Суд: Чуднівський районний суд Житомирської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 08 жовтня 2026 р.
Справа: №294/1110/26
Суддя: БІЛЕРА І. В.
провадження № 3/294/1966/26
справа № 294/1110/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2026 року м. Чуднів
Суддя Чуднівського районного суду Житомирської області Білера І.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з ВП №2 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
В С Т А Н О В И В:
16.06.2026 близько 16 год. 30 хв. за місцем проживання в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 умисно ображав свою дружину гр. ОСОБА_2 , виражався нецензурними словами, погрожував словесно фізичною розправою, чим вчинив домашнє насильство, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП про що складено протокол серії ВБА №195312 від 16.06.2026.
У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлена належним чином, про причини неявки не повідомила.
Крім того, дата судового засідання відображалась на веб-сайті Чуднівського районного суду Житомирської області в рубриці список справ, призначених до розгляду.
Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини ОСОБА_1 мав у розумні інтервали часу вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого йому судового провадження.
У зв`язку з тим, що судом вживалися заходи щодо виклику ОСОБА_1 , однак останній в судове засідання не з`явився та клопотань про відкладення розгляду справи не направив, суд вважає за можливе провести судовий розгляд за його відсутності.
Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у цій категорії справ не є обов`язковою.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 № 2229-VШ домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктом 14 ч.1 ст.1 цього ж Закону визначено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
Суд дослідив наступні докази, долучені на підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА №195312 від 16.06.2026, де викладено обставини вчинення адміністративного правопорушення;
- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та подію від 16.06.2026, згідно з яким ОСОБА_2 близько 16 год. 40 хв. 16.06.2026 за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 ображав її словами нецензурної лайки та погрожував фізичною розправою, чим вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру;
- письмові пояснення ОСОБА_2 від 16.06.2026, в яких остання вказала, що 16.06.2026 прийшла зі зміни та почала займатись господарськими справами. Близько 16 години 16.06.2026 її чоловік ОСОБА_1 прийшов в стані алкогольного сп`яніння, почав до неї чіплітися, ображав словами нецензурної лайки та погрожував фізичною розправою. Іі чоловік ОСОБА_1 коли випиває, поводить себе агресивно. Дані випадки є неодноразові, просить притягнути до відповідальності.
- письмові пояснення ОСОБА_1 від 16.06.2026, в яких останній вказав, що 16.06.2026 між ним та його дружиною виник словесний конфлікт на побутовому грунті. Даний конфлікт перебував на подвір`ї їхнього домоволодіння. Будь яку фізичну силу до своєї дружини не застосовував, лише словесно погрожував. Ініціатором даного конфлікту був він через стан алкогольного сп`яніння. Зобов`язується в подальшому свої дії не повторювати.
Аналізуючи вищевказані норми Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», слід вважати, що під домашнім насильством, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров`ю іншого члена сім`ї.
Водночас, з матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не вбачається будь - яких доказів, які б свідчили про завдання чи можливе завдання шкоди фізичному чи психічному здоров`ю потерпілої ОСОБА_2 , або фактичних даних про те, що в останньої були реальні підстави побоюватись за свою безпеку чи безпеку третіх осіб. Натомість, сукупність наявних у справі доказів свідчить про виниклі побутові конфлікти між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Сама по собі ненормативна лексика чи будь які інші висловлювання негативного характеру особи не формують собою домашнє насильство та не утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Сам факт звернення ОСОБА_2 до органів поліції щодо вчинення домашнього насильства без належних та допустимих доказів, що підтверджують такі дії, не є достатнім підтвердженням вчинення такого насильства, а протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний єдиним належним та допустимим доказом по даній справі в розумінні ст. 251 КУпАП.
Наявність сварок і непорозумінь між особами на майновому чи побутовому ґрунті свідчить про існування між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 неузгодженості життєвих позицій в певних аспектах ставлення до життя, однак не підтверджує факту вчинення саме домашнього насильства та таким за своєю суттю не являється.
Для сімейного насильства має бути виражена безсумнівна жертва і такий же виражений безсумнівний агресор. Якщо такої визначеності немає, обидві сторони демонструють невміння вирішувати конфлікти цивілізовано, гідно, з дотриманням моральних норм, однак зазначене є не домашнім насильством, а конфліктом.
У зв`язку із викладеним, враховуючи те, що доказів наявності складу та події адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП в діях ОСОБА_1 суду не надано, провадження в справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 13, 38, 245, 251, 252, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд –
П О С Т А Н О В И В:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Скарга на постанову може бути подана до Житомирського апеляційного суду через Чуднівський районний суд Житомирської області.
Суддя Ірина БІЛЕРА
Оригінал: reyestr.court.gov.ua