Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №552/10116/26 — Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/10116/26

Провадження № 3/552/2078/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.10.2026 м. Полтава

Суддя Київського районного суду м. Полтави Айдаєв Р.З., за участю секретаря судового засідання Грачової К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною 3 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та матеріали, додані до них, щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтави, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП не встановлено,

встановив:

07.10.2026 до Київського районного суду м. Полтави з УПП в Полтавській області надійшов адміністративний матеріал про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та внаслідок автоматизованого розподілу судової справи між суддями надійшов до провадження судді Айдаєва Р.З.

З протоколу від 25.09.2026 серії ВАД № 122463 (а.с. 1), складеного відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.173-2 КУпАП, вбачається наступне.

25.09.2026 близько 21 год 00 хв за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно своєї колишньої співмешканки ОСОБА_2 фізичного характеру, а саме умисні дії, які полягали в ударі рукою в область тіла, а саме живіт, внаслідок чого була завдана шкода фізичному здоров`ю ОСОБА_2 . Правопорушення вчинено повторно протягом року.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав та пояснив, що його колишня співмешканка ОСОБА_3 прийшла до нього додому та вчинила сварку. Домашнього насильства не вчиняв, спільно не проживають. Просив суд провадження по справі закрити.

ОСОБА_2 пояснила, що ОСОБА_1 стосовно неї не вчиняв домашнього насильства, 25.09.2026 відбулася сварка, в ході якої ОСОБА_4 не навмисно відштовхнув її від себе. Потерпілої від домашнього насильства не являється, претензій до ОСОБА_1 не має.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, відповідно до положень статті 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Нормами ч. 3 ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, вчинено повторно протягом року, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

На підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 суд дослідив наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 122463 від 25.09.2026 (а.с. 1), письмові пояснення (а.с. 2, 3), терміновий заборонний припис стосовно кривдника (а.с. 4), форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства (а.с. 5-6), копію постанови Київського районного суду м. Полтави від 04.12.2025 (а.с. 7-8), відеозапис (а.с. 9).

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Разом із цим, вказані дії повинні бути умисними тобто особа, яка його вчинила, має усвідомлювати протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачати її шкідливі наслідки та бажати їх або свідомо допускати настання цих наслідків (ст. 10 КУпАП).

Таким чином, виходячи із зазначених вище норм законодавства, домашнє насильство, зокрема умисне вчинення діянь фізичного характеру, які утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, має наступні прояви: ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, внаслідок чого завдається шкода фізичному здоров`ю потерпілого.

Суд зазначає, що для того щоб відрізнити домашнє насильство від конфлікту, необхідно звернути увагу на те, що насильство є результатом свідомих дій людини і характеризується такими основними ознаками: умисність; спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, економічних, чи пов`язаних з вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство. Насильство - це умисні дії однієї або кількох осіб, що спричиняють шкоду іншій особі, порушують права і свободи та відбуваються в умовах значної переваги сил тих, хто скоює ці дії, що унеможливлює самозахист особи, котра страждає від цих дій. Якщо у вказаних діях відсутня хоча б одна з наведених ознак, такі дії не є насильством.

Конфлікт - це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби. Під час конфлікту часто відсутні одна чи кілька вищеперерахованих ознак.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд, дійшов висновку, що матеріали справи не містять належні та допустимі докази, які доводять факт завдання фізичної шкоди потерпілій ОСОБА_5 .

Також суд враховує надані пояснення останньою, з яких вбачається, що ОСОБА_6 не вважає себе потерпілою від домашнього насильства вчиненого ОСОБА_1 , завдання їй фізичного насильства не підтвердила.

Суд звертає увагу, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути належним та достатнім доказом для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, так як викладені у ньому обставини повинні бути перевірені за допомогою інших доказів.

У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява №36673/04) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

У відповідності до ст. 7 КУпАП, ст. 62 Конституції України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку встановлених законом, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, про закриття провадження по справі відносно ОСОБА_1 , в зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Керуючись ст. ст.245, 247, 251, 252 КУпАП,

постановив:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України закрити, у зв`язку із відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Р.З.Айдаєв