Суд: Бориспільський міськрайонний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них
Дата: 06 травня 2026 р.
Справа: №359/12072/25
Суддя: Муранова-Лесів І. В.
Провадження № 2/359/1531/2026
Справа № 359/12072/25
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«07» травня 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Муранової-Лесів І.В.,
при секретарі - Кулакевич В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі Київської області цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області до ОСОБА_1 про повернення переплачених коштів, -
В С Т А Н О В И В :
09.10.2026 в системі «Електронний суд» Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області звернулося до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених пенсійних коштів у розмірі 18412,10 грн. (а.с.1-8).
Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Київській області та отримував пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Зокрема зазначено, що 06.05.2025 ОСОБА_1 звернувся до відділу обслуговування громадян № 5 (сервісного центру) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області із заявою про призначення пенсії по інвалідності відповідно до статті 32 зазначеного Закону.
За результатами розгляду поданих документів рішенням від 13.05.2025 № 103550010992 ОСОБА_1 було призначено пенсію по інвалідності з 16.04.2025.
Надалі, під час додаткової перевірки правильності прийнятого рішення, встановлено, що страховий стаж відповідача на дату звернення становив 12 років 7 місяців 26 днів. При цьому необхідний страховий стаж для призначення пенсії особі з інвалідністю II групи віком від 52 до 55 років включно становив 13 років.
До страхового стажу відповідача не було зараховано період навчання з 01.09.1989 по 30.06.1990 за дипломом від 30.06.1990 серії НОМЕР_1 , оскільки зазначене в дипломі по батькові не збігалося з даними паспорта. Для зарахування цього періоду необхідно було надати довідку, яка уточнює період і форму навчання, а також довідку про перейменування навчального закладу.
У зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу рішенням від 21.07.2025 № 103550010992 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії по інвалідності.
За твердженням позивача, внаслідок помилкового призначення пенсії утворилася переплата пенсійних коштів за період з 16.04.2025 по 31.07.2025 у розмірі 41323,49 грн.
З метою повернення надміру виплачених коштів листом від 25.07.2025 № 1000-0402-8/99008 Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області звернулося до АТ «Ощадбанк» із проханням повернути пенсійні кошти за червень та липень 2025 року.
Листом від 29.07.2025 № 46/3-17/98362/2025 банківська установа повідомила про повернення коштів у межах наявного залишку в сумі 22911,39 грн.
Таким чином, за розрахунком позивача, залишок надміру виплачених ОСОБА_1 пенсійних коштів становить 18412,10 грн.
Листом від 07.08.2025 № 1000-0404-8/104769 відповідача повідомлено про суму надміру виплачених пенсійних коштів та надано реквізити для їх добровільного повернення. Однак на дату звернення до суду кошти на рахунок Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області не надійшли.
Посилаючись на наведені обставини та положення статті 1212 ЦК України, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь надміру виплачені пенсійні кошти в розмірі 18412,10 грн.
Ухвалою судді від 11 грудня 2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (а. с. 58-59).
У судове засідання сторони не з`явилися, були повідомлені належним чином.
Відповідно до вимог ст. ст. 223, 280, 281 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку із повторною неявкою відповідача та неподанням відзиву, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку щодо необхідності відмови у задоволенні позову з наступних підстав.
Відповідно до вимог статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.
Судом установлено, що 06.05.2025 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, відділ обслуговування громадян №5, із заявою про призначення пенсії по інвалідності (а.с.17-20).
Як вказує позивач, рішенням від 13.05.2025 № 103550010992 відповідачу було призначено пенсію з 16.04.2025, проте жодного належного доказу, який би підтверджував цю обставину, позивачем надано не було.
Встановлено, що рішенням від 21.07.2025 № 103550010992 у призначенні пенсії по інвалідності ОСОБА_1 було відмовлено (а.с.37-38).
За змістом вказаного рішення зазначено, що встановлена заявнику група інвалідності 2 група загальне захворювання, вік - 52 роки 11 місяців, необхідний страховий стаж, визначений статтею 32 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для осіб з інвалідністю 2 групи у віці 52 роки до досягнення особою 55 років включно становить 13 років. Страховий стаж відповідача становить 12 років 7 місяців 26 днів. За доданими документами до страхового стажу не зараховано: період навчання за дипломом від 30.06.1990 НОМЕР_1 з 01.091989 по 30.06.1990, оскільки по батькові в дипломі не відповідає даним паспорта ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), що є меншим за необхідний для призначення пенсії страховий стаж. Для зарахування періоду навчання необхідно надати уточнюючу довідку про періоди, форму навчання та довідку про перейменування навчального закладу. Право на пенсію відсутнє.
Як стверджує позивач, у період з 16.04.2025 по 31.07.2025 відповідачу було надміру виплачено пенсійні кошти в сумі 41323,49 грн., з яких: банківською установою повернуто 22911,39 грн., а неповернутий залишок становить 18412,10 грн.
Разом із тим, усупереч вимогам статей 12, 81 ЦПК України, позивачем не надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували фактичне нарахування та виплату відповідачу пенсійних коштів за зазначений період, їх загальний розмір, а також обґрунтованість розрахунку суми, заявленої до стягнення.
Надане позивачем рішення від 21.07.2025 про відмову у призначенні пенсії підтверджує відсутність у відповідача необхідного страхового стажу для призначення пенсії за поданими документами, однак саме по собі не підтверджує факту та розміру коштів, фактично отриманих відповідачем, і не є достатнім доказом виникнення заборгованості в заявленому розмірі.
За змістом частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути потерпілому це майно.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті пенсії та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплату проведено добровільно, за відсутності рахункової помилки з боку платника і недобросовісності з боку набувача.
Отже, для вирішення питання про повернення надміру виплачених пенсійних коштів необхідно встановити не лише факт їх виплати та розмір переплати, а й наявність передбачених законом підстав для повернення таких коштів.
Саме по собі прийняття рішення про відмову у призначенні пенсії після її первинного призначення не є достатнім для висновку про виникнення в одержувача безумовного обов`язку повернути всі раніше виплачені суми.
Разом із тим, позивач не надав належних доказів на підтвердження обставин, які могли б бути підставою для виникнення обов`язку відповідача повернути отримані кошти, зокрема наявності рахункової помилки під час їх виплати або недобросовісності відповідача при їх одержанні.
За таких обставин суд доходить висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту виникнення у відповідача заборгованості в заявленому розмірі та наявності передбачених законом підстав для її стягнення. У зв`язку з цим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 2422 грн. 40 коп. у зв`язку з відмовою в задоволенні позову покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 81, 82, 89, 128, 141, 223, 258, 259, 263-265, 266, 273, 280-284 ЦПК України, суд –
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів у розмірі 18412 гривень 10 копійок відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Бориспільським міськрайонним судом Київської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач, якому заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду, або через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня його проголошення (підписання).
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: І. В. Муранова-Лесів
Оригінал: reyestr.court.gov.ua