Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №545/3238/26 — Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/3238/26

Провадження № 2/545/2738/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2026 р. м.Полтава

Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді: Ткачук О.В.,

за участю секретаря судового засідання: Делії Д.О.,

без участі сторін, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, в приміщенні суду в м. Полтава, цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») через систему «Електронний суд» звернувся до Полтавського районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява обґрунтована тим, що 06.01.2026 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ » та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 45211467, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у сумі 10 000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало ОСОБА_1 грошові кошти в обсязі та у строк визначені умовами кредитного договору. Відповідач, у свою чергу, не виконав умов кредитного договору щодо повернення кредиту та сплати процентів. 23.04.2026 ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ » (первісний кредитор) та ТОВ «ФК «ЄАПБ» (новий кредитор) уклали Договір факторингу № 23/04/26 згідно з яким позивач отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ » , в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 45211467 від 06.01.2026. У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» загальну суму заборгованості за кредитним договором № 45211467 від 06.01.2026 в розмірі 15 499,70 грн., з яких: заборгованість за кредитом 10 000,00 грн; заборгованість по відсотках в розмірі 49,70 грн., заборгованість по процентам за понадстрокове користування позикою у розмірі 4800,00 грн., комісія за надання позики – 650,00 грн. Також позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662, 40 грн.

Ухвалою суду від 08.07.2026 відкрите провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін, призначене у справі перше судове засідання, вирішено питання витребування доказів.

05.08.2026 до суду від АТ КБ «Приват банк» надійшли витребувані докази.

Представник позивача до суду не з`явився, у позовній заяві заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

11.08.2026 відповідач подав заяву, в якій просить визнати кредитні договори не дійсними, так як має психічне захворювання, на момент укладення договору перебував в стані загострення хвороби. Крім того кредитор не одноразово порушував законодавство. Неодноразово погрожував життю та здоров`ю його та близьких, дзвінки після 20:00 год. та у вихідні дні. Постійні дзвінки знайомим, друзям, колегам, близьким з постійним наголошенням та погрозами в разі не сплати боргу. В діях кредиторів вбачає шахрайські дії, також були пропозиції перекредитуватися в інших установах, які юридично належать їм.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання призначене на 01.10.2026 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки до суду не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, заяви про відкладення розгляду справи та/або про розгляд справи за його відсутності на адресу суду не надходили.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін на підставі доказів, які додані до матеріалів справи.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази та надавши їм правову оцінку за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що перед підписанням договору, 06.01.2026, відповідач заповнив Анкету-заяву на отримання фінансового кредиту, де зазначила власні персональні дані, зокрема, прізвище, ім`я, по батькові, дату народження, паспортні дані, номер картки платника податків, а також адресу, номер телефону (а.с. зворот 21).

06.01.2026 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 45211467, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит у розмірі 10 000,00 грн.

Згідно п. 2.2.2 договору строк кредитування/строк договору 7 днів.

За умовами пункту 2.2.3 договору процента ставка/день 0,071 % (фіксована).

Пунктом 2.2.4 договору встановлено, що комісія за надання кредиту 6,50 % від суми наданого кредиту(у що у грошовому виразі складає 650,00 грн. )

Дата надання кредиту 06.01.2026, дата повернення позики 12.01.2026.

Згідно з довідкою ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» № КД -000099919 від 05.06.2026, Дата 06.01.2026; номер платежу 347ac628-281c-47a6-8921-0dc66df08598;сума 10000,00 грн; отримувач Твердохліб Владислав – ЕПЗ номер НОМЕР_1 (а.с.25).

Відповідно до наданої на виконання ухвали суду письмової інформації АТ КБ «Приват Банк» від 05.08.2026 за вих. № 16458/26, на ім`я ОСОБА_1 , в банку емітована картка НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) (а.с. 68).

Відповідно до виписки по рахунку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) за період з 06.01.2026 по 11.01.2026 на вказаний рахунок зараховані кошти на суму 10000,00 грн. (а.с.69-70).

Згідно розрахунку, наданого ТОВ«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», загальна сума заборгованості за договором про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 45211467 від 06.01.2026 становить 15499,70 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу 10 000,00 грн.; заборгованість за відсотками 49,70 грн. сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою 4800,00 грн., комісія за надання позики 650 грн. (а.с.27-28).

23.04.2026 між ТОВ ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 23/04/26, у відповідності до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передало (відступило) позивачу за плату належні йому права вимоги, а позивач прийняв належні ТОВ «ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» право вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників (а.с. 34).

Відповідно до Реєстру боржників №2 від 23.04.2026 до вказаного Договору факторингу №23/04/26 від 23.04.2026, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 15 499,70 грн., з яких: 10000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 49,70 грн. сума заборгованості за відсотками; 4800,00 сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою; 650,00 грн. комісія за надання позики.

Згідно з положеннями ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно ст.642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

У ст.11 ЗУ "Про електронну комерцію" визначений порядок укладення електронного договору, зокрема пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ст.12 ЗУ "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.

З огляду на викладене, враховуючи, що договір про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 45211467 від 06.01.2026 підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора 21062, суд приходить до висновку, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено укладання з відповідачем правочину.

Факт укладення договору про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 45211467 від 06.01.2026 відповідачем не оспорюється.

При цьому суд відхиляє твердження відповідача щодо недійсності укладеного договору з посиланням на його укладення у стані загострення психічної хвороби, оскільки надані відповідачем до суду документи підтверджують, що відповідач є особою з інвалідністю ІІІ групи. Згідно епікриз – виписки від 19.12.2025 перебував на лікуванні у КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської міської ради» (а.с.73-79). Вказані докази не підтверджують наявність загострення психічної хвороби відповідача станом на час укладення кредитного договору 06.01.2026. При цьому будь-яких доказів на підтвердження того, що саме на час укладення кредитного договору відповідач не розумів значення своїх дій та не міг керувати ними, до суду не надано.

Першою та третьою частинами статті 512 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі Договору факторингу №23/04/26 від 23.04.2026 до ТОВ «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 45211467, який укладений 06.01.2026 між відповідачем та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», а, отже, позивач має право на стягнення заборгованості за вказаним договором на свою користь.

Відповідно до вимог частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У силу статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до положень статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 10 000,00 грн. підтверджений наданими АТ КБ «Приватбанк» письмовими доказами та не заперечується відповідачем.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження погашення відповідачем основної суми (тіла) кредиту у розмірі 10000,00 грн. за договором про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 45211467 від 06.01.2026, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині та наявність підстав для їх задоволення.

Що стосується позовних вимог про стягнення процентів за користування кредитними коштами, суд зазначає, що згідно з частиною першою ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 536 ЦПК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 року у справі № 202/4494/16-ц зроблений висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказаний висновок підтверджено Верховним Судом у постанові від 18 січня 2023 року у справі № 686/13446/15.

Отже, ТОВ «ЄАПБ» відповідно до ст. 1048 ЦК України, має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених відсотків за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.

Щодо нарахованих відсотків за понадстрокове користування кредитом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частинами 1-3 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно з ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз указаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та від 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу ч. 4 ст. 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18 січня 2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Отже, з огляду на наведені висновки, суд має дослідити зміст кредитного договору, здійснити його тлумачення і встановити правову природу процентів, що нараховані позивачем.

Судом було встановлено, що відповідно до п.2 договір про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 45211467 від 06.01.2026, сторонами був визначений строк кредитування - 7 днів, до 12.01.2026.

Пунктом 7.1 договір про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 45211467 від 06.01.2026 встановлено, що позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування або строку виплати позики, установлених цим договором (пролонгація) на підставі поданого до позикодавця звернення із зазначеною датою в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Продовження строку користування позикою здійснюється шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора. Кожного разу під час реалізації позичальником такого права.

Суд звертає увагу на те, що позивачем відповідно до ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК України не надано суду доказів пролонгації строку кредитування та укладення відповідних додаткових угод між сторонами, тому погоджений сторонами строк кредитування за договором про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 45211467 від 06.01.2026 становив 7 днів, з 06.01.2026 до 12.01.2026.

З досліджених доказів вбачається, що нарахування заборгованості по процентам за понадстрокове користування коштами за Договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №45211467 від 01.01.2026 у сумі 4 800,00 грн. є неправомірним, з огляду на те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинилося 12.01.2026, а тому нарахування відсотків з 13.01.2026 є безпідставним. Відтак позов у цій частині не підлягає до задоволення.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 10 000,00 грн. та суми заборгованості за відсотками у сумі 49,70 грн., 650,00 грн. комісія за надання кредиту, всього на загальну суму 10 699,70 грн.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн. Позовні вимоги задоволені частково, на 73,22 %. Отже, з відповідача підлягає стягненню на 1949,40 грн., який сплачений при подані позову.

Керуючись статтями 12, 141, 268, 280-289 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за договором про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 45211467 від 06.01.2026 у розмірі 10699,70 грн.(десять тисяч шістсот дев`яносто дев`ять грн. 70 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1949,40 грн.(одна тисяча дев`ятсот сорок дев`ять грн. 40 коп.).

В частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою у сумі 4800,00 грн. - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 08.10.2026.

Суддя О. В. Ткачук