Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №359/13906/25 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження №2/359/2216/26

Справа №359/13906/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2026р. м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Чирки С.С.

при секретарі Кривохижі О.М.

за участю

представника позивача ОСОБА_1

представників відповідача Лосєва Ю.І., Джигурди А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до громадської організації садівницьке товариство «Буревісник 3» про визнання незаконною бездіяльності

ВСТАНОВИВ:

24 листопада 2025 року ОСОБА_2 звернулась до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом до Громадської організації садівницького товариства «Буревісник-3» про визнання незаконною бездіяльності.

Позов обґрунтовано тим, що позивач ОСОБА_2 з квітня 2019 року є членом ГО СТ «Буревісник-3». У квітні 2023 року на належній їй земельній ділянці було замінено електролічильник, однак між сторонами виник спір щодо порядку його встановлення та опломбування. У справі №359/9143/23 суд відмовив ОСОБА_2 у задоволенні позову, водночас зазначивши, що вона не позбавлена можливості після усунення встановлених порушень повторно звернутися до ГО СТ «Буревісник-3» із відповідною заявою щодо лічильника. На виконання цього ОСОБА_2 звернулась до ГО СТ «Буревісник-3» із заявами від 24.06.2025 року, 09.07.2025 року та 25.08.2025 року, в яких порушувала питання щодо перенесення електролічильника та визначення місця його встановлення. На думку позивача, належного реагування на зазначені звернення не відбулося. У зв`язку з цим ОСОБА_2 звернулась до суду та просить незаконною бездіяльність ГО СТ «Буревісник 3» - що до реагування на заяви ОСОБА_2 від 24.06.25, 09.07.25, 25.08.25 року.

15 грудня 2025 року від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позов. У поданому відзиві представник ГО СТ «Буревісник-3» заперечила проти задоволення позову та щодо повторної заяви від 09.07.2025 року відповідач зазначив, що її не отримував, а доказів її направлення позивачем не надано. Заяву від 25.08.2025 року відповідач також фактично не отримав: голова правління прибув до поштового відділення після отримання повідомлення про відправлення, однак лист йому не видали через необхідність оформлення отримання кореспонденції юридичної особи за домашньою адресою голови правління. Натомість заява від 24.06.2025 була розглянута та надана відповідь у спосіб яким просила заявниця, а саме направлено на її електронну адресу.

20 грудня 2025 року від позивача через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив. У поданій відповіді позивачка ОСОБА_2 заперечила доводи відповідача про направлення їй електронною поштою відповіді на заяву від 24.06.2025, зазначивши, що відповідний лист її електронну адресу не надходив. За її твердженням, відсутність відповіді зумовила повторні звернення від 09.07.2025 та 25.08.2025. Позивачка також зазначила, що заяви направлялися на адресу для листування, визначену документами товариства, та заперечила доводи відповідача щодо покладення відповідальності за неотримання заяви від 25.08.2025 на поштового оператора або на неї. Вважала, що її звернення залишилися нерозглянутими, та наполягала на задоволенні позову.

24 грудня 2025 року від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшли заперечення на відповідь на відзив. У запереченнях на відповідь на відзив представник відповідача зазначила, що заяву позивачки від 24.06.2025 було розглянуто, а відповідь на неї направлено 17.07.2025 на зазначену позивачкою електронну адресу, на підтвердження чого надано роздруківку електронного листа та скріншот його відправлення. Повідомлень про недоставку листа відповідач не отримував. Отримання звернення від 09.07.2025 відповідач заперечив, посилаючись на ненадання позивачкою поштового чека та опису вкладення. Щодо заяви від 25.08.2025 пояснив, що лист було адресовано правлінню товариства за домашньою адресою голови правління, а поштове відділення відмовилося видати його без відповідного договору. Стверджував, що вживав заходів для отримання листа, проте не отримав його з незалежних від нього причин. З огляду на наведене заперечував наявність бездіяльності та просив відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 листопада 2025 року відкрито провадження у справі та вирішено її розгляд проводити в порядку загального позовного провадження.

16 квітня 2026 року підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечили, послались на обставини викладені у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши думку позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що з квітня 2019 року ОСОБА_2 є членом ГО СТ «Буревісник - 3», що підтверджується копією членської книжки садовода ГО СТ «Буревісник - 3».

24.06.2025 року ОСОБА_2 складено заяву, у якій заявниця просила надати дозвіл на перенесення лічильника розташованого на фасаді будинку по АДРЕСА_1 в доступне для перевірки місце. Відповідь просила направити на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 Одержувачем вказаного листа вказано ГО СТ «Буревісник - 3».

25.06.2025 року вказаний вище лист був отриманий ГО СТ «Буревісник - 3», що підтверджується відтиском поштового штемпеля Укрпошти на описі вкладення до листа.

З роздруківки електронного листа вбачається, що 17 липня 2025 року о 19:55 з адреси голови правління ІНФОРМАЦІЯ_2 направлено повідомлення з темою «Відповідь ОСОБА_2 на лист від 24.06.2025р.». Адресатом у роздруківці зазначено ІНФОРМАЦІЯ_1 До повідомлення долучено файл відповіді у форматі .doc. До матеріалів справи також долучений і сам текст відповіді.

09.07.2025 відповідачем вказану заяву сформовано повторно, знову ОСОБА_2 просила надати дозвіл на перенесення лічильника розташованого на фасаді будинку по АДРЕСА_1 в доступне для перевірки місце. Відповідь просила направити на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1

25.08.2025 року ОСОБА_2 складено нову заяву, у якій остання просила дозволити виніс електролічильника марки NIK 2303 виготовлений 03.11.2022р, показники лічильника 5979 та встановити його на електричну опору від якої заживлена її земельна ділянка № НОМЕР_1 відповідно проекту. Для проведення вищевказаних робіт прошу розпломбувати встановлений на моєму будинку кришку увід електролічильника який опломбований пломбою № 3887202.

Статті 15 та 16 ЦК України передбачають право особи звернутися до суду для захисту цивільного права, яке порушено, не визнано або оспорено, а також інтересу, що не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом порушених прав та інтересів. За статтями 12, 13 та 81 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог, а кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обставини, які сторони визнають, відповідно до статті 82 ЦПК України не потребують доказування, якщо суд не має сумніву щодо їх достовірності. За статтею 89 ЦПК України суд оцінює кожний доказ окремо та всі докази разом.

За частиною першою статті 92 ЦК України юридична особа здійснює свої цивільні права та обов`язки через органи, діяльність яких повинна відповідати закону та установчим документам.

Пункти 3, 4 та 7 частини першої статті 11 Закону України «Про громадські об`єднання» вимагають визначити у статуті права та обов`язки членів об`єднання, повноваження його керівних органів, а також порядок оскарження їхніх рішень, дій і бездіяльності та розгляду скарг.

Статті 1, 5 та 11 Закону України «Про звернення громадян» передбачають право громадян звертатися до об`єднань громадян, зокрема електронною поштою. Заяви та скарги про порушення прав громадян розглядаються такими об`єднаннями відповідно до цього Закону.

За статтею 15 цього Закону організація, до повноважень якої належить розгляд заяви, повинна перевірити викладені обставини, прийняти рішення та повідомити заявника про результат. Відповідь надається за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Стаття 20 Закону встановлює строк розгляду звернення до одного місяця від дня його надходження, а для звернень, що не потребують додаткового вивчення, - до п`ятнадцяти днів. У разі продовження строку заявника про це повідомляють, а загальний строк не може перевищувати сорока п`яти днів.

Частина перша статті 7 Закону України «Про звернення громадян» встановлює обов`язок приймати та розглядати звернення, оформлені й подані з дотриманням установлених вимог. За статтею 19 цього Закону об`єднання громадян та їхні керівники в межах своїх повноважень повинні своєчасно і всебічно перевіряти заяви та скарги, а також письмово інформувати заявника про результати перевірки і зміст прийнятого рішення.

Пункти 4.7.8 та 4.7.9 Статуту відповідача надають членам товариства право звертатися до правління та брати участь у розгляді своїх заяв. За пунктом 5.13.6 Статуту голова правління розглядає заяви та скарги членів організації і вживає необхідних заходів.

Позивачка вважає незаконною бездіяльність відповідача щодо розгляду трьох заяв. Тому суд окремо оцінює докази надходження кожної заяви та дії відповідача після її отримання.

Заяву від 24.06.2025 відповідач отримав. Після цього голова правління підготував письмову відповідь і 17.07.2025 направив її електронною поштою.

Отже, надані документи свідчать, що відповідач ознайомився із заявою, визначив свою позицію щодо неї та підготував відповідне повідомлення.

У реквізитах заяви позивачки зазначено електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , а у проханні надати відповідь - ІНФОРМАЦІЯ_3. Саме останню адресу зазначено одержувачем у роздруківці листа від 17.07.2025. Таким чином, відповідач використав адресу, наведену позивачкою для отримання відповіді.

Позивачка заперечує отримання листа на скриньку ІНФОРМАЦІЯ_1. Однак це не спростовує направлення повідомлення на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3.

З урахуванням наведеного суд не встановив заявленої позивачкою бездіяльності щодо нерозгляду заяви від 24.06.2025. Тому в цій частині позову слід відмовити.

Щодо заяви від 09.07.2025 позивачка надала її копію та протокол перевірки електронного підпису ОСОБА_1 . Відповідач отримання заяви заперечує. Підтвердити її направлення можна було не лише поштовим чеком та описом вкладення, а й даними електронної пошти або іншими доказами. Однак таких доказів не надано.

Таким чином оскільки отримання заяви від 09.07.2025 не доведено, то підстава для визнання незаконною бездіяльність щодо її розгляду відсутня.

Щодо заяви від 25.08.2025 сторони посилаються на поштове відправлення №0113304394225, адресоване правлінню товариства за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідач визнає отримання повідомлення про це відправлення, однак заперечує отримання самого листа.

Відповідно до пункту 1.4 Статуту ГО СТ «Буревісник-3» у редакції, затвердженій загальними зборами 25 вересня 2016 року, місцезнаходження організації: Київська область, Бориспільський район, Гнідинська сільська рада, садівницьке товариство «Буревісник-3», вул. Лучиста, буд. 1-А. Для листування та отримання кореспонденції у цьому ж пункті зазначено адресу: 08340, Київська область, Бориспільський район, Гнідинська сільська рада, вул. Нова-1.

Натомість заяву від 25.08.2025 направлено правлінню товариства на АДРЕСА_2 . Ця адреса є домашньою адресою голови правління та не збігається ні з місцезнаходженням організації, ні з адресою для листування, зазначеними у Статуті.

Отже, позивачка направила заяву на адресу, відмінну від адрес, зазначених у Статуті. Саме направлення листа за іншою адресою без доказів його вручення або незаконного ухилення від отримання не дає підстав визнати незаконною бездіяльність щодо нерозгляду заяви. Тому в задоволенні позову щодо заяви від 25.08.2025 слід відмовити.

Таким чином, суд не встановив заявленої позивачкою бездіяльності щодо першої заяви з огляду на підготовлену та направлену відповідь. Щодо другої заяви не доведено її надходження відповідачу, а третю заяву направлено на адресу, відмінну від адрес, визначених Статутом, без доказів її вручення або незаконного ухилення від отримання. За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.15,16 ЦК України, ст.4, 12, 13, 76-82, 89, 100, 141, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 05 жовтня 2026 року.

Суддя Чирка С.С.