Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №369/13927/26 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/13927/26

Провадження № 3/369/7169/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

05.10.2026 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Гришко О. М., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП № 3 Бучанського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №684207 від 05.06.2026 зазначено, що 05.06.2026 року о 02 год 55 хв в с. Святопетрівське, вул. Амосова, 67, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «FORD» д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: порушення мови, координації рухів, зіниці очей не реагують на світло, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я «Ірпінська ЦРЛ» водій відмовився у встановленому законом порядку.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху і вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день та час судового засідання повідомлявся шляхом направлення SMS-повідомлення. Клопотань про відкладення розгляду від нього не надходило.

В судове засідання з`явився захисник ОСОБА_1 – адвокат Оксанич Р.В., який не заперечував щодо розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 та просив закрити провадження по справі відносно останнього, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З метою уникнення затягування розгляду справи, відповідно до ст. 268 КУпАП вважаю за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі матеріалів.

Вислухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є в тому числі своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами по справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, свідків, показань технічних приладі та засобів фото - і відео спостереження та іншими доказами.

Частиною 2 статті 251 КУпАП встановлено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, до матеріалів справи було долучено: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 684207 від 05.06.2026, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05.06.2026, диск з відеозаписом.

Надаючи оцінку вказаним доказам, звертаю увагу на наступне.

З дослідженого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що будуть їхати до медичного закладу для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Після чого ОСОБА_1 сів до службового транспортного засобу, який розпочав рух (тайм-код 03:12:20). Надалі відеозапис зупиняється (тайм-код 03:13:12) та поновлюється (тайм-код 03:14:48), і працівники поліції задають ОСОБА_1 питання, чи буде він їхати до медичного закладу, на що ОСОБА_1 відмовився.

Тобто за півтори хвилини, протягом яких не здійснювався відеозапис, позиція ОСОБА_1 без будь-яких пояснень та обґрунтувань як з боку працівників поліції, так і ОСОБА_1 змінилась на протилежну. При цьому, за змістом розмов працівників поліції (тайм-код 03:09:44), останні не мали бажання везти ОСОБА_1 до медичного закладу для проведення огляду.

На думку суду вказані дії працівників поліції відносно ОСОБА_1 носили характер провокації, оскільки з матеріалів справи не зрозуміло, що відбувалось в період з 03:13:12 по 03:14:48 і чому ОСОБА_1 , який за змістом відеозапису погодився пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі і поїхав туди з працівниками поліції, відмовився від проходження огляду після того, як відеозапис було перервано .

Підбурювання з боку поліції має місце тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб`єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений (Рішення ЄСПЛ у справі «Раманаускас проти Литви» від 5 лютого 2008 року).

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ докази отриманні в результаті провокації є недопустимими.

За таких обставин визнаю недопустимим відеозапис, на якому зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, оскільки він отриманий внаслідок провокації з боку працівників поліції.

Згідно з положеннями ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку про відсутність доказів скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.130 КУпПА.

За таких обставин, вважаю за необхідне закрити провадження у справі про адміністративні правопорушення у відношенні ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 130, 245, 247, 251, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення України, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушеня, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Гришко О.М.