Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №524/6835/26 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Суд: Автозаводський районний суд м. Кременчука

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 07 жовтня 2026 р.

Справа: №524/6835/26

Суддя: Колеснікова О. М.

Справа № 524/6835/26

Провадження № 2/524/6019/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року м. Кременчук

Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:

головуючого судді Колеснікової О.М.,

секретар судового засідання Мирошніченко А.В.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

третя особа – ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін в приміщенні Автозаводського районного суду м. Кременчука цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання,

встановив:

26.05.2026 до Автозаводського районного суду м. Кременчука надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання, в якій вона просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , який продовжує навчання, у розмірі 1/4 частині з усіх видів його доходу щомісячно, до закінчення навчання, але не більше, ніж до досягнення сином 23 років.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка посилалася на те, що вона та відповідач є батьками ОСОБА_3 , 2008 року народження. Син після досягнення повноліття продовжує навчання на денній формі у Відокремленому структурному підрозділі «Фаховий коледж Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського», у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги та не має можливості самостійно забезпечувати себе. Відповідач добровільної матеріальної допомоги на утримання сина не надає.

Ухвалою судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 29.06.2026 відкрито провадження в справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, залучено до участі в справі ОСОБА_3 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Учасники справи, належним чином повідомлені про день, час та місце судового розгляду, в судове засідання не прибули.

Позивачка надала до суду заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідач про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

Суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі ст. ст. 280-281 ЦПК України.

За ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про його народження від 28.05.2008, серія НОМЕР_1 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Світловодськ Світловодського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області області, актовий запис № 161.

Згідно з довідками №2801912 та №2801850 від 28.05.2026 з Єдиного демографічного реєстру позивач та ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки №80-79/267 від 19.05.2026, виданої директором відокремленого структурного підрозділу «Фаховий коледж Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського» ОСОБА_3 навчається на третьому курсі денної форми навчання відокремленого структурного підрозділу «Фаховий коледж Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського» за спеціальністю «Комп`ютерна інженерія». Термін навчання – з 01.09.2023 по 30.06.2027.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 199 Сімейного Кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до статті 200 Сімейного Кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 Сімейного Кодексу України.

Відповідно до статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

В пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року зазначено про обов`язок батьків утримувати повнолітніх сина чи дочку, які продовжують навчання, після досягнення ними повноліття (незалежно від форми навчання), який (обов`язок) настає за обов`язкової сукупності трьох юридичних фактів: досягнення дитиною віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років і продовження ними навчання, потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі та наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Аналіз статей 182, 191, 199, 200, 201 СК України у поєднанні з основними правилами доказування (параграф перший глави п`ятої розділу першого ЦПК України) дає підстави зробити висновок про те, що обов`язок батька (матері) надавати матеріальну допомогу своїй дитині, яка продовжує навчання, презюмується. Батько (мати) можуть бути звільненні від такого обов`язку у разі доведеності факту неможливості надавати допомогу дитині, при цьому, зважаючи на специфіку спірних правовідносин, обов`язок доведення такого факту покладається саме на батька (мати), до яких пред`явлений позов.

Відповідно до частини 1 статті 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Враховуючи, що форма навчання повнолітнього сина позивачки та відповідача є денною, і він потребує матеріальних витрат на їжу, одяг, придбання підручників та інших матеріалів для навчання, суд вважає доведеною обставину щодо потреби сина в матеріальній допомозі батьків.

При цьому, слід врахувати, що ОСОБА_3 навчається на денній формі, що виключає його працевлаштування.

Обов`язок утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчання, є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, причому обов`язком особистим, індивідуальним. Батьки мають всебічно сприяти розвитку дітей, які хоча й досягли повноліття, однак продовжують навчання з метою здобуття спеціальності, що забезпечить їм можливість у подальшому працевлаштуватися та мати власний незалежний від батьків дохід. Забезпечення умов для такого розвитку та навчання пов`язане з належним наданням матеріальної допомоги, що має бути достатньою та не ставити повнолітніх у становище вибору між можливістю подальшої освіти і здобуття спеціальності та між необхідністю працевлаштування для власного матеріального забезпечення.

При вирішенні питання про розмір аліментів, які повинно бути стягнуто з відповідача, суд враховує вимоги ст.182 СК України та вважає необхідним стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки всіх видів доходу (заробітку).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне допустити до негайного виконання рішення суду про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви про стягнення аліментів звільнена (пункт 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір»).

Таким чином, відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями ст. ст. 12, 81, 141, 247, 263, 265, 280-284, 354, 430 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання повнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 26.05.2026 і до закінчення ним навчання, тобто до 30.06.2027.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подачі до Полтавського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 08 жовтня 2026 року.

Учасники справи:

Позивачка – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Третя особа – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Головуючий суддя О.М. Колеснікова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua