Суд: Чуднівський районний суд Житомирської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків
Дата: 08 жовтня 2026 р.
Справа: №294/1131/26
Суддя: БІЛЕРА І. В.
провадження № 3/294/1970/26
справа № 294/1131/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2026 року м. Чуднів
Суддя Чуднівського районного суду Житомирської області Білера І.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з ГУ ДПС у Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , голова комісії з припинення КП «Чуднівська центральна районна аптека №65» РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Чуднівським РВ УМВС України в Житомирській області 23.02.1998 року,
за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
В С Т А Н О В И В:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №445 від 19.06.2026, голова комісії з припинення КП «Чуднівська центральна районна аптека №65 вчинила правопорушенням, а саме: порушення пункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1, пункту 44.2 статті 44, пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010р. (зі змінами та доповненнями), статті 3, статті 4, статті 9, статті 11 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями), Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку №15 «Дохід», який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 «Про затвердження Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку» та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153 (зі змінами та доповненнями), Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку №16 «Витрати», який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 «Про затвердження Положення «Стандарту» бухгалтерського обліку» та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248 (із змінами та доповненнями), КП «Чуднівська центральна районна аптека №65», в результаті чого знижено податок на прибуток всього в сумі 77457 грн за 2024 рік та завищено від`ємне значення оподаткування по податку на прибуток всього у сумі 439900 грн за 2024 рік. Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1, пункту 44.2 статті 44, статті 46 Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010 р. (зі змінами та доповненнями), підпункту 5.8, підпункту 5.9 пункту 5 Розділу 2Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку №25 «Спрощена фінансова звітність», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000р. №39 «Про затвердження Національного положення стандарту) бухгалтерського обліку 25 Спрощена фінансова звітність» та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2000р. за № 161/4382 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого знижено частину чистого прибутку, що підлягає сплаті до місцевого бюджету всього в сумі 43904 грн.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому заіданні не змогла пояснити, в чому саме її вина, повідомила, що не розуміє, які саме її дії призвели до заниження податку на прибуток та заниження частини чистого прибутку.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, надані докази, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, виходячи з наступного.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується у статті 251 КУпАП.
Суд, згідно з приписами статті 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Диспозицією ч. 1 ст. 163-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
В матеріалах справи про адміністративне правопорушення наявні лише протокол про адміністративне правопорушення, який ґрунтується на акті про результати документальної позапланової виїзної перевірки.
Разом з тим, у силу норм Податкового кодексу України акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов?язуючим до вчинення будь-яких дій. Він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню (постанова Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №П/811/2893/14).
Відповідно до положень ст. 58 ПК України, на підставі акту перевірки, у випадку завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.
Таким чином, акт перевірки не може слугувати належним та допустимим доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.163-1 КУпАП, оскільки в силу норм Податкового кодексу України акт перевірки не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.
Крім того, в порушення вимог ст. 256 КУпАП з протоколу про адміністративне правопорушення не вбачається об`єктивної сторони самого правопорушення, тобто які саме винні протиправні дії/бездіяльність ОСОБА_1 вчинила, у який спосіб та коли, що призвело до заниження податку на прибуток та заниження частини чистого прибутку.
Відсутність вищевказаних даних у протоколі про адміністративне правопорушення та додатків до нього свідчить про неконкретність обвинувачення.
Неконкретність обвинувачення в даному випадку позбавляє можливості ефективно захищатися від нього.
Стаття 62 Конституції України передбачає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Отже, сукупність наведених обставин свідчить про те, що в матеріалах справи відсутні достатні докази, які беззаперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав до закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 163-1, 247, 251, 252, 256 , 283, 284, 287-289 КУпАП, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 163-1 КУпАП — закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Ірина БІЛЕРА
Оригінал: reyestr.court.gov.ua