Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №370/1622/26 — Макарівський районний суд Київської області

"23" вересня 2026 р. Справа № 370/1622/26

Провадження № 2/370/892/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 рік с-ще Макарів

Макарівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Бізяєвої Н.О.

за участю секретаря судового засідання Мінасян Я.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ще Макарів, в порядку в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Бізнес Позика» через систему «Електронний суд» звернулось до суду із вищезазначеним позовом, в якому просить: стягнути з ОСОБА_1 на їх користь заборгованість за Договором № 564167-КС-001 від 04.11.2025 року у розмірі 29 800,00 грн., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту – 10 000,00 грн.; суми прострочених платежів про процентах – 14 000,00 грн.; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України - 5 000,00 грн; суми прострочених платежів за комісію – 800,00 грн. та сплачену суму судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 04.11.2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 505966-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, який було підписано одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст. 12 Закону України „Про електронну комерцію. Відповідно до умов договору про надання кредиту № 564167-КС-001 від 04.11.2025 року ТОВ «Бізнес Позика» надало ОСОБА_1 кредит на суму 10 000 гривень на строк 24 тижні із процентною ставкою 1% в день. Комісія за надання кредиту – 2 000 гривень. Кінцева дата повернення кредиту – 21.04.2026 року. На підставі погоджених умов, викладених в договорі, ТОВ «Бізнес Позика» надало відповідачу кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на його банківський рахунок за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної карти) № НОМЕР_1 , який відповідачем було вказано особисто під час укладання договору. В подальшому, відповідач порушив умови договору, не повернув у повному обсязі отримані кредитні кошти, а також не виконав інші зобов?язання перед ТОВ „Бізнес позика за вказаним договором. Станом на 21.04.2026 року заборгованість відповідача перед позивачем за договором про надання кредиту № 505966-КС-001 від 04.11.2025 року становить 29 800,00 грн., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту – 10 000,00 грн.; суми прострочених платежів про процентах – 14 000,00 грн.; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України - 5 000,00 грн; суми прострочених платежів за комісію – 800,00 грн.

Представник позивача - ТОВ «Бізнес Позика» в судове засідання не з`явилася, але подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення по справі заочного рішення у випадку неявки в судове засідання відповідача не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про день та час розгляду справи був повідомлена належним чином, шляхом направлення судової кореспонденції на зареєстровану адресу, а також шляхом розміщення оголошення через офіційний портал "Судова влада України" веб-сторінку Макарівський районний суд Київської області. Заяв про поважність неявки в судове засідання, відзиву, заперечень на позовну заяву не надав, а тому суд, відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, вважає можливим вирішити справу на підставі наявних доказів без участі відповідача.

На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно з ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Згідно з ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов?язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ст. 1048 ЦК України розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України „Про електронну комерцію, який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Згідно з ст. 3 Закону України „Про електронну комерцію електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону України „Про електронну комерцію).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 6 Закону України „Про електронні документи та електронний документообіг електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

В судовому засіданні встановлено, що 12 липня 2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту № 564167-КС-001 шляхом обміну електронними повідомленнями, який було підписано одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст. 12 Закону України „Про електронну комерцію. Відповідно до умов договору про надання кредиту № 564167-КС-001 від 04.11.2025 року ТОВ «Бізнес Позика» надало ОСОБА_1 кредит на суму 10 000,00 гривень на строк 24 тижні із процентною ставкою 1% в день. Комісія за надання кредиту – 2 000,00 гривень. Кінцева дата повернення кредиту – 21.04.2026 року.

На підставі погоджених умов, викладених в договорі, ТОВ «Бізнес Позика» надало відповідачу кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на його банківський рахунок за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної карти) № 564167-КС-001, який відповідачем було вказано особисто під час укладання договору. В подальшому, відповідач порушив умови договору, не повернув у повному обсязі отримані кредитні кошти, а також не виконав інші зобов`язання перед ТОВ «Бізнес Позика» за вказаним договором. Станом на 21.04.2026 року заборгованість відповідача перед позивачем за договором про надання кредиту № 564167-КС-001 від 04.11.2025 року становить 29 800,00 грн., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту – 10 000,00 грн.; суми прострочених платежів про процентах – 14 000,00 грн.; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України - 5 000,00 грн; суми прострочених платежів за комісію – 800,00 грн. Зазначені обставини не оспорюються сторонами, а також це встановлено з досліджених судом письмових доказів, зокрема, договору про надання кредиту № 564167-КС-001 від 04.11.2025 року, пропозиції (оферта) укласти договір про надання кредиту № 564167-КС-001 від 04.11.2025 року, прийняття (акцепт) пропозиції щодо укладання договору про надання кредиту № 564167-КС-001 від 04.11.2025 року, повідомлення ТОВ «Бізнес Позика» про візуальну форму послідовності дій відповідача ОСОБА_1 при укладенні договору про надання кредиту № 564167-КС-001 від 04.11.2025 року, анкети клієнта ОСОБА_1 , підтвердження ТОВ «Бізнес Позика» про здійснення переказу грошових коштів ОСОБА_1 , Правил надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика», довідки про стан заборгованості за договором про надання кредиту № 564167-КС-001 від 04.11.2025 року, паспорта споживчого кредиту, розрахунку заборгованості за договором про надання кредиту № 564167-КС-001 від 04.11.2025 року.

Згідно з ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачем ОСОБА_1 відповідно до ст. 81 ЦПК України будь-яких заперечень на позовні вимоги станом на час розгляду справи не подано, як і не подано доказів, що свідчать про неправильність представлених позивачем розрахунків суми заборгованості, що нарахована згідно умов укладеного договору.

Щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості за комісією суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» (далі Закон) загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.

Так, у договорі про надання кредиту не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговування кредитної заборгованості (списання, зарахування кредитної заборгованості, розрахунково-касові операції, надання консультативних та інформаційних послуг) за які встановлена одноразова комісія за обслуговування кредитної заборгованості, взагалі незрозуміла економічна суть такої комісії, яка насправді виглядає як штучний спосіб підвищити фактичний розмір процентів за користування кредитом, а не плата за послуги, тому у відповідача відсутній обов`язок сплачувати таку комісію у розмірі 800,00 грн.

Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду викладеного у постанові від 06.11.2023 у справі № 204/224/21.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 вказала, що з урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.

Щодо стягнення неустойки у розмірі 5 000,00 грн., суд виснує наступне.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався, востаннє Указом Президента України № 478/2025 від 14 липня 2025 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 7 серпня 2025 року строком на 90 діб.

Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, пунктом 2 частини 3 розділу II «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України № 2120-IX передбачено, що цей Закон застосовується до відносин за прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, що виникли у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування.

Кредитний договір укладено 04.11.2025 року, тобто під час дії воєнного стану, отже на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п. 18 Перехідних положень ЦК України.

Також Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року №183/7850/22(61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Таким чином, вимога про стягнення неустойки за кредитним договором не підлягає задоволенню.

Проаналізувавши та оцінивши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що оскільки ТОВ «Бізнес позика» взяті на себе зобов`язання по укладеному договору про надання кредиту № 564167-КС-001 від 04.11.2025 року виконало у повному обсязі, а відповідачем ОСОБА_1 порушено умови вказаного договору, заборгованість по платежах та поточні платежі відповідно до умов укладеного договору ним своєчасно не сплачувалися, слід стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес позика» 24 000,00 гривень заборгованості.

В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь ТОВ «Бізнес позика» 2 144 гривень 21 копійки судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову, пропорційно до задоволених судом позовних вимог (2662,40х24 000,00/29 800,00=2 144,21).

Керуючись ст. 13, 81, 141, 263-265, 279, 280-284, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором № 564167-КС-001 про надання кредиту від 04.11.2025 року в розмірі 24 000 (двадцять чотири тисячі) грн. 00 коп., яка складається із: сума прострочених платежів по тілу кредиту – 10 000,00 грн; сума прострочених пдлатежів по процентам – 14 000,00 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 144 (дві тисячі сто сорок чотири) грн. 21 коп.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Макарівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 04 жовтня 2026 року.

Відомості про сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», адреса:01133, м. Київ, б. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, код за ЄДРПОУ: 41084239.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя: Н.О. Бізяєва