Вирок від 08 жовтня 2026 р. у справі №366/2462/26 — Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/2462/26

Провадження № 1-кп/366/263/26

В И Р О К

Іменем України

09 жовтня 2026 року Іванківський районний суд Київської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання – ОСОБА_2 за участю сторін кримінального провадження: прокурора – ОСОБА_3 , обвинуваченої – ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Іванків кримінальне провадження № 12026111190000041 від 29.07.2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Губин, Іванківського району, Київської області, українки, громадянки України, з середньою-технічною освітою, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не інвалід, вдова, має на утриманні двох малолітніх дітей 01.08.2009 та ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває у декретній відпустці, раніше не судима, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 267 -1 КК України

ВСТАНОВИВ:

Так, 28.07.2026 року у період часу з 13 години до 15 години, ОСОБА_4 , маючи умисел на збір продуктів харчування рослинного походження лісових грибів Лисичок на території зони безумовного відселення, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, з подальшим їх переміщенням за межі вказаної зони, через прориву дротяній огорожі, проникла на територію 16-го відділу 256-го лісового кварталу Куповатського ПНВД ДУ ЧРЕБЗ, зони відчуження, де назбирала 17,8 кг грибів Лисичок, які поклала до завчасно заготовленні для цього три полімерних пакети та пластикове відро об`ємом 5 літрів, та в подальшому намагалась перемістити за межі зони відчуження без передбаченого законом дозволу та без проведення дозиметричного контролю лісові гриби Лисички, однак злочин не було закінчено, з причин, що не залежали від її волі, так як була виявлена та затримана працівниками поліції, які здійснювали патрулювання зони відчуження.

Таким чином ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні закінченого замаху на переміщення будь-яким способом за межі зони відчуження без надання передбаченого законом дозволу та без проведення дозиметричного контролю продуктів харчування рослинного походження лісових грибів Лисичок, оскільки вона виконали усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 267-1 КК України.

У судовому засіданні, після виконання вимог ст. 348 КПК України, після роз`яснення суті пред`явленого обвинувачення, обвинувачена ОСОБА_4 , свою вину у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 267-1 КК України визнала повністю, щиро розкаялась, запевнила, що у майбутньому більше такого не повториться.

У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

В судовому засіданні встановлено, що викладені фактичні обставини справи ніким не оспорюються, обвинувачена та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих фактичних обставин і у суду немає сумнівів у добровільності їх позиції, тому суд дослідив лише письмові матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, в тому числі досудову доповідь; постанову про визнання речових доказів; протокол радіаційного вимірювання, квитанцію про отримання на зберігання речових доказів.

Інші докази, здобуті в ході досудового слідства не досліджувались в судовому засіданні, у зв`язку з визначенням порядку та об`єму дослідження доказів, передбаченому ч. 3 ст. 349 КК України, оскільки покази ОСОБА_4 відповідають фактичним обставинам кримінального правопорушення та ніким не оспорюються.

Так, будучи допитаними в якості обвинуваченої, ОСОБА_4 повністю підтвердили обставини викладені в обвинувальному акті.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

Згідно досудової доповіді складеної заступником начальника відділу Філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області Вишгородський районний відділ № 2, ОСОБА_5 від 02.10.2026 року, щодо обвинуваченої ОСОБА_4 з урахуванням інформації, що характеризує особу обвинуваченої, її спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення відповідно до результатів оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення, орган пробації, вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе без обмеження або позбавлення волі на певний строк, та призначити покарання у межах санкції статті.

Так, згідно наданих характеристик за місцем проживання, обвинувачена ОСОБА_4 характеризується позитивно, скарг на її поведінку не надходило, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, вдова, виховує двох малолітніх дітей, раніше не судима.

Так, вина обвинуваченої ОСОБА_4 доведена, а її умисні дії кваліфіковано вірно за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 267-1 КК України, як вчинення з прямим умислом закінченого замаху на порушення вимог режиму радіаційної безпеки, тобто переміщення будь-яким способом без надання передбаченого законом дозволу та без проведення дозиметричного контролю продуктів харчування рослинного походження.

Обставинами, які, відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченої, ОСОБА_4 суд визнає щире.

Обставин, які б відповідно до ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченої, ОСОБА_4 судом не встановлено.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу.

За ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст. 53 КК України - штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених цим Кодексом, з урахуванням положень частини другої цієї статті.

За ч. 2 ст. 53 КК України - розмір штрафу визначається судом з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п`ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями цього Кодексу не передбачено вищого розміру штрафу.

При визначені виду і міри покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд бере до уваги ступінь і характер скоєного злочину, відомості про особу, обставину, яка пом`якшує покарання, відсутність обставин, які б обтяжували покарання, вік, майновий та сімейний стан, а тому вважає, що обвинуваченій слід призначити покарання в межах санкції статті у виді штрафу.

Запобіжний захід не обирався.

Цивільний позов не заявлений.

Процесуальні витрати відсутні.

Речові докази вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 366-368, 371, 374, 376, 395 КПК України, суд-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення - злочину передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 267-1 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в перерахунку становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Запобіжний захід не обирався та підстави для його обрання відсутні.

Цивільний позов не заявлений.

Процесуальні витрати відсутні.

Речові докази: Лісові гриби виду «Лисички» загальною вагою 17,8 кг. - знищити.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Згідно ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Суддя ОСОБА_6