Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №379/1850/26 — Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/1850/26

Провадження № 2-о/379/72/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року м. Тараща Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого: судді Зінкіна В.І.,

за участю

секретаря судового засідання Карпової Т.І.,

заявниці ОСОБА_1 ,

представника заявниці – адвоката Кухаренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 1, в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису,

УСТАНОВИВ:

Представник заявника звернувся до суду із заявою, у якій просить суд видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , яким визначити наступні заходи тимчасового обмеження його прав, на строк 6 (шість) місяців, а саме:

1) заборонити ОСОБА_2 перебувати у місці проживання (перебування) ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;

2) заборонити ОСОБА_2 наближатися на відстань менше 200 (двохсот) метрів до місця проживання (перебування) ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;

3) заборонити ОСОБА_2 особисто та через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_2 , переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;

4) заборонити ОСОБА_2 вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто чи через третіх осіб.

В обґрунтування заяви вказує, що заявниця із ОСОБА_2 з 12.09.1993 перебувала у зареєстрованому шлюбі, який 18.09.2026 рішенням Таращанського районного суду Київської області у справі № 379/1308/26, розірвано. У шлюбі у подружжя народився син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Перебуваючи у шлюбі, заявник та заінтересована особа проживали разом, стосунки подружжя були пов`язані спільним побутом, правами та обов`язками, притаманними сім`ї. Проте, сімейне життя у подружжя останні дванадцять років не складалося через систематичні непорозуміння, різні погляди на життя, втрати любові та поваги, несумісні звички та характери, зловживання заінтересованою особою алкогольними напоями та проявами аморальної поведінки. Останній рік спільного подружнього життя для заявниці видався суцільним жахом, оскільки, кожного дня піддавалася домашньому насильству психологічного та фізичного характеру зі сторони заінтересованої особи. Поведінка ОСОБА_2 набула систематичного та повторюваного характеру, проявлялася в образах, приниженні, залякуванні, погрозах, агресивній поведінці, обмеженні свободи пересування заявниці, пошкодженні майна та інших діях, унаслідок чого заявниця була змушена неодноразово звертатися за захистом до правоохоронних органів. Обставини вчинення домашнього насильства не ґрунтуються виключно на твердженнях заявниці, а підтверджуються, зокрема, судовими рішеннями про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства.

Заявниця у судовому засіданні пояснила, що з 1993 по 2026 рік була у шлюбі з ОСОБА_2 , у них погіршилися відносини. Чоловік зловживав алкоголем. Проживали разом у будинку, частину якого їй подарувала її мати, за адресою АДРЕСА_2 . Чоловік став погрожувати, що вб`є її та закопає. З червня 2026 він викидав її речі. 21.06.2026 він її замикнув, не випускав. Ломом вибив вікно, кидався з ломом не неї. 30.06.2026 вона, як власник житла, зняла його з реєстрації. 06.08.2026 чоловік прийшов нетверезий, кинувся на неї з ломом, погрожував вбивством. Але за її проханням у неї ночував батько, і він її захистив. Чоловік вважав, що вона має виписатися з власної хати. Після цього чоловік пішов жити до своєї матері за адресою: АДРЕСА_3 . З того періоду вони разом не проживали. Однак чоловік приходить і шкодить майно, замки на хвіртці. Він забуває події. Одна вона з ним не зустрічається. 31.08.2026 чоловік прийшов до будинку, зрізав замки, забрав причіп. Вона віддала всі його речі і документи одразу, не заперечувала. Він знов її ображав та нецензурно лаявся, погрожував вбивством. 18.09.2026 вони розлучилися. Він їй постійно дзвонить і пише, пропонує зустрітися. Однак на зустріч приходе в стані сп`яніння, а потім забуває і знову пропонує зустрітися. Вона відчуває страх, оскільки чоловік ненавидить її, та готовий її знищити. Він казав, що закопає її під горіхом.

Представник заявниці – адвокат Кухаренко О.В. у судовому засіданні заяву підтримала, прохала її задовольнити.

Заінтересована особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належно. Жодних заяв чи клопотань, пояснень чи заперечень від нього на адресу суду не надходило.

За правилами ч.1 ст.350-5 ЦПК України неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

ОСОБА_1 (заявниця) та ОСОБА_2 (заінтересована особа) з 12.09.1993 перебувають у зареєстрованому Таращанським районним відділом ДРАЦС ЦМУ МЮ (м. Київ) шлюбі, актовий запис № 70 (а.с.9).

У період шлюбу у подружжя ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_3 (а.с.10).

18.09.2026 Таращанським районним судом Київської області у справі єдиний унікальний номер 379/1308/26 ухвалено заочне рішення про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 . Станом на 08.10.2026 рішення суду не набрало законної сили (а.с.11-14).

Заявниця відповідно до договору дарування жилого будинку (частини будинку) від 24.12.1996, посвідченого державним нотаріусом Таращанської державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за № 4262, є власником 52/100 частини будинку з відповідними надвірними будівлями, що розташований в АДРЕСА_2 (а.с.15-16).

Постановою Таращанського районного суду Київської області від 22.07.2026 у справі ЄУН 379/1352/26, яка набрала законної сили 04.08.2026, ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за фактом вчинення 21.06.2026 домашнього насильства відносно ОСОБА_1 за місцем спільного проживання у АДРЕСА_2 (а.с.17-20).

Постановою Таращанського районного суду Київської області від 04.09.2026 у справі ЄУН 379/1503/26, яка набрала законної сили 15.09.2026, ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП за фактом вчинення 05.08.2026, 06.08.2026 домашнього насильства психологічного та фізичного характеру, повторно протягом року, відносно ОСОБА_1 у АДРЕСА_2 (а.с.21-26).

31.08.2026 о 17 год. 34 хв. до відділення поліції №2 Білоцерківського районного управління поліції ГУНП у Київській області надійшла чергова заява ОСОБА_1 . У заяві повідомлялося, що 31 серпня 2026 року о 06 год. 50 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 знову вчинив щодо заявниці домашнє насильство психологічного та економічного характеру. Звернення зареєстровано в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» за № 6811, що підтверджується відповідним талоном-повідомленням (а.с.27).

Як вбачається з відомостей про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб № 6613 від 08.10.2026, ОСОБА_2 не зареєстрований у будинку, який належить заявниці.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до правил ст.350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Частиною 2 статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких - особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі.

Статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» значення термінів, які вживаються в цьому ж законі, зокрема:

домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала, а також погрози вчинення таких діянь;

психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі д дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи;

фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Згідно з ч.1-ч.4 ст.26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника має, зокрема, постраждала особа або її представник.

Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків:

заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;

усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;

обмеження спілкування з постраждалою дитиною;

заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;

заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;

заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.

Висновки суду

Заслухавши пояснення заявниці та її представника, оцінивши наявні ризики та даючи оцінку зібраним доказам у справі, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню всіх обставин, суд висновує про те, що викладені заявницею обставини підтверджені належними, достовірними та допустимими доказами.

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам поданим заявницею у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заяву слід задовольнити повністю та з метою запобігання ризиків повторного вчинення насильства відносно заявниці, слід видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , яким визначити ряд заходів тимчасового обмеження його прав, а саме: заборонити ОСОБА_2 перебувати у місці проживання (перебування) ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити ОСОБА_2 наближатися на відстань менше 200 (двохсот) метрів до місця проживання (перебування) ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити ОСОБА_2 особисто та через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_2 , переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборонити ОСОБА_2 вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто чи через третіх осіб.

Такі заходи, як вбачається із наведених вище норм закону та практики ЄСПЛ є виправданими, оскільки будь-яких своїх прав заінтересована особа не позбавляється, а лише законно тимчасово обмежуються з метою забезпечення реалізації та захисту прав потерпілої особи, а саме: права на життя, здоров`я, безпеку, житло, тощо, що мають у даному випадку пріоритет.

Також, вказані заходи є законними, переслідують законну мету та є пропорційними до мети, що переслідується, а також є необхідними в демократичному суспільстві з метою виховання особи в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття та запобігання вчиненню нових правопорушень.

Разом з цим, суд роз`яснює Заінтересованій особі, що метою реалізації обмежувального припису в межах ЦПК України є саме реалізація тимчасової перестороги, тимчасового заходу захисту на підставі оцінки ризиків здійснення домашнього насильства або його повторення. Обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи, а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях (постанова Верховного Суду від 05.09.2019 року по справі № 756/3859/19).

При цьому, суд вважає за доцільне встановити строк дії обмежувального припису шість місяців. Саме такий строк дії обмежувального припису, на переконання суду, в повній мірі відповідає характеру обставин у даній справі та такий строк забезпечить заявниці захист від потенційних проявів насильства збоку заінтересованої особи, а також матиме належний ефект стосовно самої заінтересованої особи з метою усвідомлення ним негативної поведінки та унеможливлення такої поведінки в майбутньому.

За заявою осіб, визначених ст. 350-2 ЦПК України, обмежувальний припис може бути продовжений судом на строк не більше шести місяців після закінчення строку, встановленого даним судовим рішенням, згідно із ч. 2 ст. 350-6 ЦПК України.

Розподіл судових витрат

За правилами ч.3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, відносяться на рахунок держави.

З огляду на викладене, судові витрати, пов`язані з розглядом даної цивільної справи необхідно віднести на рахунок держави.

Керуючись статтями 76-81, 89, 293, 350-1-350-8, 352, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису – задовольнити повністю.

Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , яким визначити наступні заходи тимчасового обмеження його прав, на строк 6 (шість) місяців, а саме:

1) заборонити ОСОБА_2 перебувати у місці проживання (перебування) ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;

2) заборонити ОСОБА_2 наближатися на відстань менше 200 (двохсот) метрів до місця проживання (перебування) ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;

3) заборонити ОСОБА_2 особисто та через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_2 , переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;

4) заборонити ОСОБА_2 вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто чи через третіх осіб.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивні частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії повного рішення суду вручити учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. Учасникам справи, які не були присутні у судовому засіданні, надіслати копію рішення суду рекомендованим листом з повідомленням про вручення негайно, але не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення.

Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити уповноважений підрозділ органу Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також виконавчий орган міської ради за місцем проживання (перебування) заявника.

Повне найменування учасників справи:

заявниця: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 ;

заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_4 .

Головуючий:В. І. Зінкін