між відповідачем та первісним кредитором не було б укладено.

Так, підписання договору відповідачкою підтверджується змістом договору, який містить усю необхідну для ідентифікації особи інформацію, а саме: прізвище, ім`я, по батькові відповідачки, номер паспорта та дату його видачі, РНОКПП та адресу місця проживання.

Доказів підписання договору від імені відповідачки іншими (третіми) особами, у тому числі через вчинення шахрайських дій, відповідачкою суду не надано, доказів звернення з даного факту до правоохоронних органів також не надано.

Отже, суд вважає, що позивачем доведено належними та достатніми доказами факт укладення договору саме відповідачкою.

Також суд вважає доведеним позивачем та не спростованим відповідачкою факт видачі кредитором кредиту у сумі 5000,00 грн та перерахування коштів відповідачці.

Отже, відповідачка умови кредитного договору порушила та у строк, встановлений умовами кредитного договору, кредитні кошти не повернула.

Щодо стягнення із відповідачки заборгованості за відсотками суд доходить наступних висновків.

Як було зазначено вище, умовами Договору визначено, що строк позики становить 16 днів, базова процента ставка – 1,60%. Вартість позики становить 1280,00 грн.

У свою чергу позивач просив стягнути з відповідачки заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами у сумі 13565,00 грн.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, припис абзацу другого частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики в разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 цього Кодексу, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У цій же постанові Велика Палата розмежувала поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання».

Окрім того, в п. 54 постанови Верховний Суд вказав, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Тобто, згідно з позицією Верховного Суду, припинення нарахування передбачених договором процентів можливо у двох випадках: закінчення строку кредитування, який визначений договором, та пред`явлення вимоги в порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року (справа № 910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18 січня 2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Враховуючи наведене, оскільки позивачем не було надано доказів, що строк кредитування відповідачки за Договором був пролонгований кредитодавцем, то нарахування і стягнення процентів за користування кредитом поза визначеним договором строком кредитування в межах окремого траншу суперечить вимогам ЦК України та вищевикладеним висновкам Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 27 липня 2021 року за № 910/18943/20 зроблено висновок, що оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення з боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Звертаючись до суду із цим позовом, позивач не заявляв вимоги про застосування судом частиною другою статті 625 ЦК України.

Умови договору мають бути чіткими і зрозумілими. При стягненні заявленої позивачем заборгованості за нарахованими процентами необхідно ґрунтуватися на чітко обумовлених між контрагентами умовах договору, якими визначено ціну кредиту і строк кредитування саме у 16 днів відповідно, а не двозначними умовами, які дозволяють кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму вартості кредиту. Такий механізм не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Як вбачається зі змісту кредитного договору та відповідно до умов надання окремого траншу кредиту автоматичної пролонгації надання траншу кредиту умовами договору не передбачено.

Узгоджений умовами договору 16-денний строк користування кредитними коштами (строк кредитування) сторони не змінювали.

У зв`язку із зазначеним строк кредитування становив тільки 16 днів.

Згідно з розрахунком заборгованості відповідачки, складеного ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», первісним кредитором нараховані відсотки в сумі 12 285,00 грн за період з 22 серпня 2019 року по 07 грудня 2019 року.

З цих підстав суд не приймає доводи сторони позивача про правомірність нарахованих відсотків після закінчення строку дії договору та слід виходити з того, що сторони не узгодили належним чином відповідальність за прострочення грошового зобов`язання відповідно до статті 625 ЦК України, у виді сплати процентів за неправомірне користування кредитом.

Отже, проценти, нараховані з 07 вересня 2019 року, тобто після закінчення строку кредитування, до стягнення не підлягають.

З огляду на вищезазначене суд вважає, що первісний кредитор правомірно нарахував проценти в сумі 1280,00 грн за період з 22 серпня 2019 року по 06 вересня 2019 року включно, тому вимога про стягнення заборгованості за відсотками підлягає частковому задоволенню на вказану суму нарахованих процентів.

Отже, позовні вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за наданими кредитними коштами та відсотками слід задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Профіт Капітал» заборгованість в сумі 6280,00 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту – 5000,00 грн та відсотками – 1280,00 грн.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З платіжної інструкції № 15336 від 09 липня 2026 року встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн (а.с. 1). Вказані кошти зараховані до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с. 64).

Зважаючи на те, що позовні вимоги суд задовольняє частково на суму 6280,00 грн, що становить 33,83% від ціни позову, з відповідачки відповідно до статті 141 ЦПК України підлягають до стягнення судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 900,69 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, які понесла сторона позивача слід зазначити наступне.

Відповідно до частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем було долучено копії: договору про надання правничої допомоги № 02-24 від 01 липня 2024 року (а.с. 47-50); додаткової угоди № 1/1 до договору про надання правничої допомоги № 02-24 від 01 липня 2024 року (а.с. 51); акта № 75 прийому-передачі реєстру боржників за договором про надання правничої допомоги № 02-24 від 01 липня 2024 року та акта № 75 прийому-передачі наданої правничої допомоги (а.с. 52, 53).

Відповідно до договору про надання правничої допомоги № 02-24 від 01 липня 2024 року (далі – Договір № 02-24), укладеного між ТОВ «ФК «Профіт Капітал» (клієнт) та адвокатським об`єднанням «Правовий курс» (об`єднання), об`єднання бере на себе зобов`язання по наданню клієнту за його зверненням на довгостроковій основі правничої допомоги у відповідності з умовами цього договору, а клієнт зобов`язуються прийняти надану йому правничу допомогу та здійснити оплату у відповідності до умов цього договору.

За договором про надання правничої допомоги в суді першої інстанції клієнт сплачує на користь об`єднання винагороду, розмір якої визначається та фіксується сторонами додатково в акті прийому-передачі наданої правової допомоги в залежності від строків вирішення спірних правовідносин, ступені важкості справи, обсягу правничих послу, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта (пункт 3.1. Договору № 02-24).

Згідно з додатковою угодою № 1/1 до Договору № 02-24 розмір фіксованої винагороди становить 7000,00 грн (а.с. 51).

Згідно з копією акта № 75 прийому-передачі реєстру боржників за договором про надання правничої допомоги № 02-24 від 01 липня 2024 року та копією акта № 75 прийому-передачі наданої правничої допомоги вартість наданих об`єднанням послуг щодо стягнення заборгованості за договором № 2879267 від 22 серпня 2019 року становить 7000,00 грн (а.с. 52, 53)

Частиною четвертою статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто, документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, на користь якої ухвалене рішення.

Понесені позивачем витрати пов`язані з розглядом справи та їх розмір є обґрунтованим.

Відповідно до положень частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи вищезазначене, у зв`язку із частковим задоволенням позову, а саме на суму 6280,00 грн, що становить 33,83% від ціни позову, понесені позивачем витрати на правову допомогу підлягають до стягнення з відповідачки у справі в розмірі 2368,10 грн на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 11, 12, 13, 76-81, 83, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (рахунок НОМЕР_2 , Банк АТ «Універсал Банк», МФО 322001) заборгованість за договором позики № 2879267 від 22 серпня 2019 року в сумі 6280 (шість тисяч двісті вісімдесят) гривень 00 копійок, яка складається із заборгованості за тілом кредиту – 5000 гривень 00 копійок та відсотками – 1280 гривень 00 копійок.

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (рахунок НОМЕР_2 , Банк АТ «Універсал Банк», МФО 322001) судові витрати по справі у виді судового збору у розмірі 900 (дев`ятсот) гривень 69 копійок та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2368 (дві тисячі триста шістдесят вісім) гривень 10 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», адреса: вул. Набережно-Лугова, 8, м. Київ, 04071, ідентифікаційний код юридичної особи – 39992082.

Представниця позивача – Ушакевич Марина Петрівна, адреса: пр-т Леоніда Каденюка, 23, а/с 57, м. Київ, 02094.

Відповідачка – ОСОБА_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3 .

Суддя Ю.В. Зіненко