Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №355/1840/26 — Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/1840/26

Провадження № 2/355/1480/26

ЗАОЧНЕ РІШЕНЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року Баришівський районний суд Київської області

у складі: головуючого-судді Чехова С.І.

за участю секретаря Котенко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» Ґедзь Ольги Віталіївни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» Ґедзь О.В. з позовною заявою до ОСОБА_1 , у якій просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» суму заборгованості за договором кредиту № 6263177 в розмірі 20 185,00 гривень, з яких: - 5 000,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; - 4 322,50 гривень - сума заборгованості за процентами; - 862,50 гривень- сума заборгованості за комісією; - 10 000,00 гривень - сума заборгованості за пенею/неустойкою; - 0,00 гривень- сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування. Також позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 гривень та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 6 500,00 гривень.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 23 грудня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір про надання коштів у кредит № 6263177 (договір кредиту), умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 5 000,00 гривень строком на 360 днів (з 23 грудня 2025 року по 17 грудня 2026 року), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,95 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17.25% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 862,50 гривень). У разі порушення позичальником/відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 250,00 гривень за кожен день понадстрокового користування. Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор 782638, що був надісланий на вказану позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Як вказує позивач, кредитодавець на виконання умов кредитного договору № 6263177 від 23 грудня 2025 року, виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 5 000,00 гривень за посередництвом АТ «ЮНЕКС БАНК» в рамках договору про організацію переказу коштів на картки отримувачів № 03 від 21 березня 2024 року, оскільки переказ коштів з банківського рахунку кредитодавця на банківську картку/електронний платіжний засіб фізичної особи технічно неможливий.

Враховуючи викладені вище умови договору кредиту № 6263177 від 23 грудня 2025 року та здійснені відповідачем платежі в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту, які складають - 0,00 гривень, заборгованість останньої за договором кредиту складає 20 185,00 гривень, зокрема: 5 000,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4 322,50 гривень - сума заборгованості за процентами; 862,50 гривень - сума заборгованості за комісією; 10 000,00 гривень - сума заборгованості за пенею/неустойкою; 0,00 гривень - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Отже, як стверджує позивач, відповідачка ОСОБА_1 належним чином зобов`язання щодо повернення основної суми боргу за договором кредиту, заборгованості за процентами та інших нарахувань - не виконала ні перед кредитодавцем/первісним кредитором, ані перед позивачем/фактором - ТОВ «Фінпром Маркет», що набуло право вимоги за договором кредиту № 6263177 на підставі договору факторингу.

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали договір факторингу № 25/02/26 від 25 лютого 2026 року, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором кредиту № 6263177 від 23 грудня 2025 року.

Так, згідно п.2.1.3. договору факторингу № 25/02/26 від 25 лютого 2026 року перехід від клієнта до фактора права вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги, після чого позивач/фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу (день підписання реєстру прав вимог). Підписаний сторонами Реєстр прав вимог в паперовому/електронному вигляді - є невід`ємною частиною цього договору та підтверджує факт переходу від клієнта/кредитодавця до фактора/позивача вимоги.

Відповідно до Реєстру прав вимог № 7 від 20 травня 2026 року - кредитодавець/клієнт відступив фактору/позивачу право вимоги заборгованостей до боржників на умовах передбачених договором факторингу № 25/02/26 від 25 лютого 2026 року в тому числі до відповідача в сумі 20 185,00 гривень, з яких 5000,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 4322,50 гривень - сума заборгованості за відсотками, 862,50 гривень - сума заборгованості за комісією, 10000,00 гривень - сума заборгованості за пенею/неустойкою, 0,00 гривень - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

Представник позивача від ТОВ «Фінпром Маркет» до судового засідання не з`явився, однак у поданій до суду заяві від 08 вересня 2026 року повідомив про можливість розгляду справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримує, проти постановлення заочного рішення в даній справі не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_1 до судового засідання не з`явилася, була належно повідомлена про час, місце розгляду справи на 03 вересня 2026 року на 11 годину 30 хвилин, на 01 жовтня 2026 року на 09 годину 15 хвилин, з відміток на поштових конвертах зі зворотнім поштовим повідомленням з копією ухвали суду про відкриття провадження у справі та судовими повістками, що були надіслані на адресу місця проживання відповідачки, зареєстровану у встановленому законом порядку, слід, що «адресат відсутній за вказаною адресою».

Крім того, ОСОБА_1 повідомлялася через веб-сайт Судової влади України на 01 жовтня 2026 року на 09 годину 15 хвилин. Причину неявки не повідомила, яку слід вважати неповажною. Відзиву стосовно заявлених позовних вимог надано не було.

Суд прийшов до такого висновку відповідно до п.п. 3,4 ч. 8, ч. 11 ст. 128 ЦПК України слід, що днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З таких підстав суд вирішив розглядати справу заочно.

Дослідивши матеріали справи у повному обсязі, суд приходить до думки про можливе часткове задоволення позовних вимог з таких підстав, а саме:

Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 ЦПК України слід, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Згідно з положеннями ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

На підставі ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі.

Судом досліджені матеріали справи у повному обсязі, а саме:

Копію договору кредитної лінії (Надійний) № 6263177 від 23 грудня 2025 року (далі - договір), укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник), згідно з п. 2.1 якого кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (кредит), на погоджений умовами договору строк (строк кредиту), шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту відповідно до умов цього договору.

Пунктом 2.2. договору встановлені параметри та умови кредиту: так, згідно з п.п.2.2.1-2.2.5 п. 2.2 договору: сума кредиту 5000.00 (п`ять тисяч гривень нуль копійок) гривень; строк кредитування/строк договору 360 днів. Розмір першого обов`язкового платежу 2287.50 гривень. Період сплати мінімального обов`язкового платежу дорівнює строку сплати позичальником процентів за користування кредитом та становить 30 календарних днів, що означає, що всі проценти за користування кредитом нараховані за 30 календарних днів користування підлягають сплаті в останній з 30 днів користування. Кількість мінімальних обов`язкових платежів становить 11. Дата сплати першого обов`язкового платежу 21 січня 2026 року.

Тип кредиту - невідновлювальна кредитна лінія. Комісія за надання кредиту 17.25% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 862.50 гривень). Дата надання кредиту: 23 грудня 2025 року. Дата повернення кредиту: 17 грудня 2026 року. Процентна ставка/ день (фіксована): 0.95. Орієнтовна загальна вартість кредиту: 22962,50 гривень. Неустойка, грн./день: 250.00. Загальні витрати за кредитом: 17962,50 гривень. (п.п. 2.2.7-2.2.8 п. 2.2 договору)

Відповідно до п. 2.3. договору орієнтовна реальна річна процентна ставка 3194.73%. Обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки базується на припущенні, що договір залишається дійсним протягом строку, визначеного п.п. 2.2.2. п. 2.2. договору та що кредитодавець і позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі, а також на припущенні, що позичальник не буде здійснювати дострокового виконання умов договору, не буде збільшувати суму кредиту та не буде допускати порушення умов договору. 2.3.1. Денна процентна ставка/день 0.998%. Розрахунок денної процентної ставки, з урахуванням показників, визначених умовами договору, здійснюється за наступною методикою: (загальні витрати за споживчим кредитом за весь строк дії договору: 17962.50 гривень)/(Загальний розмір споживчого кредиту (сума кредиту): 5000.00 гривень)/(строк дії договору: 360 днів)?100%= 0.998 відсотків в день. Протягом строку дії договору тарифи та комісії за фінансовою послугою, а також за додатковими та/або супутніми послугами кредитодавця чи третіх осіб, що надаються під час укладення договору (якщо такі передбачені умовами договору), залишаються незмінними. Тарифи та комісії за фінансовою послугою, а також за додатковими та/або супутніми послугами кредитодавця чи третіх осіб, що надаються під час укладення договору (якщо такі передбачені умовами договору) можуть бути змінені виключно на підставі додаткової угоди, яка укладається між позичальником та кредитодавцем. Інформація про умови, що дозволяють зміну процентної ставки або розміру комісії за надання кредиту. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Ставка комісії за надання кредиту не може бути збільшена кредитодавцем в односторонньому порядку.

Максимальний кредитний ліміт, доступний для позичальника відповідно до умов цього договору, становить 5000,00 гривень. Даний ліміт є максимальною сумою коштів, яку кредитодавець може надати позичальнику в рамках цього договору на умовах повернення, сплати процентів, комісій за надання кредиту та інших передбачених договором платежів. позичальник має право використовувати кошти в межах встановленого кредитного ліміту протягом строку дії договору. (п. 2.5 договору)

Пунктом 5.6 договору передбачено, що він укладається відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (Акцепт) пропозиції (Оферти) укласти договір в електронній формі та його підписання сторонами шляхом використання електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Укладений (підписаний) таким чином Договір прирівнюється до укладеного договору в письмовій формі.

Розділ 11 договору під назвою «Юридичні адреси та реквізити сторін» містить номер електронного платіжного засобу позичальника: НОМЕР_1 , її електронну адресу: dusakulcicka@gmail.com.

Означений договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором 782638 ОСОБА_1 (а.с. 11 зворотна сторона - а.с. 18)

Також електронним підписом одноразовим ідентифікатором 782638 позичальником ОСОБА_1 23 грудня 2025 року підписана заявка-опитувальник клієнта на отримання фінансового кредиту, яка містить її анкетні, паспортні дані, інформацію про місце проживання та реєстрації, місце роботи, номер картки: НОМЕР_1 та інформаційне повідомлення від 23 грудня 2025 року. (а.с. 19)

Копією довідки про ідентифікацію за підписом директора ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» В.І. Білана підтверджується, що клієнт ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , ідентифікована Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» шляхом використання одноразового ідентифікатора, що є аналогом електронного підпису відповідно до вимог законодавства України. Ідентифікація клієнта здійснювалась при укладенні такого договору: номер 6263177, одноразовий ідентифікатор: 782638, час відправки ідентифікатора позичальнику: 23 грудня 2025 року, 19:13:46, номер телефону/електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор: ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ідентифікація клієнта за посередництвом системи BankID НБУ: 22 жовтня 2025 року, 18:30:12. 24 березня 2026 року ОСОБА_1 надіслано вимогу про повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав за договором № 6263177. (а.с. 20)

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 20 травня 2026 року за вих. № 20/05/26-50775 надано довідку з метою надання вичерпної інформації щодо даних, які підтверджують видачу на банківські карти клієнтів онлайн-позик, право вимоги яких відступлено, у якій під порядковим номером 12 вказана ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , номер договору позики: 6263177, номер платежу: 036982907924. Копію означеної довідки долучено до позовної заяви. (а.с. 20 зворотна сторона)

Відповідно до копії довідки АТ «ЮНЕКС БАНК» від 16 червня 2026 року, означена юридична особа підтвердила проведення такої операції «Переказ на картку» на виконання договору про організацію переказу коштів на картки отримувачів № 03 від 21 березня 2024 року, укладеного між АТ «ЮНЕКС БАНК» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»: дата та час проведення операції: 23 грудня 2025 року, 19:13, сума: 5000,00 гривень; номер платіжної картки: НОМЕР_1 , номер транзакції: НОМЕР_3 . (а.с. 21)

На виконання ухвали Баришівського районного суду Київської області від 30 липня 2026 року про витребування доказів АТ «Універсал Банк» надало інформацію про те, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) банком було емітовано банківську картку № НОМЕР_4 . (а.с. 51)

Також АТ «Універсал Банк» надано виписку про рух грошових коштів по рахунку, відкритому до платіжної картки № НОМЕР_4 , за період з 23 грудня 2025 року по 26 грудня 2025 року, з якої слід, що 23 грудня 2025 року о 19:13 годині було здійснене зарахування коштів на означений картковий рахунок у сумі 5000,00 гривень. (а.с. 52)

Як слід з копії розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за договором № 6263177 від 23 грудня 2025 року, наданого первісним кредитором - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» - загальна заборгованість за означеним договором станом на 20 травня 2026 року складає 20185,00 гривень, з яких: 5000,00 гривень - тіло кредиту; відсотки: 4322,50 гривень; 10000,00 гривень - неустойка; 862,50 гривень - комісія. (а.с. 8)

Згідно з копією складеного ТОВ «Фінпром Маркет» розрахунку суми заборгованості ОСОБА_1 із зазначенням суми заборгованості, строку, за який провадиться стягнення та відміткою стягувача про непогашення заборгованості за договором позики № 6263177 від 23 грудня 2025 року, загальна заборгованість за вказаним вище договором складає 20185,00 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту: 5000,00 гривень; заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами: 4322,50 гривень; заборгованість за нарахованою та несплаченою пенею: 10000,00 гривень; заборгованість за нарахованою та несплаченою комісією: 862,50 гривень. (а.с. 9)

Як вбачається з копії вимоги про повернення кредиту від 24 березня 2026 року, у зв`язку із затримкою сплати ОСОБА_1 заборгованості за договором кредитної лінії (Надійний) від 23 грудня 2025 року № 6263177 на понад два календарних місяці, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», керуючись умовами договору повідомило її про прострочення платежу/платежів та звернулося з вимогою про повернення кредиту. (а.с. 36 зворотна сторона)

Відповідно до копії договору факторингу № 25/02/26 від 25 лютого 2026 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт), - клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна придбання) за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб. (п. 1.1 означеного договору факторингу) (а.с. 22-25)

Згідно з п. 2.1 договору факторингу № 25/02/26 від 25 лютого 2026 року перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається в наступному порядку: 2.1.1 клієнт формує та надає фактору інформацію згідно з реєстром прав вимоги, необхідну для оцінки заборгованостей боржників, шляхом направлення такої інформації на електронну пошту фактора за формою, погодженою сторонами у відповідному додатку до договору. 2.1.2 У випадку погодження такої інформації, фактор формує реєстр права вимоги та надсилає клієнту підписаний скан такого реєстру електронною поштою, а протягом наступного робочого дня - надсилає 2 (два) екземпляри підписаного реєстру в паперовому вигляді або у вигляді електронного документу, підписаного кваліфікованими електронними підписами уповноважених представників сторін у порядку, передбаченому цим договором за допомогою сервісу для обміну електронних документів «ВЧАСНО».

Судом досліджено копію витягу з реєстру прав вимог № 7 від 20 травня 2026 року, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт), відповідно до якого клієнт відступає факторові право вимоги заборгованостей до боржників, на умовах передбачених договором факторингу № 25/02/26 від 25 лютого 2026 року, згідно з реєстром, де під номером 1112 вказана ОСОБА_1 , договір № 6263177 від 23 грудня 2025 року, загальна заборгованість за яким складає 20185,00 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту: 5000,00 гривень; заборгованість за процентами за користування кредитом: 4322,50 гривень; неустойка: 10000,00 гривень; заборгованість за комісією: 862,50 гривень. (а.с. 26-27)

Копію платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 850021653.1 від 26 травня 2026 року, з якої слід, що ТОВ «Фінпром Маркет» здійснило на користь ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» часткову оплату за договором факторингу № 25/02/26 від 25 лютого 2026 року згідно з Реєстром прав вимог № 7 від 20 травня 2026 року без ПДВ. (а.с. 28)

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Як слід з ч.1 ст. 207 ЦК України , що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно п.п.5,6,7 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» слід, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Аналогічною правовою позицією є Постанова Верховного Суду №61-20799св19 у справі №561/77/19 від 16 грудня 2020 року щодо належності та законності підписання кредитних договорів за допомогою одноразового ідентифікатора та висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

З викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

За ч. 1 ст. 526 ЦК України слід, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як слід з ст. 536 ЦК України, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з пунктом 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Підпис одноразовим ідентифікатором є одним із видів електронних підписів.

У свою чергу, поняття «електронний підпис» визначається в чинному Законі України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за п. 15 ч. 1 ст. 1 якого електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються підписувачем як підпис.

Отже, загалом електронний підпис не обов`язково має бути нанесений чи інакше вбудований у документ, який ним підписується, достатньо того, щоб він будь-яким способом додавався до підписуваного електронного документа або принаймні логічно з ним пов`язувався.

Такий висновок міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 лютого 2026 року у справі № 758/14925/23.

Враховуючи викладене вище, у суду не виникло сумніву про те, що первісний кредитор - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконав вимоги закону, уклав з відповідачем договір кредитної лінії (Надійний) № 6263177 від 23 грудня 2025 року, керуючись Законом України «Про електронну комерцію». Відповідачка у свою чергу, використовуючи своє право згідно укладеного договору, підписала його електронним підписом одноразовим ідентифікатором та отримала кредитні кошти, які використовувала на власний розсуд.

Зважаючи на те, що договір № 6263177 від 23 грудня 2025 року є чинним і його умови недійсними у встановленому законом порядку не визнавалися, суд дійшов висновку, що сторони погодили усі істотні умови означеного договору, зокрема, щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та сплати комісії за надання кредиту (п.п. 2.2 п. 2.2.8 договору, за яким передбачено комісію за надання кредиту 17.25% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 862.50 гривень).

Підписавши кредитний договір, позичальник надала свою згоду на оплату усіх зазначених у ньому платежів (в тому числі процентів), які були визначені за взаємною згодою сторін та недійсними не визнані.

Як слід за ст. 1077 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

За ст. 1078 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), слід, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 512 ЦК України слід, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Зі ст. 514 ЦК України слід, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

За положеннями частини 1 статті 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 1052 даного Кодексу передбачено, що у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ст. 1082 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), слід, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно правової позиції Верховного Суду України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «….боржник який не отримав повідомлення про передачу права вимоги інший особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору…..неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

У змагальному процесі кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень.

За договором факторингу № 25/02/26 від 25 лютого 2026 року право вимоги до відповідачки за вказаним вище кредитним договором перейшло до позивача, що підтверджується дослідженими судом доказами.

Отже, сторона позивача, яка має право на господарську діяльність з надання фінансових послуг, отримавши право на витребування кредитних коштів в праві вимагати від відповідачки ОСОБА_1 їх повернення. Відповідачка не виконала умови укладеного нею договору з первісним кредитором, своєчасно не повернула кредитні кошти та проценти за користування кредитними коштами, комісію за надання кредиту. З таких підстав позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідачки заборгованості у розмірі 10185,00 гривень, яка складається з: 5000,00 гривень заборгованості за основною сумою боргу; 4322,50 гривень заборгованості за процентами; 862,50 гривень заборгованості за комісією, - законні та підлягають задоволенню.

В частині стягнення з відповідачки на користь позивача суми заборгованості за пенею/неустойкою в розмірі 10 000,00 гривень, суд виходить з наступного.

Як слід з положення п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, де унормовано, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, слід відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідачки на користь позивача 10000,00 гривень заборгованості за пенею/неустойкою.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідачки витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 500,00 гривень, надавши: копію договору № 11-05/26/ФП про надання правничої допомоги від 11 травня 2026 року, укладеного між адвокатом «Ткаченко Юлія Олегівна» та ТОВ «Фінпром Маркет» (а.с. 28 зворотна сторона - а.с. 32).

Копію витягу з Акту № 2-ФП від 12 червня 2026 року приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги № 11-05/26/ФП від 11 травня 2026 року, що є додатком № 2 до означеного договору про надання правничої допомоги, з якого слід, що відносно боржника ОСОБА_1 адвокатом Ткаченко Ю.О. було надано ТОВ «Фінпром Маркет» послуги загальною вартістю 4500,00 гривень (а.с. 32 зворотна сторона).

Копію акту приймання-передачі справ на надання правничої допомоги - додатку № 1 до договору № 11-05/26/ФП про надання правничої допомоги від 11 травня 2026 року, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (клієнт), з однієї сторони, та адвокат «Ткаченко Юлія Олегівна» на підставі договору про надання правничої допомоги №

11-05/26/ФП від 11 травня 2026 року, підтверджують той факт, що клієнт передав, а адвокат прийняв на себе зобов`язання надати наступну правничу допомогу щодо таких справ: № 4744 - ОСОБА_1, складання позовної заяви, представництво в суді. (а.с. 33-34)

Копію платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 850022336.1 від 12 червня 2026 року про сплату ТОВ «Фінпром Маркет» на користь Ткаченко Ю.О. 264000,00 гривень з призначенням платежу: «оплата згідно акту № 2-ФП приймання наданої правничої допомоги від 12 червня 2026 року за договором про надання правничої допомоги №11-05/26/ФП від 11 травня 2026 року без ПДВ». (а.с. 34 зворотна сторона)

Копію ордера на надання правничої допомоги адвокатом Ткаченко Ю.О. ТОВ «Фінпром Маркет» серії АХ № 1363629 від 11 травня 2026 року. (а.с. 35)

Копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Ткаченко Ю.О. (а.с. 35 зворотна сторона)

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Сторона відповідача, отримавши позовну заяву та додатки до неї, не надала суду доказів щодо зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами.

Клопотань про зменшення витрат на правничу допомогу від сторони відповідача не надійшло.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене вище, з огляду на часткове задоволення позовних вимог та приписи п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд дійшов висновку про стягнення з відповідачки на користь позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3278,25 гривень.

Відповідно до ч.1 п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, слід, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки стороною позивача був сплачений судовий збір у сумі 2662,40 гривень, було задоволено частину позовних вимог, з 20185,00 гривень позовних вимог, задоволено 10185,00 гривень (10185,00х100):20185,00=50,45% , судовий збір 2662,40 гривень, задоволено 50,45%, (2662,40х50,45%):100%=1343,20 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2,4,12,13, 81, 89, 128, 141, 223, 229, 263-265, 280 ЦПК України, ст. ст.6, 205, 207, 526,625,626, 628, 638,639,1048,1050,1052,1054, 1077, 1082 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» Ґедзь Ольги Віталіївни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження юридичної особи: 08205, Київська область, місто Ірпінь, вулиця Садова, будинок 31/33, банківські реквізити НОМЕР_5 відкритий в АТ «ПУМБ», код банку-334851) суму заборгованості за договором позики №6263177 в розмірі 10185 (десять тисяч сто вісімдесят п`ять) гривень 00 копійок, яка складається:

-5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок, сума заборгованості за основною сумою боргу;

-4322 (чотири тисячі триста двадцять дві) гривень 50 копійок, сума заборгованості за процентами;

- 862 (вісімсот шістдесят дві) гривень 50 копійок, сума заборгованості за комісією.

В іншій позовних вимог у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок, сума заборгованості за пенею/неустойка, відмовити у зв`язку з необґрунтованістю заявлених позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження юридичної особи: 08205, Київська область, місто Ірпінь, вулиця Садова, будинок 31/33, банківські реквізити НОМЕР_5 відкритий в АТ «ПУМБ», код банку-334851) понесені витрати по сплаті судового збору у сумі 1343 (одна тисяча триста сорок три) гривень 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження юридичної особи: 08205, Київська область, місто Ірпінь, вулиця Садова, будинок 31/33, банківські реквізити НОМЕР_5 відкритий в АТ «ПУМБ», код банку-334851) понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3278 (три тисячі двісті сімдесят вісім) гривень 25 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів, з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 05 жовтня 2026 року .

Суддя Баришівського

районного суду С. І. Чехов