Суд: Сквирський районний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою, з них:
Дата: 11 серпня 2026 р.
Справа: №381/1494/26
Суддя: Коваленко О. М.
Сквирський районний суд Київської області
Справа № 381/1494/26
Провадження № 2-о/376/77/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2026 року Сквирський районний суд Київської області в складі:
Головуючого судді – Коваленка О.М.
присяжних - Поспєлова Л.М., Щербатюка М.П.,
при секретарі – Щур Л.А.,
за участі заявника – ОСОБА_1 ,
представника заявника – Горбана В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сквира Київської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Міністерство Оборони України, Фастівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про оголошення фізичної особи померлою,
Встановив:
У провадженні Сквирського районного суду Київської області перебуває вищевказана цивільна справа.
В обґрунтуванні заяви зазначено, що заявник ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_1 від 16 березня 2006 року, видане відділом реєстрації актів цивільного стану Фастівського районного управління юстиції Київської області.
07 грудня 2022 року його син ОСОБА_2 підписав контракт з Міністерством оборони України в особі командира військової частини НОМЕР_2 полковника ОСОБА_3 і був призваний на військову службу на посаду стрільця-санітара 2 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_3 , військове звання солдат.
Листом сповіщення сім`ї від 09 червня 2025 року № 173 заявника повідомлено, що солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який 07 грудня 2022 року прийнятий на службу за контрактом через ІНФОРМАЦІЯ_2 , 02 червня 2025 року зник безвісти в результаті здійснення противником мінометного обстрілу позицій підрозділу, поблизу населеного пункту Котлярівка, Покровського району, Донецької області.
Згідно Акту службового розслідування від 13 липня 2025 року вх. № 23851, проведеного на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 21 червня 2025 року № 4050 « Про призначення службового розслідування за фактом зникнення безвісти 02 червня 2025 року солдата ОСОБА_2 під час бойових дій», заступником командира 1 мотопіхотної роти з психологічної підтримки персоналу мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_3 майором ОСОБА_4 , проведено службове розслідування за фактом зникнення безвісти стрільця-санітара 2 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_2 .
Відповідно до пункту 3 наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 16 липня 2025 року № 927, за результатами службового розслідування: зарахованого у розпорядження командира військової частини НОМЕР_3 , згідно наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 06 червня 2025 року № 157, стрільця-санітара 2 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_3 солдата ОСОБА_2 , вважати таким, що зник безвісти 02 червня 2025 року за особливих обставин, під час захисту Батьківщини, а саме: під час забезпечення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації під час воєнних дій на території України.
Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 17 липня 2025 року № 20250717-3552, який сформовано за заявою ОСОБА_1 № М-49527 від 08 липня 2025 року, ОСОБА_2 вважається особою, що зникла на території бойових дій (під час воєнних дій). За даним фактом Фастівським районним управлінням поліції в Київській області, відкрито кримінальне провадження № 12025111310000860 від 10 червня 2025 року, в рамках якого проводиться розшук.
Окрім Акта службового розслідування від 13 липня 2025 року вх. № 23851 факт без вести зникнення сина ОСОБА_2 підтверджується іншими матеріалами, які містяться у зазначеному акті, зокрема:
1. Доповідью № 14653 про факт зникнення безвісти військовослужбовця мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_1 ), солдата ОСОБА_2 , яка була складена командиром мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_3 майором ОСОБА_5 .
2. Витягом з журналу бойових дій військової частини НОМЕР_3 № 65/1053т від 01.06.2025, у якому зазначено, що в період часу з 18.03-18.25 02.06.2025, противник здійснив мінометний обстріл ВП АРГОН (мпб) в районі КОТЛЯРІВКА в напрямку НАДІЇВКА. Втрати мпб в о/с: зниклі безвісті: солдат ОСОБА_6 .
3. Показаннями свідків: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОГОРОДНЬОГО ОСОБА_9 , які разом з ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 знаходилися на вогневій позиції АРГОН і були свідками його загибелі.
4. Скріншотами фото на місцевості де знаходилася ВП АРГОН де безпосередньо перебували ОСОБА_6 та інші військовослужбовці військової частини НОМЕР_3 .
Заявник ОСОБА_1 , зазначає, що забрати тіло сина з бойових позицій не має можливості, у зв`язку з чим не може отримати документи, визначені Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 № 52/5, які є підставою для державної реєстрації смерті та видачі свідоцтва про смерть.
Юридична невизначеність щодо смерті сина заявника не дозволяє йому, як батьку отримати Свідоцтво про смерть сина ОСОБА_2 та оформити спадщину після його смерті, отримати державну допомогу членам сім`ї загиблого захисника України.
Необхідність оголошення особи померлою в судовому порядку пов`язана із неможливістю у позасудовому порядку встановити (підтвердити) факт загибелі (смерті) військового. При цьому є важливим, що особа загинула саме внаслідок збройної агресії російської федерації, зазначена позиція сформована Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду справа № 490/6057/19-ц від 05 грудня 2022 року.
З урахуванням викладеного, заявник просить суд:
Оголосити громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_4 в селищі Котлярівка Покровського району Донецької області, Україна, під час виконання службових (бойових) завдань із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України.
Ухвалою суду від 08.04.2026 прийнято заяву до розгляду та відкрито окреме провадження у справі.
22.07.2026 представник заінтересованої особи – Міністерства оборони України надав додаткові пояснення у справі, де зазначено, що звертаючись до суду з заявою про встановлення юридичного факту заявник зазначає, що оголошення померлим ОСОБА_2 необхідне для отримання свідоцтва про смерть та отримання одноразової грошової допомоги за загибель військовослужбовця при виконанні завдань з захисту Батьківщини та оформлення спадщини.
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється у порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.
Відповідно до ч. 1 ст. 16-1 ЗУ № 2011-ХІІ право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
Задоволення заяви у даній справі у порядку окремого провадження і оголошення ОСОБА_2 померлим безпосередньо впливатиме на права та обов`язки його спадкоємців, а також на їхнє право на отримання одноразової грошової допомоги, що свідчить про наявність спору про право.
Виходячи з цього, Міністерство оборони України заперечувало проти розгляду заяви про встановлення юридичного факту, а саме: оголошення ОСОБА_2 померлим у порядку окремого провадження на підставі існування, на думку Міністерства оборони України, спору про право.
Крім того, Міністерство оборони України зазначило, що заявник, звертаючись до суду з заявою про оголошення померлим свого сина ОСОБА_2 , посилається на ст. 46 Цивільного кодексу України та вказує на те, що на момент звернення до суду з заявою його син не з`являється за місцем свого проживання більше 6 місяців від дати, коли його визнано зниклим безвісти за особливих обставин, жодних відомостей про його місце перебування заявнику не надходило.
Міністерство оборони України просило суд звернути увагу на те, що син заявника визнаний зниклим безвісти за особливих обставин внаслідок участі у бойових діях поблизу населеного пункту Котлярівка, Покровського району, Донецької області. У силу цього заява про оголошення ОСОБА_2 померлим має розглядатися з дотриманням положень ч. 2 ст. 46 ЦК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
З тексту зазначеної норми вбачається, що передумовами для оголошення особи померлою у зв`язку з воєнними діями є: закінчення воєнних дій.
Воєнні дії на території України тривають у зв`язку з повномасштабною агресією російської федерації, внаслідок чого відповідно до положень Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 № 389-УІІІ (зі змінами) на всій території України указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 було введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжувався відповідними указами Президента України. Тобто, факт початку та завершення воєнних дій передбачає прийняття відповідних рішень уповноваженими суб`єктами владних повноважень.
Згідно з даним Переліком населений пункт Котлярівка Покровської міської територіальної громади Покровського району Донецької області належить до територій, на яких ведуться активні бойові дії (з 23.08.2024).
Відповідно до матеріалів справи наразі територія зайнята ворогом.
Таким чином, під час воєнних дій, збройних конфліктів загибель або зникнення осіб відбувається в умовах невизначеності, на територіях, де тривають активні бойові дії, або в тимчасово окупованих регіонах, що ускладнює вирішення питання розшуку фізичної особи.
Слід також врахувати, що територія населеного пункту Котлярівка Покровської міської територіальної громади Покровського району Донецької області є територією активних бойових дій, відтак, з об`єктивних причин на ній не проводились евакуаційні та оперативно-розшукові заходи, а також слідчі дії правоохоронних органів України.
Зважаючи на зазначене вище, Міністерство оборони України вважає, що воєнні дії у розумінні ч. 2 ст. 46 ЦК України на території де зник безвісти син заявника, не завершилися, в силу чого відсутні нормативно визначені у ЦК України підстави для оголошення ОСОБА_2 померлим.
Міністерство оборони України вважає, що саме такий правовий висновок у своїй постанові 11 грудня 2024 року у справі 755/11021/22 виклала Велика Палата Верховного Суду, який відповідно до ч. 1 ст. 263 ЦПК України є обов`язковим для врахування при вирішенні цієї справи.
Крім того Міністерство оборони України вважає, що також у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309.
Міністерство оборони України вказувало на те, що у ч. 2 ст. 46 ЦК України йдеться про можливість оголошення зниклої безвісти у зв`язку з воєнними діями особи померлою після спливу, щонайменше, 6-місячного строку з дня закінчення таких воєнних дій, а не з дати зникнення безвісти такої особи.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який продовжено. Тобто, воєнний стан в Україні триває до теперішнього часу.
Зважаючи на все зазначене вище, Міністерство оборони України просило суд звернути увагу на те, що строки, сплив яких є передумовою для можливості відкриття провадження у справі про оголошення особи померлою, які визначені у ч. 2 ст. 46 ЦК України, ще не почали спливати.
Оскільки станом на поточний момент день закінчення воєнних дій відсутній, то відлік встановленого шестимісячного строку відповідно ще не розпочався, у зв`язку із чим звернення заявника до суду із заявою про оголошення особи померлим є передчасним.
В судовому засідання заявник ОСОБА_1 надав пояснення аналогічні викладеним у заяві, вимоги заяви підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.
Представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Горбан Віктор Михайлович в судовому засіданні підтримав заяву та просив її задовольнити.
Представник Міністерства оборони України Салівон Дмитрій Олександрович у судове засідання не з`явився, у наданих додаткових поясненнях просив розгляд справи здійснювати без участі представника Міністерства оборони України (а. с. 102 звортня сторона).
Представник заінтересованої особи Фастівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі у судове засідання не з`явився, 30.07.2026 начальник відділу Іщук Яна надала заяву про розгляд справи без їхньої участі, заперечень щодо оголошення фізичної особи померлою не мають (а. с. 108).
Суд вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Відповідно до частини першої статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (частини друга, третя статті 46 ЦК України).
Район воєнних (бойових) дій – це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії (стаття 1 Закону України "Про оборону України").
Бойові дії – це форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння).
Основними видами бойових дій є оборона та наступ.
В частині 1 ст. 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.
Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у Постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.
У Постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути зокрема письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.
Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.
Подібні висновки висловлені у Постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23).
Суд зауважує, що суд не констатує смерть фізичної особи, а оголошує фізичну особу померлою у судовому порядку у разі встановлення обставин, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.
Оголошення судом громадянина померлим усуває невизначеність у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою.
Водночас частиною другою статті 20 Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" передбачено, якщо особа, зникла безвісти за особливих обставин, оголошена померлою, але її останки не знайдено, проведення розшуку не припиняється до встановлення її місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження останків такої особи.
У відповідності до вимог ч. 1,2,3 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що 24.11.2022 заявник ОСОБА_1 отримав сповіщення сім`ї від 09 червня 2025 року № 173, яким йому було зі скорботою сповіщено про те, що солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який 07 грудня 2022 року прийнятий на службу за контрактом через ІНФОРМАЦІЯ_2 , 02 червня 2025 року зник безвісти в результаті здійснення противником мінометного обстрілу позицій підрозділу, поблизу населеного пункту Котлярівка, Покровського району, Донецької області (а.с. 17).
Згідно Акту службового розслідування від 13 липня 2025 року вх. № 23851, проведеного на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 21 червня 2025 року № 4050 « Про призначення службового розслідування за фактом зникнення безвісти 02 червня 2025 року солдата ОСОБА_2 під час бойових дій», заступником командира 1 мотопіхотної роти з психологічної підтримки персоналу мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_3 майором ОСОБА_4 , проведено службове розслідування за фактом зникнення безвісти стрільця-санітара 2 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_2 (а.с. 27-42).
Відповідно до пункту 3 наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 16 липня 2025 року № 927, за результатами службового розслідування: зарахованого у розпорядження командира військової частини НОМЕР_3 , згідно наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 06 червня 2025 року № 157, стрільця-санітара 2 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_3 солдата ОСОБА_11 , вважати таким, що зник безвісти 02 червня 2025 року за особливих обставин, під час захисту Батьківщини, а саме: під час забезпечення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації під час воєнних дій на території України.
Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 17 липня 2025 року № 20250717-3552, який сформовано за заявою ОСОБА_1 № М-49527 від 08 липня 2025 року, ОСОБА_2 вважається особою, що зникла на території бойових дій (під час воєнних дій). За даним фактом Фастівським районним управлінням поліції в Київській області, відкрито кримінальне провадження № 12025111310000860 від 10 червня 2025 року, в рамках якого проводиться розшук.
З урахуванням приписів статті 46 ЦК України, суд дійшов висновку про те, що вказані обставини з достатньою вірогідністю підтверджують загибель під час виконання бойового завдання у вказаному районі воєнних (бойових) дій сина заявника – солдата ОСОБА_2 та існують достатні підстави, підтверджені належними доказами, для оголошення його загиблим (померлим) під час виконання військового обов`язку із захисту Батьківщини від дня вірогідної смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 в населеному пункті Котлярівка Покровського району Донецької області, Україна.
Суд зазначає, що з урахуванням конкретних обставин справи оголошення фізичної особи померлою можливе після спливу шести місяців з дня настання відповідної події – загибелі під час виконання бойового завдання, під час виконання якого ОСОБА_2 загинув, що підтверджується належними та допустимими доказами, неведеними вище.
Згідно п.13 Постанови Пленуму Верхового Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», громадянин може бути оголошений у судовому порядку померлим, у разі неможливості встановлення факту його смерті, який встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце за певний час та за певних обставин.
Таким чином, докази, які долучені до заяви про оголошення фізичної особи померлою, не містять жодних суперечностей щодо обставин зникнення військовослужбовця ОСОБА_2 , дають можливість зробити вірогідне припущення про його смерть під час виконання бойового завдання ІНФОРМАЦІЯ_4 в населеному пункті Котлярівка Покровського району Донецької області, Україна.
З моменту вказаної події 02.06.2025 до моменту звернення до суду з цією заявою минуло більше шести місяців. Від встановлення факту загибелі військовослужбовця під час виконання бойового завдання внаслідок збройної агресії держави-окупанта проти України залежить виникнення та реалізація спадкових прав, а також особистих майнових та немайнових прав заявника як члена сім`ї загиблого військовослужбовця.
У своїй Постанові 11 грудня 2024 року у справі 755/11021/22 виклала Велика Палата Верховного Суду зазначила що шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.
Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, де зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані рф території України. До того ж цей наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території.
Отже, суди можуть використовувати дані, зокрема з Наказу № 309, для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України.
Так, відповідно до Переліку територій на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, згідно до затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (зі змінами), селище Котлярівка Покровського району Донецької області було і є зоною активних і жорстоких бойових дій та перебуває під тимчасовим контролем російських окупаційних військ після інтенсивних зіткнень на Покровському напрямку. Населений пункт був захоплений армією РФ влітку 2025 року під час наступальних дій.
При цьому судом взято до уваги, що як було встановлено службовим розслідуванням по факту зникнення безвісти солдата ОСОБА_2 , безпосереднім місцем бойового зіткнення з ворогом, при якому зник безвісти солдат ОСОБА_2 було не само селище Котлярівка, а позиції у районі населеного пункту, які після завершення бойового зіткнення залишилися під контролем ворога.
Отже, за таких обставин, доводи представника Міністерства оборони України про те, що беззаперечним доказом завершення активний бойових дій може лише бути віднесення конкретного населеного пункту до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, згідно з затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, суд оцінює критично, тому, що згідно з обставинами зазначеними вище, які були встановлені в ході розгляду справи, безпосереднім місцем бойового зіткнення з ворогом, при якому зник безвісти солдат ОСОБА_2 було не саме селище Котлярівка Покровського району Донецької області, а позиції у районі населеного пункту, які після завершення бойового зіткнення залишилися під контролем ворога.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий п.9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп2003).
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
При цьому суд вважає за необхідне роз`яснити заявнику, що згідно ст. 309 ЦПК України, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо буде одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.
На підставі викладеного та керуючись ст. 15,16,46,47 ЦК України, ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 20 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», ст. 2,4,12,13,76,81,89,258,259,263 – 265, 293,306,309, 319, 351,352,354,355 ЦПК України, суд
Ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Міністерство Оборони України, Фастівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про оголошення фізичної особи померлою – задовольнити в повному обсязі.
Оголосити громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_4 в селищі Котлярівка Покровського району Донецької області, Україна, під час виконання службових (бойових) завдань із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України.
Роз`яснити заявникові, що згідно ст. 309 ЦПК України, у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або іншою заінтересованою особою. Копію рішення суд надсилає відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для анулювання актового запису про смерть.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя О.М. Коваленко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua